- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/7226/23
Провадження №11-сс/991/617/23
УХВАЛА
24 серпня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2023 про повернення скарг на бездіяльність детектива НАБУ та прокурорів САП щодо нерозгляду клопотань у кримінальному провадженні № 52023000000000347.
1.16.08.2023 ОСОБА_2 подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду п`ять скарг на бездіяльність детектива НАБУ та прокурорів САП, яка полягала у нездійсненні розгляду в порядку статті 220 КПК його клопотання в межах кримінального провадження № 52023000000000347. Судовим справам за цими скаргами було присвоєно єдині унікальні номери № 991/7226/23, № 991/7228/23, № 991/7230/23, № 991/7231/23, № 991/7233/23 та слідчий суддя об`єднав ці провадження в одне під номером № 991/7226/23.
2.16.08.2023 слідчий суддя повернув скарги ОСОБА_2 .
3.21-22.08.2023 на зазначену ухвалу ОСОБА_2 подав 8 тотожних за змістом апеляційних скарг.
4.23.08.2023 суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду повернув ОСОБА_2 апеляційні скарги, оскільки вони містили формулювання та образливі висловлювання на адресу суддів, перелік яких був зазначений в ухвалі (далі - також ухвала від 23.08.2023). Так, в апеляційних скаргах апелянт: (1) систематично та цілеспрямовано наводив неправильне формулювання назви суду як судової установи, яке свідчить про демонстрацію ним неповаги до суду; (2) сформулював аргументи своєї процесуальної вимоги про поновлення строку апеляційного оскарження у виді образливих висловлювань на адресу суддів; (3) використав образливі висловлювання (фрази) щодо слідчого судді, які не відображають та не можуть відображати незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, (4) навів інші некоректні висловлювання на адресу суддів, що є очевидним проявом неповаги до суду. Крім цього, в ухвалі від 23.08.2023 було звернуто увагу ОСОБА_2 на неможливість оскарження істотних порушень КПК та необхідність зазначення в апеляційній скарзі судового рішення, яке оскаржується (пункт 3 частини 2 статті 396 КПК).
5.У цей же день зазначена ухвала від 23.08.2023 була надіслана ОСОБА_2, зокрема, через систему «Електронний суд».
6.23.08.2023 ОСОБА_2 повторно подав апеляційну скаргу на (далі цитата) «істотні порушення вимог кримінального закону при розгляді справи № 991/7226/23 від 16.08.2023, до якої незаконно приєднані справи № 991/7228/23, № 991/7230/23, № 991/7231/23, № 991/7233/23, незаконному поверненні скарг».
7.Зі змісту апеляційної скарги слідує, що ОСОБА_2 оскаржує ухвалу слідчого судді від 16.08.2023 про повернення скарг, зокрема в частині об`єднання скарг в одне провадження (пункт 5 оскаржуваної ухвали).
8.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
9.Суддя-доповідач встановив, що ОСОБА_2 не в повній мірі усунув недоліки апеляційної скарги, які були наведені в ухвалі від 23.08.2023 про повернення апеляційних скарг. Більш того повторна апеляційна скарга містить нові некоректні висловлювання на адресу суддів, її зміст суперечить загальним засадам кримінального провадження, що є перешкодою для призначення її до розгляду, адже скарги містять формулювання та образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи.
10.Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 :
(1) вживає неправильну назву суду (далі цитата) - «суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (в назві якого немає України)», тоді як офіційною назвою суду є - Вищий антикорупційний суд, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, без жодних додаткових слів. На недопустимість використання таких формулювань в назві суду вже неодноразово зверталась увага ОСОБА_2, про що свідчать ухвали про повернення з аналогічних мотивів його апеляційних скарг в інших справах (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.08.2023 у справі № 991/6614/23, від 23.08.2023 у справі № 991/7073/23, від 22.02.2023 у справі № 991/1219/23, від 22.02.2023 у справі № 991/1251/23 та від 03.02.2022 у справі № 991/72/22). У цих ухвалах систематичне вживання саме такої неправильної назви суду було розцінено як прояв неповаги до суду та зловживання процесуальними правами. Наведене свідчить, що у цій справі використання апелянтом назви суду, яка не відповідає офіційній назві, має цілеспрямований та систематичний характер, а також про відсутність описок в назві суду зі сторони апелянта;
(2) хоч і вважав, що він не пропустив строк на подання апеляційних скарг, проте виклав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивував шляхом висловлення некоректних фраз та образ на адресу суддів, а саме: «на випадок, що якщо якийсь суддя буде вважати, що не діє ч. 7 ст. 115 КПК … лише тому, що він там щось собі придумав, що в суботу працює пошта, а у неділю Інтернет … якщо такий суддя буде необґрунтовано заявляти про пропущений строк, то спеціального для нього … є прохання поновити строк … хоча усі розумні судді розуміють … розумні судді відмовляють в поновлення строку із посиланням на те, що за Законом строк не порушений ….». Крім цього, апелянт додатково зазначив, що «а необґрунтованим рішення судді визнав Касаційний кримінальний суд, який скасував таке некомпетентне рішення судді … Причому судді Касаційного кримінального суду доволі ясно оцінили цього суддю … натяк доволі прозорий. І судді ККС ВС не знущались, вони просто констатували факт». Такі аргументи процесуальної вимоги мають очевидно некоректний та образливий характер на адресу суддів, наведені з метою підкреслити непогодження з окремими їхніми рішеннями та є виявом неповаги до суду як установи;
(3) аргументував незгоду з оскаржуваною ухвалою слідчого судді шляхом висловлення образливих формулювань на адресу слідчого судді, зазначивши таке (далі цитати з апеляційної скарги): 1) «слідчий суддя, фантазуючи, через свою некомпетентність … придумав собі якісь, одному йому уявні міфічні і не передбачені КПК «зловживання заявником своїми процесуальними правами», і що я не є потерпілим»; 2) «слідчий суддя забув, що на утримання його і його родини, з кишень громадян, витрачають просто фантастичні суми … не заслужені ним кошти … ці кошти виділяються не для того, що він допомагав прикривати злочини». Також апелянт додатково зазначив, що «термін [зловживання правом] придуманий слідчим суддею»;
(4) апеляційна скарга містить також інші некоректні висловлювання на адресу суду, а саме: «винні, дякуючи «витокам» з ВАС, АПВАС … отримали інформацію … слідчі судді і судді ВАС і АПВАС допомогли їм уникнути відповідальності».
11.Всі наведені вище обставини були наведені як підстави для повернення раніше поданих апеляційних скарг ОСОБА_2 в ухвалі судді Апеляційної палати ВАКС від 23.08.2023. Також ОСОБА_2 було роз`яснено, що він може повторно звернутися з апеляційною скаргою в порядку, встановленому КПК, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків апеляційної скарги. Проте в повторній апеляційній скарзі апелянт не усунув наведені недоліки в повному обсязі та використав нові некоректні висловлювання на адресу суддів.
12.Суддя-доповідач вважає, що через неусунення раніше встановлених недоліків та наявність у тексті апеляційної скарги наведених висловлювань вона є неприйнятною та не може бути предметом апеляційного розгляду, тому вона підлягає поверненню ОСОБА_2, виходячи з загальних засад кримінального провадження.
13.Скаржник має право на оскарження ухвали слідчого судді про повернення скарги. Проте реалізація цього права здійснюється в передбаченому КПК порядку, в тому числі з дотриманням вимог щодо змісту апеляційної скарги.
14.Вимоги до змісту апеляційної скарги встановлені статтею 396 КПК. Зокрема, апеляційна скарга має містити найменування суду апеляційної інстанції, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
15.Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом, а також наведення доводів щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді для подальшої їх перевірки апеляційним судом. Систематичне та цілеспрямоване формулювання неправильної назви суду та обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань щодо суддів та прийнятих ними рішень є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом.
16.Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (частина 1 статті 11 КПК). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
17.Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 129 Конституції України, частина 3 статті 6, стаття 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частина 4 статті 330 КПК).
18.КПК не містить визначення поняття «зловживання процесуальним правом», законодавець використовує його в контексті реалізації права на відвід та вступну промову у частині 4 статті 81 та абзаці 5 частини 1 статті 349 КПК відповідно.
19.Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (далі - ККС ВС) від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24.09.2019 у справі № 755/10138/16-к та від 19.02.2019 у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
20.Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1059/20). Аналогічний висновок міститься в постановах ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1056/20, від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20, ухвалах ККС ВС від 26.10.2020 у справі № 442/2432/20, від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21, від 07.02.2022 у справі № 266/59/22, від 07.02.2022 у справі № 266/108/22.
21.Зокрема, з ухвали від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21 вбачається, що ККС ВС: (1) погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що неодноразове зазначення особою в апеляційній скарзі про те, що вона оскаржує «нікчемну ухвалу службової фізичної особи працівника фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», є образливим висловлюванням на адресу судді та суду. Апеляційна скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною; (2) зазначив, що особа в касаційній скарзі виражає неповагу до суддів першої й апеляційної інстанції, а також до рішень, постановлених суддями цих судів, називаючи їх «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «донецький апеляційний суд», «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», «юридична особа «краматорський міський суд», «нікчемна ухвала від 24.02.2021 фізичної особи [ініціали судді], що є працівником фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», тощо.
22.В ухвалах від 03.04.2023 у справі № 991/111/23 та від 03.04.2023 у справі № 991/113/23 ККС ВС зазначив, що погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга, яка містить образливі висловлювання на адресу суддів та суду, є неприйнятною.
23.Нормами КПК не визначено процесуальні наслідки подання апеляційної скарги, яка містить образливі висловлювання щодо судді та його рішень та які можна кваліфікувати як зловживання правом.
24.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК).
25.З наведених мотивів, виходячи з загальної засади поваги до людської гідності, вимоги норми статті 396 КПК та завдання кримінального провадження, апеляційна скарга, що містить образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень може свідчити про зловживання правом на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту. Застосування такого процесуального наслідку узгоджується з наведеною вище практикою Верховного Суду при вирішенні аналогічного питання (пункти 20-22 цієї ухвали).
26.Як вже зазначалось в пункті 10 цієї ухвали, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 (1) систематично та цілеспрямовано наводить неправильне формулювання назви суду як судової установи, яке свідчить про демонстрацію ним неповаги до суду; (2) сформулював аргументи своєї процесуальної вимоги до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань на адресу суддів; (3) використовує образливі висловлювання (фрази) щодо слідчого судді, які не відображають та не можуть відображати незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, (4) навів інші некоректні висловлювання на адресу суддів, що є очевидним проявом неповаги до суду. Використання апелянтом у тексті скарги цих висловлювань вказує на зловживання правом на подання апеляційної скарги, тому апеляційна скарга є неприйнятною та підлягає поверненню на підставі загальних засад кримінального провадження.
27.Крім цього, в апеляційній скарзі апелянт неодноразово зазначає, що він оскаржує не ухвалу слідчого судді, а істотні порушення КПК при розгляді судової справи, а також об`єднання його скарг в одне провадження. Проте КПК не передбачає оскарження істотних порушень процесуального закону, а встановлює можливість оскарження саме і лише судових рішень, тому апеляційна скарга має містити дані про судове рішення, яке оскаржується (пункт 3 частини 2 статті 396 КПК). Ухвала ж слідчого судді про об`єднання скарг в одне провадження не підлягає оскарженню.
28.Суддя-доповідач звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
29.Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
2.Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до них матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1