- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/6045/23
Провадження 1-кс/991/6059/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, розглянувши питання щодо можливості проведення судового розгляду в режимі відеоконференції,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшли скарги адвоката адвокатського об`єднання «Кияненко та партнери» ОСОБА_2 в інтересах підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотань сторони захисту у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, які об`єднані ухвалою слідчого судді в одне провадження за номером справи №991/6045/23.
Судовий розгляд був призначений на 19.07.2023, 10.08.2023, 21.08.2023 та вчергове відкладений на 31.08.2023.
24.08.2023 вавтоматизованій системі документообігу суду зареєстроване клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних пристроїв або через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області, у зв`язку із такими підставами: 1)наявність у підозрюваного тяжкої хвороби, а постійні відрядження до м.Києва на судові засідання у ВАКС створюють для нього надмірне навантаження та стрес; 2) продовження строку дії воєнного стану в Україні, що охоплює дату проведення судового засідання; 3)перебування Дніпропетровської області під постійними обстрілам з боку рф, тому переміщення по Дніпропетровській області, у тому числі в напрямку м.Києва, несе реальну небезпеку для його життя та здоров`я; 4) зайнятість захисників, отже відмова приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції порушує право на захист підозрюваного.
25.08.2023 вавтоматизованій системі документообігу суду зареєстроване клопотання підозрюваного ОСОБА_3, в якому він просив забезпечити йому можливість прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та електронного цифрового підпису або через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на всій території України та значною територіальною віддаленістю суду.
30.08.2023в автоматизованій системі документообігу суду зареєстроване клопотання захисника підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_2, в якому вона просить забезпечити можливість їй, захиснику ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» з власних технічних пристроїв, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на всій території України та значною територіальною віддаленістю суду.
30.08.2023в автоматизованій системі документообігу суду зареєстроване клопотання захисника підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, в якому він просить постановити ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» з власних технічних пристроїв, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на всій території України та значною територіальною віддаленістю суду.
Дослідивши подані клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що у поданих до суду клопотаннях захисниками та підозрюваними ставиться питання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» з власних технічних пристроїв або через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на всій території України та значною територіальною віддаленістю суду, а у випадку ОСОБА_7, у тому числі із наявністю у підозрюваного тяжкої хвороби.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, встановленому законом.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (частина 2 статті 336 КПК України).
Так, положення ст.336 КПК України надають можливість слідчому судді прийняти рішення про дистанційне провадження у разі: (1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; (2) необхідності забезпечення безпеки осіб; (3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; (4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; (5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Отже, для прийнятого відповідного рішення недостатньо тільки бажання особи взяти участь у судовому засіданні у такому форматі, вона повинна довести слідчому судді, що для цього є достатні підстави.
Так, актуальна судова практика допускає участь особи в судовому засіданні з використанням власних технічних засобів. Це прямо не передбачено законом, однак слідчий суддя, суд може дозволити такий формат участі з урахуванням конкретних обставин, в яких перебуває учасник кримінального провадження. При чому такий учасник має надати суду відповідне обґрунтування.
Приписами ст.138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної, в тому числі судом, особи, у судове засідання. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Водночас діючий КПК України не містить визначення терміну «тяжка хвороба». Відсутнє таке поняття і в медицині. За таких обставин вказане поняття належить до категорії оціночних.
У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини зверталася увага, що зміст оціночної ознаки має встановлюватися в контексті предмета і мети відповідної статті (п. 58 рішення ЄСПЛ у справі № 10/1987/133/184-187 «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1988 року). За таких обставин, враховуючи мету ст.138 КПК України, якою визначено обставини, що об`єктивно перешкоджають (унеможливлюють) з`явлення особи на виклик, на переконання суду, тяжкою у розумінні КПК України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджає (унеможливлює) з`явлення особи на виклик.
На користь вказаного висновку суду свідчить і зміст узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17. Так у ньому зазначено, що слідчим суддям необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.
За таких обставин в контексті ст.138 КПК України сама по собі хвороба підозрюваного, за умови, що вона об`єктивно не перешкоджає (унеможливлює) його з`явлення на виклик до суду, не може бути поважною причиною неприбуття підозрюваного на виклик.
Зі змісту наданих медичних матеріалів вбачається, що відповідно до довідки МСЕК від 14.08.2023 ОСОБА_4 присвоєно III групу інвалідності та в той же час зазначено про працездатність в своїй професії, рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: лікування у онколога, ендокринолога, сімейного лікаря.
Водночас підозрюваним не надано інформації чи перебуває він на лікарняному, чи знаходиться він закладі охорони здоров`я на лікуванні саме на даний час. Натомість вказана довідка засвідчує можливість підозрюваного працювати за професією, до того ж він працює прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, що свідчить про виконання ним професійних обов`язків, відповідно до трудового розпорядку.
За таких обставин судом із наданих підозрюваним документів не встановлено обставин, які б у зв`язку з наявністю у підозрюваного хвороби, перешкоджали власне явці до суду.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч.1 ст.22 КПК України).
Щодо тверджень підозрюваного про те, що постійні відрядження до м.Києва на судові засідання Вищого антикорупційного суду створюють для підозрюваного додаткове навантаження, у тому числі емоційне та нервове виснаження та стрес слід додати, що саме стороною захисту підозрюваного ініційований судовий розгляд понад 30 скарг та клопотань до слідчого судді, тож в такий спосіб реалізовується право на захист підозрюваного, а тому суд не може обмежити підозрюваного у доступі до правосуддя. Тому такі відрядження зумовлені власне лінією захисту, обраною захисниками підозрюваного та здійсненням захисту прав підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні.
З приводу тверджень захисників та підозрюваних у поданих клопотаннях про те, що на всій території України введено воєнний стан, слідчий суддя зазначає, що місто Київ не є прифронтовим містом, де ведуться запеклі бої та/або здійснюються постійні ракетні обстріли, що свідчить про відсутність обґрунтованих перешкод для підозрюваних та їх захисників з`явитися особисто до суду для розгляду скарг, ініційованих стороною захисту.
Стосовно доводів про те, що Дніпропетровська область перебуває під постійними обстрілам з боку рф, тому переміщення по Дніпропетровській області, у тому числі в напрямку м.Києва, несе реальну небезпеку для життя та здоров`я, слід зазначити, що підозрювані та їх захисники постійно проживають в м.Дніпро, тому твердження про те, що небезпеку для їх життя та здоров`я становить саме виїзд в напрямку м.Києва, в той час, коли вся територія Дніпропетровської області піддається щоденним обстрілам є дивними та нічим не підтвердженими.
Посилання захисників та підозрюваних на територіальну віддаленість суду та зайнятість захисників в інших судових процесах не можуть бути визнані слідчим суддею достатніми причинами, що унеможливлюють безпосередню явку сторони захисту до суду.
Отже із поданого клопотання неможливо встановити підставу, передбачену частиною 1 статті 336 КПК України, або інші причини, з урахуванням яких підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не можуть з`явитися на судовий розгляд, що дозволяє слідчому судді ухвалити рішення про дистанційне судове провадження.
Так, у поданих до суду клопотаннях не зазначено обставин, з яких можливо зробити висновок про неможливість підозрюваних та їх захисників безпосереднього прибуття до міста Києва, де розташований суд.
При цьому варто зауважити, що дистанційна участь сторони захисту не надасть змоги здійснювати належний захист підозрюваних. Водночас неможливо передбачити наявність безперебійного та якісного зв`язку, що не може гарантувати безперервну участь сторони захисту під час розгляду скарги захисника на бездіяльність прокурора.
Слід зазначити, що у провадженні слідчого судді перебуває чимало судових проваджень за участі як підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так і їх захисників, зокрема ініційованих стороною захисту. На прикладі вже проведених судових розглядів є зрозумілим, що недостатня якість зв`язку та відсутність сторони захисту безпосередньо в судовому засіданні затягує час, відведений на судове засідання, який безпідставно витрачається, зокрема на вирішення процедурних питань щодо надання для ознайомлення поданих в судовому засіданні матеріалів, що унеможливлює якісне ознайомлення сторони захисту із такими матеріалами та відповідно ставить під загрозу забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду проваджень у розумні строки.
Так, 28.08.2023 здійснювався розгляд справи № 991/6735/23 за скаргою захисника, поданою в інтересах ОСОБА_4 на дії керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Судове засідання тривало з 11.44 год. до 13.55 год., а 15.08.2023 засідання у цій справі тривало з 13.09 до 14.32. Всього витрачено на розгляд більше 3,5 годин, але рішення не прийнято, оскільки перебування адвокатів поза межами приміщення суду не дає можливості забезпечити порядок у судовому засіданні. Адвокати часто висловлюються без дозволу слідчого судді, одночасно удвох, надають вказівки судді коли та яким чином вирішувати клопотання, вимагають від суду зобов`язати прокурора надати додаткові документи та докази, постійно допускають образливі виступи на адресу прокурора. За таких обставин слідчий суддя не вважає за можливе дослідити належним чином докази, у тому числі і тому, що сторона захисту під час судового засідання вимагає надсилати їм документи, що займає багато часу, а у разі присутності адвокатів та підозрюваних в залі суду для цього достатньо кілька хвилин. Під час засідання переривався зв`язок з підозрюваним ОСОБА_4, можливо через перебування його на вулиці.
З огляду на викладене, враховуючи навантаження, відсутність можливості витрачати в такій кількості робочий час на розгляд однієї справи, а подібних скарг(клопотань, заяв) подано більше 60, клопотання підозрюваних ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_2 про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції є необґрунтованими, виходячи з положень ч.1 ст.336 КПК України, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
На переконання слідчого судді відсутні підстави для здійснення дистанційного судового провадження з розгляду справи №991/6045/23та розгляд має здійснюватися за присутності учасників безпосередньо в залі суду.
Керуючись ст.ст.336, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотань підозрюваних ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_2, відмовити.
Здійснювати розгляд справи за безпосередньої участі усіх учасників в залі судових засідань в приміщенні суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1