- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/7446/23
Провадження №11-сс/991/625/23
У Х В А Л А
28 серпня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.08.2023.
1. 24.08.2023 ОСОБА_2 подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду п`ять скарг на бездіяльність прокурорів САП, яка полягала у нездійсненні розгляду в порядку статті 220 КПК його клопотання в межах кримінального провадження № 52023000000000347. Судовим справам за цими скаргами було присвоєно єдині унікальні номери № 991/7446/23, № 991/7447/23, № 991/7448/23, № 991/7449/23, № 991/7450/23.
2. 24.08.2023 слідчий суддя ухвалою об`єднав ці провадження в одне під номером № 991/7446/23.
3. 24.08.2023 слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за цими скаргами ОСОБА_2 .
4. 28.08.2023 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на (далі цитата) «ухвалу, яку … прийняв слідчий суддя при розгляді справи № 991/7446/23 від 24.08.2023, і до якої … приєднав справи № 991/7446/23, № 991/7447/23, № 991/7448/23, № 991/7449/23, № 991/7450/23, і незаконно повернув мені мої скарги».
5. Зі змісту апеляційної скарги слідує, що апелянт оскаржує ухвалу слідчого судді від 24.08.2023 про об`єднання судових справ та ухвалу слідчого судді від 24.08.2023 про відмову у відкритті провадження за скаргами.
6. Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
7. Суддя-доповідач встановив, що зміст апеляційної скарги суперечить загальним засадам кримінального провадження, що є перешкодою для призначення їх до розгляду, адже скарги містять формулювання та образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи.
8. Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 :
(1) хоч і вважав, що він не пропустив строк на подання апеляційних скарг, проте виклав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивував шляхом висловлення некоректних фраз та образ на адресу суддів, а саме: «на випадок, що якщо якийсь суддя вирішить, що не діє ч. 7 ст. 115 КПК … У свій час суддею Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, який чомусь вирішив, що не підлягає застосуванню ч. 7 ст. 115 КПК, було прийнято рішення, відоме всій Україні… Касаційний кримінальний суд … скасував таке необґрунтоване рішення і судді Касаційного кримінального суду доволі ясно оцінили рішення цього судді… натяк доволі прозорий … і судді ККС ВС констатували факт, відомий усім розумним суддям, які знають КПК … професійний суддя не буде приймати незаконні і необґрунтовані рішення… тому для суддів, що можуть не виконувати вимоги КПК, завжди необхідно додатково роз`яснювати ці норми, і з урахуванням особливостей таких суддів, додавати прохання поновити строк … розумні судді відмовляють в поновлення строку із посиланням на те, що за Законом строк не порушений». Такі аргументи процесуальної вимоги мають очевидно некоректний та образливий характер на адресу суддів, наведені з метою підкреслити непогодження з окремими їхніми рішеннями та є виявом неповаги до суду як установи;
(2) аргументував незгоду з оскаржуваною ухвалою слідчого судді шляхом висловлення образливих формулювань на адресу слідчого судді, в тому числі тверджень про вчинення слідчим суддею злочину шляхом постановлення оскаржуваної ухвали (далі цитати з апеляційної скарги): 1) «[слідчий суддя] сфальсифікувавши дату ухвали … підробив судове рішення - сфальсифікувавши дату ухвали», 2) «некомпетентно ухвалив, а не постановив, що свідчить про рівень його знань вимог КПК … «законодавець навіть не міг собі уявити, що якій слідчий суддя буде некомпетентно ухвалювати ухвали, незаконно, зловживаючи владою та службовим становищем», 3) «спробуючи надати формальних ознак законності своїх незаконних дій, слідчий суддя послався на ч. 1 ст. 306 та ст. 334 КПК», 4) «держава утримує суддів за кошти з кишень платників податків … слідчий суддя, маючи низьку соціальну відповідальність, прийняв ухвалу незаконно… замість того, щоб виконати те, для чого на його утримання і його родини з Державного бюджету витрачають кошти у розмірах, які перевищують десятки разів пенсії громадян, що отримують по 2-5 т. грн на місяць, бо немає грошей на виплату більших пенсій, бо відповідно до даних Державного бюджету України на утримання цього судді і суду, в якому він працює, за 2022 рік було направлено 593,823 млн грн», 5) «неприпустимими є незаконні дії слідчого судді … прикривати злочини … слідчі судді… допомагають правопорушникам уникнути відповідальності», 6) «висновки слідчого судді придумані ним зі стелі … термін [зловживання правом] придуманий слідчим суддею», 7) «висновки слідчого судді про придумані ним зі стелі норми … термін [об`єднання справ] придуманий слідчим суддею», 8) «слідчий суддя просто скопіював чиєсь некомпетентне рішення, навіть критично його не прочитавши, і що він не знав навіть матеріалів справи. А може і взагалі не читав, що підписав», 9) «… підстави, на які посилається слідчий суддя, для легалізації вчиненого ним кримінального правопорушення - незаконного об`єднання справ», 10) «слідчий суддя … свідомо вчинив кримінальне правопорушення, зловживаючи владою та службовим становищем, перевищив свої повноваження … придумав, що я не потерпілим, і тому він може собі дозволити незаконно повернути мені мою скаргу».
9. Суддя-доповідач вважає, що через наявність у тексті апеляційної скарги наведених висловлювань вона є неприйнятною та не може бути предметом апеляційного розгляду, тому вона підлягає поверненню ОСОБА_2, виходячи з загальних засад кримінального провадження.
10. Крім того, ухвала слідчого судді про об`єднання в одне провадження судових справ не підлягає окремому апеляційному оскарженню. Така ухвала слідчого судді, хоч прямо і не передбачена КПК, проте може бути постановлена на підставі частини 6 статті 9 КПК. При цьому постановлення такої ухвали не обмежує жодні права скаржника у справі.
11. Разом з тим скаржник має право на оскарження ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою. Проте реалізація цього права здійснюється в передбаченому КПК порядку, в тому числі з дотриманням вимог щодо змісту апеляційної скарги.
12. Вимоги до змісту апеляційної скарги встановлені статтею 396 КПК. Зокрема, апеляційна скарга має містити вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
13. Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом, а також наведення доводів щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді для подальшої їх перевірки апеляційним судом. Обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань щодо суддів та прийнятих ними рішень є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом.
14. Неприпустимість використання учасниками процесу таких висловлювань як усно під час розгляду справи, так і у процесуальних документах слідує з загальної засади кримінального провадження - повага до людської гідності, якій має відповідати зміст та форма кримінального провадження (пункт 4 частини 1 статті 7 КПК). Відповідно до цієї засади під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи (частина 1 статті 11 КПК). Так само згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
15. Крім цього, неповага до суду чи суддів забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 129 Конституції України, частина 3 статті 6, стаття 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», частина 4 статті 330 КПК).
16. КПК не містить визначення поняття «зловживання процесуальним правом», законодавець використовує його в контексті реалізації права на відвід та вступну промову у частині 4 статті 81 та абзаці 5 частини 1 статті 349 КПК відповідно.
17. Верховний Суд зазначив, що хоча у КПК не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (далі - ККС ВС) від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к). При цьому Верховний Суд неодноразово констатував зловживання учасниками кримінального провадження процесуальними правами, зокрема, на участь в апеляційному розгляді, на отримання судових рішень, на залучення перекладача (постанови ККС ВС від 24.09.2019 у справі № 755/10138/16-к та від 19.02.2019 у справі № 236/1798/16-к, ухвала ККС ВС від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
18. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1059/20). Аналогічний висновок міститься в постановах ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 937/1056/20, від 29.07.2021 у справі № 264/6844/20, ухвалах ККС ВС від 26.10.2020 у справі № 442/2432/20, від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21, від 07.02.2022 у справі № 266/59/22, від 07.02.2022 у справі № 266/108/22.
19. Зокрема, з ухвали від 30.06.2021 у справі № 234/2435/21 вбачається, що ККС ВС: (1) погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що неодноразове зазначення особою в апеляційній скарзі про те, що вона оскаржує «нікчемну ухвалу службової фізичної особи працівника фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», є образливим висловлюванням на адресу судді та суду. Апеляційна скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною; (2) зазначив, що особа в касаційній скарзі виражає неповагу до суддів першої й апеляційної інстанції, а також до рішень, постановлених суддями цих судів, називаючи їх «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «донецький апеляційний суд», «нікчемна ухвала працівника юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», «юридична особа «краматорський міський суд», «нікчемна ухвала від 24.02.2021 фізичної особи [ініціали судді], що є працівником фіктивної юридичної особи з назвою «краматорський міський суд», тощо.
20. В ухвалах від 03.04.2023 у справі № 991/111/23 та від 03.04.2023 у справі № 991/113/23 ККС ВС зазначив, що погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що апеляційна скарга, яка містить образливі висловлювання на адресу суддів та суду, є неприйнятною.
21. Нормами КПК не визначено процесуальні наслідки подання апеляційної скарги, яка містить образливі висловлювання щодо судді та його рішень та які можна кваліфікувати як зловживання правом.
22. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК).
23. З наведених мотивів, виходячи з загальної засади поваги до людської гідності, вимоги норми статті 396 КПК та завдання кримінального провадження, апеляційна скарга, що містить образливі висловлювання щодо суду, судді та його рішень може свідчити про зловживання правом на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту. Застосування такого процесуального наслідку узгоджується з наведеною вище практикою Верховного Суду при вирішенні аналогічного питання (пункти 17-19 цієї ухвали).
24. Як вже зазначалось в пункті 8 цієї ухвали, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 (1) сформулював аргументи своєї процесуальної вимоги до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань на адресу суддів; (2) використовує образливі висловлювання (фрази) щодо слідчого судді, які не відображають та не можуть відображати незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, що є очевидним проявом неповаги до суду. Використання апелянтом у тексті скарги цих висловлювань вказує на зловживання правом на подання апеляційної скарги, тому апеляційна скарга є неприйнятною та підлягає поверненню на підставі загальних засад кримінального провадження.
25. До того ж наведені у пункті 8 цієї ухвали формулювання є такими ж самими або аналогічними тим, які ОСОБА_2 використовував у своїх попередніх апеляційних скаргах, та такі формулювання були визначені як підстави для повернення раніше поданих апеляційних скарг ОСОБА_2 в ухвалах Апеляційної палати ВАКС від 23.08.2023 та від 24.08.2023 у справі № 991/7226/23, від 23.08.2023 у справі № 991/6614/23, від 23.08.2023 у справі № 991/7073/23. Зазначене додатково переконує суддю-доповідача у цілеспрямованому використанні апелянтом таких висловлювань з метою демонстрації неповаги до суду як судової установи.
26. Суддя-доповідач звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею в порядку, встановленому КПК, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої апеляційної скарги.
27. Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1