Пошук

Документ № 112851529

  • Дата засідання: 22/08/2023
  • Дата винесення рішення: 22/08/2023
  • Справа №: 991/6854/23
  • Провадження №: 52021000000000544
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Ухвала про закриття кримінального провадження
  • Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.

Справа № 991/6854/23

Провадження № 1-кп/991/89/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000544 від 24.11.2021, про звільнення підозрюваного

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Берегового Закарпатської області, громадянина України, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, депутата Закарпатської обласної ради VIII скликання, раніше не судимого,

від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX),

ВСТАНОВИВ:

04.08.2023 до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшло вказане клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 разом із письмовою згодою ОСОБА_6 на звільнення його від кримінальної відповідальності.

Обґрунтування клопотання

Прокурор мотивував клопотання тим, що в межах кримінального провадження № 52021000000000544 від 24.11.2021 ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-ІХ), а саме в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Водночас ОСОБА_6, з огляду на редакцію ст. 45 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення, а також наявність передумов та законодавчо визначених для цього підстав, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), у зв`язку із дійовим каяттям.

Так, підозрюваний ОСОБА_6 1) вперше вчинив кримінальний проступок, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, 2) визнав вину, усвідомив суспільну небезпеку свого діяння, висловив щирий жаль з приводу скоєного ним кримінального правопорушення, 3) активно сприяв розкриттю цього кримінального правопорушення шляхом надання документів на підтвердження його обставин. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення нікому не завдано матеріальної шкоди.

На підтвердження своєї щирості ОСОБА_6 також зробив добровільний внесок на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України (Проєкт UNITED24 «Армія Дронів») у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн.

На підставі викладеного прокурор просить суд звільнити підозрюваного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), на підставі ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ), у зв`язку із дійовим каяттям.

Позиції сторін у підготовчому судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання, просив суд задовольнити. Додатково пояснив, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_6 сприяв досудовому розслідуванню, а саме надав копії реєстраційних документів іноземних юридичних осіб, відомості про частки в яких не задекларував. Уточнив, що в тексті клопотання на четвертій сторінці в останньому реченні третього абзацу допущена технічна описка в загальній сумі, на яку подані недостовірні відомості - «8 462 349 грн», проте в інших абзацах така сума зазначена правильно, а саме 8 851 833 грн. На підтвердження правильності останньої суми надав протокол огляду від 20.12.2022 з додатками, які містять відомості про офіційний курс гривні до угорського форинту і загальну вартість внесених до статутних капіталів коштів в гривневому еквіваленті (8 851 833 грн) станом на 31.12.2020. Прокурор надав суду докази на підтвердження того, що підозрюваний раніше не судимий.

Підозрюваний ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю. Зазначив, що шкодує щодо вчиненого, розкаюється. Пояснив, що він дійсно під час подання декларації за 2020 рік помилково не вказав інформацію про належні йому частки у статутних фондах двох товариств «Bereg-Peregium» і «PEREGIUM Invest». Підтвердив свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям та просив задовольнити клопотання прокурора.

Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8 просили суд задовольнити клопотання прокурора, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. Надали суду копію листа ОСОБА_6 і підтвердження його направлення поштою на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання йому можливості подати коригуючу декларацію за 2020 рік, у якій зазначити відомості про корпоративні права у двох товариствах, що підтверджує бажання ОСОБА_6 виправити ситуацію, що склалася. Також надали характеристику ОСОБА_6 від Закарпатської обласної ради як депутата цієї ради п`яти скликань, копії чотирьох платіжних доручень про перерахування ОСОБА_6 коштів для допомоги ЗСУ для проєкту «Армія дронів» в загальній сумі 2 млн грн.

Мотиви та висновки суду

Судом встановлено, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52021000000000544 від 24.11.2021ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-ІХ), а саме в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, ОСОБА_6, будучи депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання (набув повноважень 07.12.2020) - суб`єктом декларування відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», 30.03.2021 о 17 годині 07 хвилин із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, отриманого в акредитованому центрі сертифікації ключів ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», із персонального комп`ютера з ІР-адресою НОМЕР_1 шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства (https://nazk.gov.ua/), розташованого за адресою: м. Київ, Печерський р-н, б-р Дружби Народів, 28, подав основну електронну декларацію за 2020 рік. Під час заповнення декларації ОСОБА_6 умисно вніс недостовірні відомості.

А саме підозрюванийОСОБА_6, у порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 46, Закону України «Про запобігання корупції», у поданій декларації в розділі 8 « Корпоративні права» декларації не зазначив відомості про належні йому 100 % частки у статутних фондах товариства з обмеженою відповідальністю «PEREGIUM Invest» (дата реєстрації 03.08.2018, розташоване за адресою: м. Будапешт, вул. Гардоні Гейзи, 21/В, цок. пов. 1, реєстраційний номер компанії в Угорщині 01-09-328241, податковий номер 26398309-2-41, у статут внесені грошові кошти в сумі 90 000 000 угорських форинтів) та товариства з обмеженою відповідальністю «Bereg-Peregium» (дата реєстрації 26.11.2019, розташоване за адресою: м. Будапешт, вул. Гардоні Гейзи, 21/В, цок. пов. 1, реєстраційний номер компанії 01-09-351019, податковий номер 27129337-2-41, у статут внесені грошові кошти в сумі 3 000 000 угорських форинтів), сумарна вартість яких становить 93 млн угорських форинтів, що станом на 31.12.2020 (останній день звітного періоду) відповідно до офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 8 851 833 гривень.

Таким чином відомості, які вніс ОСОБА_6 до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, відрізняються від достовірних на суму 8 851 833 грн, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в розмірі 2 270 грн на 01.01.2021, що діяв і на день вчинення кримінального правопорушення.

Частинами 2, 3 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Частиною 2 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення санкція ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX) передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За таких обставин кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, визначеною ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Таке звільнення здійснюється виключно судом у порядку, встановленому законом.

Кримінальним кодексом України визначено, що дійове каяття є однією із підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так, ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ - станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення) передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Примітка до ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ) містить перелік кримінальних правопорушень, які є корупційними, а саме: кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Положення чинної редакції ст. 45 КК України та примітки до неї (у редакції Закону України від 29.06.2021 № 1576-IX), які забороняють звільняти від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане із корупцією, передбачене зокрема ст. 366-2 КК України, набули чинності 21.07.2021, тобто після того, як ОСОБА_6 подав 30.03.2021 щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.

З огляду на те, що 1) відповідно до ст. 4, 5 КК України кримінально-правові наслідки вчиненого особою діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення такого діяння, 2) закон про кримінальну відповідальність, що погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, 3) станом на 30.03.2021 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), не відносилось до корупційних кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про можливість звільнення особи, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, за умови встановлення підстав, передбачених ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ).

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності унормовано § 2 глави 24 КПК України.

Частинами 1, 2 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).

Аналогічна норма міститься у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Разом з тим ч. 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, у разі встановлення обставин, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям є обов`язком суду за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на таке звільнення. Водночас звільнення особи від кримінальної відповідальності є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.

Зважаючи на наведене, суд звільняє особу від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриває кримінальне проводження щодо неї за сукупності таких умов: 1) особа вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин; 2) вчинене кримінальне правопорушення не входить до переліку правопорушень, який міститься у примітці до ст. 45 КК України, у разі вчинення яких встановлена заборона на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям; 3) наявний факт дійового каяття, яке полягає в щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею в розкритті цього правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усунення заподіяної шкоди; 4) особа надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. Водночас щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак саме по собі щире каяття є лише пом`якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов`язково зумовлює звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога в розшуку цього майна. Мінімальні вимоги, яким має відповідати позитивна посткримінальна поведінка у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, полягають у добровільній дачі правдивих і повних свідчень про всі відомі особі обставини кримінально протиправного діяння.

Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

Зазначене вище узгоджується із позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.12.2021 у справі № 346/4094/20 та від 06.09.2022 у справі № 497/374/2021, а також з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12.

Під час розгляду клопотання прокурора суд переконався, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), а саме умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

До цього висновку суд дійшов з огляду на те, що ОСОБА_6 підтвердив фактичні обставини вчинення кримінально протиправного діяння, яке містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), та визнав свою вину в його вчиненні.

Такою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, що вже втратило правове значення.

Відповідно до довідки № 22357347910190127058 від 23.12.2022 з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ОСОБА_6 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Тобто підозрюваний є особою, яка вчинила кримінальний проступок вперше.

Судом встановлено, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 щиро покаявся та активно сприяв розкриттю такого правопорушення. Так, під час надання суду пояснень ОСОБА_6 визнав свою вину, зазначив, що звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції, аби йому надали можливість подати виправлену декларацію за 2020 рік, у якій зазначити відомості про належні йому частки у статутах двох товариств, зареєстрованих в Угорщині, оскільки бажає виправити ситуацію, яка склалась. Підозрюваний ОСОБА_6 щиро жалкує про вчинене.

Під час досудового розслідування ОСОБА_6 надав органу досудового розслідування реєстраційні документи, які підтверджують відомості щодо реєстрації та володіння ним товариствами «Bereg-Peregium» і «PEREGIUM Invest» в Угорщині.

Оскільки вчиненим ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням не завдано збитки та не заподіяно шкоди, обставини їх відшкодування та усунення суд не досліджує.

ОСОБА_6 у липні 2023 року зробив добровільний грошовий внесок у загальній сумі 2 млн грн на рахунок, відкритий Національним банком України, для підтримки Збройних Сил України, що підтверджено копіями чотирьох платіжних доручень, наданих захисником ОСОБА_7 . Сторони вважають, що такі дії ОСОБА_6 є свідченням щирості його розкаяння щодо вчиненого кримінально караного діяння. Хоча перерахування підозрюваним коштів для допомоги силам оборони України і не має самостійного правового значення для вирішуваного питання, проте суд враховує зазначений вчинок ОСОБА_6 як такий, що позитивно характеризує його особу та вказує на його активну громадянську позицію.

Враховуючи, що 1) ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальний проступок, 2) вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), з огляду на положення ст. 45 КК України (в редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ), не є корупційним кримінальним правопорушенням, у разі вчинення якого встановлена заборона на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, 3) після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 щиро покаявся, активно сприяв розкриттю цього проступку, 4) вчиненим кримінальним правопорушенням не завдано збитки та не заподіяно шкоди, 5) ОСОБА_6 надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження, - суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення підозрюваного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), на підставі ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ), у зв`язку із дійовим каяттям, та закриття кримінального провадження № 52021000000000544 від 24.11.2021на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Отже, клопотання прокурора ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Інші процесуальні питання

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речові докази у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Документи, які надані суду сторонами кримінального провадження, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (ч. 9 ст. 100 КПК України).

Спеціальна конфіскація у кримінальному провадженні не застосовується.

Прокурор повідомив, що у кримінальному провадженні не було понесено процесуальних витрат, експертиза не проводилась.

Питання щодо застосування, зміни або скасування заходів забезпечення кримінального провадження, які б підлягали вирішенню при постановленні ухвали про закриття кримінального провадження, відсутні.

Керуючись ст. 100, 124, 126, 284-286, 288, п. 2 ч. 3 ст. 314, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про звільнення підозрюваного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), на підставі ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ), у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000544 від 24.11.2021, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Документи, які надані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня його оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3