- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/7213/23
Провадження № 1-кс/991/7241/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника власника майна адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2022 року за № 52022000000000339,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 15 серпня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_4 просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2022 року на земельну ділянку загальною площею 0,1 га (кадастровий номер: 3220888000:04:002:0447), розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 грудня 2022 року за № 52022000000000339 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
За версією органу досудового розслідування, внаслідок підписання Додаткової угоди № 10 до Договору №19/11/29-5 (112/1) на постачання газу, ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» було повернуто переплату за поставлений у червні 2020 року газ у сумі 14 826 591,60 грн замість 23 077 100,30 грн, чим було спричинено тяжкі наслідки для ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у вигляді необґрунтованих витрат у сумі 8 250 508,72 грн.
У кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Адвокат зазначила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають у шлюбі (актовий запис про шлюб за № 458 від 23 червня 2000 року). Враховуючи, що зазначена у клопотанні земельна ділянка була набута у 2018 році, вона є спільною сумісною власністю подружжя.
За твердженням представника, арешт було накладено з метою забезпечення цивільного позову, проте ОСОБА_5 не є особою, яка має стосунок до обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, що виключає можливість звернення до неї з цивільним позовом.
Отже, враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, арешт, накладений на належне їй майно, становить, на думку адвоката, необґрунтоване втручання у її права.
Також адвокат звернула увагу неспівмірність накладеного арешту, адже ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 вересня 2022 року було накладено арешт на низку іншого майна з цією ж метою (4 інші земельні ділянки, домоволодіння та частка житлового будинку, частки у статутних капіталах господарських товариств, транспортний засіб). Вартість сукупності арештованого майна, за твердженням представника, перевищує розмір позовних вимог ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».
1.2. 16 серпня 2023 року на адресу суду надійшли письмові заперечення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 на клопотання про скасування арешту, у яких прокурор просив відмовити у його задоволенні, позаяк на зазначену земельну ділянку поширюється режим спільної сумісної власності подружжя, тобто її власником є також і ОСОБА_6, а вирішення питання щодо визначення часток подружжя у межах кримінального провадження неприпустиме.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_4 з наведених у ньому мотивів та наголосив на тому, що ОСОБА_5 не має жодного стосунку до обставин, які розслідуються у зазначеному кримінальному провадженні.
Представник звернув увагу, що у кримінальному провадженні повідомлено про підозру 4 особам, а тому вони можуть нести солідарну відповідальність за завдану шкоду. Викладене свідчить про те, що з ОСОБА_6 може бути стягнуто суму не більше 2 млн грн.
Також адвокат наголосив, що вартість арештованого майна очевидно не співмірна розміру позовних вимог та значно перевищує його.
2.2. Детектив ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, у наданих слідчому судді письмових запереченнях просив розглянути клопотання за його відсутності.
ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_4, надані ним матеріали, письмові заперечення детектива ОСОБА_7, заслухавши думку представника, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
3.3.1. Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 червня 2020 року за № 52020000000000379, у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2022 року у межах зазначеного кримінального провадження було накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,1 га (кадастровий номер: 3220888000:04:002:0447), розташовану за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе. Арешт було накладено з метою забезпечення цивільного позову ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів у сумі 8 250 508,72 грн.
3.3.2. Як вже зазначала слідчий суддя, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Втім, необґрунтованість накладеного арешту, як одна з цих підстав, на наявність якої посилається адвокат, не передбачає оцінку та перегляд по суті постановленого слідчим суддею рішення про накладення арешту. Кримінальний процесуальний закон визначає процедуру такого перегляду - виключно в апеляційному порядку. У протилежному випадку це становило би порушення принципу остаточності судового рішення «res judicata».
Обґрунтованість накладеного арешту може бути оцінена виключно у світлі обставин та доводів, які з тих чи інших причин не були предметом оцінки під час накладення арешту.
Втім, наведені адвокатом доводи, зокрема, щодо поширення на зазначену земельну ділянку режиму спільної сумісної власності подружжя, як вбачається з ухвали 01 листопада 2022 року, були предметом дослідження та оцінки слідчого судді під час розгляду питання про арешт майна. Тому відсутні підстави здійснювати повторний аналіз цих доводів та оцінювати обґрунтованість накладеного арешту з цих підстав.
Разом з тим, адвокат навела доводи, які не були предметом оцінки слідчого судді під час вирішення зазначеного питання.
Зокрема, слідчий суддя дійшов висновку про співмірність вартості майна, яке підлягає арешту, розміру позовних вимог. Не спростовуючи зазначений висновок, слід зауважити, що він зроблений виходячи лише з вартості земельної ділянки загальною площею 0,1 га (кадастровий номер: 3220888000:04:002:0447). Слідчому судді не було надано відомості про факт накладення арешту ухвалою слідчого судді від 26 вересня 2022 року на низку іншого майна з цією ж метою (4 інші земельні ділянки, домоволодіння та частка житлового будинку, частки у статутних капіталах господарських товариств, транспортний засіб).
Вочевидь принцип співмірності може бути дотриманий виключно у випадку врахування всієї сукупності майна, на яке накладено арешт.
Разом з тим, констатувати порушення принципу співмірності можливо виключно за наслідком порівняння суми позовних вимог з вартістю арештованого майна. Якщо відомості про позовні вимоги наявні у матеріалах справи, то жодних відомостей про вартість арештованого майна слідчому судді не надано. Також перелік та характер арештованого майна не дає приводів констатувати очевидну неспівмірність цих розмірів.
Слідчий суддя наголошує, що засада змагальності передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законом (ч. 1 ст. 22 КПК України).
За таких умов слідчий суддя позбавлена можливості з`ясувати обґрунтованість доводів адвоката в цій частині та, відповідно, констатувати необґрунтованість накладеного арешту з цих підстав.
3.3.3. Слідчий суддя вважає слушними доводи адвоката ОСОБА_3 щодо можливої солідарної цивільно-правової відповідальності 4-х підозрюваних у зазначеному кримінальному провадженні у випадку визнання їх винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, адже це узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 1190 ЦК України, яка передбачає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Водночас адвокат хибно тлумачить зміст зазначеного цивільно-правового інституту, зазначаючи, що у випадку задоволення позову з підозрюваних буде стягнуто шкоду у рівних частках, зокрема, з ОСОБА_6 може бути стягнуто не більше 2 млн грн (1/4 частина від суми позовних вимог 8 млн грн).
Солідарна відповідальність передбачає право кредитора вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Отже, відсутні підстави вважати, що можлива цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 обмежена розміром 2 млн грн, адже зміст деліктних зобов`язань передбачає можливість відшкодування шкоди за рахунок однієї особи навіть у випадку завдання її декількома особами.
3.3.4. Також є слушними доводи адвоката про обов`язок слідчого судді врахувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 2, 4 ст. 173 КПК України).
Разом з тим, слідчий суддя застосував найменш обтяжливий для власника спосіб арешту майна - заборону відчуження та розпорядження ним. Тобто власник обмежується лише у правомочності визначати юридичну долю майна і жодним чином не обмежений у праві користуватися ним.
Адвокат ОСОБА_4 не навела доводів, що такий спосіб арешту суттєво позначається на інтересах ОСОБА_5 . У всякому разі, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
3.3.5. Таким чином, враховуючи, що адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не довели, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, відсутні підстави для задоволення клопотання про його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1