- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б.
Справа № 991/7408/23
Провадження №11-сс/991/645/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
власника майна ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019; накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на майно, вилучене під час проведення 15 серпня 2023 року обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5, а саме на мобільний телефон Huawei STF-L09 (IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ); в іншій частині вимог клопотання відмовлено.
Не погодившись із указаним рішенням адвокат ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП ОСОБА_7 про накладення арешту на майно.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та помилковою з огляду на наступне:
1)в клопотанні прокурора САП ОСОБА_7 не заначено жодних конкретизованих відомостей про те, що вилучений мобільний телефон містить інформацію як необхідну умову для проведення експертного дослідження, окрім загального посилання на начебто необхідність проведення такого дослідження;
2)доступ до мобільного телефона ОСОБА_5 жодним чином не обмежувався, навпаки останній надав повний доступ до телефону, тож у органу досудового розслідування відсутня необхідність подолання систем логічного захисту та, відповідно, експертного дослідження;
3)враховуючи надання ОСОБА_5 повного доступу до телефону, орган досудового розслідування мав та має можливість із залученням спеціаліста виготовити копії інформації, яка міститься у ньому;
4)клопотання не містить жодних відомостей на підтвердження того, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям речового доказу, зокрема, що останній є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження чи набутий кримінально протиправним шляхом;
5)прокурор САП ОСОБА_7 не довів належним чином необхідності у арешті мобільного телефона для його подальшого експертного дослідження.
Одночасно адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року.
В судове засідання з`явились власник майна ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 . Прокурор САП ОСОБА_7 надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку власника майна та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно вимог ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Як вбачається з матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду було постановлено 24 серпня 2023 року, повний текст якої оголошено 29 серпня 2023 року.
31 серпня 2023 року адвокат ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000053 за фактом заволодіння службовими особами Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» коштами цього підприємства в особливо великих розмірах при виконанні угод щодо виконання робіт консультантом компанією-нерезидентом Vasvik Marine Consultants & Suppliers Limited, а також вчинення подальшої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.
У межах вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 серпня 2023 року надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у користуванні ОСОБА_5, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення. Вказаною ухвалою прямо надано дозвіл на відшукання, зокрема, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетів, тощо) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), на яких зберігаються дані про обставини кримінального правопорушення (а.с. 101-107).
На підставі вищевказаної ухвали 15 серпня 2023 року було проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний протокол. Згідно протоколу в ході проведення обшуку було виявлено та вилучено зокрема мобільний телефон Huawei STF-L09 (а.с. 108-112).
Того ж дня детектив НАБУ ОСОБА_8 виніс постанову про визнання у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019 речовим доказом мобільного телефону Huawei STF-L09 (IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ) (а.с. 113-117).
16 серпня 2023 року прокурор САП ОСОБА_7 звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт вилученого мобільного телефону Huawei STF-L09.
Підставою для звернення до суду з клопотанням про арешт майна стали наявність підстав вважати, що вказаний мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб (працівників суб`єктів господарювання, у т.ч. компаній-нерезидентів), причетних до скоєння злочину, і таким чином зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Орган досудового розслідування вважає, що:
-існує ризик того, що вилучений мобільний телефон Huawei STF-L09 або інформація, яка міститься на ньому, можуть бути приховані, пошкоджені, зіпсовані або знищені;
-необхідно забезпечити збереження вилученого мобільного телефону, як речового доказу, з метою встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень та проведення необхідної судової комп`ютерно-технічної експертизи та інших слідчих (процесуальних) дій з використанням даних доказів (а.с. 1-6).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року зазначене клопотання прокурора САП ОСОБА_7 частково задоволено.
Слідчим суддею встановлено, що існує необхідність проведення детального огляду вилученого мобільного телефону, в т.ч. із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, яка дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні на таких пристроях файлів, так і ймовірно видалені. За результатом більш детального огляду може бути встановлено, що в телефоні містяться видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого технічного пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (а.с. 149-157).
Колегія суддів критично оцінює такі висновки слідчого судді виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про безпідставність арешту мобільного телефону Huawei STF-L09 (IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ).
Згідно вимог абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
З протоколу обшуку від 15 серпня 2023 року вбачається, що при перегляді вмісту мобільного телефону Huawei STF-L09 виявлено численні чати та переписка у месенджерах WhatsApp, Viber, Telegram, а також листування, зокрема, обмін документами, у поштовому сервісі gmail.com, за обліковим акаунтом ІНФОРМАЦІЯ_1 . З цього слідує, що доступ до мобільного телефону Huawei STF-L09 не було обмежено системою логічного захисту, його було оглянуто на предмет виявлення відповідної інформації
Матеріали клопотання не містять даних, що орган досудового розслідування не мав можливості із залученням спеціаліста виготовити копії інформації, яка міститься у вказаному телефоні.
У клопотанні про арешт майна прокурор САП ОСОБА_7 посилається на необхідність проведення експертного дослідження вилученого мобільного телефону з метою виявлення можливо видалених відомостей, але не наводить жодних конкретизованих відомостей про те, що вилучений мобільний телефон містив ознаки видалення інформації.
Доказів видалення файлів матеріали клопотання не містять та у судовому засіданні відповідних доводів наведено не було. Тому, на думку колегії суддів, для цілей кримінального провадження № 52019000000000053 від 21.01.2019 орган досудового розслідування та прокурором не надали доказів наявності підстав передбачених КПК України для вилучення та арешту мобільного телефону і не довели потреби в арешті вказаного майна.
За таких обставин, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року, якою частково задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_7 про арешт мобільного телефону Huawei STF-L09 (IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ) підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року задовольнити. Строк поновити.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000000053 від 21.01.2019 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3