Документ № 113192123

Справа № 991/6342/23

Провадження 1-кс/991/6354/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7, про відсторонення від посади

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Дніпропетровськ, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України, у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7, про відсторонення підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області строком на 2 місяці.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 за підозрою, в тому числі ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України. Як стверджує ст.детектив перебування підозрюваного ОСОБА_4 на посаді заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області сприяло вчиненню ним кримінального правопорушення, тож наведені обставини стали підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді зі клопотанням в порядку ст.154 КПК України.

Судовий розгляд призначався 25.07.2023, 10.08.2023, 21.08.2023 та 30.08.2023, оскільки неодноразово був відкладений за клопотаннями захисника підозрюваного.

У судових засіданнях прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання ст.детектива та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судових засіданнях, а захисник ОСОБА_8 в письмових запереченнях - проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики не доведені та просили відмовити у його задоволенні.Стороною захисту наголошено на тому, що зібрані у кримінальному провадженні матеріали, долучені на підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри, не пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованим йому злочином, а зазначені прокурором у клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є надуманими. Додали, що на даний час відповідно до наказу ОСОБА_4 відряджено до Дніпропетровської обласної прокуратури, а тому він не виконує посадові обов`язки заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, тож відсутні підстави для його відсторонення від посади заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області. Окрім того, захисниками наголошено на відсутності підстав здійснення розгляду клопотання детектива Вищим антикорупційним судом, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_4, не підсудне ВАКС, не є корупційним, а посада ОСОБА_4 не належить до посад категорії «А», до того ж жодному суб`єкту, підслідному НАБУ, про підозру не повідомлено, натомість підслідність визначена за детективами саме прокурором. На підставі наведеного просили закрити провадження через відсутність предметної підсудності ВАКС.

Окрім того від захисника ОСОБА_8 до суду надійшли клопотання про звернення до АПВАКС із поданням про визначення підсудності клопотання ст.детектива та про закриття судового провадження №991/6342/23 через відсутність предметної підсудності Вищому антикорупційному суду.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами цього права, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади.

Статтею 156 КПК України передбачено, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Як передбачено вимогами ч.2 ст.157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України.

Згідно з версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин.

Відповідно до наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 1412к від 07.06.2021 ОСОБА_4 призначений на посаду заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

14.06.2022 прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9, на підставі листа Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області від 13.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.204 КК України, за фактом виготовлення та реалізації на території м. Підгородне та інших населених пунктів Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. слабоалкогольних напоїв під виглядом сидру, які виготовляються з використанням неякісних інгредієнтів, що становить загрозу для життя та здоров`я людей. Згідно з матеріалами вказаного кримінального провадження вчинення цього правопорушення відбулося за участю керівника та працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро».

Того ж дня заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 за вказаним фактом у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 42022042150000038.

Прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за участю співробітників Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області на підставі ухвал слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 за ч. 3 ст. 204 КК України 20.02.2023 проведено обшуки, у тому числі за місцем знаходження виробничого приміщення ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» за адресою: м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, буд. 23, та за місцем проживання директора і засновника ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 .

У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 він скористався правовою допомогою адвоката ОСОБА_11, який надає з 2017 року юридичні послуги йому та його родині. Під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме 553 300 грн, 137 720 доларів США та 2360 євро.

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2023 задоволено частково, щодо накладення арешту на грошові кошти загальною сумою 137 720 доларів США, 2360 євро та 553 300 грн відмовлено.

Одразу після засідання суду з розгляду клопотання прокурора про арешт вищевказаних грошових коштів адвокат ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 про те, що судом відмовлено в накладенні арешту на них. Водночас ОСОБА_11 зазначив, що вони не будуть повернуті ОСОБА_10, оскільки будуть передані працівникам прокуратури та Служби безпеки України за непритягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності у межах кримінального провадження № 42022042150000038.

Крім того, заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_12 02.03.2023 змінено у кримінальному провадженні № 42022042150000038 групу прокурорів, до якої включено, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_9, прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 (старший групи).

09.03.2023 близько 18 год 00 хв ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3, та повідомив йому про те, що для уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_10 необхідно знайти особу, яка дасть неправдиві показання, що кримінальне правопорушення вчинено нею, і в подальшому ця особа буде притягнута до кримінальної відповідальності. Таким чином, ОСОБА_11 взяв на себе зобов`язання з організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.

13.03.2023 близько 12 год 00 хв ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 поблизу адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, що за адресою: Дніпропетровська обл., смт Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7.

У ході вказаної зустрічі ОСОБА_4 у позапроцесуальний спосіб, виконуючи роль пособника у вчиненні цього кримінального правопорушення, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на пособництво в притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, порадив ОСОБА_10 знайти завідомо невинну особу, яку в подальшому буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні № 42022042150000038. При цьому ОСОБА_4 роз`яснив ОСОБА_10 порядок укладення з такою особою угоди про визнання винуватості, можливість застосування до неї положень ст. 75 КК України, порядок розгляду угоди про визнання винуватості в суді, таким чином сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.

Надалі ОСОБА_11, діючи умисно, з метою організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038, у не встановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 14.03.2023, самостійно підшукав таку особу та о 19 год 42 хв 14.03.2023 надіслав на мобільний телефон ОСОБА_10 за допомогою месенджеру «WhatsApp» її анкетні дані, а саме: фото паспорта ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, дати та часу, але не пізніше 15.03.2023, залучено як виконавця до вчинення вказаного кримінального правопорушення прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9, при цьому доведено до його відома необхідність притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні, поєднаного зі створенням штучних доказів обвинувачення ОСОБА_14, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України.

Близько 15 год 00 хв 15.03.2023 за вказівкою ОСОБА_11 ОСОБА_10 прибув до Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області для проведення допиту.

Цього ж дня ОСОБА_9, будучи ознайомленим зі спільним злочинним планом, діючи з відома ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ОСОБА_14 кримінального правопорушення не вчиняв, з метою створення штучних доказів обвинувачення надав вказівки ОСОБА_10 щодо змісту трудового договору, наказу на прийняття на роботу та посадової інструкції ОСОБА_14, а також роздрукував заздалегідь підготовлений ОСОБА_11 та надав на підпис ОСОБА_10 протокол його допиту як свідка із викладеними в ньому завідомо неправдивими показаннями причетності ОСОБА_14 до вчинення злочину, який він підписав за вказівкою ОСОБА_9 у присутності свого адвоката ОСОБА_11 . Таким чином, ОСОБА_9 без встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, штучно створив доказ обвинувачення у вигляді показань свідка, який зафіксував у відповідному протоколі допиту.

Адвокат ОСОБА_11 19.03.2023 з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на організацію притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, зателефонував до ОСОБА_10 та повідомив про необхідність визначення ним двох працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро», яким потрібно надати завідомо неправдиві показання щодо причетності ОСОБА_14 до вчинення кримінального правопорушення, при цьому продиктував текст цих показань.

Близько 11 годин 20.03.2023 ОСОБА_9, керуючись спільним із ОСОБА_11 та ОСОБА_4 злочинним умислом, перебуваючи в приміщенні Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., смт Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на створення штучних доказів обвинувачення та подальше притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, надав для підпису ОСОБА_15 та ОСОБА_16 протоколи їх допиту із заздалегідь викладеними у них показаннями щодо підтвердження причетності ОСОБА_14 до вчинення кримінального правопорушення, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_14 ніколи не працював у ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» та злочину не вчиняв, який вони підписали за вказівкою ОСОБА_9 в присутності адвоката ОСОБА_11 . Таким чином, ОСОБА_9 без встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, штучно створив докази обвинувачення у вигляді показань свідків, які зафіксував у відповідних протоколах допиту.

Крім цього, одразу після завершення допитів як свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 про необхідність підготовки та надання фіктивних документів щодо працевлаштування ОСОБА_14 до ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» як технолога з 01.02.2022, зміст яких вони 15.03.2023 обговорювали з ОСОБА_9

ОСОБА_10, діючи за вказівками ОСОБА_11 та ОСОБА_9, 20.03.2023 виготовив документи із завідомо недостовірними даними щодо працевлаштування ОСОБА_14 технологом на ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» з 01.02.2022, а саме: трудовий договір, функціональну інструкцію головного технолога харчового виробництва та наказ про прийом на роботу, які були передані адвокату ОСОБА_11 21.03.2023 близько 9 год під час зустрічі, що відбулася на автомобільній стоянці біля торговельного центру «Вавилон» за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського,2.

Надалі, у не встановлений слідством період часу, але не пізніше 21.03.2023, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, на виконання організованого ОСОБА_11 плану, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, надали старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022042150000038 ОСОБА_13 штучно створені докази обвинувачення ОСОБА_14 для їх оцінки та повідомлення про підозру ОСОБА_14 за ч.2 ст.204 КК України.

Посилаючись на докази, штучно створені ОСОБА_4 та ОСОБА_9, 21.03.2023 прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 підготував та вручив у присутності ОСОБА_11 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 КК України.

Надалі, 30.03.2023, ОСОБА_9, будучи обізнаним про невинуватість ОСОБА_14, склав та затвердив обвинувальний акт стосовно нього про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, а ОСОБА_4 з метою досягнення спільного злочинного умислу направив його до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Угоду у вказаному кримінальному провадженні 17.05.2023 затверджено судом за участю захисника ОСОБА_14 ОСОБА_11 .

За наведених обставин ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у пособництві в притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

30.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України. Вказане повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки оголошені та вручені ОСОБА_4 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 30.05.2023 о 17год. 48хв.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість та недостатність наданих стороною обвинувачення на обґрунтування повідомлення про підозру доказів, оскільки сторона захисту насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України. Поряд з цим слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Таким чином за вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Слід зазначити, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 перевірялась колегією суддів в ході розгляду питання щодо застосування запобіжного заходу до підозрюваного (ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023 у справі №991/4684/23) та на підставі доведеності обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 000 грн та покладено ряд обов`язків визначених ч.5 ст. 194 КПК України.

Стороною обвинувачення наразі ставиться питання про відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від посади заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, оскільки це сприяло вчиненню ним кримінального правопорушення.

Водночас для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження (тобто відсторонення від посади) слідчий, прокурор зобов`язані довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід є необхідним для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України.

Суб`єкт даного злочину є спеціальним, тобто ним може бути тільки слідчий, прокурор чи інша особа, уповноважена законом притягувати до кримінальної відповідальності.

Обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4, будучи заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, входить до складу групи прокурорів, тож відповідно має доступ до кримінального провадження № 42022042150000038 від 14.06.2022, процесуальне керівництво та державне обвинувачення у якому здійснюється Слобожанською окружною прокуратурою Дніпропетровської області, отже має реальну можливість знищити чи спотворити документи, речові докази у ньому, з метою спотворення результату досудового розслідування на свою користь чи з метою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності осіб, пов`язаних із ТОВ «Фрутберрі-Дніпро». Таким чином ОСОБА_4, використовуючи свою посаду, може вживати заходів для перешкоджання слідчим діям.

Щодо ризику незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження є обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що більшість допитаних у даному кримінальному провадженні № 42023000000000347 свідків є працівниками органів прокуратури Дніпропетровської області, в тому числі працівниками Слобожанської окружної прокуратури, тож є достатні підстави вважати, що перебування підозрюваного ОСОБА_4 на займаній посаді дозволить останньому незаконно впливати на них з метою надання ними неправдивих свідчень щодо непричетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження слід також враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні. Оскільки згідно з вимогами ч. 4. ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене у своїй сукупності дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість того, що ОСОБА_4, перебуваючи на займаній посаді, може незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

Окрім того, ОСОБА_4, як заступник керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, використовуючи свої повноваження, має можливість встановити будь-які персональні дані учасників даного провадження, що надає йому додаткові можливості схилити їх не давати правдиві показання у ході досудового розслідування або ж змінити показання у подальшому в суді, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання сторони обвинувачення про те, що наявність вказаного ризику обґрунтовується характером та обставинами інкримінованого ОСОБА_4 злочину, а саме наміром та можливістю тиснути на свідків у кримінальному провадженні, інших підозрюваних, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання.

Слушними є доводи сторони обвинувачення про те, що іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_9, який займає посаду прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області та є підлеглим ОСОБА_4, а тому з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_4, перебуваючи на займаній посаді зможе незаконно впливати також на ОСОБА_9 .

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин.

До того ж в ході судового розгляду сторона захисту не навела жодних інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність наведених вище ризиків.

Слідчий суддя вважає, що ст.детективом в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4, як відсторонення останнього від посади, оскільки дії, що інкримінуються ОСОБА_4 обумовлені власне перебуванням його на посаді заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Захисником у запереченнях зазначено про негативні наслідки застосування до підозрюваного такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади, оскільки на утриманні підозрюваного ОСОБА_4 перебуває малолітній син ОСОБА_18, 2015 року народження, тож відсторонення від посади матиме наслідком втрату заробітної плати підозрюваним, що призведе до неможливості утримувати малолітнього сина.

Водночас завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження прав підозрюваного завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що відсторонення від посади не є абсолютним позбавленням права на працю, а є тимчасовим обмеженням особи займати певну посаду, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Таким чином всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до підозрюваного як відсторонення від посади, з точки зору наявності передбачених законом підстав.

Слідчий суддя враховуючи те, що негативні наслідки відсторонення від посади ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні злочину, не перевищують необхідність та можливість досягнення завдань у даному кримінальному правопорушенні, а його перебування на посаді буде суперечити завданням кримінального судочинства та інтересам громадського суспільства загалом, а тому вважає за необхідне клопотання задовольнити та відсторонити підозрюваного від займаної посади строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на те, на даний час ОСОБА_4 відповідно до наказу відряджено до Дніпропетровської обласної прокуратури, а тому він не виконує посадові обов`язки заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання ст.детектива, з огляду на тимчасовий характер такого відрядження (із 28.08.2023 по 26.09.2023), окрім того наведені захисником обставини жодним чином не нівелюють встановлені в ході судового розгляду ризики.

Щодо доводів сторони захисту про необхідність закриття судового провадження №991/6342/23 через відсутність предметної підсудності Вищому антикорупційному суду, слідчий суддя зазначає наступне.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст. 369, ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.384 КК України. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_9 повідомлено про підозру.

Слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною 2 статті 33-1 КПК України встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів, відповідно до постанови прокурора САП ОСОБА_7 від 06.03.2023 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 доручене детективам Національного антикорупційного юро України.

Сторона захисту зауважила, що постановою прокурора САП про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №52023000000000150 та №42023000000000347 в одне провадження було безпідставно визначено підслідність об`єднаного провадження за детективами НАБУ в порушення вимог кримінального процесуального закону.

Нормами КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на досудовому провадженні. Однак оскарження до слідчого судді постанови прокурора про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень та визначення підслідності - нормами КПК України не передбачене та відповідно законність та наявність підстав для такого процесуального рішення, його відповідність вимогам КПК України перевіряються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті. Законність процесуальних рішень, дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю. Тож на даний час відсутні підстави для оцінки слідчим суддею вказаного процесуального рішення.

В той же час слід зазначити, що законодавцем передбачено можливість оспорення підслідності, такий порядок встановлений ч.5 ст.218 КПК України.

Так, зокрема наведеними положеннями встановлено, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.

Натомість стороною захисту не надано доказів на підтвердження звернення до Генерального прокурора чи його заступника щодо оспорення визначення підслідності кримінального провадження №42023000000000347 за детективам НАБУ та прийняття рішення Генеральним прокурором чи його заступником про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 іншому органу досудового розслідування.

Сторона захисту наголошувала на тому, що дане кримінальне провадження не підслідне детективам НАБУ, а тому і відповідно до ст.33-1 КПК не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст.45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Дійсно, склад злочину за ст. 372 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, не є корупційним кримінальним правопорушенням, однак ОСОБА_4 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023, в рамках якого здійснюється досудове розслідування, в тому числі за ознаками корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

В той же час іншому підозрюваному в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України, а саме у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, та організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

До того ж, як вбачається із заяви про злочин ОСОБА_10 від 06.03.2023, заявником повідомлено про факт вимагання неправовірної вигоди працівниками СБУ та прокуратури в Дніпропетровській області. У вказаній заяві серед іншого, заявник зазначив, що вилучені в ході обшуку у заявника грошові кошти в еквіваленті приблизно 160 тисяч доларів США не були повернуті заявнику, а натомість, зі слів адвоката ОСОБА_11, передані на вимогу працівників прокуратури та СБУ за невтручання в господарську діяльність заявника. Окрім того адвокатом ОСОБА_11 було повідомлено заявника, що працівники УСБУ в Дніпропетровській області та заступник прокурора Дніпропетровської області вимагають подарувати частку в статутному капіталі товариства, директором та засновником якого є заявник.

Окрім наведеного із матеріалів, в тому числі протоколів, складених за результатами проведення НСРД, вбачається причетність ОСОБА_4 до подій, досліджуваних в рамках даного кримінального провадження.

Поряд з цим не може залишатися поза увагою те, що в рамках проведення НСРД, адвокатом ОСОБА_11 було неодноразово повідомлено заявнику ОСОБА_10 про необхідність передачі грошових коштів для працівників обласної прокуратури.

Тож вказані обставини підлягають з`ясуванню в ході здійснення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023.

Водночас розмір коштів, які були вилучені у заявника ОСОБА_10 (553 300 грн, 137 720 доларів США та 2360 євро) та зі слів його адвоката ОСОБА_11 передані як неправомірна вигода (у тому числі для працівників прокуратури), відповідає положенням п.2 ч.5 ст.216 КПК України, що свідчить про підслідність кримінального провадження саме детективам Національного антикорупційного бюро України.

Окрім того, в ході досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, щодо вимагання у суб`єкта господарської діяльності неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності та за не перешкоджання в здійсненні ним законної господарської діяльності, детективами НАБУ було встановлено, що службові особи правоохоронного органу, діючи за попередньою змовою з адвокатом, вчиняють готування до притягнення завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності, що поєднане зі штучним створенням доказів та інших фальсифікацій. Відповідно, за вказаним фактом 31.03.2023 детективами НАБУ внесено відомості до ЄРДР за №52023000000000150 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.372 КК України. В подальшому, з огляду на те, що окреме розслідування вказаних кримінальних правопорушень може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, з метою їх об`єднання в одне провадження прокурором винесено відповідну постанову.

При цьому, відповідно до ст.216 КПК України розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, не віднесено до підслідності НАБУ, відтак прокурором САП з посиланням на ч.10 ст.216 КПК України визначено підслідність кримінальних правопорушень, які розслідуються в об`єднаному провадженні №42023000000000347, за детективами НАБУ.

Поряд з цим слід зазначити, що абз.3 ч.5 ст.216 КПК України визначено, що детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із прокурором САП можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів. Тобто, вказані положення стосуються випадків самостійного розслідування детективами НАБУ кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших слідчих органів. Натомість, у даному випадку таке розслідування здійснюється детективами НАБУ в межах об`єднаного кримінального провадження, підсудність якого визначена за НАБУ.

За наведених обставин, на час розгляду клопотання ст.детектива слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про непідсудність клопотання про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні №42023000000000347 Вищому антикорупційному суду.

Доказів на спростування наведеного не надано, тому клопотання про закриття провадження у справі відхиляється.

Щодо доводів клопотання захисника про необхідність звернення до АПВАКС із поданням про визначення підсудності даного клопотання ст.детектива про відсторонення від посади, слідчий суддя зауважує, що у відповідності до положень ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Разом з тим, абзац 2 ч.3 ст.34 КПК України вказує, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Слід зазначити, що направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відповідних клопотань можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК України, для його розгляду по суті за правилами глав 27 та 28 КПК України.

Указана позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №571/196/18-к. Тобто, передбачений ст.34 КПК України порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може застосовуватись до проваджень, які знаходяться на стадії досудового розслідування. Вирішення питання щодо розгляду по суті заяв, клопотань чи скарг поданих під час досудового розслідування або залишення їх без розгляду, повернення, тощо, відноситься до виключної компетенції слідчого судді того суду першої інстанції, до якого вони надійшли. Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена лише переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду у випадках та порядку, передбачених КПК України, проте не має можливості направляти відповідні матеріали з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. А отже, передбачений ст. 34 КПК України порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого не може застосовуватись стосовно клопотання детектива відсторонення від посади підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000000347.

За наведених обставин клопотання захисника ОСОБА_8 про необхідність звернення до АПВАКС із поданням про визначення підсудності даного клопотання ст.детектива про відсторонення від посади є неспроможним та задоволенню не підлягає.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що у п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».

Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи.

У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

Інші обставини, на які посилається захист, не спростовують обставини, встановлені під час судового розгляду клопотання ст.детективата відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 154, 156, 157, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Відсторонити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, а саме по 30.10.2023 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1