- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
справа № 991/4470/23
провадження № 11-сс/991/443/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі захисника ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - захисника підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.06.2023 р. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
13 червня 2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (т. 2 а.с. 204-211), яку того ж дня призначено до розгляду (т. 2 а.с. 213).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 07.06.2023 р. задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, та накладено арешт на майно, вилучене 18.05.2023 року у сейфі службового кабінету ОСОБА_10 у ході обшуку адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, а саме на грошові кошти у розмірі 28 тис. доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркуші формату А4, у яких вони упаковані, та 2 аркуші паперу формату А4 з рукописним текстом, шляхом позбавлення власника (володільця) права користування, розпорядження та відчуження.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, слідчий суддя зазначив, що правовою підставою накладення арешту на вилучені грошові кошти є збереження речових доказів. Натомість, в апеляційній скарзі стверджується, що вилучені у сейфі службового кабінету ОСОБА_7 кошти у розмірі 27 тис. доларів США належать знайомому підозрюваного - адвокату ОСОБА_11, та були передані останнім ОСОБА_7 на зберігання, а кошти у розмірі 1 тис. доларів США належать особисто підозрюваному, які він мав намір витратити на придбання ювелірної прикраси. Аналогічну інформацію ОСОБА_7 повідомив детективам безпосередньо під час проведення обшуку, що зафіксовано у протоколі обшуку та долучених до нього заперечень захисту. Вказані обставини також підтверджуються відеозаписом проведення обшуку кабінету ОСОБА_7, на якому зафіксована телефонна розмова детектива з ОСОБА_11, у ході якої останній підтвердив факт передачі ОСОБА_7 на зберігання власних коштів в сумі 27 тис. доларів США та повідомив номінали купюр. Окремо звертає увагу на те, що грошові кошти, вилучені у ОСОБА_12, жодним чином не ідентифікувалися, серії та номери купюр не фіксувалися, що унеможливлює їх співставлення з коштами, вилученими у ОСОБА_7 . Натомість, слідчим суддею проігноровано вказані доводи та як наслідок, постановлено неправомірне судове рішення.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Наголосив, що під час проведення обшуку захист повідомив детективам, що виявлені кошти належать адвокату ОСОБА_11, після чого у телефонній розмові з детективом останній підтвердив вказані обставини. Вилучені у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 грошові кошти неідентифіковані, відтак, накладений слідчим суддею арешт у даному випадку застосовано без належної правової підстави. Окремо зауважив, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з її постановленням неуповноваженим складом суду, оскільки дане кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду. Відповідаючи на питання суду, захисник також зазначив, що накладення арешту на кошти, які не є власністю ОСОБА_7, порушують права підозрюваного, оскільки останній не забезпечив збереження грошових коштів, які були йому передані.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що ОСОБА_11 передав йому на зберігання власні кошти, оскільки у його кабінеті є сейф. Письмовий договір щодо зберігання вказаних коштів між ними не укладався. Вважає, що у сторони обвинувачення було достатньо часу, щоб перевірити, чи стосуються вилучені кошти даного кримінального провадження, оскільки з моменту їх вилучення минуло вже три місяці.
Прокурор ОСОБА_8 проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її безпідставність. Вважає, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Додатково зазначив, що доводи захисту були предметом дослідження слідчим суддею у ході розгляду клопотання про арешт майна. Зауважив, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що вилучені грошові кошти не належать адвокату ОСОБА_11, на що посилається сторона захисту. Відтак, арешт накладено з метою збереження речових доказів та з метою ідентифікації грошових купюр, оскільки наразі вони не ідентифіковані. Посилаючись на викладені обставини, наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.
За змістом клопотання про арешт майна, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384 КК України.
У клопотанні, зокрема, вказано про отримання під час здійснення досудового розслідування фактичних даних, які можуть свідчити про притягнення прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
18.05.2023 року детективами проведено обшук у адміністративній будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, у ході якого у сейфі в кабінеті ОСОБА_7 виявлено та вилучено, серед іншого, грошові кошти в сумі 28 тис. доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, та 2 аркуші паперу формату А4 з рукописним текстом. Виявлені та вилучені грошові кошти могли виступати знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, могли були об`єктом кримінально протиправних дій та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом. Окрім того, до виявлених та вилучених грошових коштів може бути застосовано спеціальну конфіскацію.
Відтак, як на правові підстави для застосування арешту майна сторона обвинувачення у клопотанні посилається на п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт майна з метою збереження речових доказів, а також спеціальна конфіскація).
3.2. Мотиви слідчого судді.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України. За версією сторони обвинувачення, 20.02.2023 року прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області проведено обшук за місцем проживання директора та засновника ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» ОСОБА_12, правову допомогу якому надавав адвокат ОСОБА_13 . У ході обшуку виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2 360 євро. Після того, як слідчий суддя відмовив у накладенні арешту на вказані грошові кошти, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12, що вони не будуть йому повернуті, оскільки передані працівникам прокуратури та СБУ за непритягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038. Відтак, сторона обвинувачення вважає, що вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 28 тис. доларів США можуть бути частиною коштів, вилучених під час обшуку житла ОСОБА_12 . На переконання слідчого судді, орган досудового розслідування має можливість підтвердити або спростувати викладену версію, оскільки наразі здійснюються заходи щодо отримання на підставі тимчасового доступу до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відеозапису проведеного 20.02.2023 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 . Відтак, у ході огляду відеозапису орган досудового розслідування матиме змогу ідентифікувати вилучені у ОСОБА_12 кошти та встановити їх співпадіння або ж не співпадіння із коштами, вилученими із сейфу ОСОБА_7 .
При цьому, слідчим суддею було надано оцінку та відхилено доводи захисту щодо належності вилучених в сейфі службового кабінету ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 27 тис. доларів США знайомому ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_11 .
Відтак, він дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки вилучені грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, а походження коштів підлягає ретельній перевірці під час досудового розслідування. Разом з цим, слідчий суддя вважав, що накладення арешту на вилучені кошти з метою забезпечення спеціальної конфіскації є передчасним, оскільки докази, які б підтверджували їх походження, стороною обвинувачення не надані, а відтак, відсутні достатні підстави стверджувати про відповідність їх будь-якій із ознак, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, що є підставою для спеціальній конфіскації.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторони захисту та обвинувачення, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Захисник у апеляційній скарзі оскаржує висновки слідчого судді щодо наявності правових підстав для накладення арешту на вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти, відповідно, перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється виключно в частині правильності зазначених висновків. В іншій частині висновки оскаржуваної ухвали жодним з учасників провадження не оспорюються.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Зокрема, у межах кримінального провадження № 42023000000000347 від 06.03.2023 р. здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384 КК України, вчинених за обставин, описаних у клопотанні про арешт майна.
03.05.2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання, зокрема, грошових коштів, які були вилучені у межах кримінального провадження № 42022042150000038 під час проведення 20.02.2023 року обшуку домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 43-50).
18.05.2023 року детективами НАБУ на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук, у ході якого, серед іншого майна, у сейфі службового кабінету ОСОБА_7 виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 28 тис. доларів США (т. 2 а.с. 51-105). За твердженням сторони обвинувачення, грошові кошти вилучено у зв`язку з наявністю підстав вважати, що вони є коштами, вилученими раніше у ОСОБА_12 в ході обшуку.
19.05.2023 року постановою детектива вказані грошові кошти визнано речовими доказами у зв`язку з наявністю підстав вважати, що вони набуті ОСОБА_7 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також можуть бути коштами, вилученими у ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 120-124).
За результатами розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти, оскільки вони відповідають критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Однак, накладення арешту на вказані грошові кошти з метою забезпечення спеціальної конфіскації слідчий суддя вважав передчасним, з огляду кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_7 та відсутність на даній стадії провадження достатніх підстав стверджувати про відповідність вилучених коштів будь-якій із ознак, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а відтак, що вони у подальшому підлягатимуть спеціальній конфіскації.
Не погоджуючись з висновком слідчого судді в частині задоволення клопотання, захисник стверджує, що вилучені у сейфі службового кабінета ОСОБА_7 кошти у розмірі 27 тис. доларів США не можуть бути речовим доказом у даному провадженні, оскільки належать не підозрюваному, а його товаришу - адвокату ОСОБА_11, який передав їх для зберігання, а решта у розмірі 1 тис. доларів США є особистими коштами підозрюваного. Зазначену інформацію було повідомлено детективам безпосередньо під час обшуку та підтверджено адвокатом ОСОБА_11 . Щодо вилучених у ОСОБА_7 особистих коштів, захист заперечує відповідність їх ознакам речових доказів, через відсутність співпадінь із коштами, які вилучені у ОСОБА_12 .
Надаючи оцінку вищевказаним доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно з ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на вилучені у ОСОБА_7 грошові кошти, детектив у клопотанні послався на те, що вони могли виступати знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час провадження, могли були об`єктом кримінально протиправних дій та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом (т. 1 а.с. 1-8).
Натомість, в апеляційній скарзі наголошується на тому, що кошти в розмірі 27 тис. доларів США належать не ОСОБА_7, а його знайомому адвокату ОСОБА_11 та були передані останнім ОСОБА_7 на зберігання, а кошти в розмірі 1 тис. доларів США є особистою власністю підозрюваного.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, зазначені доводи сторони захисту були предметом дослідження у ході розгляду клопотання про арешт майна та слідчий суддя дійшов висновку про їх необґрунтованість та спрямованість на запобігання досягненню завдання арешту. Зокрема, задля перевірки достовірності вказаної версії захисту слідчим суддею досліджено відеозапис проведеного у службовому кабінеті ОСОБА_7 обшуку, що підтверджується журналом від 07.06.2023 р. (т. 2 а.с. 189-190) та технічним записом судового засідання, з якого вбачається, що дослідження запису тривало понад 40 хвилин. Відеозаписом проведеного обшуку підтверджено, що ОСОБА_7 дійсно повідомив детективам про належність виявлених у його сейфі грошових коштів в розмірі 27 тис. доларів США своєму товаришу - адвокату ОСОБА_11, який нібито передав їх йому на зберігання, що у подальшому під час телефонної розмови з детективом підтвердив і сам ОСОБА_11 . Водночас, слідчий суддя надав оцінку вказаним обставинам та слушно зазначив, що ймовірно адвокат ОСОБА_6, який на початку обшуку залишав місце його проведення, мав можливість попередити ОСОБА_11 про проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_7 та попросити його повідомити детективам про належність йому виявлених у сейфі коштів в сумі 27 тис. доларів США. Такий висновок слідчий суддя зробив і з урахуванням того, що ОСОБА_11 не зміг пояснити, за яких обставин відбулася передача коштів та чому вони знаходяться в кількох різних конвертах.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту не заперечувала наведений висновок слідчого судді та жодним чином не намагалась його спростувати, натомість, категорично заперечувала належність вказаних грошових коштів підозрюваному. При цьому, жодних доказів на підтвердження цієї позиції надано не було. Відповідаючи на питання колегії суддів, підозрюваний також підтвердив, що договір відповідального зберігання грошових коштів між ним та адвокатом ОСОБА_11 не укладався. Враховуючи обставини виявлення та вилучення грошових коштів в сумі 27 тис. доларів США, зокрема, за місцем роботи підозрюваного у його службовому сейфі, а також відсутність будь-якого документального підтвердження належності цих коштів іншій особі, колегія суддів вважає, що слідчим суддею цілком обґрунтовано застосовано так звану презумпцію власності, та встановлено належність коштів ОСОБА_7 як особі, у якої вони знаходились у фактичному володінні. Відтак, доводи апеляційної скарги про неналежність підозрюваному ОСОБА_7 вилучених грошових коштів в сумі 27 тис. доларів США колегія суддів відхиляє.
Доводи захисника ОСОБА_6 щодо неможливості накладення арешту на вилучені грошові кошти як на речові докази, оскільки вони не містять будь-яких співпадінь із грошовими коштами, вилученими у ОСОБА_12, колегія суддів також відхиляє. При цьому, колегія суддів враховує, що наразі органом досудового розслідування здійснюються заходи з метою отримання доступу до відеозапису обшуку, проведеного 20.02.2023 року за місцем проживання ОСОБА_12, а отже, лише після цього орган досудового розслідування матиме змогу ідентифікувати вилучені у ОСОБА_12 грошові кошти, встановити їх співпадіння або не співпадіння із коштами, вилученими із сейфу службового кабінету ОСОБА_7, та відповідно, підтвердити або спростувати зазначені обставини. Відтак, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя цілком слушно наголосив, що походження виявлених та вилучених у підозрюваного ОСОБА_7 грошових коштів підлягає ретельній перевірці під час досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, правильним є висновок оскаржуваної ухвали про те, що з огляду на обставини розслідуваних злочинів, механізм їх вчинення та діяльність ймовірно причетних осіб, зазначені грошові кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються у даному провадженні. Враховуючи відповідність вилучених коштів ознакам речових доказів, на них може бути накладений арешт з метою їх збереження, оскільки таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування повністю виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що у разі заперечення належності частини вилученого майна ОСОБА_7 (зокрема, грошових коштів у розмірі 27 тис. доларів США), у останнього відсутні і правові підстави для оскарження ухвали слідчого судді в цій частині, оскільки його права у такому випадку жодним чином не порушуються. Натомість, в силу вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна на будь-якій стадії здійснення досудового розслідування або під час судового провадження. Водночас, адвокат ОСОБА_11, про належність вилучених коштів якому заявляє сторона захисту, з відповідною апеляційною скаргою не звертався та не уповноважував будь-яку особу на представлення його інтересів під час перегляду оскаржуваного рішення.
Щодо доводів захисника про непідсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Апеляційна скарга не містить вищевказаних доводів. До початку апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_6, яким подано апеляційну скаргу, не скористався своїм правом на її зміну або доповнення. Відтак, зважаючи на принцип диспозитивності, оцінку доводам адвоката, висловленим безпосередньо під час апеляційного розгляду, колегія суддів, окрім зазначеного вище, не надає.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а висновки слідчого судді є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, що були б підставою для її скасування, під час апеляційного розгляду також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.06.2023 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4