- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/7410/23
Провадження 1-кс/991/7441/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 вересня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
захисника - адвоката ОСОБА_4,
детектива НАБУ - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, про скасування арешту, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
22.08.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання та на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні захисник підозрюваного просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023 у справі №991/4421/23 на майно ОСОБА_3 .
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає такі доводи:
- на все майно ОСОБА_3 накладено арешт з метою конфіскації майна;
- такий арешт унеможливлює внесення застави, визначеної як альтернативний запобіжний захід, та фактично позбавляє можливості вийти з-під варти його підзахисного;
- арештоване майно не є речовим доказом, оскільки його не було отримано кримінально-протиправним шляхом та воно не має жодного відношення до кримінального провадження;
- підозрюваний вимушений зазнавати обмежень свободи та перебувати під вартою через застосування такого арешту, спрямованого на забезпечення потенційної конфіскації майна, у зв`язку з обмеженням конституційного права розпоряджатися грошовими коштами та іншим майном для внесення дозволеної судом застави;
- вказана ситуація створила протиріччя між основоположними правами особи та завданнями кримінального провадження та його заходів забезпечення.
На обгрунтування своєї позиції та доводів послався на практику Вищого антикорупційного суду та рішення Конституційного суду ФРН.
З огляду на пріоритетність та непорушність гарантованих Конституцією України прав на свободу та вільно розпоряджатися майном, захисник вважає, що вказана ухвала про арешт має бути скасована.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
Адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи заявленого клопотання, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Детектив НАБУ ОСОБА_5 заперечував проти скасування арешту, посилаючись на обгрунтованість накладеного арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. При цьому, детектив вказав, що у клопотанні захисника прямо зазначається про наміри особи відчужити таке майно та внесення коштів від нього для сплати застави, що очевидно свідчить про неможливість в подальшому забезпечити конфіскацію майна.
Захисник не навів жодних доказів того, що відпала потребу у застосуванні арешту чи що такий арешт є необгрунтованим. З огляду на зазначене, детектив просив залишити клопотання захисника без задоволення.
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні та у судовому засіданні адвокат зазначає про те, що зазначений арешт унеможливлює внести заставу підозрюваним та бути звільненим з-під варти, тому неможливо встановити конкретну підставу.
Перш за все, слідчий суддя вважає за необхідне відмітити, що КПК України не передбачає як підставу скасування арешту необхідність коштів для внесення застави.
Так, запобіжний захід та арешт майна передбачені у КПК України як два окремі заходи забезпечення у кримінальному провадженні, які застосовуються задля дієвості кримінального провадження та їх застосування передбачають різні за своєю суттю завдання та переслідувані цілі. Застосування таких заходів не залежить один від одного, а норми КПК не містять заборону їх одночасного застосування.
За таких обставин, законодавством не встановлено автоматичне скасування арешту майна з огляду на застосування запобіжного заходу, зокрема у виді застави. Вказане слідує, зокрема із передбаченої КПК України можливості внесення застави іншою особою, при цьому джерела походження таких коштів не перевіряються.
При цьому заявлена захисником конкуренція між правами особами, зокрема права на свободу і вільно розпоряджатися майном та завданнями кримінального провадження дійсно існує, однак є допустимою відповідно до національного та міжнародного законодавства, зокрема у випадку пред`явлення особі підозри у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, особа піддається тимчасовому обмеженню прав на період здійснення кримінального провадження та за умов відповідності певних вимог законодавства.
У випадку накладення арешту з метою конфіскації майна такими вимогами є: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, санкцією якого передбачено конфіскація майна, приналежність такого майна особі, пропорційність такого заходу та можливість виконання за рахунок нього завдань.
З матеріалів поданих сторонами встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28 п.4 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023 (справа №991/4421/23) накладено арешт на майно ОСОБА_3, а саме на об`єкти нерухомого майна, корпоративні частки у статутних капіталах товариств, майно таких товариств, автомобіль та безготівкові та готівкові кошти.
При цьому, як встановлено у ході судового засідання майно, на яке накладався арешт, належало підозрюваному, який обґрунтовано підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
З огляду на це, слідчий суддя, у відповідності до положень ч. 5 ст. 170 та ч. 2 ст. 173 КПК України, встановивши, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_3 з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання, передбаченого за інкримінований йому злочин.
На день розгляду вказаного клопотання підозрюваному ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, що вбачається із наданої захисником ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.08.2023 (справа №991/6021/23, №11-сс/991/507/23).
Таким чином, ОСОБА_3 до цього часу є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 28 п.4 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а тому у разі визнання його винуватим до нього може бути застосовано покарання у виді конфіскації майна.
З огляду на вищевказане, слідчий суддя вважає, що накладення арешту було обгрунтованим, а потреба у його застосуванні із зазначеною метою не відпала.
На час розгляду клопотання про скасування арешту, кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 не розглянуто по суті, а тому зазначені слідчим суддею підстави для арешту майна продовжують існувати.
Таким чином, оскільки стороною захисту не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження необґрунтованості накладеного арешту на майно підозрюваного чи щодо недоцільності подальшого застосування цього заходу забезпечення, а тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_4, про скасування арешту, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1