- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/5135/23
Провадження 1-кс/991/7570/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
31 серпня 2023 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисниці - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 991/5135/23, за клопотаннями детектива НАБУ ОСОБА_6 про обрання тримання під вартою у кримінальному провадженні №52020000000000277 від 22.04.2020,
ВСТАНОВИВ:
28.08.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було передано на розгляд судді ОСОБА_1 заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 .
1.Зміст заяви та її обґрунтування
У ході судового засідання по розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження 52020000000000277 від 22.04.2020, прокурор ОСОБА_3 заявив заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від подальшого розгляду вказаного клопотання.
Свою заяву прокурор мотивує тим, що обставини розгляду слідчим суддею ОСОБА_5 вказаного клопотання свідчать про недотримання ним засад незалежності та об`єктивності Суду, оскільки прийняті слідчим суддею процесуальні рішення та їх обгартування суперечать, як нормам чинного законодавства, так і сформованій судовій практиці. Вказане призвело до порушення, встановлених КПК України строків розгляду вказаного клопотання, яке перебуває у провадженні слідчого судді протягом 73 днів.
Зокрема, прокурор зазначає, що слідчий суддя при розгляді клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу, маючи докази того, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук, не приймаючи до уваги заперечення сторін кримінального провадження, які стверджували про неможливість реалізації її приводу, оскільки вона перебуває за кордоном, постановив ухвалу, якою до ОСОБА_8 застосував привід.
На переконання прокурора, слідчий суддя виносячи оскаржуване судове рішення усвідомлював та очікував, що привід до ОСОБА_8 не буде виконаний, оскільки його рішення не було спрямоване на досягнення легітимної мети та настання відповідних правових наслідків, які передбачені для інструменту приводу, водночас єдиною метою винесення зазначеної ухвали є створення підстав для не розгляду слідчим суддею відповідного клопотання у строки визначені законом.
Викладені обставини на думку прокурора свідчать про існування обґрунтованих сумнівів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5, а тому просить відвести його від розгляду вказаного клопотання.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 у повному обсязі підтримав доводи заявки про відвід і просив її задовольнити.
Захисниця підозрюваної ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення заяви про відвід. В обґрунтування своєї позиції заначила, що постановлена слідчим суддею ухвала про привід була предметом апеляційного розгляду АП ВАКС, за результатом чого скасована та повернута на розгляд слідчому судді ОСОБА_5, що свідчить про належне процесуальне оскарження прокурором судового рішення з яким він не погоджується. На переконання захисниці в діях слідчого судді відсутні ознаки упередженості або не бажання здійснювати розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя ОСОБА_5 був повідомлений про розгляд заяви про його відвід, однак у засідання не прибув, пояснень щодо заявленого відводу не подав, проте надав для дослідження матеріали вказаної судової справи.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, не є обов`язковою, а тому суддя вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності слідчого судді, якому заявлено відвід.
3.Мотиви та оцінка судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачає право учасників судового провадження заявити відвід, який повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України, до яких належить, зокрема, наявність сумніву у його неупередженості. Саме на вказану підставу посилається адвокат ОСОБА_9 у своїй заяві про відвід.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Аналізуючи доводи прокурора, які, на його переконання, свідчать про упередженість слідчого судді ОСОБА_5, суддя доходить висновку про їх безпідставність, з огляду на таке.
Так, встановлено, що на розгляді слідчого судді ОСОБА_5 перебуває клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про обрання підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження 52020000000000277 від 22.04.2020.
Разом з тим, заявлений відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про існування вказаної заявником підстави для відводу.
Так, заявник не посилається на конкретні дії чи висловлювання слідчого судді ОСОБА_5, які б обґрунтовано могли викликати недовіру чи свідчити про неприйнятну поведінку з його боку, а фактично містить власні припущення особи, яка подала заяву, щодо упередженості слідчого судді. Сумніви заявника щодо наявності у слідчого судді можливості неупереджено розглянути заявленого стороною обвинувачення клопотання і прийняти законне та обґрунтоване рішення мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Так, із встановлених обставин не вбачається здійснення слідчим суддею ОСОБА_5 певних дій чи висловлювань, які свідчили б про його особисту заінтересованість в результатах розгляду клопотання чи упередженість по відношенню до учасників провадження.
Той факт, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості слідчого судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення слідчого судді від розгляду судової справи.
Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна позиція висловлена Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у своїх ухвалах від 12.02.2018 у справі № 359/9855/15-к та від 06.11.2019 у справі № 300/474/17.
При цьому, доводи заяви щодо прийнятого судового рішення за результатом розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою фактично зводяться до незгоди та до оскарження процесуальних рішень, прийнятих слідчим суддею, що є неприпустимим у такий спосіб.
Зі змісту заяви та пояснень прокурора очевидно вбачається, що підставою для заяви про відвід стало саме ухвалення слідчим суддею рішення про привід підозрюваної, яке на переконання прокурора суперечило КПК України та було прийняте з метою не здійснення розгляду клопотання по суті. У зв`язку з цим, суддя вважає, що саме незгода з прийнятим слідчим суддею рішенням і стала підставою для заявлення ним відводу.
Разом з тим, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Суддя в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим слідчим суддею рішень, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід.
Незгода прокурора з попередньо прийнятим слідчим суддею судовим рішенням, з яким сторона обвинувачення не погоджується не може бути підставою для відводу від розгляду кримінального провадження та жодним чином не породжує об`єктивних сумнівів у неупередженості слідчого судді і не може слугувати доказом будь-якого неприязного його відношення до учасників судового засідання.
З огляду на зазначене, в ході судового розгляду не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5, та які б унеможливлювали здійснення ним об`єктивного розгляду клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а відтак, заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. 35, 75, 80, 81, 82, 372, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву прокурора ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 991/5135/23, за клопотаннями детектива НАБУ ОСОБА_6 про обрання тримання під вартою у кримінальному провадженні №52020000000000277 від 22.04.2020,- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1