- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
Справа № 991/4404/22
1-кп/991/63/22
УХВАЛА
07.08.2023 м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - ОСОБА_1,
судді - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання - ОСОБА_4,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_6,
сторона захисту захисник ОСОБА_7,
а також представника цивільного
позивача та потерпілого ОСОБА_8,
в с т а н о в и в:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив відвід всім суддям зі складу цього Суду.
3.Свою позицію захисник обґрунтував тим, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 було виділено із кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9, яке Вищий антикорупційний суд у складі головуючої ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши по суті, постановив вирок, у якому зробив висновок про винуватість ОСОБА_5, про що безпосередньо зазначено в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2023 щодо перегляду цього вироку, який за результатами апеляційного розгляду було скасовано.
4.Наведене, на переконання захисника, виключає подальшу участь суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у розгляді кримінального провадження № 52019000000000746 за обвинуваченням ОСОБА_5 .
5.Суд відмовляє у задоволенні заявленого відводу, з огляду на таке.
6.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
7.Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
8. З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
9.Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений ст. 75, 76 КПК України, це зокрема, й неможливість повторної участі судді у новому провадженні після скасування вироку.
10.Поряд з цим, обставини, на які у своїй заяві покликався захисник, були предметом оцінки Суду в ухвалі від 14.03.2023 під час розгляду його ж заяви про відвід з аналогічних підстав. У задоволенні заяви захиснику було відмовлено.
11.ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
12.Беручи до уваги те, що Суд, відмовляючи у задоволенні відводу в ухвалі від 14.03.2023, наводив мотиви прийняття такого рішення, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду цієї заяви про відвід, а відповідно до принципу юридичної визначеності також Суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили.
13.І хоч захисник цього разу доповнив зміст своєї заяви обставинами відмови іншим складом суду в об`єднанні цього кримінального провадження із кримінальним провадженням стосовно ОСОБА_9, втім, це на зроблені Судом в ухвалі від 14.03.2023 висновки не впливає.
14.Покликання захисника, висловлені у судовому засіданні, про те, що неможливість повторної участі судді стосується участі загалом у кримінальному провадженні, незалежно від виділення частини матеріалів кримінального провадження, Суд оцінює критично. Адже за змістом ст. 217, 334 КПК України матеріали кримінального провадження виділяються в «окреме», що передбачає утворення нового провадження, з подальшою його реєстрацією канцелярією суду та розподілом між суддями. Те, що відтак обидва провадження здійснюються щодо однієї події кримінального правопорушення такий аргумент захисника не підсилює. Позаяк у обох кримінальних провадженнях мають бути встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення відповідним обвинуваченим, у силу того, що кримінальна відповідальність є індивідуальною. Отже, йдеться про різні кримінальні провадження.
15.Натомість, положення ч. 2 ст. 76 КПК України релевантні лише у разі скасування вироку чи ухвали у кримінальному провадженні, де суддя брав участь. Однак, судовий розгляд цього кримінального провадження нині продовжується, судове рішення за результатами розгляду кримінального провадження Судом не ухвалювалось. Тому обставини недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні відсутні.
16.До того ж, на практиці провадження у кримінальних справах часто тягне за собою головування суддів у різних судових процесах щодо співучасників вчинення одного злочину.
17.Однак, ЄСПЛ у своїй динамічній практиці виходить з того, що робота судів у кримінальних справах була б неможливою, якби неупередженість судді ставилася під сумнів лише на цій підставі.
18.У рішенні в справі Шварценбергер проти Німеччини (Schwarzenberger v. Germany) від 25.07.2013, заяви №11082/06, №13772/05, п. 42, ЄСПЛ послідовно зазначив, що така ситуація може викликати сумніви у свідомості особи щодо неупередженості суду. Однак необхідно вирішити, чи були ці сумніви об`єктивно виправданими. У зв`язку з цим ЄСПЛ зазначив, що відповідь на це питання залежить від обставин конкретної справи, сам факт того, що суддя під час судового розгляду приймав попередні рішення стосовно того ж правопорушення, не може вважатися виправдуванням страху щодо його неупередженості.
19.Ба більше, у рішенні у справі «Маргуш проти Хорватії» (Margus v. Croatia) від 27.05.2014, заява № 4455/10, п. 86, ЄСПЛ встановив, що жодної підстави для законної підозри щодо відсутності безсторонності не можна розгледіти в тому факті, що той самий суддя бере участь у винесенні рішення в першій інстанції, а згодом і в новому провадженні, де це рішення скасовується, а справа повертається тому самому судді на повторний розгляд.
20.У продовження цієї думки, у справі Стоу і Гай проти Португалії (Stow and Gai v. Portugal) від 04.10.2005, заява № 18306/04, ЄСПЛ вказав, що у разі істотного порушення закону обвинувачений загалом може побоюватися упередженості з боку суддів, покликаних переглядати справу, проте навряд чи можна побоюватися такого у випадку процесуального порушення.
21.Суд звертає увагу, що апеляційна інстанція скасувала рішення в іншому провадженні і до того ж з процесуальних порушень.
22.Отже, викладені захисником обставини не вказують на наявність підстав для задоволення відводу.
23.За викладеного, у задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 80, 369-372 КПК України, Суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1