Пошук

Документ № 113833229

  • Дата засідання: 29/09/2023
  • Дата винесення рішення: 29/09/2023
  • Справа №: 991/3097/23
  • Провадження №: 52022000000000310
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про зміну запобіжного заходу обвинуваченому
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.

Справа № 991/3097/23

Провадження 1-кп/991/49/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Буринь, Буринського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України);

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Суми, Сумська область, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На стадії судового розгляду у Вищому антикорупційному суді перебуває кримінальне провадження №№ 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

27.09.2023 до суду надійшло клопотання від обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді застави на особисте зобов`язання (вх. № 35502/23).

Обґрунтування клопотання.

У клопотанні зазначено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного cуду від 17 жовтня 2022 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 780 00 грн. Зазначена сума грошових коштів 18.10.2022 була внесена на відповідний рахунок, і ОСОБА_6 звільнено з під варти та покладено ряд процесуальних обов`язків.

У клопотанні захисник звернув увагу на те, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всі грошові кошти в якості застави внесені заставодавцями ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, були взяті у борг у інших осіб. На даний час вже сплинув строк їх повернення. При цьому заставодавець ОСОБА_11 офіційно не працевлаштована, будь-якого доходу не отримує, має захворювання серця та потребує лікування. Заставодавець ОСОБА_12 не працює, доходу немає. Заставодавець ОСОБА_13 має власну сім`ю та на його утриманні перебуває малолітній син. Крім того заставодавці ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не є близькими родичами ОСОБА_6, а грошові кошти, які вони взяли у борг для внесення застави, має повернути сам обвинувачений.

Обвинувачений ОСОБА_6 відповідно до наказу ГУНП в Сумській області № 221о/с від 31.05.2023 звільнений з роботи, після неодноразових спроб влаштуватись на іншу роботу не зміг. На утриманні обвинуваченого перебуває малолітній син ОСОБА_14, 2017 р.н. Тому розмір застави для нього є непомірним.

19.05.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду обвинуваченому ОСОБА_6 змінено запобіжний захід та зменшено розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 17.10.2022 до двохсот двадцяти чотирьох розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Частину застави у розмірі 178784 гривень повернуто заставодавцю ОСОБА_12 .

Обвинувачений та його захисник вважають, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, ризик впливу на свідків не підтверджуються.

Вказують на те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, здав до Державної міграційної служби України закордонний паспорт, та незважаючи на закінчення встановлених судом обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, не повертав його. Після звільнення з органів Національної поліції, став на військовий облік. Також запевняють, що ОСОБА_6 жодним чином не може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки він звільнився з органів поліції і є безробітним, розуміє про наслідки спілкування зі свідками, і що про такі факти свідки зможуть повідомити працівників НАБУ.

На переконання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника наведені факти свідчать про те, що подальше застосування застави як запобіжного заходу, буде необґрунтованим, оскільки належна процесуальна поведінка ОСОБА_6 та виконання процесуальних обов`язків в майбутньому можуть бути забезпечені шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання.

Доводи сторін при розгляді питання про зміну запобіжних заходів

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав зазначених у клопотанні. Додав, що заставодавці на теперішній час потребують повернення грошових коштів, заставодавець ОСОБА_15 має хворобу серця і потребує лікування. Прокурор, після закінчення строку встановлених судом обов`язків, з клопотанням про їх продовження не звертався, що на його думку підтверджує відсутність встановлених ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання, пояснив, що розмір встановленої застави є непомірним для його родини. Фактично родину з чотирьох осіб зараз утримує його вітчим, який мобілізований. Його спроби влаштуватись на будь-яку роботу закінчуються негативно. Його мати ОСОБА_15, яка є заставодавцем, має хворобу серця і потребує коштів на лікування. Вважає, що ризики на теперішній час не підтверджуються. Пояснив, що виконуючи обов`язки, які встановлені слідчим суддею, він здав свій закордонний паспорт до Державної міграційної служби України, який до сих під не отримав. Наразі перебуває на військовому обліку, тому обмежений у пересуванні навіть між містами. Крім того, він жодним чином не впливав на свідків під час досудового розслідування, таких спроб органом досудового розслідування встановлено не було, та не має наміру впливати на них і під час судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 . Вказав, що застосований розмір застави перевищує максимально рекомендований КПК. Прокурором не доведено, що розмір застави повинен бути значно перевищений.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 .

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу. Вказала на те, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, ризик впливу на свідків не припинили існувати. Саме встановлений розмір суми застави забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Крім того звернула увагу суду на те, що після затримання обвинуваченого ОСОБА_16 сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з клопотання про арешт належного йому автомобіля. Ухвалою суду клопотання було задоволено, натомість виконати його не вважалось можливим, тому що напередодні ОСОБА_6 автомобіль переоформив на свого вітчима з метою уникнення його арешту.

Встановлені судом обставини

Судом встановлено, що 17.02.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів в сумі 780000,00 грн (справа 991/4725/22, провадження 1-кс/991/4744/22) Зазначена сума грошових коштів 18.10.2022 внесена на відповідний рахунок заставодавцями, і ОСОБА_6 було звільнено з під варти із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.1 ст.194 КПК України.

В подальшому, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені обов`язки щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувалися, зокрема, ухвалою від 10.03.2023 до 11.05.2023 (справа № 991/2049/23, провадження 1-кс/991/2081/23).

На час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строк дії визначених ОСОБА_6 обов`язків закінчився. Сторона обвинувачення не зверталась до суду з клопотаннями про їх продовження. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

19.05.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду обвинуваченому ОСОБА_6 змінено запобіжний захід та зменшено розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 17.10.2022 до двохсот двадцяти чотирьох розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Частину застави у розмірі 178784 грн повернуто заставодавцю ОСОБА_12 .

Таким чином, на день розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання до обвинуваченого ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави у розмірі 224 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до вимог ч. 5 ст.194 КПК України зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

Оцінка та мотиви.

Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК України).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).

Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, на думку суду продовжують існувати ризики переховування від правосуддя та впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких корупційних злочинів, передбачених. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Порівнюючи обставини станом на зараз та ті, що були станом на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу очевидно, що залишається фактор тяжкості кримінального правопорушення і суворості покарання за нього, з урахуванням корупційного складу такого злочину. Важливим аспектом є те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України, як правило, не передбачено (ст. 69, 75 КК). До такого висновку суд доходить з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04): «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».

Хоча ОСОБА_6 на даний час не працює в правоохоронних органах, на переконання суду у нього залишилось коло знайомих серед службових осіб правоохоронних органів в різних областях України, він обізнаний з умовами роботи таких органів та засобами конспірації. При цьому суд критично відноситься до тверджень обвинуваченого та захисника, що обставиною, яка спростовує ризик переховування, є те що обвинувачений, всупереч припинення дії обов`язку здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон, його не повернув. До клопотання про зміну запобіжного заходу надано акт про тимчасове вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, датованого 25.10.2022. На переконання суду обвинувачений має можливість отримати вказаний паспорт в будь-який момент та використати його за призначенням у зручний час.

Отже, враховуючи наявність дійсного до 02.08.2031 року паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1 від 02.08.2021, орган видачі 5926 ), не контрольованість частини кордону території України, суд вбачає можливість обвинуваченого ОСОБА_6 виїхати за межі України та на непідконтрольні їй частини.

Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України). Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження. Сторона обвинувачення під час підготовчого судового засідання подала список означених свідків, про допит яких вони клопочуть перед судом. Наразі триває дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, заявлені свідки судом не допитані, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого, свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.

Разом з тим, суд вважає, що продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно обвинуваченого, дій до яких він може вдатись у зв`язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на те, що зміна запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який у вигляді особистого зобов`язання не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Суд, також враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

На думку суду, такими підставами є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Суд звертає увагу на те, що зазначені обвинуваченим у клопотанні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який вже вирішувалися судом при постановленні ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023, та якою частково було задоволено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 шляхом зменшення розміру застави до двохсот двадцяти чотирьох розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Частину застави у розмірі 178784 грн повернуто заставодавцю ОСОБА_12 .

Будь-яких інших обставин, які свідчать про необхідність зміни застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м`який, судом не встановлено.

Захисником долучено до клопотання розписки заставодавців ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_13 щодо отримання ними грошових коштів на певних умовах у борг для сплати застави за ОСОБА_6, копію наказу ГУНП в Сумській області від 31.05.2023 щодо скасування підпункту 1 пункту 1 наказу ГУНП в Сумській області від 22.02.2023 № 75 о/с про поновлення майора поліції ОСОБА_6 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Сумській області, роздруківки з мережі Інтернет з сайту пошуку роботи., виписки з Пенсійного фонду України стосовно ОСОБА_11 .

На переконання суду посилання обвинуваченого на його та заставодавців скрутне фінансове становище, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_6 не працює, ОСОБА_11 не отримує доходу, ОСОБА_12 не працевлаштований, та на необхідність повернення коштів заставодавцям, сплачених за ОСОБА_6, не дають жодних нових суттєвих аргументів, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу. Зазначене пояснюється тим, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені заставодавцями у зв`язку із внесенням застави, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу. Сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні і не спричиняє необхідність її зміни на інший запобіжний захід з огляду на необхідність повернення заставодавцю коштів.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного/обвинуваченого та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останні мали усвідомлювати існування ризику неповернення застави та звернення її в дохід держави. Отже, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

Щодо посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 як на підставу для зміни запобіжного заходу, суд зазначає таке.

Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладеного на нього процесуального обов`язку та є засобом запобігання ризиків передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, сумлінне виконання ним покладених на нього обов'язків, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує його належну процесуальну поведінку. Тому зазначені доводи, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

На переконання суду, обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави, у визначеному розмірі, буде співмірним з існуючими ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної його процесуальної поведінки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стороною захисту суду не було надано переконливих доказів, які б обумовили зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 застосованого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.10.2022 (справа № 991/4726522, провадження № 1 кс/991/4744/22). Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 177-178, 194, 182, 201, 372, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання у кримінальному провадженні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_18

ОСОБА_3