- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/7669/23
Провадження 1-кс/991/7709/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
12 вересня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представника заявника - адвоката ОСОБА_3,
детектива НАБУ - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, подане в інтересах ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
31.08.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання та на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.06.2023 у справі №991/4434/23, оскільки застосування арешту на частину коштів є необгрунтованим.
Так, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 є власником певної частини грошових коштів, які були вилучені детективами 16.06.2023 під час обшуку офісу ЮФ «ОСОБА_7 і партнери».
Представник ОСОБА_5 зазначив, що 27.12.2022 між АБ «ОСОБА_7 і Партнери» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання правової допомоги №27/22, умовами якого передбачалося, що до початку надання правової допомоги Клієнт має внести аванс у розмірі 548 529 грн, що в еквіваленті становить 15 000 доларів США.
Вказаний аванс за умовами Договору підлягає зарахуванню в рахунок гонорару АБ, та підлягає поверненню не пізніше 10 днів, у разі недосягнення предмету Договору.
Представник заявника зазначив, що судове провадження, для правової допомоги якої було укладено вказаний договір з АБ «ОСОБА_7 і партнери», було закрито ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.05.2023 (справа №910/14695/22).
У зв`язку з цим, 28.08.2023 ОСОБА_5 звернувся до АБ з листом про повернення суми сплаченого авансу, однак йому повідомлено, що внаслідок обшуку грошові кошти були вилучені детективами НАБУ та на них накладено арешт.
Представник заявника зазначає, що грошові кошти у сумі 15 000 доларів США є власністю ОСОБА_5 та не є доказом по справі та не є ідентифікованими коштами.
Ані слідчим суддею, ані Апеляційною палатою ВАКС не взято до уваги, що вилучені кошти є власністю третіх осіб. При цьому, представник заявника вказує на ст. 397, 398 ЦК України, якими визначено право володіння на чуже майно.
Так, представник заявника зазначив, що втручання у право на мирне володіння повинне бути законним, а враховуючи відсутність потреби у застосуванні арешту на грошові кошти, належні заявнику, такий захід має бути скасовано.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
Адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Детектив НАБУ ОСОБА_4 заперечував проти скасування арешту, оскільки вважає необгрунтованими доводи заявника.
Зокрема, детектив звернув увагу на те, що за договором про надання правової допомоги передбачався інший результат, аніж той, який був досягнутий адвокатом АБ «ОСОБА_7 та партнери» ОСОБА_6 та який з огляду на зміст ухвали Господарського суду м. Києва був підтриманий адвокатом.
Крім того, детектив вказав, що неможливо будь-яким чином відмежувати такі кошти від грошових коштів, які були відшукані під час обшуку. Також, детектив наголосив на тому факті, що після недосягнення результату, який передбачався за договором, клієнт мав звернутися протягом 10 днів про повернення коштів як авансу, однак з наданих матеріалів, таке звернення відбулося лише 28 серпня 2023 року.
Детектив вважає, що у даному випадку має місце виключно цивільно-правові відносини, які склалися щодо невиконання договору про надання правової допомоги. Враховуючи, що грошові кошти є майном, яке має родові ознаки, за якими неможливо визначити конкретного власника, безпідставними є доводи про їх приналежність саме ОСОБА_5 .
3.Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні та у судовому засіданні адвокат зазначає про необгрунтованість застосування арешту, а тому з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання та долучені в ході судового засідання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
У межах вказаного провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.06.2023 (справа №991/4434/23) накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуків, в тому числі на грошові кошти у сумі 734 390 доларів, 3 330 євро, 165 500 грн, вилучені в ході обшуку офісу ЮФ «ОСОБА_7 та партнери».
Ухвалою колегії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 зазначений арешт залишено без змін.
Як вбачається з ухвали Апеляційної палати ВАКС належність зазначених грошових коштів підозрюваному було встановлено на підставі обставин виявлення, а саме грошові кошти в іноземній та національній валюті зберігалися за місцем роботи підозрюваного ОСОБА_7 у металевому сховищі, який мав наліпку з таким змістом: «Даний сейф з приватною власністю адвоката КОКАУ ОСОБА_7 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3756/10 від 25.09.2008 р.)», а тому обґрунтованим було застосувано до ситуації із цими грошовими коштами презумпцію власності.
Крім того, АП ВАКС вважає обґрунтованим невзяття до уваги твердження сторони захисту та представників щодо зберігання грошових коштів у сейфі, розташованому у робочому кабінеті підозрюваного, іншими особами, з огляду на відсутність ідентифікуючих позначок приналежності конкретних сум з частини вилучених грошових коштів та ненадання жодних підтверджень щодо передачі їх на зберігання, неповідомлення будь-яких деталей щодо дати та умов такої передачі.
Суд визнав суперечливою позицію сторони захисту, яка спрямована на відстоювання прав та інтересів третіх осіб в цьому питанні, проте не свого підзахисного, адже при накладенні арешту на майно, належне іншим особам, права та інтереси їх підзахисного жодним чином не порушуються.
Представник заявника стверджує, що із зазначених грошових коштів 15 000 доларів США належить ОСОБА_3, а тому просить скасувати накладений на них арешт.
Перевіряючи наявність підстав для скасування арешту, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, інший власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. За результатами розгляду клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя скасовує попередньо накладений арешт майна або відмовляє у його скасуванні.
Із вказаних норм вбачається, що питання про скасування арешту майна може вирішуватися, якщо йому передувало вирішення питання про накладення такого арешту, із постановленням відповідної ухвали, оскільки предметом перевірки у порядку ст. 174 КПК України є саме правомірність обмеження права власності особи, що було здійснено в порядку ст. 170-173 КПК України.
У цьому контексті, слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на основі принципу змагальності сторін, який передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Вказаний принцип вимагає, щоб суд, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зберігав об`єктивність та неупередженість.
З огляду на вказані законодавчі положення, слідчий суддя не може робити будь-які висновки про наявність чи відсутність юридично значущих фактів на підставі самих лише тверджень однієї із сторін, без перевірки їх достовірності доказами.
Так, із наданих матеріалів вбачається, що грошові кошти, які за версією представника заявника, передані ОСОБА_7, як сплачений аванс за договором про правову допомогу №27/22, були відшукані у сейфі його робочого кабінету.
З долучених детективом матеріалів, а саме протоколу обшуку від 16.05.2023 вбачається, що у металевому сховищі було віднайдено суму грошових коштів, розміщених у різних конвертах без будь-яких ідентифікуючих ознак.
У судовому засіданні детектив зазначив, що у ході обшуку не було виявлено будь-яких грошових коштів, які би мали відмітні позначення та вказували на приналежність таких коштів ОСОБА_3 .
У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що представником заявника не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо передачі таких грошових коштів ОСОБА_7 чи іншим працівником адвокатського бюро.
Зокрема, слідчий суддя звертає увагу, що хоча чинне законодавство не висуває вимог щодо конкретної форми та вимоги до документа, що підтверджує оплату винагороду (авансу) адвокату, однак відсутність будь-якого письмового документу щодо акту приймання-передачі коштів, платіжного доручення, фактично унеможливлює клієнту довести факт передачі таких коштів та ставить його у вразливе становище. Крім того, представником заявника навіть не вказано дату передачі таких коштів, що також позбавляє можливості слідчого судді пересвідчитися у дійсності такої передачі.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що при розгляді питання про арешт, слідчий суддя не вправі визначати право власності за будь-якою особою, а спір про належність речей вирішується в порядку цивільного судочинства (аналогічна правова позиція міститься в постанові ККС ВС від 09 квітня 2020 року у справі № 676/2199/19). Натомість, слідчий суддя на підставі фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, перевіряє відомості про належність особі майна, щодо якого вирішується питання про арешт.
За таких обставин, слідчий суддя вважає недоведеним, що ОСОБА_5 є іншим власником майна, на яке накладено арешт.
Більше того, слідчий суддя вважає, що з`ясовані у ході судового засідання обставини викликають сумніви щодо наведених заявником відомостей.
Зокрема, з наданих матеріалів, а саме договору про надання правової допомоги №27/22, у якому п. 3.1.3 передбачено, що строк повернення авансу становить не більше 10 днів, у разі недосягнення предмету Договору.
Ухвала Господарського суду м. Києва у справі №910/14695/22, якою було закрито провадження за позовом в інтересах ОСОБА_5 була винесена 10 травня 2023 року, а у судовому засіданні була присутня адвокат АБ «ОСОБА_7 та партнери».
Однак, ОСОБА_5 звернувся до адвокатського бюро лише 28 серпня 2023 року, що на погляд слідчого судді, викликає подив щодо пропуску строку сторонами повернення грошових коштів та відсутність будь-яких претензій заявника саме до адвокатського бюро.
Ба більше, слідчий суддя відзначає, що п. 1 Договору про надання правової допомоги №27/22 визначено перелік дій, яке адвокатське бюро має вчинити в інтересах клієнта, серед яких, участь у судових засіданнях; складання процесуальних документів тощо.
Враховуючи наявні відомості про участь адвоката АБ «ОСОБА_7 та партнери» у судовому засіданні в інтересах заявника, висловлену позицію адвоката щодо закриття провадження по справі їх клієнта, слідчий суддя критично відноситься до доводів представника заявника про недосягнення умов договору про надання правової допомоги.
Крім того, слідчий суддя вважає слушними доводи детектива, що у даному випадку наявні цивільні-правові відносини, які склалися між АБ «ОСОБА_7 та партнери» та клієнтом ОСОБА_5 щодо невиконання умов договору про надання правової допомоги. Зокрема, п.4.1. Договору зазначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому Договору відповідно до чинного законодавства.
Питання невиконання договору у частині неповернення коштів, внесених як аванс, не можуть вирішуватися у рамках цього кримінального провадження, а мають бути предметом окремого судового розгляду у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, враховуючи недоведеність належності вилучених коштів представнику заявника, слідчий суддя вважає, що вказаний арешт є обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту, подане в інтересах ОСОБА_5, у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01.05.2023, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1