- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Справа № 991/2132/23
Провадження 1-кп/991/35/23
УХВАЛА
23 серпня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
представника потерпілого ОСОБА_16 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває означене кримінальне провадження.
Під час підготовчого судового засідання 23.08.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_11 подав клопотання про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020.
1. Обґрунтування клопотання
Захисник стверджував про незаконність прийнятого прокурором процесуального рішення у формі обвинувального акту через умисне неврахування та невідображення у ньому відомостей, здобутих стороною захисту, що свідчать на користь обвинувачених.
Захисник зазначив, що під час досудового розслідування сторона захисту надала документи, які спростовують версію сторони обвинувачення щодо виявлення ПАТ АБ «Укргазбанк» факторів, що свідчать про сумнівність операції з перерахування ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» грошових коштів компанії «European commercial and industrial company s.r.о» на виконання агентської угоди та відповідно неприйняття цієї угоди на обслуговування і як наслідок припинення злочину з причин, які не залежали від волі учасників злочинної змови. Проте прокурор проігнорував означені докази сторони захисту. Натомість, вступивши у злочинну змову із детективом ОСОБА_17, прокурор вчинив дії, спрямовані на штучне створення доказів обвинувачення та фальсифікацію обставин кримінального провадження, склав та затвердив текст обвинувального акта із зазначеням у ньому неправдивих відомостей з метою притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинуватої особи, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 372 КПК України.
За вказаним фактом на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2023 слідчими ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000365 від 09.05.2023.
2. Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_11 підтримав доводи, наведені у клопотанні. Крім того, наголосив на безпідставності залучення ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» до кримінального провадження в якості потерпілого.
Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та захисники ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 підтримали клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта прокурору.
Захисник ОСОБА_12 та представник потерпілого ОСОБА_16 при вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, а тому відсутні підстави для його повернення.
3. Оцінка та мотиви суду
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування (ч. 4 ст. 110 КПК України).
Вимоги до обвинувального акта, передбачені ст. 291 КПК України.
За змістом цієї статті обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором.
Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив (ч. 3 ст. 291 КПК України).
До обвинувального акта серед іншого додається реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (ч. 4 ст. 291 КПК України).
Статтею 314 КПК України передбачено право суду повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к).
З огляду на викладене підставою для повернення обвинувального акта має бути невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджатимуть повноцінному судовому розгляду.
Дослідивши зміст обвинувального акта, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його повернення, у тому числі з підстав, наведених захисником ОСОБА_11 у відповідному клопотанні.
Суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020 відповідає формальним вимогам ст. 291 КПК України, містить усі необхідні додатки, під час його вручення сторона обвинувачення дотрималася вимог КПК України.
Доводи захисника щодо повернення обвинувального акта фактично стосуються способу викладу обставин, наведених в обвинувальному акті, характеру та обсягу обставин, покладених в основу пред`явленого обвинувачення, а також стосуються оцінки окремих елементів складу кримінального правопорушення та спростування можливості вчинення діяння ОСОБА_6 .
Проте, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора (Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17).
Саме прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 15 ч. 2 ст. 36, ч. 2 ст. 337, ст. ст. 338, 339, 340 КПК України).
За таких умов формулювання обвинувачення та спосіб викладу фактичних обставин кримінального правопорушення належить до повноважень прокурора. Прокурор доводить перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України). В свою чергу обвинувачення є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Вказані положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що задача прокурора полягає у наведені в обвинувальному акті обставин та даних, які б давали уявлення про те, яке кримінальне правопорушення було вчинено, за яких обставин, якою особою, в чому воно полягало. Всім цим обставинам прокурор надає кримінально-правову кваліфікацію.
Суд вважає, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні відповідає законодавчим вимогам, оскільки чітко і у достатній мірі інформує обвинувачених про обставини та характер інкримінованих їм кримінальних правопорушень та забезпечує можливість реалізації права на захист.
У контексті доводів, наведених захисником у клопотанні, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. Висновок про існування певних обставин має бути здійснений за наслідками оцінки сукупності зібраних як стороною обвинувачення, так і стороною захисту доказів. Висновку щодо обставин, покладених в основу пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, суд також має дійти внаслідок оцінки сукупносіт доказів, зібраних сторонами.
Тому твердження захисника ОСОБА_11 про те, що зібрані ним докази спростовують обставини, покладені в основу обвинувачення, є безпідставними. На стадії підготовчого провадження суд не уповноважений досліджувати докази та надавати їм оцінку у контексті допустимості, належності, достатності чи достовірності.
Питання правильності кваліфікації та наявності у діях особи складу кримінального правопорушення згідно зі ст. 368 КПК України вирішуються судом при ухваленні вироку. У разі якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, судом ухвалюється виправдувальний вирок (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Твердження захисника ОСОБА_11 щодо безпідставності залучення ТОВ «Луцький ремонтний завод «Мотор» в якості потерпілого не стосуються відповідності обвинувального акта вимогам законодавства. Під час підготовчого провадження, суд при з`ясуванні питання щодо відповідності обвинувального акта вимогам законодавства лише має перевірити наявність даних про потерпілого якщо такий залучався під час досудового розслідування. Натомість, обґрунтованість чи законність такого рішення не є обставиною, яка з`ясовується при перевірці обвинувального акта вимогам КПК України.
Отже, з огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта.
Керуючись статтями 291, 293, 301, 369, 372, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000345 від 22.05.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3