- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/7073/23
Провадження №11-сс/991/608/23
У Х В А Л А
23 серпня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2023 про залишення без розгляду скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП у кримінальному провадженні № 52023000000000347.
1. ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргами на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та прокурорів САП у кримінального провадження № 52023000000000347. Судовим справам за цими скаргами було присвоєно єдині унікальні номери -№ 991/7073/23 та № 991/7099/23, та слідчий суддя ці справи об`єднав в одне провадження під номером № 991/7073/23.
2.15.08.2023 слідчий суддя залишив без розгляду ці скарги ОСОБА_2 .
3.22.08.2023 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на (далі - цитата) «істотні порушення вимог кримінального закону при розгляді справи № 991/7073/23 … та залишення без розгляду скарги на бездіяльність». В подальшому в цей же день подав аналогічну апеляційну скаргу в новій редакції.
4.Зі змісту апеляційних скарг слідує, що ОСОБА_2 оскаржує ухвалу слідчого судді від 15.08.2023 про залишення без розгляду скарг ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП.
5.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
6.Суддя-доповідач встановив, що зміст апеляційних скарг ОСОБА_2 суперечить загальним засадам кримінального провадження, що є перешкодою для призначення їх до розгляду, адже скарги містить формулювання та образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи.
7.Так, ОСОБА_2 :
(1) в обох апеляційних скаргах зазначив, що вони адресовані «суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (без України)», тоді як офіційною назвою суду є - Вищий антикорупційний суд, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, без жодних додаткових слів. При цьому на недопустимість використання таких формулювань в назві суду вже неодноразово зверталась увага ОСОБА_2, про що свідчать ухвали про повернення з аналогічних мотивів його апеляційних скарг (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.02.2023 у справі № 991/1219/23, від 22.02.2023 у справі № 991/1251/23 та від 03.02.2022 у справі № 991/72/22). У цих ухвалах систематичне вживання неправильної назви суду було розцінено як прояв неповаги до суду та зловживання процесуальними правами. Наведені обставини в сукупності з тим, що в супровідних листах апелянт також двічі вживає назву суду, яка не відповідає офіційній назві, свідчать про цілеспрямований та систематичний характер таких дій, а також відсутність описок в назві суду зі сторони апелянта;
(2) хоч і вважав, що він не пропустив строк на подання апеляційної скарги, проте виклав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивував шляхом висловлення образ на адресу суддів, а саме: «на випадок, що якщо якийсь некомпетентний суддя, що прийшов до суду з досвідом роботи в ПТУ чи якогось сільського суду, знов буде вважати, що не діє ч. 7 ст. 115 КПК … лише тому, що він там щось собі придумав, що в суботу працює пошта, а у неділю Інтернет … якщо такий некомпетентний суддя буде заявляти про пропущений строк, то спеціального для нього … є прохання поновити строк … хоча усі розумні судді розуміють … розумні судді відмовляють в поновлення строку із посиланням на те, що за Законом строк не порушений». Такі аргументи процесуальної вимоги мають очевидно образливий характер на адресу суддів, наведені з метою підкреслити непогодження з окремими їхніми рішеннями та є виявом неповаги до суду як установи;
(3) аргументував незгоду з оскаржуваною ухвалою слідчого судді шляхом висловлення образ на адресу слідчого судді, зазначивши таке (далі цитати з апеляційної скарги): 1) «дуже творчо і новаторські, незаконно об`єднав 2 справи», 2) «як людина творча і лінива, що постійно зриває процесуальні строки, слідчий суддя, вирішив і «скаргу залинити». Навіщо йому линиві скарги, не зрозуміло. Лениві вареника, ще якось зрозіміло», 3) цитуючи оскаржуване рішення зазначив «слідчий суддя вимушений був визнати … і тут же, що свідчить про те, що він не читав скаргу і клопотання, як і те, що підписував», «… є неправдою, але для слідчого суддя - це норма», 4) слідчий суддя починає придумувати якісь непередбачені КПК «зловживання процесуальними правами учасника кримінального процесу», які з`явилися у нього, можливо від спеки, бо в КПК цих термінів немає, але суддя все рівно протягом усього тексту придумує це», 5) «переписуючи чужі слова щодо доступу до правосуддя … слідчий суддя не розуміє, що коли він переписує», 6) «різниці між визнанням порушення права і їхнім захистом цей слідчий суддя зрозуміти не може», 7) «якби слідчий суддя не був упереджений і заангажований на користь НАБУ і САП», 8) «я не буду торкатися безглуздих посилань слідчого судді … зупинюсь на тому, що слідчий суддя не розуміє КПК і постійно хоче придумати щось своє», 9) «він собі придумав щось, що хтось щось виконав лише тому, що він собі це придумав», 10) фраза слідчого судді … підтверджує, що слідчий суддя ніяк не може собі уяснити», 11) про це свідчить і переписування ним некомпетентних висловлювань якихось некомпетентних без критичного осмислення, що він переписує, навіть не розуміючи…», 12) «як зрозуміти мету написання ним такої фрази…», 13) «суддя внаслідок своєї некомпетентності придумує новий КПК і із стель якісь некомпетентні і необґрунтовані висновки», 14) через відсутність знань КПК слідчий суддя … перевертає все з ніг на голову … аби обґрунтувати свою некомпетентну думку…», 15) слідчий суддя, судячи з усього не лише не знає КПК та Конституції України, а й взагалі не читав моїх клопотань і скарг», 16) «якщо він так відкрито за русских, тоді нехай він ініціює зміни до КПК…», 17) «фраза [слідчого судді]… взагалі примушує задатися питанням, а він взагалі читав КПК і той самий Закон?», 18) слідчий суддя взагалі не розуміє різницю між КПК та Законом України «Про звернення громадян», який він сором`язливо називає «законом №394/96-ВР» і некомпетентно пише…», 19) «на некомпетентну думку цього некомпетентного слідчого судді», 20) «думаю, що судді апеляційної інстанції, на відміну від цього малокомпетентного слідчого судді, точно знають, написану спеціального для таких як він, норму», 21) «спроба слідчого судді використати для ситуації … постанову Верховного Суду … взагалі викликає подив щодо рівня знань цим суддею норм КПК», 22) «слідчий суддя, фантазуючи, через свою некомпетентність, придумав собі якісь, одному йому уявні міфічні і не передбачені КПК «зловживання заявником своїми процесуальними правами», і що я не є потерпілим»; 23) «слідчий суддя забув, що на утримання його і його родини, з кишень громадян, витрачають просто фантастичні суми … не заслужені ним кошти … ці кошти виділються не для того, що він допомагав прикривати злочини»;
(4) апеляційна скарга містить також інші некоректні висловлювання на адресу суду, а саме: «винні, дякуючі «витокам» з ВАС, АПВАС … отримали інформацію … слідчі судді і судді ВАС і АПВАС допомогли уникнути відповідальності та їм пішло відповідне «алаверди».
8.Суддя-доповідач вважає, що через наявність у тексті апеляційних скарг наведених висловлювань вони є неприйнятними та не можуть бути предметом апеляційного розгляду, тому вони підлягають поверненню ОСОБА_2, виходячи з загальних засад кримінального провадження.
9.Хоч ухвала слідчого судді про залишення скарги без розгляду, може бути оскаржена в апеляційному порядку, проте реалізація цього права здійснюється в передбаченому КПК порядку, в тому числі з дотриманням вимог щодо змісту апеляційної скарги.
10.Вимоги до змісту апеляційної скарги встановлені статтею 396 КПК. Зокрема, апеляційна скарга має містити найменування суду апеляційної інстанції, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
11.Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом. Систематичне та цілеспрямоване формулювання неправильної назви суду та обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань щодо суддів та прийнятих ними рішень, є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом.
12.Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (частина 1 статті 11 КПК). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
13.Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 129 Конституції України, частина 3 статті 6, стаття 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частина 4 статті 330 КПК).
14.КПК не містить визначення поняття «зловживання процесуальним правом», законодавець використовує його в контексті реалізації права на відвід та вступну промову у частині 4 статті 81 та абзаці 5 частини 1 статті 349 КПК відповідно.
15.Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (далі - ККС ВС) від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24.09.2019 у справі № 755/10138/16-к та від 19.02.2019 у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
16.Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1059/20). Аналогічний висновок міститься в постановах ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1056/20, від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20, ухвалах ККС ВС від 26.10.2020 у справі № 442/2432/20, від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21, від 07.02.2022 у справі № 266/59/22, від 07.02.2022 у справі № 266/108/22.
17.Зокрема, з ухвали від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21 вбачається, що ККС ВС: (1) погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що неодноразове зазначення особою в апеляційній скарзі про те, що вона оскаржує «нікчемну ухвалу службової фізичної особи працівника фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», є образливим висловлюванням на адресу судді та суду. Апеляційна скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною; (2) зазначив, що особа в касаційній скарзі виражає неповагу до суддів першої й апеляційної інстанції, а також до рішень, постановлених суддями цих судів, називаючи їх «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «донецький апеляційний суд», «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», «юридична особа «краматорський міський суд», «нікчемна ухвала від 24.02.2021 фізичної особи [ініціали судді], що є працівником фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», тощо.
18.В ухвалах від 03.04.2023 у справі № 991/111/23 та від 03.04.2023 у справі № 991/113/23 ККС ВС зазначив, що погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга, яка містить образливі висловлювання на адресу суддів та суду, є неприйнятною.
19.Нормами КПК не визначено процесуальні наслідки подання апеляційної скарги, яка містить образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень та які можна кваліфікувати як зловживання правом.
20.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК).
21.З наведених мотивів, виходячи з загальної засади поваги до людської гідності, вимоги норми статті 396 КПК та завдання кримінального провадження, апеляційна скарга, що містить образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень може свідчити про зловживання правом на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту. Застосування такого процесуального наслідку узгоджується з наведеною вище практикою Верховного Суду при вирішенні аналогічного питання (пункти 16-18 цієї ухвали).
22.Як вже зазначалось в пункті 7 цієї ухвали, в ОСОБА_2 (1) в обох апеляційних скаргах систематично та цілеспрямовано наводить неправильне формулювання назви суду як судової установи, яке свідчить про демонстрацію ним неповаги до суду; (2) сформулював аргументи своєї процесуальної вимоги до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань на адресу суддів; (3) використовує образливі висловлювання (фрази) щодо слідчого судді, які не відображають та не можуть відображати незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, (4) навів інші некоректні висловлювання на адресу суддів, що є очевидним проявом неповаги до суду. Використання апелянтом у тексті скарги цих висловлювань вказує на зловживання правом на подання апеляційної скарги, тому апеляційні скарги є неприйнятними та підлягають поверненню на підставі загальних засад кримінального провадження.
23.Крім цього, апелянт неодноразово зазначає, що він оскаржує не ухвалу слідчого судді, а істотні порушення КПК при розгляді судової справи. Проте КПК не передбачає оскарження істотних порушень процесуального закону, а встановлює можливість оскарження саме і лише судових рішень, тому апеляційна скарга має містити дані про судове рішення, яке оскаржується (пункт 3 частини 2 статті 396 КПК).
24.Суддя-доповідач звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
25.Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Апеляційні скарги повернути особі, яка її подала.
2.Копію ухвали про повернення апеляційних скарг невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом з апеляційними скаргами та усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1