- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/503/23
Провадження 1-кп/991/10/23
УХВАЛА
09 серпня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000211 від 10.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_7 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 52022000000000211 від 10.08.2022, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
В обґрунтування заявленого відводу зазначив, що прокурором у судовому засіданні долучено до матеріалів справи третій том матеріалів кримінального провадження № 52022000000000211 від 10.08.2022, який містить копії таких документів: договір купівлі-продажу від 21.12.2019; договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 01.01.2020; договір про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води від 01.10.2020; договір про надання додаткових послуг з утримання та управління будинком та прибудинковою територією від 01.01.2020; звіти СКУД щодо пішого проходу та заїзду на територію ЖК «Ізумрудний». Однак, усі подані прокурором документи вже досліджені у попередніх судових засіданнях. Позиція прокурора щодо необхідності долучення до матеріалів справи зазначених документів як дублюючих доказів, не ґрунтується на положеннях Кримінального процесуального кодексу України. Вважає, що такі дії прокурора свідчать про нехтування завданнями кримінального провадження та його засадами. Неодноразове подання до суду однакових доказів та доказів неналежної якості унеможливлює їх дослідження в їх сукупності та свідчить про упередженість прокурора ОСОБА_5 .
Дії прокурора ОСОБА_5 не відповідають вимогам закону та не перебувають в адекватному співвідношенні із завданнями кримінального провадження, що порушує право ОСОБА_6 на застосування щодо нього належної правової процедури, в тому числі у вигляді реалізації права на судовий розгляд у розумні строки.
Захисник ОСОБА_8 підтримав заяву про відвід прокурора, просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлений захисником ОСОБА_7 відвід прокурору.
Прокурор ОСОБА_5 проти заявленого їй відводу заперечувала. Пояснила, що деякі подані нею докази дійсно досліджені у минулих судових засіданнях, однак на їх повторне дослідження витрачено декілька хвилин часу, що суттєво не вплинуло на строки розгляду справи. Зазначила, що не вживає дії з метою затягування судового розгляду, оскільки реалізує своє право на власний розсуд, зокрема звертати увагу суду на ті докази, які вважає за потрібне. Також зауважила, що сторона захисту не вперше заявляє їй відвід від участі у цьому кримінальному провадженні.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора.
Так, згідно із пунктом 3 частини 1 цієї статті прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію - на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.
Згідно із ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Частиною 5 цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та бути підтверджені відповідними доказами.
Водночас, зазначені стороною захисту доводи не свідчать про наявність у діях прокурора ОСОБА_5 чи її поведінці ознак упередженості.
Так, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, прокурор наділений правом у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України спосіб та порядок подавати до суду той об`єм речей, документів та інших доказів, а також надавати ті пояснення в судовому засіданні та висловлювати ту правову позицію, які вважає за потрібне.
Зі свого боку, в ході прийняття відповідних процесуальних рішень, оцінку наданих прокурором доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності, здійснює вже суд.
Дії прокурора щодо подання до суду доказів, тих, які прокурор вважає за потрібне для доведення обставин, визначених ч.1 ст. 91 КПК України, є обов`язком прокурора, що закріплено нормами кримінального процесуального закону.
При цьому, сторона захисту так само наділена правом у визначений законом спосіб та порядок подавати до суду ті докази, які вона вважає за необхідне, в тому числі і докази, які спростовують правову позицію прокурора, а також надані останнім докази.
Сумніви захисника щодо упередженості прокурора мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, які жодними належними та достатніми доказами не підтверджуються.
Звертаємо увагу, що заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення прокурора від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, для задоволення заяви про відвід прокурора.
Керуючись ст. 2, 7, 77, 80, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про відвід прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3