- Головуючий суддя (ВАКС): Строгий І.Л.
Справа № 991/6785/23
Провадження № 1-кс/991/6805/23
У Х В А Л А
23 серпня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
детективів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисника - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року (далі - кп № 52023000000000202),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло зазначене вище клопотання, яке обґрунтоване тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) розслідують кп № 52023000000000202 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК) щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
2.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12 червня 2023 року у справі № 991/4919/23, за клопотанням детектива НАБУ накладено арешт, зокрема, на безготівкові кошти, що перебувають на рахунках ОСОБА_6, відкритих в АТ «Райффайзен банк «Аваль».
3.Зазначена ухвала була постановлена слідчим суддею за відсутності ОСОБА_6 та його захисника. Сторона захисту вважала, що мотиви арешту, наведені в ухвалі, є необґрунтованими та недостатніми для такого рівня втручання у право власності ОСОБА_6 .
4.Свою позицію захисник обґрунтовував тим, що згідно з нормами Сімейного кодексу України (далі - СК) заробітна плата є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. З огляду на це, арештовані кошти, які перебувають на рахунку ОСОБА_6 в АТ «Райффайзен банк «Аваль», складають сімейний бюджет подружжя ОСОБА_9 та призначені для утримання родини, двох дітей. На переконання захисника, дружина підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_10 має законні права користуватися, розпоряджатися та поділити спільно нажите з чоловіком майно, у тому числі, кошти. Накладення є арешту на кошти призвело до необґрунтованого втручання у право власності та непропорційного порушення балансу між суспільним інтересом та конституційними і конвенційними правами фізичної особи на вільне володіння і розпорядження належним їй на законних підставах майном.
5.Окрім того, захисник стверджував, що слідчий суддя протиправно наклав арешт на кошти ОСОБА_6, які є його заробітною платою, позаяк це призвело до позбавлення дружини підозрюваного, яка тимчасово не працює та у зв`язку з війною разом з дітьми перебуває за межами України, засобів існування. Інших джерел доходу, окрім заробітної плати ОСОБА_6, його дружина та діти не мають.
6.Захисник також покликався на те, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на недопустимості арешту заробітної плати та/або звернення будь-якого стягнення на неї (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 756/8815/20 від 20 квітня 2022 року, постанова Верховного Суду у справі № 340/1018/19 від 17 січня 2020 року та інші).
7.На думку захисника, перед накладенням арешту на усі безготівкові кошти на всіх банківських рахунках підозрюваного ОСОБА_6 і його дружини, слідчий суддя зобов`язаний був установити статус цих коштів, пересвідчитися у відсутності спеціального режиму їх використання, відсутності заборон для арешту коштів, що перебувають на рахунках, запропонованих детективом для їх повного блокування, щоб виключити накладання арешту на захищені законом статті доходу як самого підозрюваного, так і його родини, які перш за все включають заробітну плату та інші чітко встановлені законні грошові активи.
8.Накладення арешту на усі кошти ОСОБА_6, його дружини та спільні кошти родини, що знаходяться на банківських рахунках у безготівковій формі, які використовувались для збереження заощадженої заробітної плати, призвело до порушення конституційних прав підозрюваного, його дружини і дітей, оскільки позбавило їх коштів для щоденного існування, а тому арешт є незаконним.
9.Не погоджується захисник із накладенням арешту на кошти ОСОБА_6, розміщені на його рахунку в АТ «Райффайзен банк «Аваль», з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Обґрунтовуючи свою незгоду з ухвалою слідчого судді в цій частині, захисник зазначав, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Накладенню арешту на кошти і майно для забезпечення спеціальної конфіскації має передувати перевірка відповідності коштів і майна умовам (ознакам), які можуть забезпечувати їх майбутню спеціальну конфіскацію, тобто арештовані можуть бути лише активи, стосовно яких доведено, що вони отримані в результаті злочину. Натомість в ухвалі слідчого судді від 12 червня 2023 року взагалі відсутня оцінка відповідності арештованих коштів умовам, передбаченим у ст. 96-2 КК, що призвело до блокування усіх зарплатних заощаджень підозрюваного, його дружини і родини.
10.Зважаючи на це, а також покликаючись на безпідставне втручання у законне право власності ОСОБА_6, захисник просив скасувати арешт безготівкових коштів, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 12 червня 2023 року у справі № 991/4919/23 у кп № 52023000000000202, які знаходяться на рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк «Аваль».
Позиція учасників у судовому засіданні
11.У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання, покликаючись здебільшого на обставини, зазначені у клопотання.
12.Детективи НАБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у письмових запереченнях та у судовому засіданні просили відмовити у скасуванні арешту, покликаючись на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Саме з метою конфіскації та спеціальної конфіскації майна було накладено арешт на рахунок, відкритий ОСОБА_6 в АТ «Райффайзен банк «Аваль».
13.З приводу доводів захисту про спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_9 щодо заробітної плати ОСОБА_6, детективи зазначали, що стороною захисту не надано договір про поділ майна, з якого можливо було б виділити частку ОСОБА_10, що, відповідно унеможливлює виділення частки ОСОБА_6 . До того ж, захисник підтверджує, що банківський рахунок, кошти на якому арештовані належить саме ОСОБА_6 . Водночас, при вирішенні питання про арешт, слідчий суддя не вправі визначати право власності за будь-якою особою, а спір про належність речей вирішується в порядку цивільного судочинства (аналогічна позиція висловлена Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у постанові від 09 квітня 2020 року у справі № 676/2199/19).
14.Також детективи посилались на те, що скасування арешту з рахунку, не забезпечить конфіскацію майна як вид покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 .
15.Окрім того, детективи покликалися на те, що нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), на підставі якого здійснюється кримінальне провадження не передбачено заборони на накладання арешту на заробітну плату з метою можливої конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався
16.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя виходив із такого.
17.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя, на підставі витягу з ЄРДР установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52023000000000202. 01, 03 та 11 травня 2023 року до ЄРДР були внесені, зокрема, відомості про те, що учасники організованої групи висловили прохання надати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб. Учасники організованої групи одержали неправомірну вигоду для себе та третіх осіб. Службова особа висловила прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для неї та інших службових осіб. Висловлення учасниками організованої групи обіцянки на надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та надання такої вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення ними дій з використанням наданих повноважень.
18.Кримінальні правопорушення органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК.
19.У межах цього провадження ухвалою слідчого судді від 12 червня 2023 року у справі № 991/4919/23 накладено арешт, серед іншого, на безготівкові кошти, що перебувають на рахунках ОСОБА_6 в АТ «Райффайзен банк «Аваль».
20.Постановляючи зазначену ухвалу слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК.
21.З огляду на те, що санкція кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, передбачає покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя вважав, що на безготівкові кошти, які розміщені на рахунках підозрюваного може бути накладений арешт з метою їх конфіскації як виду покарання.
22.Не погоджуючись із цією ухвалою, сторона захисту оскаржила її до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС).
23.20 липня 2023 року АП ВАКС постановила ухвалу, якою ухвалу слідчого судді ВАКС від 12 червня 2023 року залишила без змін.
24.Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
25.Арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК).
26.Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
27.Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
28.Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
29.Вирішуючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя не погоджується з твердженнями захисника про неможливість накладення арешту на безготівкові кошти, якщо вони є заробітною платою, адже згідно з частинами 1, 2 ст. 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
30.Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
31.Водночас, нормами КПК не передбачено заборони накладати арешт на безготівкові кошти, у тому числі ті, що є заробітною платою. Більше того, згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
32.Окрім того, арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу (ч. 7 ст. 170 КПК).
33.Слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
34.Згідно зі ст. 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
35.Відповідно до ст. 49 Кримінально-виконавчого кодексу України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом.
36.Законом України «Про виконавче провадження» визначено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Серед цього майна відсутні кошти, які є заробітною платнею засудженого.
37.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на кошти підозрюваного, розміщені на банківському рахунку, у тому числі ті, що є його заробітною платою може бути накладений арешт з метою забезпечення їх майбутньої конфіскації як виду покарання.
38.Водночас, на переконання слідчого судді, рішення Верховного Суду, на які покликався захисник не є релевантними до обставин цієї справи, позаяк у цих рішеннях не вирішувались питання, пов`язані з коштами, розміщеними на банківському рахунку, які були арештованими у кримінальному провадженні, з метою забезпечення майбутньої конфіскації майна як виду покарання.
39.Разом із тим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
40.Тобто питання, пов`язані з виконанням ухвали слідчого судді про арешт коштів, розміщених на банківському рахунку, належить вирішувати безпосередньо із банком, на рахунку в якому власне і перебувають кошти.
41.Слід також зауважити, що зі змісту пунктів 58 - 62 ухвали слідчого судді від 12 червня 2023 року у справі № 991/4919/23 вбачається, що арешт коштів на банківських рахунках з метою їх спеціальної конфіскації був накладений лише щодо коштів, належних ОСОБА_10 . Водночас, кошти ОСОБА_6, розміщені на банківських рахунках, згідно з пунктами 63 - 65 ухвали арештовувались виключно з метою забезпечення можливої майбутньої конфіскації як виду покарання.
42.Окрім того, на думку слідчого судді, накладений арешт на кошти ОСОБА_6 на банківських рахунках відповідає засадам розумності та співрозмірності, з урахуванням, зокрема, того що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, імовірно вчинено найвищою посадовою особою судової гілки влади - Головою Верховного Суду, з використанням повноважень та авторитету цієї посади. Очевидно, що у разі, якщо вироком суду буде встановлено вчинення ОСОБА_6 як Головою Верховного Суду, до того ж у період війни кримінального правопорушення, це призведе до значного підриву авторитету правосуддя та довіри до судів та суддів.
43.Зважаючи на це, покарання у виді конфіскації майна - заробітної плати, одержаної ОСОБА_6 на посаді Голови та судді Верховного Суду відповідатиме завданням кримінального провадження, визначеним у ст. 2 КПК, зокрема, щодо захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
44.Документи, які стосуються стану здоров`я сина підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_11 стосуються періоду 2014 - 2018 років, тобто створені більше п`яти років тому, а отже, не можуть бути підставою для скасування арешту. Наказ в.о. ректора Національного університету «Одеська юридична академія» про переведення доньки підозрюваного - ОСОБА_11 із заочної на денну форму навчання також не є підставою для скасування арешту.
45.Що стосується доводів захисника про необґрунтоване, на його переконання, втручання у право власності ОСОБА_10 на частину заробітної плати ОСОБА_6, то слідчий суддя зауважує, що доводи захисника у цій частині, очевидно, покликані на захист прав ОСОБА_10 . Натомість, доказів того, що адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 уповноважені згідно з вимогами КПК представляти інтереси ОСОБА_10 як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, слідчому судді не надано.
46.Тому, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення по суті доводів захисника в цій частині.
47.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, захисник наводив й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
48.Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
49.Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що сторона захисту не довела того, що арешт накладений необґрунтовано або, що у подальшому арешту відпала потреба.
З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1