Документ № 112874615

справа №991/7136/23

провадження №1-кс/991/7162/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«12» серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора управління процесуального керівництва підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01 квітня 2021 року стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Кремінці Яремчанського району Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання прокурора. При цьому, з метою дотримання прав підозрюваного, який був виданий у рамках процедури екстрадиції компетентними органами Словацької Республіки та виконанням завдань кримінального провадження, розгляд зазначеного клопотання відбувся (продовжився) у вихідний день (субота).

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01 квітня 2021 року за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а також ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

В межах цього кримінального провадження розслідуються факти зловживання службовими особами Філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Філія «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця»; Філія) своїм службовим становищем у період з серпня 2020 року по 18 грудня 2020 року шляхом вступу у попередню змову із службовими особами ТОВ «Медичний центр здоров`я» під час здійснення публічних закупівель послуг у сфері охорони здоров`я з проведення ПЛР-тестування для потреб працівників АТ «Укрзалізниця» з метою заволодіння грошовими коштами акціонерного товариства у особливо великих розмірах.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 з корисливих мотивів орієнтовно в кінці вересня на початку жовтня 2020 року вступив у попередню змову з ОСОБА_7 з метою заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця», призначеними для закупівлі послуг з ПЛР-тестування, у подальшому надавав їй поради щодо механізму вчинення цього злочину та з метою усунення перешкод в його вчиненні підшукав ТОВ «Медичний центр здоров`я», використовуючи яке в якості учасника та заздалегідь визначеного переможця закупівлі послуг з ПЛР-тестування співучасники планували заволодіти грошовими коштами АТ «Укрзалізниця», не пізніше 30 вересня 2020 року залучив у якості співвиконавця злочину ОСОБА_8 та повідомив їй розроблений ОСОБА_7 план його вчинення, 06 жовтня 2020 року інформував ОСОБА_7 про запропоновані ОСОБА_11 зміни до Технічних вимог, необхідні співучасникам злочину для забезпечення перемоги в закупівлі ТОВ «Медичний центр здоров`я», а таким чином своїми порадами, наданням засобів та знарядь сприяв у заволодінні співучасниками злочину грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в сумі 4 940 779 грн, однак з причин, що не залежали від їх волі, співучасники не вчинили всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

10 червня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а 26 жовтня 2022 року - про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованість якої, на переконання прокурора, повністю підтверджується зібраними доказами,

При цьому, у клопотанні зазначено, що у зв`язку з відсутністю 10 червня 2022 року ОСОБА_4 за місцем проживання та неможливістю вручення йому повідомлення про підозру особисто, того ж дня його вручено у спосіб, передбачений КПК України, а саме: надіслано поштою за останнім фактичним місцем проживання, місцем реєстрації та місцем роботи ОСОБА_4 (на посаді директора ТОВ «Юнайтед Юкрейн»); вручено під розписку директору ТОВ «Монте Плаза», що здійснює комплексне обслуговування будинку за останнім фактичним місцем проживання ОСОБА_4 ; надіслано за допомогою месенджера миттєвих інтернет-повідомлень Whats App на особистий мобільний номер телефона та електронну пошту ОСОБА_4, а також йому направлялись повістки про виклик до НАБУ для допиту як підозрюваного: 10 червня 2022 року на 21, 24, 29 червня 2022 року - поштовим зв`язком за адресою останнього відомого місця проживання та за допомогою месенджера Whats App і електронної пошти; 29 липня 2022 року на 03 серпня 2022 року - за допомогою месенджера Whats App і електронної пошти.

Підозрюваному ОСОБА_4 було достеменно відомо про розпочате на території України кримінальне провадження щодо нього та необхідність прибуття за викликом до органу досудового розслідування, про що свідчить укладення ним 13 червня 2022 року договору про надання правової допомоги та направлення його адвокатом ОСОБА_5 численних звернень та клопотань до органу досудового розслідування та прокурора. У зв`язку з цим 03 серпня 2022 року ОСОБА_4 оголошено у державний та міжнародний розшук. При цьому ОСОБА_4 залишив територію України 23 лютого 2022 року та відтоді не повертався.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_4 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, а ухвалою цього суду від 02 вересня 2022 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2022 року, - йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, органом досудового розслідування направлено до Словацької Республіки клопотання про взяття під варту та видачу ОСОБА_4 в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності, яке було виконано компетентними органами вказаної країни та взято ОСОБА_4 під варту на території Словацької Республіки і видано НАБУ 11 серпня 2023 року, після чого останній був затриманий в порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 209КПК України, та з підстав, визначених ч. 6 ст. 193 КПК України. Затримання ОСОБА_4 здійснено о 10 год. 50 хв. 11 серпня 2023 року на території пропускного пункту «Ужгород», а доставлення до місця здійснення досудового розслідування - 11 серпня 2023 року о 21 год. 30 хв.

Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор у клопотанні зазначила, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та у разі засудження, до нього може бути застосовано покарання у виді реального позбавлення волі. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, прокурор визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку прокурора, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

При визначенні розміру застави прокурор у клопотанні просить врахувати тяжкість та характер вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про його особу, майновий стан та визначити йому заставу у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування у випадку внесення застави на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Позиція сторін у судовому засіданні

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 складене нею клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисники підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5 і ОСОБА_6, підтримуючи письмові заперечення адвоката ОСОБА_5, послалися на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, оскільки стороною обвинувачення не доведено його причетність до вчинення кримінального правопорушення; відсутність у клопотанні належного обґрунтування потреби саме такого ступеня втручання у права і свободи ОСОБА_4, а також у клопотанні не наведено та не підтверджено відповідними доказами аргументів, як б свідчили про можливість виконання будь-якого завдання кримінального провадження. Адвокати також вказали на відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків. Зокрема, зазначили, що ОСОБА_4 виїхав за кордон 23 лютого 2022 року та проживав за адресою: АДРЕСА_2 через війну в Україні задля безпеки власного життя та здоров`я, а не з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Отже, на час складення повідомлення про підозру 10 червня 2022 року ОСОБА_4 уже перебував за кордоном, а відтак, жодних активних дій щодо переховування від органу досудового розслідування та/або ухилення від кримінальної відповідальності не вживав, при цьому сторона захисту не отримувала будь-яких документів від детектива/прокурора згідно з міжнародним договором про правову допомогу в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України. Крім того, органом досудового розслідування не виконано вимоги ст. 276-278 КПК України, тож адвокати вважають, що повідомлення про підозру не є таким, що вручене ОСОБА_4 . На думку адвокатів, у випадку підтвердження та/або часткового підтвердження наявності ознак можливої причетності ОСОБА_4 до ймовірного вчинення описаного правопорушення та обставин, викладених в ч. 1 ст. 194 КПК України, застосування до останнього застави у розмірі 190 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: 509 960 грн буде достатнім стимулюючим фактором для виконання покладених обов`язків. Що стосується переліку запропонованих стороною обвинувачення обов`язків, то вони відомі ОСОБА_4, як і загальні обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, і він готовий їх виконувати без будь-яких додаткових зобов`язань. Вказали також на те, що з детективом ОСОБА_13 було досягнуто попередніх домовленостей про порядок повернення на територію країни ОСОБА_4 та обговорено можливий розмір застави, який влаштовував інтереси двох сторін (2 млн грн), але з невідомих причин така домовленість не була реалізована. Крім того, зазначили, що утримуючись в Словацькій Республіці, ОСОБА_4 надав добровільну згоду на екстрадицію в Україну, однак відповідне рішення тривалий час не приймалось компетентними органами (5 місяців). При цьому, сторона захисту просила, у разі задоволення клопотання прокурора, врахувати можливість підозрюваного перебувати у м. Києві (є попередні домовленості з власником житла щодо оренди) та не обирати місце тримання під вартою у м. Ужгороді (складний переїзд), а обрати ДУ «Київський слідчий ізолятор». Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Для повного розуміння мотивів слідчого судді при прийнятті цього рішення вважаю за необхідне зазначити, що для мене обставини кримінального провадження №52021000000000164 від 01 квітня 2021 року є знайомим та я обізнаний про загальний хід (напрямок) розслідування в ньому, оскільки відповідно до затверджених процедур, що встановленні у Засадах використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, за слідчим суддею ОСОБА_14 було закріплене кримінальне провадження №52022000000000264 від 16 вересня 2022 рокуза підозрою ОСОБА_8, яке на підставі ч. 3, 4 ст. 217 КПК України було виділене в окреме провадження з кримінального провадження №52021000000000164 від 01 квітня 2021 року, а потім 18 липня 2023 року з ним же було об`єднано, що дозволяє повно та всебічно орієнтуватися у ньому, використовувати отриману інформацію в межах цього провадження і, на мою думку, таке використання не призводить до порушення принципу диспозитивності (ч.3 ст.26 КПК України).

Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст. ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 серпня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000164 розпочато 01 квітня 2021 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, складено детективом за погодженням з прокурором та вручено йому 10 червня 2022 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема надіслано поштою за останнім фактичним місцем проживання ( АДРЕСА_3 ), місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ) та місцем роботи ОСОБА_4 (м. Харків, пров. Іванівський, 5, будівля Г2, каб. НОМЕР_2), а також вручено під розписку директору ТОВ «Монте Плаза», що здійснює комплексне обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

В ході розгляду клопотання було встановлено, що 26 жовтня 2022 року захиснику підозрюваного ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 було надіслано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри - за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (т.1, а.с.67 зворот).

Оцінюючи факт повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в даному випадку слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що такою дією як складання 26 жовтня 2022 року повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 сторона обвинувачення припинила дію попередньої підозри від 10 червня 2022 року, а тому в межах розгляду цього клопотання слідчий суддя оцінює саме змінену підозру від 26 жовтня 2022 року з точки зору її обґрунтованості, що є обов`язковою умовою у вирішенні питання про можливість обрання до особи запобіжного заходу.

Отже, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України з 10 червня 2022 року та продовжує перебувати у цьому статусі і після зміни раніше повідомленої йому підозри 26 жовтня 2023 року і стосовно нього може розглядатися питання про обрання запобіжного заходу.

Стосовно посилань сторони захисту на необхідність здійснення викликів ОСОБА_4 відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України шляхом вручення повісток в порядку міжнародного співробітництва у зв`язку з перебуванням його за межами України, вважаю за необхідне зазначити, що, зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, належним визнається направлення повідомлення особі на поштову адресу, що відповідно до наявних матеріалів кримінального провадження підтверджує саме місце проживання такої особи. При цьому, законодавство не передбачає юридичної можливості одночасного проживання особи за різними адресами, тобто згідно встановленої процедури, реєстрація нового місця проживання має відбуватися із зняттям з реєстрації за попереднім місцем проживання. Отже, без проходження певних визначених законодавством України процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні.

В межах даного кримінального провадження ні самим підозрюваним, ні його захисниками не надано слідчому судді офіційних, передбачених чинним законодавством України документів, що підтверджували б зміну місця проживання ОСОБА_4 або про виїзд його у встановленому порядку на постійне місце проживання до іншої країни та перебування його у цій країні на консульському обліку, у зв`язку з чим зазначені вище доводи сторони захисту слідчий суддя до уваги не приймає з огляду на їх безпідставність.

Виконання детективами положень ч.2 ст.297-5 КПК України, з використанням засобів телефонного зв`язку (за допомогою додатків для передавання повідомлень) та/або можливостей електронної пошти (направлення на електронну скриньку), є належним виконанням порядку вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування. У зв`язку з цим, слідчий суддя констатує факт набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного (направлення захиснику ОСОБА_5 26 жовтня 2022 року на електронну пошту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри) та відсутністю спливу строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (направлення в месенджер захиснику ОСОБА_5 31 жовтня 2022 року повідомлення про завершення досудового розслідування).

Слідчий суддя не розділяє бачення сторони захисту щодо необхідності дотримання положень ч.1 ст.297-5 КПК України (опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження) та вважає, що відсутність таких дій з боку органу досудового розслідування не перешкоджає розгляду цього клопотання, оскільки у тому числі оцінити можливу істотність таких порушень та вплив на права підозрюваного на цьому етапі розслідування не видається за можливе.

Щодо обґрунтованості підозри

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.

Так, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 орієнтовно у вересні 2020 року залучила в якості пособника ОСОБА_4, з яким узгодила деталі вчинення злочину та доручила йому підшукати інших співучасників. Співучасники забезпечили формування завідомо завищеної очікуваної вартості предмету закупівлі та внесення співробітниками Філії необхідних змін до Технічних вимог та Інформації про закупівлю, які забезпечили перемогу у ній заздалегідь підшуканому ОСОБА_4 ТОВ «Медичний центр здоров`я», забезпечили визначення переможця закупівлі послуги у сфері охорони здоров`я різні для діагностики коронавірусної хвороби ТОВ «Медичний центр здоров`я», а також організували складання та направлення до структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» з метою отримання згоди на підписання договору з ТОВ «Медичний центр здоров`я» про закупівлю послуг з ПЛР-тестування, однак з причин, що не залежали від їх волі (ненадання зазначеними структурними підрозділами АТ «Укрзалізниця» згоди на укладення договору), не вчинили всі дії, які вважали необхідними з метою заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в сумі 4 940 779 грн.

Дослідивши додані до клопотання прокурора матеріали, обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_4 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191КК України, в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст.ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, прокурор в судовому засіданні послалася на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні №52021000000000164 стосовно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).

Зазначаючи про існування цього ризику, прокурор посилається на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким та, з урахуванням формули інкримінованого йому правопорушення, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. До того ж, підозрюваний вже переховувався від органу досудового розслідування упродовж 14 місяців та повернувся на територію України виключно завдяки його екстрадиції компетентним органом Словацької Республіки за запитом Офісу Генерального прокурора. У підозрюваного наявні документи для виїзду за кордон (паспорти, дійсні до 24 жовтня 2026 року та до 06 березня 2028 року). У клопотанні також зазначено про наявність у підозрюваного достатніх майнових ресурсів (квартира у м. Харкові площею 137,4 кв.м., два машиномісця, транспортний засіб Audi RS Q8, 2020 року випуску, задекларований дохід за 2017-2022 роки - 22 084 402 грн), що свідчить про його можливість довгий період фінансувати переховування від органу досудового розслідування та суду. Крім того, навіть перебуваючи закордоном, підозрюваний впродовж 2022 року одержав на території України дохід у розмірі 7 882 566 грн. У клопотанні також зазначено, що відповідно до даних ІС «Аркан», дружина ОСОБА_4 разом з донькою виїхали за межі України 23 лютого 2022 року, а його мати - 10 вересня 2021 року та на цей час не поверталися, а отже у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки на території України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191КК України. При цьому, ч. 5 ст. 191КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна яке карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

На думку слідчого судді, очікування можливого суворого покаранняв сукупності з відомостями причетності підозрюваного до події, яку орган досудового розслідування інтерпретує як злочин, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4, та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання (в тому числі обставини оголошення підозрюваного у державний та міжнародний розшук, надання дозволу на здійснення стосовно нього спеціального досудового розслідування, обрання стосовно нього запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, факт притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні - №12022220000000171 від 21 лютого 2022 року), приходить до висновку про наявність достатньо актуального і на даний час ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експерта та підозрюваних у кримінальному провадженні

Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, прокурор у судовому засіданні вказала, що відведена ОСОБА_7 . ОСОБА_4 роль ланки, що пов`язувала Філію «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» із ТОВ «Медичний центр здоров`я», обумовлює його можливість впливати на інших підозрюваних та свідків як з числа службових осіб та працівників Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» (безпосередньо або через ОСОБА_7 ), так і з числа службових осіб та працівників ТОВ «Медичний центр здоров`я». Реальність такого впливу, на переконання сторони обвинувачення, підтверджується зокрема тим, що раніше на прохання ОСОБА_4 . ОСОБА_7, впливаючи на підлеглих, забезпечувала внесення рекомендованих ним змін до Інформації про закупівлю. Крім того, під час проведення 25 червня 2021 року обшуку за місцем знаходження ТОВ «Медичний центр здоров`я» засновник цього товариства надсилав ОСОБА_4 фото ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про дозвіл на проведення зазначеної слідчої дії, а також у мобільному телефоні ОСОБА_4 виявлено фото наказу АТ «Укрзалізниця» від 04 грудня 2020 року про проведення службової перевірки Філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця».

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з урахуванням факту завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні станом на час розгляду цього клопотання, заявлений стороною обвинувачення ризик є мінімальним, разом з тим, з метою подальшого безперешкодного розгляду кримінального провадження, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим.

При цьому, слідчий суддя вважає недоцільним перевіряти зв`язок кожної особи з підозрюваним, її роль, досліджувати/перевіряти інформацію, якою вона володіє тощо, а обмежується на цьому етапі розслідування лише посиланням на запропонований органом досудового розслідування перелік. Разом з цим, підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити перед слідчим суддею питання щодо помилковості/недоцільності/об`єктивної потреби у спілкуванні, внесення певної особи (іб) до цього переліку.

Разом тим, за відсутності об`єктивних даних, слідчий суддя не може погодитися з наявністю ризику здійснення незаконного впливу на експертів з боку підозрюваного ОСОБА_4, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала розумних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним такого впливу.

Щодо ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення

Зі змісту клопотання, вказаний ризик існує з урахуванням викладених вище обґрунтувань щодо наявності ризику впливу на свідків, а також з огляду на те, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 21 лютого 2022 року, в якому 12 квітня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 чт. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, щодо обставин заволодіння бюджетними коштами лікувальних закладів м. Харкова і Харківської області та в межах якого ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2023 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова для участі в розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу.

З урахуванням факту завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні станом на час розгляду цього клопотання, зазначені ризики є настільки мінімальним, що не враховується слідчим суддею при розгляді цього клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 36-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку, які знаходяться закордоном, має відношення до діяльності ТОВ «Юнайтед Юкрейн».

Також слідчим суддею враховується факт існування іншого кримінального провадження №12022220000000171 від 21 лютого 2022 року, в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру та вирішується питання про застосування до нього запобіжного заходу.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до події, яку орган досудового розслідування ідентифікує, як злочин, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та карається, зокрема позбавленням волі до дванадцяти років, а з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України та наявної кваліфікації, на строк до восьми років.

Враховуючи усі наведені вище обставини, встановлені під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя враховує, що ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запропонованого органом досудового розслідування запобіжного заходу в даному випадку є суттєвим, а тому можливість та необхідність застосування виключного запобіжного заходу потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.

Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Розглядаючи можливість застосування менш обтяжливого заходу, як домашній арешт, слідчий суддя виходив з того, що підозрюваним та його захисниками не було надано документів про реальність укладення договору оренди квартири з ОСОБА_15 ( АДРЕСА_5 ), що в свою чергу унеможливлювало оцінити потенційну можливість перебування підозрюваного за цією адресою у разі прийняття слідчим суддею відповідного запобіжного заходу.

Можливість перебування підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом, який, згідно з практикою ЄСПЛ, прирівнюється до позбавлення волі, за місцем проживання у АДРЕСА_3 слідчим суддею не досліджувалась, оскільки Харків є прикордонним містом з рф і таке застосування явно суперечило б додатковим гарантіям, наданим прокурором ОСОБА_16 та детективом ОСОБА_17 компетентним органам Словацької Республіки щодо утримання ОСОБА_4 у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, розташованих у західних регіонах України.

Розглядаючи можливість застосування наступного менш обтяжливого заходу після домашнього арешту - застава, слідчий суддя виходив з обставин, які беззаперечно вплинули на його розгляд та прийняте в подальшому рішення. Зокрема, розгляд цього клопотання відбувся у вихідний день (суботу), що було пов`язано з фактом передачі підозрюваного ОСОБА_4 уповноваженими органами Словацької Республіки в межах процедури екстрадиції та подальшого його затримання детективами НАБУ у п`ятницю 11 серпня 2023 року об 10 год. 50 хв. та необхідністю подолання відстані від пропускного пункту «Ужгород» до місця здійснення досудового розслідування - м. Київ (приблизно 800 км) для доставки до слідчого судді. З метою дотримання прав підозрюваного, належного його відпочинку після довгої дороги та належної підготовки до розгляду клопотання, слідчим суддею, попередньо з`ясувавши думку прокурора та захисників у судовому засіданні, врахувавши факт орієнтування учасників детективами попереднього часу доставки підозрюваного до суду - 21 год. 30 хв. п`ятниці вечора 11 серпня 2023 року та запроваджену комендантську годину (відсутність перепусток), було прийнято рішення про недоцільність розгляду клопотання у ніч на суботу та перенесено його на 11 год. 00 наступного дня.

Крім того, при прийнятті даного рішення в частині можливості/доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею було враховано актуальність ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування за відсутністю компенсуючого/стримуючого фактору у вигляді сплаченої застави, оскільки законодавцем передбачена можливість її оплати не одразу, у зв`язку з чим було констатовано недоцільність застосування застави, як самостійного запобіжного заходу. В той же час, слідчий суддя свідомий того, що відсутність у вихідний день співробітників бухгалтерії ВАКС, які б змогли підтвердити факт надходження грошових коштів на рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави, у разі прийняття слідчим суддею відповідного рішення, та обмежений час роботи банківських установ у вихідні дні, озвучена спроможність сторони захисту перерахувати (зібрати) у суботу в якості застави грошові кошти тільки у розмірі 509 960 (п`ятсот дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн унеможливило в принципі можливість розглядати заставу, як менш обтяжливий запобіжний захід.

На думку слідчого судді, інші запобіжні заходи (особиста порука та особисте зобов`язання) не в змозі нівелювати встановлені ризики, а тому можливість їх застосування не оцінювалося.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки тільки він здатний забезпечити дієвий контроль за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків протягом вихідних днів, у зв`язку з чим приходить до висновку про вимушену необхідність застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу - тримання під вартою.

Вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою, а з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 та озвученої слідчому судді стороною захисту відкритої домовленості з детективом про попередньо погоджену застава у розмірі 2 млн грн, слідчий суддя переконався, що таке утримання буде короткостроковим, до понеділка - першого робочого дня.

Щодо розміру застави

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчим суддею не встановлені випадки, які передбачені частиною четвертою ст. 183 КПК України, а тому можливо вирішити питання про розмір застави підозрюваному ОСОБА_4, як альтернативі тримання під вартою.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого, як і його статки, не можуть бути вирішальним фактором, що виправдовуватимуть суму застави.

У клопотанні прокурор, посилаючись на майновий стан підозрюваного та обставини кримінального правопорушення, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 026 000 (чотири мільйони двадцять шість тисяч) грн.

Оцінюючи пропозицію прокурора для визначення підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави, слідчий суддя виходять з того, що, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Обґрунтовуючи виключний розмір застави, прокурор ОСОБА_18 послалася на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, процесуальну поведінку ОСОБА_4, яка полягає у тривалому порушенні своїх процесуальних обов`язків (переховування за кордоном більше року), наявністю ризиків та заможний фінансовий стан.

Однак, на думку слідчого судді, визначені прокурором обставини не є виключними та не дозволяють слідчому судді призначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч.5 ст.182 КПК України.

При визначенні розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового і соціального стану підозрюваного ОСОБА_4, слідчим суддею були враховані наступні обставини:

-стадію розслідування цього кримінального провадження - завершене досудове розслідування, сторона захисту знайомиться з зібраними матеріалами (т.1, а.с.71-73);

-23 лютого 2022 року ОСОБА_4 залишив територію України, тобто до набуття статусу підозрюваного згідно першого повідомлення про підозру від 10 червня 2022 року (т.1, а.с.28-39, 314). Прокурором не спростовано пояснення підозрюваного, що залишення території країни було пов`язано з нагнітанням обстановки щодо можливої військової агресії рф, а не з причин переховування від НАБУ;

-орган досудового розслідування був поінформований захисниками ОСОБА_4 про точне місце проживання його закордоном: АДРЕСА_2, про що свідчать багаточисленні клопотання захисника до детектива/прокурора, починаючи з 29 липня 2022 року;

-підозрюваний ОСОБА_19 утримувався під вартою майже 5 місяців у Словацькій Республіки (з 15 березня 2023 року) в очікуванні добровільної видачі (екстрадиції). Прокурором не спростовано як озвучений стороною захисту строк утримання під вартою, так і твердження про добровільність екстрадиції за заявою підозрюваного;

-наявність двох протилежних рішень дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 07 вересня 2022 року та від 08 грудня 2022 року про відсутність/наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності експерта ОСОБА_20 під час складання нею висновку експерта від 27 жовтня 2021 року, яким підтверджується сума заволодіння у розмірі 4 940 779 грн в цьому кримінальному провадженні та констатацією факту у другому рішенні палати про неповноту проведеного експертом дослідження;

-застосування іншим фігурантам провадження інших, менш обтяжливих запобіжних заходів, зокрема співвиконавиці цього злочину ОСОБА_7, зі слів прокурора, призначено заставу у розмірі 1,5 млн грн;

-визначена кваліфікація дій ОСОБА_4 органом досудового розслідування за ч.3 ст.15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (пособництво у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб) накладається/межує/схожа з антиконкурентними узгодженими діями суб`єктів господарювання. Виокремити та розмежувати зазначені дії фігурантів провадження та остаточно кваліфікувати їх як кримінально карані можливо тільки під час ухвалення остаточного рішення, за результатами змагального процесу, колегією суддів у нарадчій кімнаті, якщо ця справа, звісно, не буде закрита раніше прокурором;

-задовільний майновий стан ОСОБА_4 не може бути вирішальним фактором при визначені розміру застави, а корегування його поведінки доцільно робити за рахунок усіх застосованих заходів в сукупності, а не тільки виключного розміру застави.

Підсумовуючи, вирішуючи питання щодо розміру застави, вважаю за доцільне зазначити, що складним для спростування є твердження про те, що жодна людина не хоче відчути на собі усі обмеження, які пов`язані з застосуванням запобіжного заходу і, на моє переконання, з урахуванням майнового стану, пан ОСОБА_4 в змозі віднайти можливість і для оплати запропонованого прокурором розміру застави, але, з урахуванням факту задіяння міжнародних механізмів по доставці підозрюваного на територію країни, хоч і в добровільному порядку та під час здійснення широкомасштабної агресії рф проти України, спираючись на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи віднесення законодавцем інкримінованих органом досудового розслідування дій ОСОБА_4 до особливо тяжких кримінальних правопорушень, відсутності виключних випадків, які дозволяють призначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідно визначити максимально можливий розмір застави, який передбачений законодавцем для злочинів відповідної тяжкості - у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити заявлені прокурором вимоги в частині, що стосується встановлення підозрюваному ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися із м. Харкова без дозволу детективів, прокурорів або суду, збалансувавши при цьому інтереси підозрюваного (виявив намір залишатися у м. Києві та є домовленість про оренду квартири) та органу досудового розслідування шляхом зобов`язання ОСОБА_4 не відлучатись із Київської області та м. Києва без дозволу детективів, прокурорів або суду.

Отже, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: не відлучатись із Київської області та м.Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду; прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця», а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ), а також ОСОБА_21 стосовно обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця»; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Визначений слідчим суддею обов`язок, як утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця» потрібно виконувати під кутом здорового глузду і, наприклад, звичайне придбання квитків тощо не буде вважатися його порушенням.

З огляду на викладене, визначений розмір застави та покладені обов`язки, на переконання слідчого судді, в змозі урівноважити інтереси сторін на завершальній стадії кримінального провадження, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя не може погодитися з прокурором при визначенні нею місця тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в Ужгородському СІЗО, оскільки прокурором не зазначено відповідальних осіб за його доставку, що унеможливлювало виконання рішення слідчого судді в цілому, а підозрюваний утримувався би невизначений час в неналежних умовах під контролем прокурора чи детектива, а тому слідчим суддею було обрано ДУ «Київський слідчий ізолятор». Більш того, слідчий суддя не розуміє таке прохання прокурора, оскільки розгляд відповідного клопотання міг би відбутися і шляхом використання ВКЗ з будь-якого суду на території міста Ужгорода без перевезення підозрюваного 800 км до місця здійснення досудового розслідування.

Останнє, що хотів зазначити, що поділяю та сприймаю можливість сторін обговорювати можливий розмір застави, який буде запропонований слідчому судді і, за наявністю добровільної згоди між сторонами, за відсутністю очевидних порушень інтересів держави, суспільства, такий розмір застави може бути перенесений в рішення судді без якихось додаткових досліджень. В даному випадку, сторона захисту зазначила, а прокурор не спростувала факт наявності попередньої домовленості з детективом про заставу у розмірі 2 млн грн, яка не була реалізована з невідомих причин, у зв`язку з чим слідчий суддя був вимушений надати оцінку усім обставинам цієї справи.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 09 жовтня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.

У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному у цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку із внесення застави покласти на нього такі обов`язки:

1)не відлучатись із Київської області та м.Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні та суду;

2)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

4)утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця», а також іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ), а також ОСОБА_21 стосовно обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

5)утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця»;

6)здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

7)носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 09 жовтня 2023 року, але в межах строку досудового розслідування. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

Строк дії ухвали до 09 жовтня 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали в частині доставлення підозрюваного до місця ув`язнення доручити батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві, а в частині подальшого тримання під вартою - керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Здійснення контролю за виконанням ухвали доручити прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, та детективам Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01 квітня 2021 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному і захисникам - для відома, та направити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1