- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6341/23
Провадження 1-кс/991/6353/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, розглянувши клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4, про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 (справа №991/6341/23).
Розгляд клопотання був призначений на 25.07.2023, 10.08.2023, 21.08.2023 та вчергове відкладений на 30.08.2023.
23.08.2023 в автоматизованій системі документообігу суду зареєстроване клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних пристроїв або через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області. У разі відмови у задоволенні клопотання просив надати йому розумний строк, достатній для прибуття до м.Києва та письмовий дозвіл відлучитися із м. Дніпро, з огляду на покладений на нього обов`язок відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023 та ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2023.
Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у поданому клопотанні підозрюваний ОСОБА_2 просить забезпечити йому можливість прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у зв`язку із наявністю у підозрюваного тяжкого захворювання, через що він переніс дві операції з видалення злоякісних пухлин та самої щитоподібної залози, а також два сеанси променевої терапії та знаходиться під наглядом лікарів онколога, ендокринолога, сімейного лікаря та інших лікарів у зв`язку з супутніми розладами здоров`я. Додав, що відповідно до довідки МСЕК від 14.08.2023 йому в черговий раз присвоєно III групу інвалідності, тепер пожиттєво. Відповідно до рекомендацій МСЕК та профільних лікарів йому заборонено додаткове навантаження, у тому числі емоційне та нервове виснаження. Поряд з цим, постійні відрядження до м. Києва на судові засідання у ВАКС створюють для нього надмірне навантаження та стрес, покладають на нього додаткові витрати, що зменшує його можливості належним чином лікуватися. Крім цього, на даний час продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, що охоплює дату проведення судового засідання. У той же час зауважив, що Дніпропетровська область перебуває під постійними обстрілам з боку рф, як тилова зона та логістичний центр для постачання зброї, боєприпасів, амуніції та провіанту для українських військових формувань, адже межує з Запорізькою та Донецькою областями, де йдуть запеклі бої, тому переміщення по Дніпропетровській області, у тому числі в напрямку м. Києва, особливо в нічний час несе реальну небезпеку для його життя та здоров`я. При цьому підозрюваний додав, що його захисники також не мають можливості прибувати до судових засідань у м. Києві, у зв`язку з зайнятістю, що в разі відмови їм приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції порушує право на захист підозрюваного. Наголосив, що судом, до якого може прибути сторона захисту для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції є Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, встановленому законом.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (ч.2 ст.336 КПК України).
Так, положення ст.336 КПК України надають можливість слідчому судді прийняти рішення про дистанційне провадження у разі: (1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; (2) необхідності забезпечення безпеки осіб; (3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; (4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; (5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Отже, для прийнятого відповідного рішення недостатньо тільки бажання особи взяти участь у судовому засіданні у такому форматі, вона повинна довести слідчому судді, що для цього є достатні підстави.
Так, актуальна судова практика допускає участь особи в судовому засіданні з використанням власних технічних засобів. Це прямо не передбачено законом, однак слідчий суддя, суд може дозволити такий формат участі з урахуванням конкретних обставин, в яких перебуває учасник кримінального провадження. При чому такий учасник має надати суду відповідне обґрунтування.
У клопотанні підозрюваним зазначені такі підстави неможливості явки в судове засідання безпосередньо: 1) наявність у підозрюваного тяжкої хвороби, а постійні відрядження до м.Києва на судові засідання у ВАКС створюють для нього надмірне навантаження та стрес; 2) продовження строку дії воєнного стану в Україні, що охоплює дату проведення судового засідання; 3)перебування Дніпропетровської області під постійними обстрілам з боку рф, тому переміщення по Дніпропетровській області, у тому числі в напрямку м. Києва, несе реальну небезпеку для його життя та здоров`я; 4) зайнятість захисників, отже відмова приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції порушує право на захист підозрюваного.
Приписами ст.138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної, в тому числі судом, особи, у судове засідання. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Водночас діючий КПК України не містить визначення терміну «тяжка хвороба». Відсутнє таке поняття і в медицині. За таких обставин вказане поняття належить до категорії оціночних.
У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини зверталася увага, що зміст оціночної ознаки має встановлюватися в контексті предмета і мети відповідної статті (п. 58 рішення ЄСПЛ у справі № 10/1987/133/184-187 «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1988 року). За таких обставин, враховуючи мету ст.138 КПК України, якою визначено обставини, що об`єктивно перешкоджають (унеможливлюють) з`явлення особи на виклик, на переконання суду, тяжкою у розумінні КПК України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджає (унеможливлює) з`явлення особи на виклик.
На користь вказаного висновку суду свідчить і зміст узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17. Так у ньому зазначено, що слідчим суддям необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.
За таких обставин в контексті ст.138 КПК України сама по собі хвороба підозрюваного, за умови, що вона об`єктивно не перешкоджає (унеможливлює) його з`явлення на виклик до суду, не може бути поважною причиною неприбуття підозрюваного на виклик.
Зі змісту наданих медичних матеріалів вбачається, що відповідно до довідки МСЕК від 14.08.2023 ОСОБА_2 присвоєно III групу інвалідності та в той же час зазначено про працездатність в своїй професії, рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: лікування у онколога, ендокринолога, сімейного лікаря.
Водночас підозрюваним не надано інформації чи перебуває він на лікарняному, чи знаходиться він закладі охорони здоров`я на лікуванні саме на даний час. Натомість вказана довідка засвідчує можливість підозрюваного працювати за професією, до того ж він працює прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, що свідчить про виконання ним професійних обов`язків, відповідно до трудового розпорядку.
За таких обставин судом із наданих підозрюваним документів не встановлено обставин, які б у зв`язку з наявністю у підозрюваного хвороби, перешкоджали власне явці до суду.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч.1 ст.22 КПК України).
Щодо тверджень підозрюваного про те, що постійні відрядження до м.Києва на судові засідання Вищого антикорупційного суду створюють для підозрюваного додаткове навантаження, у тому числі емоційне та нервове виснаження та стрес слід додати, що саме стороною захисту підозрюваного ініційований судовий розгляд понад 30 скарг та клопотань до слідчого судді, тож в такий спосіб реалізовується право на захист підозрюваного, а тому суд не може обмежити підозрюваного у доступі до правосуддя. Тому такі відрядження зумовлені власне лінією захисту, обраною захисниками підозрюваного та здійсненням захисту прав підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні.
З приводу тверджень підозрюваного про те, що на всій території України введено воєнний стан, слідчий суддя зазначає, що місто Київ не є прифронтовим містом, де ведуться запеклі бої та/або здійснюються постійні ракетні обстріли, що свідчить про відсутність обґрунтованих перешкод для підозрюваного та його захисників з`явитися особисто до суду для розгляду клопотання детектива.
Стосовно доводів підозрюваного про те, що Дніпропетровська область перебуває під постійними обстрілам з боку рф, тому переміщення по Дніпропетровській області, у тому числі в напрямку м.Києва, несе реальну небезпеку для життя та здоров`я підозрюваного, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_2 постійно проживає в м.Дніпро, працює прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, тож відповідно до своїх службових обов`язків постійно здійснює виїзди до населених пунктів, віднесених до територіальної юрисдикції Слобожанської окружної прокуратури, які належать до Дніпропетровської області, тому твердження про те, що небезпеку для життя та здоров`я підозрюваного становіть саме виїзд в напрямку м.Києва, в той час, коли вся територія Дніпропетровської області піддається щоденним обстрілам є дивними та нічим не підтвердженими.
У той же час судове засідання 30.08.2023 призначене на 13год 30хв., тож не вимагає від підозрюваного переміщуватись по території Дніпропетровської області в напрямку м. Києва саме вночі.
У той же час посилання підозрюваного на територіальну віддаленість суду та зайнятість захисників в інших судових процесах не можуть бути визнані слідчим суддею достатніми причинами, що унеможливлюють безпосередню явку сторони захисту до суду.
Отже із поданого клопотання неможливо встановити підставу, передбачену частиною 1 статті 336 КПК України, або інші причини, з урахуванням яких підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники не можуть з`явитися у судове засідання, що дозволяє слідчому судді, суду ухвалити рішення про дистанційне судове провадження.
Так, підозрюваний ОСОБА_2 у клопотанні не зазначає обставин, з яких можливо зробити висновок про неможливість його та його захисників безпосереднього прибуття до міста Києва, де розташований суд.
При цьому варто зауважити, що дистанційна участь сторони захисту не надасть змоги здійснювати належний захист підозрюваного, враховуючи великий обсяг матеріалів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні. Водночас неможливо передбачити наявність безперебійного та якісного зв`язку, що не може гарантувати безперервну участь сторони захисту під час розгляду клопотання.
Слід зазначити, що у провадженні слідчого судді перебуває чимало судових проваджень за участі як підозрюваного ОСОБА_2, так і його захисників, зокрема ініційованих стороною захисту. На прикладі вже проведених судових розглядів є зрозумілим, що недостатня якість зв`язку та відсутність сторони захисту безпосередньо в судовому засіданні затягує час, відведений на судове засідання, який безпідставно витрачається, зокрема на вирішення процедурних питань щодо надання для ознайомлення поданих в судовому засіданні матеріалів, що унеможливлює якісне ознайомлення сторони захисту із такими матеріалами та відповідно ставить під загрозу забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.
До того ж стороною обвинувачення ініційоване питання про відсторонення підозрюваного ОСОБА_2 від посади, розгляд якого здійснюється за участі підозрюваного та його захисників (ч.1 ст.156 КПК України).
Тож дистанційна участь сторони захисту не надасть змоги здійснювати належний захист підозрюваного, враховуючи великий обсяг матеріалів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні. Водночас неможливо передбачити наявність безперебійного та якісного зв`язку, що не може гарантувати безперервну участь сторони захисту під час розгляду клопотання.
З огляду на викладене, клопотання підозрюваного про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є необґрунтованим, виходячи з положень ч.1 ст.336 КПК України, а тому в його задоволенні слід відмовити.
В той же час варто додати, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному були роз`яснені його обов`язки і наслідки їх невиконання. Так зокрема на підозрюваного покладені наступні обов`язки: 1)прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2)не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, та населених пунктів, віднесених до територіальної юрисдикції Слобожанської окружної прокуратури.
Про судове засідання, призначене на 30.08.2023 на 13год 30хв, підозрюваний повідомлений належним чином, шляхом надіслання повістки про виклик у судове засідання, яка є підставою для його безпосереднього прибуття до суду, тож посилання підозрюваного на необхідність надання йому письмового дозволу відлучитися із м. Дніпро є безпідставним, оскільки такою підставою є вищезгадана повістка від 23.08.2023.
Керуючись ст. 336, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовити.
Здійснювати розгляд справи за безпосередньої участі усіх учасників в залі судових засідань в приміщенні суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1