Пошук

Документ № 112806173

  • Дата засідання: 07/08/2023
  • Дата винесення рішення: 07/08/2023
  • Справа №: 991/6594/23
  • Провадження №: 12022000000000777
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.

Справа № 991/6594/23

Провадження № 1-кс/991/6610/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2022 року за № 12022000000000777,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання заперечень сторони захисту

1.1. 24 липня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2022 року за № 12022000000000777, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

За твердженням детектива, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У теперішній час, на думку детектива, існують ризики, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

1.2. 02 серпня 2023 року у судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 надав слідчому судді письмові заперечення проти клопотання детектива, у яких просив відмовити у його задоволенні.

Адвокат звернув увагу, що органом досудового розслідування було порушено порядок оголошення підозрюваного у розшук, зокрема повідомлення про підозру вручене через дружину ОСОБА_4 - ОСОБА_8, повістки про виклик були залишені за адресою: АДРЕСА_1 . Викладене, на думку адвоката, свідчить про відсутність реальних спроб встановити місцезнаходження ОСОБА_4 . Також до ОСОБА_4 не застосовувався привід, а його місцезнаходження було повідомлено детективу захисником.

Адвокат наголосив на відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, позаяк підозрюваний не переховується від органу досудового розслідування, не має наміру знищити речові докази та з моменту виїзду за межі України не спілкувався зі свідками. На підтвердження ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином стороною обвинувачення, на думку захисника, не надано жодного доказу, а припущення про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень є порушенням презумпції невинуватості.

1.3. Також у судовому засіданні 02 серпня 2023 року захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надав слідчому судді письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Адвокат звернув увагу, що у розпорядженні органу досудового розслідування наявні відомості, що ОСОБА_4 має посвідку на постійне місце проживання у Німеччині, а тому повідомлення про підозру йому мало бути вручене у межах надання міжнародної правової допомоги.

Також, за твердженням адвоката, ОСОБА_4 не вчиняв кримінального правопорушення, оскільки невідображення в бухгалтерському обліку пестицидів відбулося виключно внаслідок відсутності бухгалтера, який виїхав з м. Києва у зв`язку з воєнними діями, і взагалі ці пестициди не мали обліковуватися, оскільки отримувалися та передавалися безкоштовно. У зв`язку із закінченням строку придатності пестицидів ОСОБА_4 передав їх частину безкоштовно підприємствам, які до нього зверталися, про що складалися відповідні документи, втім влітку 2022 року їх було втрачено.

У жовтні 2022 року ОСОБА_4 вирішив залишити територію України у зв`язку з небезпекою для своїх дітей та поїхав разом з ними до Німеччини, де має посвідку про постійне місце проживання.

Захисник звернув увагу, що повідомлення про підозру не вручалося ОСОБА_4, а його дружина заперечила факт вручення їй цього процесуального документа.

Також, на думку адвоката, підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення є необґрунтованою, оскільки частина пестицидів зберігалась та була вилучена пізніше, що свідчить про безпідставність інкримінування йому заволодіння ними в цій частині. Також висновок експерта містить суперечності, які свідчать про відсутность шкоди, яка могла б бути завдана діями ОСОБА_4 .

Адвокат послався на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, оскільки його місцезнаходження відоме. Ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, на думку захисника, відсутній, позаяк ОСОБА_4 у теперішній час не працює у НІАЦ «ТД НААНУ». Ризик впливу на свідків та експерта або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також стороною обвинувачення не обґрунтований.

Також захисник просив врахувати наявність у ОСОБА_4 тяжких хвороб, перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність у нього у Німеччині постійного місця роботи, його репутацію та надану ним допомогу Збройним Силам України, а також відсутність судимостей.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у поданих ним письмових запереченнях, та наголосив на тому, що повістки про виклик були залишені за місцем проживання ОСОБА_4 в той час, коли він перебував за межами України, тобто фізично він не мав можливості прибути на виклик.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у поданих ним письмових запереченнях.

До початку розгляду клопотання по суті слідчий суддя задовольнив клопотання про участь підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні у режимі відеоконференції з метою з`ясування, чи має підозрюваний намір прибути до Вищого антикорупційного суду для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу. З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що не має наміру прибувати до суду, розгляд клопотання продовжився без його участі.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання детектива ОСОБА_7, заперечення захисників підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та надані ними матеріали, заслухавши думку осіб, присутніх у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла наступних висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керувалася слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Відповідно до повідомлення від 13 квітня 2023 року ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за таких обставин.

Науковий інформаційно-аналітичний центр «Торговий Дім Національної академії аграрних наук України» (надалі - НІАЦ «ТД НААНУ») є державною установою, у якій ОСОБА_4 обіймав посаду начальника відділу безпеки та запобігання корупції.

У періоди з 13 по 22 квітня та з 14 травня по 21 грудня 2022 року на ОСОБА_4 було покладено виконання обов`язків директора НІАЦ «ТД НААНУ».

Наказом Фастівської районної військової адміністрації Київської області від 04 квітня 2022 року № 04 (із внесеними змінами від 14 квітня 2022 року) примусово вилучено в порядку, визначеному Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах режиму воєнного чи надзвичайного стану», майно - засоби захисту рослин у ТОВ «Август-Україна», які в подальшому підлягали безоплатній передачі НІАЦ «ТД НААНУ» з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення посівної кампанії в Україні, а також продовольчих потреб Збройних Сил України та військових підрозділів.

В подальшому 15 квітня 2022 року та 17 травня 2022 року ОСОБА_4, виконуючи обов`язки директора НІАЦ «ТД НААНУ», підписав акти приймання-передачі майна, відповідно до яких отримав від Фастівської районної військової адміністрації Київської області на користь НІАЦ «ТД НААНУ» засоби захисту рослин на загальну суму 276 663 984,24 грн. Отримавши у вказаний спосіб можливість розпоряджатись зазначеним вище майном, ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив та маючи умисел на заволодіння вказаним майном, всупереч вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не облікував отримані матеріальні активи на балансі установи НІАЦ «ТД НААНУ». Замість цього ОСОБА_4, розуміючи, що отримані засоби захисту рослин вартістю 276 663 984,24 грн повинні використовуватись для досягнення цілей діяльності НІАЦ «ТД НААНУ», розпорядився ними на власний розсуд та всупереч інтересам юридичної особи НІАЦ «ТД НААНУ», якій вони фактично належать, чим спричинив матеріальну шкоду НІАЦ «ТД НААНУ» на суму 276 663 984,24 грн, що є особливо великим розміром.

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Викладені у повідомлені про підозру обставини підтверджуються наданими детективом матеріалами, дослідженими у судовому засіданні.

Наказами № 02 від 13 квітня 2022 року, № 03 від 15 травня 2022 року, 01 червня 2022 року на ОСОБА_4 покладено виконання обов`язків директора НІАЦ «ТД НААНУ» у періоди з 13 по 22 квітня та з 14 травня по 21 грудня 2022 року.

Статутом НІАЦ «ТД НААНУ» визначені права та обов`язки директора установи, зокрема визначено персональну відповідальність директора за збереження закріпленого за НІАЦ «ТД НААНУ» майна.

Факт виконання ОСОБА_4 обов`язків керівника у цей період також підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_9, який обіймав посаду директора НІАЦ «ТД НААНУ».

Пунктом 1 наказу Фастівської районної військової адміністрації Київської області від 04 квітня 2022 року № 04 було прийнято рішення про вилучення у ТОВ «Август-Україна» засобів захисту рослин (пестициди), які зберігалися у складських приміщеннях у різних областях України для подальшої передачі на потреби держави АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Наказом № 06 від 14 квітня 2022 року було внесено зміни до зазначеного наказу, та визначено іншого набувача пестицидів - НІАЦ «ТД НААНУ», який здійснює діяльність, зокрема, з обробки сільськогосподарських культур та їх реалізації для забезпечення продовольчої безпеки населення та Збройних Сил України.

Згідно з актами приймання-передачі пестицидів від 15 квітня 2022 року та 17 травня 2022 року з додатками, зафіксовано факт отримання ОСОБА_4 пестицидів як в.о. директора НІАЦ «ТД НААН України» від Фастівської районної військової адміністрації Київської області в особі ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_10 повідомив, що вилучив пестициди, належні ТОВ «Август-Україна», які перебували на складських приміщеннях у м. Фастів та с. Нижча Дубечня Вишгородського району Київської області, після чого підписав акт приймання-передачі їх з ОСОБА_4 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 повідомив, що до ТОВ «Ост-Вест Експрес» 04 квітня 2022 року приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_4 та повідомили про необхідність вилучення пестицидів, належних ТОВ «Август-Україна». Згодом було складено акт про примусове відчуження та акт приймання-передачі. У подальшому відбулося вивезення пестицидів зі складу підприємства. Свідок ОСОБА_12 також підтвердила зазначені обставини.

Свідок ОСОБА_13 повідомив обставини вилучення пестицидів ТОВ «Август-Україна», які зберігалися на складі ТОВ «Авант Логістік», зокрема обставини відвідування підприємства ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_14 повідомив, що обіймає посаду директора ДП ДГ «Новокаховське» Інституту рису НААН України. 09-10 квітня 2022 року йому зателефонував ОСОБА_4 та попрохав про допомогу у вивезенні пестицидів зі складу ТОВ «Август-Україна» до складу у с. Кодаки Київської області, який орендував ОСОБА_4 . Зазначені пестициди були вивезені протягом 5 днів у обсязі близько 10 вантажних автомобілів по 20 т кожний. За аналогічною схемою свідок надавав допомогу з вивезення пестицидів зі складу у м. Фастів наприкінці квітня 2022 року та зі складу, розташованому у Вінницькій області.

Свідок ОСОБА_15, який обіймав посаду директора ТОВ «Агро Дніпро ЛТД», повідомив обставини передання в оренду складського приміщення, яке розташоване у Київській області, Обухівському районі, с. Кодаки, та підписання договору з ОСОБА_4 з цього приводу. Свідок зазначив, що у квітні-жовтні 2022 року відбувалося завезення та вивезення пестицидів до зазначеного складу. Викладені обставини підтверджуються також договором оренди № 1/2022-А від 18 квітня 2022 року, укладеним від імені НІАЦ «ТД НААН України» ОСОБА_4, на якому міститься його підпис та печатка НІАЦ «ТД НААН України».

Також детективом надано протоколи допитів свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, які були залученні до вивезення пестицидів та повідомили обставини їх перевезення. Їх показання підтверджуються актами приймання-передачі № 3 від 18 квітня 2022 року, № 19 від 22 квітня 2022 року, відповідно до яких ОСОБА_16 та ОСОБА_18 отримували пестициди на складах.

Під час огляду інформації, отриманої від ПрАТ «ВФ Україна» (протокол від 29 травня 2023 року), встановлено, що ОСОБА_4 у період з 15 квітня 2022 року по 17 травня 2022 року регулярно перебував за адресами розташування складських приміщень, де першочергово зберігались пестициди.

Під час обшуку за місцем розташування Інституту садівництва НААН України за адресою: Київська область, с. Новосілки, вул. Садова, буд. 23 (протокол від 15 листопада 2022 року), виявлено та вилучено частину засобів захисту рослин в обсязі 39 980 л, а під час обшуку за місцем розташування складського приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (протокол від 24 грудня 2022 року), виявлено та вилучено частину засобів захисту рослин в обсязі 24 400 л.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 15 травня 2023 року НІАЦ «ТД НААНУ» зазначеними діями ОСОБА_4 було заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 276 663 984,24 грн.

Як зазначив детектив, наукові установи та державні підприємства - дослідні господарства, що перебувають у віданні НААН України, засоби захисту рослин від Фастівської РВА не отримували.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя не вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри з огляду на безоплатність передачі пестицидів іншим підприємствам, адже склад злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не визначає відмінностей у кваліфікації з огляду на спосіб розпорядження майном, яке є предметом кримінального правопорушення. Не має визначального значення у цьому контексті і належність НІАЦ «ТД НААНУ» до відання того чи іншого державного органу чи установи, на що звертала увагу сторона захисту.

Також не переконують слідчого суддю посилання адвоката ОСОБА_5 на фактичну реалізацію ОСОБА_4 мети вилучення пестицидів, зокрема передачу їх сільськогосподарським підприємствам для здійснення посівної кампанії. Адже, як наголосив детектив, пестициди не було обліковано у бухгалтерському обліку, що свідчить про приховання факту їх отримання, у встановленому законом порядку не було визначено перелік підприємств, які їх потребують, рішення про їх фактичну передачу компетентним органом не ухвалювалося.

Викладені обставини є вагомими доводами на користь позиції сторони обвинувачення щодо обґрунтованості повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.

3.5. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя враховує наведені детективом обставини, які свідчать про ознаки переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, зокрема після проведення 15 листопада 2022 року обшуків у кримінальному провадженні, а саме в приміщеннях, у яких здійснює діяльність НІАЦ «ТД НААНУ», а також за адресою розташування складських приміщень у с. Кодаки Вишгородського району Київської області, орендованих ОСОБА_4 на строк до 31 грудня 2022 року, де зберігались пестициди, 16 листопада 2022 року підозрюваний залишив територію України в напрямку кордону з Румунією та до цього часу не повертався. Зазначені обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_4 про здійснення щодо нього кримінального провадження та невжиття ним заходів щодо участі у процесуальних діях, тобто є достатньо вагомими для констатації ризику переховування ОСОБА_4 .

Слідчого суддю не переконують доводи сторони захисту про необізнаність ОСОБА_4 про проведення обшуків у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки 15 листопада 2022 року були проведені обшуки у приміщеннях Інституту садівництва НААН України, в приміщеннях, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37, тобто за адресою, яка у витязі з ЄДРПОУ зазначена як місцезнаходження НІАЦ «ТД НААНУ», а також за місцем проживання ОСОБА_9 - безпосереднього керівника ОСОБА_4 .

Також є слушними доводи детектива про наявність у ОСОБА_4 значних матеріальних ресурсів, які можуть забезпечити йому можливість тривалий час переховуватися, у тому числі на території інших країн. Згідно з відомостями про нараховані та виплачені доходи за 1998-2022 роки ОСОБА_4 офіційно отримано дохід від податкових агентів лише 353 541 грн, його дружиною ( ОСОБА_8 ) за аналогічний період отримано - 1 967 120 грн (від податкових агентів). Крім того ОСОБА_8 отримала дохід від підприємницької діяльності за 2013-2022 роки в сумі 6 440 562 грн.

Детектив повідомив, що у 2022 році родина Євдокимових придбала 3 дороговартісні автомобілі BMW X7 XDRIVE 40I 2021 року, ринкова вартість становить від 100 тис. до 170 тис. доларів США, LAND ROVER RANGE ROVER SPORT 2022 року випуску, ринкова вартість якого становить від 140 тис. до 190 тис. доларів США, TESLA X P100D 2017 року випуску, ринкова вартість якого становить близько 50 тис. доларів США.

Крім того, за твердженням детектива, на праві приватної власності сім`я ОСОБА_23 володіє:

автомобілем «СНЕVRОLЕТ NІVА 21230» (2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 );

автомобілем «Mercedes-Benz s 500 4 matic» (2012 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 );

часткою у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «Диком» (ЄДРПОУ 34589337);

часткою у статутному капіталі ТОВ «Східнафтогаз» (ЄДРПОУ 34430040);

часткою у статутному капіталі ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 32780713);

часткою у статутному капіталі ТОВ «ДНІПРОТЕХНОПЛАСТ» (ЄДРПОУ 33770910).

Викладені обставини у своїй сукупності, зокрема залишення підозрюваним території України, невиконання ним своїх процесуальних обов`язків в частині прибуття на виклик детектива попри обізнаність про статус підозрюваного, оголошення його у розшук, а також тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, переконують слідчого суддю в обґрунтованості доводів детектива про існування зазначеного ризику.

3.6. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Детектив обґрунтував зазначений ризик відомостями про вжиття ОСОБА_4 заходів конспірації, зокрема непроживання його за місцем своєї реєстрації, зміну ним місця проживання, використання програм для передавання електронних повідомлень при спілкуванні зі спільниками, з метою унеможливлення фіксації факту та змісту розмов.

Детектив не надав матеріалів на підтвердження цих обставин, тому слідчий суддя не враховує їх під час оцінки цього ризику.

Разом з тим є обґрунтованими доводи детектива про зберігання первинних документів не за місцем здійснення господарської діяльності державного підприємства з метою унеможливлення їхнього вилучення правоохоронними органами, що було виявлено під час проведення обшуку в приміщеннях, у яких здійснює діяльність НІАЦ «ТД НААН України», зокрема виявлено відсутність фінансово-господарської документації підприємства, у зв`язку з чим існує ризик їх подальшого переховування та спотворення.

Також є обґрунтованими доводи детектива, що про існування цього ризику свідчать обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема реалізація ОСОБА_4 засобів захисту рослин, отриманих державним підприємством, без відображення вказаних операцій у бухгалтерському та податкових обліках, із використанням ТТН щодо внутрішнього переміщення товарів.

Отже, враховуючи, що під час досудового розслідування на цьому етапі не встановлені всі факти, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагомість доказового значення речей та документів, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись підозрюваним, зокрема документів щодо реалізації (безоплатної передачі) засобів захисту рослин, слідчий суддя приходить до висновку про існування зазначеного ризику.

3.7. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема, залучення до його вчинення значної кількості осіб, які здійснювали перевезення, зберігання пестицидів, такі доводи є обґрунтованими.

Слідчий суддя відхиляє доводи захисника ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 не спілкувався зі свідками у цьому кримінальному провадженні, адже це не виключає можливість такого спілкування у майбутньому.

Детектив не навів жодного доводу в обґрунтування ризику впливу з боку ОСОБА_4 на потерпілого, експерта та спеціаліста, а тому слідчий суддя не вважає ризик в цій частині доведеним.

3.8. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Детектив послався на існування у підозрюваного стійких ділових та дружніх зв`язків з представниками органів державної влади, в правоохоронних органах що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників, сторін кримінального провадження.

Разом з тим, на підтвердження цих доводів детектив не навів аргументованих доводів та не надав на їх підтвердження жодних матеріалів. Прокурор у судовому засіданні також не навів жодних аргументів з цього приводу.

За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості оцінити обґрунтованість доводів детектива в цій частині, а тому констатує існування цього ризику недоведеним.

3.9. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення

Детектив послався на існування ризику вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, зокрема доходів, отриманих від заволодіння пестицидами.

Враховуючи, що на цьому етапі досудового розслідування не здобуто відомостей про долю таких доходів, слідчий суддя вважає ці доводи обґрунтованими.

Також у цьому висновку переконують слідчого суддю і характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, зокрема вчинення його протягом тривалого часу, із залученням інших осіб.

Слідчий суддя не враховує доводи детектива про перебування у провадженні НАБУ матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2022 року за № 52022000000000260, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209України, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом привласнення коштів в особливо великих розмірах, адже жодних матеріалів на підтвердження цього доводу детективом не надано.

3.10. Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук

Частина 6 ст. 193 КПК України передбачає, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного можливий виключно у разі доведення прокурором наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Отже, слідчому судді належить оцінити наявність таких підстав.

13 квітня 2023 року Офісом Генерального прокурора погоджено складене старшим слідчим в ОВС ГСУ Національної поліції України повідомлення про підозру ОСОБА_4 .

Водночас вручити зазначене повідомлення про підозру особисто ОСОБА_4 не надалося можливим у зв`язку з його ухиленням від слідства та кримінальної відповідальності, зокрема залишенням території України наступного дня після проведення обшуків у кримінальному провадженні.

Повідомлення про підозру за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) було вручене його дружині ОСОБА_8, а також представнику житлово-експлуатаційній організації, що обслуговує будинок - ОСББ «Філатова 2/1».

Повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку направлено за місцем його проживання ( АДРЕСА_1 ) та за місцем реєстрації ( АДРЕСА_3 ). 13 квітня 2023 року повістки про виклик ОСОБА_4 також залишено за місцем його проживання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Отже, стороною обвинувачення було дотримано вимоги КПК України в частині порядку вручення повідомлення про підозру та порядку виклику шляхом вручення повістки.

Попри вжиті заходи, ОСОБА_4 на виклики не з`явився, про причини неприбуття не повідомив.

Постановою від 14 квітня 2023 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в національний, а постановою від 18 липня 2023 року - в міжнародний розшук.

Також детектив повідомив, що 05 червня 2023 року до НАБУ надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6, яким адвокат повідомив, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022000000000777, що свідчить про обізнаність останнього про його статус.

Таким чином ОСОБА_4 є особою, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, тобто в розумінні ст. 42 КПК України він є підозрюваним.

При цьому на момент складання зазначеного повідомлення про підозру, а також вжиття заходів щодо її вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, ОСОБА_4, будучи громадянином України, постійно був зареєстроваий на території м. Дніпро, проживав у м. Києві та будь-якої об`єктивної, достовірної та повної інформації про зміну його місця проживання та фактичного місця знаходження, у органу досудового слідства не було.

Повідомлення стороною захисту актуального місцезнаходження підозрюваного не нівелює підстави для розшуку та можливості розгляду клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, адже факт неприбуття на виклики детектива не спростовується стороною захисту.

Доводи сторони захисту про виїзд за межі України з метою забезпечення, у тому числі, безпеки дітей спростовуються наданими прокурором матеріалами, які свідчать, що донька підозрюваного - ОСОБА_24, 2014 року народження, тривалий час проживала на території України в той час, як ОСОБА_4 перебував за її межами. Твердження сторони захисту про необхідність перебування за кордоном у зв`язку зі станом здоров`я іншої дочки підозрюваного, 2008 року народження, не підтверджене жодними матеріалами.

3.11. Оцінка окремих доводів сторони захисту

Оцінюючи доводи сторони захисту про безпідставність оголошення ОСОБА_4 у розшук та відсутність його фактичного оголошення, позаяк відповідна постанова фактично не була реалізована, слідчий суддя зазначає наступне.

Кримінальний процесуальний закон не містить визначення поняття «розшук», втім аналіз підстав для його оголошення, які встановлені ст. 281 КПК України, дозволяє визначити правову природу та мету застосування цього процесуального інституту. Такими підставами є: (1) відсутність інформації про місцезнаходження підозрюваного, або (2) перебування його на тимчасово окупованій території України чи за межами України, та (3) неприбуття без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Отже, розшук можна витлумачити як комплекс слідчих та оперативно-розшукових заходів, здійснюваних компетентними органами та спрямованих на встановлення місцезнаходження особи з метою виконання завдань кримінального провадження. «Міжнародний розшук» є таким самим за своїм змістом комплексом заходів, які здійснюються компетентними органами декількох держав у відповідності до актів міжнародного права, зокрема, актів Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, членом якої Україна є з 04 листопада 1992 року.

Для ініціювання саме міжнародного розшуку сторона обвинувачення має навести аргументовані доводи щодо використання обвинуваченим для ухилення від суду території інших держав.

За своїм лексичним значенням в контексті зазначеної норми «оголошення» є рішенням посадової особи про здійснення заходів, спрямованих на з`ясування місцезнаходження особи. Кримінальний процесуальний закон не пов`язує момент набуття особою статусу такої, яка розшукується, з моментом публікації відповідних оповіщень в системі Інтерполу. Визначальним є саме ініціювання такого розшуку, а перелік вжитих заходів, їх результативність чи поточна стадія здійснення не перебувають у зворотньому причинно-наслідковому зв`язку з «оголошенням» та постфактум не впливають на законність такого рішення.

Слідчий суддя не виключає випадків, коли винесення стороною обвинувачення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук може носити формальний характер з метою маскування інших дій, які суперечать завданням кримінального провадження. Втім, у слідчого судді відсутні жодні підстави констатувати штучний характер розшуку ОСОБА_4, враховуючи здійснення стороною обвинувачення дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а також здобуті відомості, які не спростовуються і стороною захисту, про перебування ОСОБА_4 за межами України.

Також не є обґрунтованими доводи сторони захисту про неможливість приїхати на територію України з огляду на небезпеку, оскільки місце здійснення досудового розслідування - м. Київ не належить до переліку населених пунктів, охоплених воєнними діями, а розгалужена система укриттів дозволяє мінімізувати повітряну небезпеку.

Слідчий суддя констатує, що органом досудового розслідування здійснювались заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, підозрюваний у теперішній час перебуває за межами України та не бажає прибувати до місця здійснення кримінального провадження для участі у процесуальних діях, що свідчить про невиконання ним своїх процесуальних обов`язків. Викладене переконує слідчого суддю як у наявності підстав для оголошення його у міжнародний розшук, так і можливості розгляду клопотання детектива про обрання стосовно нього запобіжного заходу у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України.

3.12. Щодо інших питань

Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальний процесуальний закон щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачає можливість окремого розгляду питань щодо його обрання та щодо застосування.

В разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою питання його безпосереднього застосування має бути предметом судового контролю після затримання підозрюваного і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження (ч. 6 ст. 193 КПК України).

Враховуючи, що обрання запобіжного заходу без його застосування можливе лише для тримання під вартою, слідчий суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Такі обставини мають з`ясовуватися під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.

3.13. Висновки слідчого судді

Враховуючи вагомість наведених стороною обвинувачення доводів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, клопотання детектива підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання детектива ОСОБА_7 - задовольнити.

2. Обрати підозрюваному ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Покров (м. Орджонікідзе) Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3. Після затримання ОСОБА_4, і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1