- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.
Справа № 991/6764/23
Провадження №11-сс/991/553/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
представника власника майна ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.08.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000192 від 25.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.08.2023 задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні. Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 27.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон Redmi M2006C3L0.
Арешт накладено з метою збереження речових доказів. Приймаючи дане рішення слідчий суддя виходив з того, що у зв`язку з ненаданням власником паролю для подолання системи логічного захисту, вищезазначене майно може містити відомості та інформацію, які матимуть значення для кримінального провадження, а відтак його вилучення та утримання органом досудового розслідування є правомірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження на даному етапі розслідування.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, невмотивованим, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить:
-оскаржувану ухвалу скасувати;
-постановити нову ухвалу, якою у задоволені клопотання детектива про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000192 від 25.07.2022 відмовити повністю.
На думку представника, відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Зокрема, ні у клопотанні детектива, ні в ухвалі слідчого судді не міститься доказів щодо причетності директора ТОВ «Пролог Трейдинг» - ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення та до змови зі службовими особами Міністерства оборони України. Зазначає, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Пролог Сервіс» та Міністерством оборони України носять правомірний господарський характер, оскільки кожна сторона належним чином виконала свої договірні зобов`язання. Стверджує, що протоколи огляду речей від 27-28 липня 2023 року обох вилучених в ході обшуку мобільних телефонах ОСОБА_6 не містять відомостей про виявлення на них будь-яких документів чи листування, які можуть містити відомості, що встановлюються під час кримінального провадження, чи доказів причетності останнього до них. Вважає, що згідно ст. 98 КПК України, вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, що, згідно ст.405 КПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000192 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за фактами можливого зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства оборони України за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Пролог Сервіс».
Органом досудового розслідування встановлено, що службовими особами Міністерства оборони України укладено ряд договорів за спрощеною процедурою без застосування електронної системи закупівель з ТОВ «Пролог Сервіс» (код ЄДРПОУ 42423986) про закупівлю майна для особового складу Збройних Сил України. В ході проведення аналізу руху коштів по розрахункових рахунках ТОВ «Пролог Сервіс» встановлено, що протягом 2022 року останні отримали від Міністерства оборони України кошти в якості оплати товарів у загальній сумі 268 903 296,00 гривень, з яких 222 426 736,55 гривень вони перерахували на розрахункові рахунки сінгапурських компаній, а 38 455 220,41 гривень на розрахункові рахунки литовської компанії UAB «NAMOWA».
За версією слідства, службові особи Міністерства оборони України, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом вчинення умисних дій, спрямованих на отримання неправомірної вигоди третьою особою - компанією ТОВ «Пролог Сервіс», уклали з нею договори на закупівлю товарів за завищеною вартістю, з подальшим їх постачанням через кілька іноземних компаній-посередників, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Також під час досудового розслідування встановлено, що одним з учасників групового чату «Керівництво Пролог» є ОСОБА_6 . Останній є директором ТОВ «Пролог Трейдінг», яке займалося поставкою фляг індивідуальних польових для Міністерства оборони України у 2019 році.
27.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.07.2023 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено мобільний телефон Redmi M2006C3L0, доступ до якого обмежений паролем. Оскільки ОСОБА_6 не надав пароль доступу до телефону, детективи вилучили вказаний мобільний телефонз метою проведення комп`ютерно-технічної експертизи, про що свідчить також постанова детектива НАБУ від 01.08.2023. Постановою детектива НАБУ від 28.07.2023 вищезазначений мобільний телефон визнано речовим доказом.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно приписам ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Нормами статті 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч. 1).
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз.1 ч.1). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1). Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п.1 ч. 2). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3). Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та встановлено слідчим суддею, в межах даного кримінального провадження 24.07.2023 слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на обшук кварти, яка знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, дійшовши висновку, що у ньому ймовірно знаходяться речі та документи, які в подальшому можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т. 1 а.с.33). 27.07.2023 детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1,за результатами якого, серед іншого, виявлено та вилучено мобільний телефон, який на думку слідства містить відомості, що матимуть доказове значення для досудового розслідування, у зв`язку з чим потребують проведення їх експертного дослідження. Згідно протоколу обшуку від 27.07.2023 на іншому віднайденому мобільному телефоні Samsung Galаxy M32, пароль до якого власником надано, виявлено переписку та документи, що мають значення у кримінальному проваджені, зокрема, у застосунку WhatsApp - файл у форматі «pdf» з назвою внутренний аудит МОУ фляги ПС»; листування з абонентом « ОСОБА_8 » з а.н. НОМЕР_1, але без наявних повідомлень, оскільки чат в режимі зникаючих повідомлень, у зв`язку з чим його було вилучено для експертного дослідження. Мобільний телефон Redmi M2006C3L0 знаходився у заблокованому стані, оскільки ОСОБА_6 відмовився надати пароль, що взагалі унеможливило отримати доступ до інформації, яка в ньому міститься. З огляду на зазначене, враховуючи стадію та обставини кримінального провадження, приписи ст. 167, 168 та 170 КПК України, вилучення майна відбулося з метою проведення експертизи для виявлення наявності/відсутності в ньому необхідної для розслідування інформації, відтак колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про можливість застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження, а доводи представника власника майна в цій частині вважає необґрунтованими.
Окрім цього, доводи представника власника майна про відсутність у ОСОБА_6 статусу підозрюваного, відсутність доказів про причетність останнього чи вилученого телефона до подій кримінального правопорушення, а відтак і відсутність підстав для вилучення та арешту технічного пристрою, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків слідчого судді з огляду на таке.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
З оскаржуваного рішення вбачається, що накладення арешту вилученого мобільного телефону зумовлено необхідністю у забезпеченні його схоронності для проведення експертного дослідження, з чим погоджується і колегія суддів. Наразі триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та перевіряється можлива причетність/обізнаність ОСОБА_6, як керівника ТОВ «Пролог Трейдинг» (яке здійснювало поставку фляг індивідуальних польових для Міністерства оборони України у 2019 році), до розслідуваного кримінального правопорушення під час укладення договорів закупівлі за спрощеною підозрою. З огляду на зазначене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливу наявність у вилученому пристрої відомостей про обставини кримінального правопорушення, що встановлюються та можуть в подальшому бути використані як доказ. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає вилучення та арешт мобільного телефону виправданим. Враховуючи обставини справи та завдання кримінального провадження таке втручання в право володіння майном на даній стадії розслідування є співрозмірним та виправданим, сприятиме досягненню мети щодо повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, а також забезпеченню збереження цього майна. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде повернути власникам в порядку ст. 174 КПК України.
В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_5 містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку слідчого судді щодо арешту вилученого майна. Отже, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання детектива, які дають підстави вважати, що вилучена під час обшуку річ відповідає критеріям, визначеним у ст.ст. 98, 168, 170 КПК України. Доказовість відомостей, отриманих за результатами проведення експертного дослідження мобільного телефона, може бути встановлена лише за результатами такого дослідження, отже висновок слідчого судді про арешт майна є правильним, а рішення - обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 173, 309, 401, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000192 від 25.07.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3