- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/6669/23
Провадження № 1-кс/991/6691/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні потерпілим (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України),
УСТАНОВИВ:
27.07.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_4, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні потерпілим (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України) у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023 (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України).
І. Суть скарги
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000069, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 14.02.2023 на підставі заяви ОСОБА_5, яка має процесуальний статус викривача у кримінальному провадженні № 52020000000000436, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 376 КК України. Також, ОСОБА_5 є матір`ю заявника ОСОБА_4 .
У своїй заяві про вчинення кримінальних правопорушень (на підставі якої внесено відомості до ЄРДР) ОСОБА_5 повідомила про вчинення службовими особами Харківського окружного адміністративного суду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 376, ч. 1 ст. 384 КК України.
Згідно витягу з ЄРДР від 14.02.2023 у кримінальному провадженні № 52023000000000069 у розділ «короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» (фабула кримінального правопорушення) детективом НАБ України внесено наступну інформацію - «в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_6, зловживаючи службовим становищем, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до дітей судді ОСОБА_5 ».
Адвокат ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначив, що такі дії в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_6 є лише одним із численних випадків здійснення тиску та переслідування ОСОБА_5 у зв`язку з викриттям нею корупційного кримінального правопорушення (кримінальне провадження № 52020000000000436).
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_7 від 24.03.2023 ОСОБА_4 було відмовлено у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокатом ОСОБА_3 було подано скаргу до Вищого антикорупційного суду, за результатом розгляду якої постанова про відмову у визнанні потерпілим від 24.03.2023 була скасована.
Не отримавши інформації про результати повторного розгляду заяви ОСОБА_4 про залучення його як потерпілого до кримінального провадження № 52023000000000069, адвокат звернувся з запитами до НАБ України та Вищого антикорупційного суду. Відповідно до відповіді на запит, 20.04.2023 повний текст ухвали слідчого судді був скерований на адресу НАБ України. 21.04.2023 ухвала передана детективу ОСОБА_7 . Таким чином, з 21.04.2023 детектив ОСОБА_7 обізнана про факт скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим від 24.03.2023.
09.06.2023 адвокатом ОСОБА_3 на адресу НАБ України направлено клопотання про повідомлення щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_4 від 19.03.2023 про залучення до кримінального провадження № 52023000000000069 як потерпілого із наданням копії відповідного рішення. У листі детектива Національного бюро ОСОБА_7 від 22.06.2023 повідомлено, що вимоги поданого адвокатом клопотання не відповідають змісту ухвали слідчого судді, а саме в частині «вимога про зобов`язання детектива НАБ України повторно розглянути подане клопотання задоволенню не підлягає».
Оскільки у період 21.04.2023 - 03.07.2023 ні ОСОБА_4, ні адвокат ОСОБА_3, постанови про відмову у визнанні потерпілим не отримували, вказане свідчить про її відсутність, у зв`язку з чим ОСОБА_4 має статус потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, 03.07.2023 адвокатом ОСОБА_3 на адресу НАБ України направлено клопотання в порядку ст. 220 КПК України про виконання процесуальної дії - вручення потерпілому ОСОБА_4 пам`ятки про процесуальні права та обов`язки.
20.07.2023 адвокатом отримано постанову від 14.07.2023 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 .
Детективом у постанові зазначено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022 позовні вимоги Харківського окружного адміністративного суду задоволено частково, визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . На даний час триває апеляційне оскарження зазначеного судового рішення, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова не набуло законної сили, а тому дані, які свідчать про завдання шкоди ОСОБА_4, відсутні.
У заяві про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 вказувала на вчинення в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто закінченого замаху на зловживання службовим становищем, поєднаним зі службовим підробленням, а не за ч. 1 ст. 364 КК України, за якою і було розпочато досудове розслідування.
Також, ОСОБА_5 не зазначала, що судове рішення набуло законної сили, а тому, на думку детектива НАБ України, матеріальні збитки внаслідок позбавлення права власності - відсутні.
ОСОБА_4 у заяві про залучення як потерпілим вказував, що йому завдано моральної та майнової шкоди. Вказаний вид шкоди залишився поза увагою детектива НАБ України, оскільки у оскаржуваній постанові констатовано лише факт відсутності майнової шкоди із цитуванням істотної шкоди та тяжких наслідків відповідно до ст. 364 КК України, а також необхідністю обчислення розміру реальної майнової шкоди із посиланням на висновок Верховного Суду, постановлених за результатами судового розгляду обвинувального акта, а не питань, які виникають в ході досудового розслідування.
З огляду на невмотивованість оскаржуваного процесуального рішення, просив скасувати постанову детектива Національного бюро ОСОБА_7 від 14.07.2023 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000069.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану ним скаргу, просив задовольнити її в повному обсязі та скасувати постанову детектива Національного бюро про відмову у визнанні потерпілим у цьому кримінальному провадженні як таку, що не відповідає нормам КПК України та є невмотивованою. Зазначив, що ОСОБА_4 заподіяно як матеріальну, так і моральну шкоду.
Від детектива Національного бюро ОСОБА_7 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшли письмові заперечення (Вх. № 29116/23 від 03.08.2023), подану адвокатом ОСОБА_3 скаргу вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а постанову детектива Національного бюро про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 мотивованою та обґрунтованою.
Зазначила, що органом досудового розслідування встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 22.12.2022 (справа № 638/5481/21) позовні вимоги Харківського окружного адміністративного суду задоволено частково - визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
30.01.2023 Харківським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022, яке 26.07.2023 в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, зі скасуванням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності скасовано та у задоволенні позову Харківського окружного адміністративного суду в цій частині відмовлено.
У заяві про залучення як потерпілого ОСОБА_4 не наведено жодного обґрунтування у чому саме полягає його моральна та майнова шкода, не наведено жодних доводів, які б надавали підстави стверджувати про спричинення кримінальним правопорушенням, яке розслідується, реальної моральної або майнової шкоди ОСОБА_4, а також не наведено відомостей про розмір шкоди, механізм її спричинення, причино-наслідковий зв`язок між конкретними протиправними діями ОСОБА_6 та спричиненою шкодою саме ОСОБА_4 . Більш того, істотна шкода або тяжкі наслідки, визначені статтею 364 КК України, передбачають її майновий характер.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 не завдано жодної шкоди за результатами розгляду судової справи за позовом Харківського окружного адміністративного суду, тому підстави для визнання ОСОБА_4 потерпілим відсутні.
ІІІ. Встановлені обставини, оцінка та мотиви слідчого судді
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Слідчий суддя, розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, встановив такі факти та обставини:
- 14.02.2023 до ЄРДР внесено відомості про те, що в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_6, зловживаючи службовим становищем, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до дітей судді ОСОБА_5 ; з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 364 КК України;
- 14.02.2023 до ЄРДР внесено відомості про те, що в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_6 втрутився в діяльність судді цього ж суду ОСОБА_5, зловживаючи службовим становищем, використовуючи адміністративну посаду, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до дітей судді ОСОБА_5 ; з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 376 КК України;
- ОСОБА_4 у своїй заяві від 19.03.2023 просив залучити його до кримінального провадження № 52023000000000069 від 14.02.2023 як потерпілого; вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки.
Заява мотивована тим, що вчиненим кримінальним правопорушенням йому (сину судді ОСОБА_5 ) завдано моральної та майнової шкоди, оскільки зазначене кримінальне правопорушення направлене на позбавлення його права власності та користування належної, зокрема йому квартири АДРЕСА_1 ;
- 20.03.2023 адвокатом ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, до НАБ України подано клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження № 52023000000000069 заяви про залучення як потерпілого (на підставі ст. ст. 56, 58 КПК України);
- 24.03.2023 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_4 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023, з тієї підстави, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022 (яким визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ) не набуло законної сили; згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру не скасовано; а тому, звернення з заявою про залучення як потерпілого на даному етапі досудового розслідування є передчасними, оскільки на даний час відсутні дані, які свідчать про завдання шкоди ОСОБА_4 ;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.04.2023 у справі № 991/3136/23 скасовано постанову детектива Національного бюро ОСОБА_7 від 24.03.2023 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023;
- 21.04.2023 повний текст ухвали від 13.04.2023 у справі № 991/3136/23 зареєстровано у НАБ України та переданий безпосередньо детективу Національного бюро ОСОБА_7 ;
- 14.07.2023 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_4 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023, з тієї підстави, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022 (яким визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ) не набуло законної сили; на даний час судовий розгляд триває. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру належить ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Також, у заяві про залучення як потерпілого ОСОБА_4 не наведено жодного обґрунтування у чому саме полягає його моральна та майнова шкода, не наведено жодних доводів, які б надавали підстави стверджувати про спричинення кримінальним правопорушенням, яке розслідується, реальної моральної або майнової шкоди ОСОБА_4, а також не наведено відомостей про розмір шкоди, механізм її спричинення, причинно-наслідковий зв`язок між конкретними протиправними діями ОСОБА_6 та спричиненою шкодою саме ОСОБА_4 . Більш того, істотна шкода або тяжкі наслідки, визначені статтею 364 КК України, передбачають її майновий характер, а саме реальні збитки або упущену вигоду. Оскільки рішення Дзержинського районного суду м. Харкова не набуло законної сили, право власності на квартиру не скасовано, звернення ОСОБА_4 з заявою про залучення як потерпілого на даному етапі досудового розслідування є передчасними, оскільки на даний час відсутні дані, які свідчать про завдання шкоди ОСОБА_4 .
За змістом ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України).
У розділі 4 Листа ВССУ від 12 січня 2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що «ч. 5 ст. 55 КПК встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії скарг.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.».
Набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні залежить від одночасної сукупності таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого).
Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням. Тобто, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.
Відповідно доданих до клопотання матеріалів (зокрема, заяви ОСОБА_5 ) кримінальне провадження ініційоване за фактом вчинення можливих протиправних дій в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_6 під час подання до Дзержинського районного суду м. Харкова позовної заяви в інтересах Харківського окружного адміністративного суду до Харківської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_8, в інтересах яких як законний представник діє - ОСОБА_5, зокрема про скасування запису щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
В заяві про залучення ОСОБА_4 як потерпілого у цьому кримінальному провадженні, зазначено про завдання йому внаслідок кримінального правопорушення моральної та матеріальної шкоди, оскільки воно було направлено на позбавлення його права власності та користування належної йому квартири.
На думку слідчого судді, твердження адвоката ОСОБА_3 щодо того, що ОСОБА_4 заподіяна шкода, не є очевидно необґрунтованим.
Слідчий суддя, скасовуючи постанову детектива Національного бюро ОСОБА_7 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023, зазначив про не достатнє обґрунтування мотивів прийняття детективом процесуального рішення.
Разом з тим, у постанові детектива Національного бюро про відмову у визнанні потерпілим, винесеній повторно 14.07.2023, викладене те саме обґрунтування, що й у постанові від 24.03.2023, яка була скасована ухвалою слідчого судді від 13.04.2023. Єдиною відмінністю є посилання детектива Національного бюро на поняття «істотної шкоди» та постанову Верховного Суду України від 27.10.2016.
Доводи детектива Національного бюро ОСОБА_7, викладені у постанові про відмову у визнанні потерпілим про те, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022 не набуло законної сили, право власності на квартиру не скасовано, а тому відсутні підстави вважати, що звернення з заявою про залучення як потерпілого на даному етапі досудового розслідування передчасне, є непереконливими.
Положеннями ч. 5 ст. 110 КПК України закріплено, що мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
На думку слідчого судді, зазначення детективом Національного бюро у постанові про відмову у визнанні потерпілим обставин кримінального провадження, поняття «істотної шкоди» та факту відсутності шкоди, без належного обґрунтування своїх аргументів, із посиланням на рішення суду першої інстанції (адміністративної юрисдикції), яке не має преюдиційного значення для кримінального провадження, не є достатнім обґрунтуванням мотивів прийняття рішення.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що у даній справі наявні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення детектива Національного бюро про відмову у визнанні потерпілим та скасування постанову детектива Національного бюро ОСОБА_7 від 14.07.2023 про відмову у визнанні потерпілим.
Керуючись ст.ст. 55, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні потерпілим (в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України) - задовольнити.
Скасувати постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 14.07.2023 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1