- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/7589/23
Провадження 1-кс/991/7626/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 вересня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 17.08.2023 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023,
ВСТАНОВИВ:
29.08.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1. Зміст поданої скарги
В обгрунтування поданої скарги адвокат зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000069 від 14.02.2023 на підставі заяви ОСОБА_6, яка має процесуальний статус викривача у кримінальному провадженні № 52020000000000436, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 376 КК України. Також, ОСОБА_6 є матір`ю заявника ОСОБА_4 .
У своїй заяві про вчинення кримінальних ОСОБА_6 повідомила про вчинення службовими особами Харківського окружного адміністративного суду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 376, ч. 1 ст. 384 КК України.
Адвокат ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначив, що на здійснюється тиск ОСОБА_6 та переслідування у зв`язку з викриттям нею корупційного кримінального правопорушення (кримінальне провадження № 52020000000000436).
При цьому, адвокат вказує, що ОСОБА_4 неодноразово подавав заяви про залучення його як потерпілого до кримінального провадження № 52023000000000069, однак отримував постанови детектива НАБУ ОСОБА_5 про відмову.
За результатами розгляду скарг, слідчою суддею Вищого антикорупційного суду такі постанови скасовувалися через їх необґрунтованість.
У подальшому, 11.08.2023 скаржником було подано клопотання про вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілому ОСОБА_4 .
Постановою детектива ОСОБА_5 від 17.08.2023 ОСОБА_4 було відмовлено у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023.
На переконання адвоката, така постанова є невмотивованою та необгрунтованою, оскільки детективом залишено поза увагою завдання ОСОБА_4 моральної та майнової шкоди, а також самостійно визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а саме ч.2 ст.15 ч.2 ст. 364 КК України, а не ч.1 ст. 364 КК України, за якою було початково розпочато досудове розслідування.
Детективом винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим втретє, та жодним чином не враховано висновків ухвал слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
З огляду на невмотивованість оскаржуваного процесуального рішення, скаржник просив скасувати постанову детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 17.08.2023 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000069.
2. Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги своєї скарги та просив задовольнити, додатково навівши аргументи своєї позиції та надавши відповідні матеріали на їх обгрунтування.
Детектив НАБУ ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, однак надіслала письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні скарги. Вважає винесену нею скаргу обгрунтованою та вмотивованою. Наголошує, що за ст. 55 КПК України відмова у у визнанні особою потерпілою може бути за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Зазначила, що органом досудового розслідування встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 22.12.2022 (справа № 638/5481/21) позовні вимоги Харківського окружного адміністративного суду задоволено частково - визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
30.01.2023 Харківським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2022, яке 26.07.2023 в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, зі скасуванням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності скасовано та у задоволенні позову Харківського окружного адміністративного суду в цій частині відмовлено.
У заяві про залучення як потерпілого ОСОБА_4 не наведено жодного обґрунтування у чому саме полягає його моральна та майнова шкода, не наведено жодних доводів, які б надавали підстави стверджувати про спричинення кримінальним правопорушенням, яке розслідується, реальної моральної або майнової шкоди ОСОБА_4, а також не наведено відомостей про розмір шкоди, механізм її спричинення, причино-наслідковий зв`язок між конкретними протиправними діями ОСОБА_8 та спричиненою шкодою саме ОСОБА_4 . Більш того, істотна шкода або тяжкі наслідки, визначені статтею 364 КК України, передбачають її майновий характер.
Враховуючи викладене, детектив вважає, що ОСОБА_4 не завдано жодної шкоди за результатами розгляду судової справи за позовом Харківського окружного адміністративного суду, тому підстави для визнання ОСОБА_4 потерпілим відсутні.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
При цьому, ч.5 ст. 55 КПК передбачено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст. 55 КПК України.
«Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв`язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч. 1 ст. 55 КПК (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі); неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
З огляду на це, слідчий суддя визначає, що оціночне поняття щодо очевидності та достатності підстав має в першу чергу визначатися суб`єктом, наділеним повноваженнями визнавати у кримінальному провадженню особу потерпілою. Слідчий суддя може виключно надавати оцінку та перевіряти законність винесення такого рішення на предмет обґрунтованості та вмотивованості відмови.
При розгляді скарги слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 376 КК України щодо можливих незаконних дій заступника голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_8 пов`язаних з його зверненням до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7, в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_6, Харківської міської ради щодо визнання незаконними та скасування рішень та запису про реєстрацію права власності, шляхом зловживання службовим становищем, використанням своєї адміністративної посади.
Постановою від 17.08.2023 детектив Національного бюро ОСОБА_5 відмовила у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023.
Відмовляючи у визнанні особи потерпілим у кримінальному провадженні № 52018000000000298 від 26.03.2018, детектив Національного антикорупційного бюро України у постанові зазначила, що заявником не наведено жодного обґрунтування у чому полягає моральна та майнова шкода, не наведено доводів, які б підтверджували про спричинення реальної моральної або майнової шкоди ОСОБА_4, її розмір та механізм її спричинення, причинно-наслідковий зв`язок між конкретними протиправними діями ОСОБА_8 та спричиненою шкодою саме ОСОБА_4 .
Крім того, детектив зазначила, що заява про залучення до кримінального провадження обгрунтовується обставинами укладення ОСОБА_8 угод про правову допомогу. Також детектив зазначила, що на разі право власності ОСОБА_4 на квартиру не скасовано, а тому відсутні підстави для висновку про завдання ОСОБА_4 матеріальної шкоди.
У цьому контексті, слідчий суддя погоджується, що звернення до суду щодо скасування рішення про приватизацію автоматично не визначає наявність шкоди, завданої власникам в межах кримінального провадження, що розслідується. Оскільки на час розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що детективом лише перевіряються ймовірні обставини зловживання службовим становищем службовими особами Харківського окружного адміністративного суду, наявні очевидні та достатні підстави вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого ОСОБА_4 подана особою, якій не завдано шкоди кримінальним правопорушенням, яке розслідується, а така особа має статус заявника.
При визначенні шкоди, як підстави для визнання особи потерпілим, необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням, тобто повинен існувати прямий зв`язок, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Причинний зв`язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку. Необхідною ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, є наявність причинного зв`язку між зловживанням владою або службовим становищем та шкодою, завданою охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Водночас, враховуючи що предметом дослідження у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023 є обставини можливих незаконних дій заступника голови Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_8 пов`язаних з його зверненням до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом щодо визнання незаконними та скасування рішень та запису про реєстрацію права власності, а відомостей про вибуття із власності такого майна відсутні, слідчий суддя погоджується із висновком детектива Національного антикорупційного бюро України про те, що відсутні відомості про причинний зв`язок між такими діями та невстановленою шкодою.
Слідчий суддя констатує, що з наданих матеріалів та повідомлених відомостей, неможливо встановити у чому виражається моральна шкода ОСОБА_4 від розслідуваних подій, та чи досягає вона розміру, передбаченому ст. 364 КК України. Тому судження детектива, наведені у постанові від 17.08.2023 є вмотивованими.
Дослідивши оскаржувану постанову слідчий суддя дійшов висновку, що вона винесена правомірно із дотриманням положень ст. 110 КПК України, в частині зазначення змісту обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене та керуючись статтями 220, 303, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 17.08.2023 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52023000000000069 від 14.02.2023, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1