- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/8079/23
Провадження №11-сс/991/699/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2023 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Городківка Крижопільського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000147 від 30 березня 2023 року,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 15 вересня 2023 року частково задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою визначено до 10 листопада 2023 року. Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 900 000 грн та встановлено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатись із Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52023000000000147 від 30.03.2023 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі їх наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі їх наявності);
-носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначено два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
В іншій частині клопотання детектива відмовлено.
Згідно вказаної ухвали слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за викладених у клопотанні та повідомленні про підозру обставин. На його думку, у разі відмови в задоволенні клопотання детектива підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про існування ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України. А тому, на цьому етапі кримінального провадження застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження. Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження виключають об`єктивну можливість застосування відносно нього іншого більш м`якого запобіжного заходу. При цьому саме застава у розмірі 900 000 гривень є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2023 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива.
Апеляційна скарга захисника обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з чим її необхідно скасувати з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. На його думку, додані до клопотання детектива матеріали не свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що вказує на необґрунтованість підозри стосовно вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Не доведено стороною обвинувачення й існування у цьому кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не вказано чому застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатньо для запобіганню зазначеним в клопотанні ризикам. Незважаючи на викладені обставини, слідчий суддя незаконно та необґрунтовано застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому захисник також зазначає, що на дату подання ним апеляційної скарги у сторони захисту відсутній повний текст ухвали Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 991/8079/23, а тому після ознайомлення зі змістом мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга буде доповнена додатковими обґрунтуваннями.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явились. Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_5, ОСОБА_11 про причини неявки суд не повідомили, будь-яких доповнень до поданої апеляційної скарги не надали. Натомість прокурор ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою, у якій просив відмовити у задоволенні зазначеної апеляційної скарги, а розгляд справи здійснювати без його участі. З огляду на викладені обставини колегією суддів прийнято рішення розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання детектива слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановив, що застосування такого запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження є об`єктивно необхідним з метою забезпечення його дієвості. Подана стороною захисту апеляційна скарга не містить будь-яких доводів на спростування відповідних висновків слідчого судді, а з ч. 1 ст. 404 КПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000147 від 30 березня 2023 року здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження, 13 вересня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержані неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6, будучи депутатом Волинської обласної ради, переконавши ОСОБА_9, що набути права власності на необхідну останньому земельну ділянку можливо лише у випадку надання неправомірної вигоди, та висунувши вимогу про її надання, одержав від ОСОБА_9 протягом березня-вересня неправомірну вигоду в розмірі 35 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 1 279 901 грн за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме Володимирським міським головою ОСОБА_10, необхідних для отримання ОСОБА_9 прав на земельну ділянку комунальної власності.
За результатом розгляду клопотання детектива слідчий суддя дійшов мотивованого висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за викладених у клопотанні та повідомленні про підозру обставин.
Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у ході розгляду клопотання матеріалів провадження у їх сукупності, зокрема:
-показань свідка ОСОБА_9 від 30.03.2023, від 13.04.2023, 18.04.2023, 28.06.2023, 01.09.2023; 13.09.2023 (том 1 а.с. 37-41, том 2 а.с. 6-12, 27-31, 39-42, 71-76, 86-90), відповідно до яких останній повідомив обставини вимагання та отримання депутатом Волинської обласної ради 8-го скликання ОСОБА_6 неправомірної вигоди за прийняття Володимирською міською радою рішень, необхідних для подальшого проведення аукціону з продажу земельної ділянки в селі Суходоли Володимирського району Волинської області, яку мав намір придбати свідок;
-показань свідків ОСОБА_12 від 13.09.2023, ОСОБА_13 від 13.09.2023 (том 1 а.с. 49-56), які повідомили обставини обміну ОСОБА_14 - сином ОСОБА_6 коштів у пункті обміну валют;
-протоколу огляду від 12.09.2023 (том 1 а.с. 46-48), щодо огляду коштів, отриманих касиром ТОВ «Фінансова Компанія» «Октава Фінанс» від сина ОСОБА_6 - ОСОБА_14 ;
-протоколів огляду коштів від 15.04.2023, 26.05.2023, 12.09.2023 (том 1 а.с. 42-45, том 2 а.с. 32-33, 45-46), які після їх ідентифікації було видано ОСОБА_9 ;
-протоколів за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - контролю за вчиненням злочину від 17.04.2023 (том 2 а.с. 34-35), 05.06.2023 (том 2 а.с. 47-48), аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 від 14.04.2023 (том 2 а.с. 16-25), 18.04.2023 (том 2 а.с. 36-38), 23.05.2023 (том 2 а.с. 43-44), 02.06.2023 (том 2 а.с. 49), зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_10 від 23.05.2023 (том 2 а.с. 77-81), у яких зафіксовано спілкування ймовірних фігурантів провадження, а також відомості щодо стверджуваної передачі предмета неправомірної вигоди.
На переконання колегії суддів, сукупність наявних у матеріалах провадження доказів свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. При цьому колегія суддів бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження.
Вирішуючи питання наявності у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею встановлено, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання детектив послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України та примітки до ст. 45 КК України, вказане кримінальне правопорушення є тяжким корупційним злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. При цьому за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом (ст. 69, 75 КК України).
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Зокрема, на момент застосування запобіжного заходу підозрюваний володівпаспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 і в період з 01 січня 2022 року по 04 вересня 2023 року неодноразово перетинав державний кордон України (том 2 а.с. 133-137). Тобто, мав можливість безперешкодно й швидко залишити територію України навіть у період воєнного стану.
Слідчим суддею також враховано, що ОСОБА_6 є депутатом Волинської обласної ради, внаслідок чого набув широке коло зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України. Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок слідчого судді.
Майновий стан підозрюваного та реальна можливість вільної зміни свого місця перебування підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність відповідного ризику.
Правильним, на переконання колегії суддів, є й висновок слідчого судді щодо наявності у цьому провадженні ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки після отримання неправомірної вигоди в сумі 25 000 доларів США, ОСОБА_6 з метою приховання коштів, які являються предметом неправомірної вигоди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, шляхом залучення свого сина - ОСОБА_14, здійснив валютну операцію по обміну доларів США на євро. За висновком слідчого судді наведені обставини свідчать про ймовірне вжиття ОСОБА_6 заходів щодо приховування речових доказів у кримінальному провадженні, з чим погоджується і колегія суддів.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, ОСОБА_6 користуючись своїми зв`язками, може вживати активних дій, спрямованих на особистий чи опосередкований вплив на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі які ще не допитані, з метою спотворення даних, які можуть свідчити про його причетність до вчинення вказаного злочину.
Слідчим суддею взято до уваги, що стороною обвинувачення вживаються заходи з метою встановлення всіх обставин переміщення коштів та осіб, залучених до цього процесу, а також осіб, можливо обізнаних як з цим процесом, так і з іншими обставинами, що встановлюються у кримінальному провадженні (зокрема, це Володимирський міський голова ОСОБА_10, а також працівники Володимирської міської ради, які працюють разом з ОСОБА_10 та фактично перебувають у нього в підпорядкуванні). З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може впливати на всіх цих осіб задля надання ними неправдивих показань на його користь (наприклад, щодо змісту його спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, обставин зустрічей між ними, обговорюваний питань тощо).
Колегія суддів вважає такий висновок слідчого судді достатньо обґрунтованим, а тому погоджується з наявністю відповідного ризику у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, конкретні обставини провадження танаявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який є тяжким корупційним злочином, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення,колегія суддів погоджується з висновком про неможливість застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Колегія суддів також погоджується, що з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_6, його особи, обставин кримінального правопорушення, доведених ризиків й розміру неправомірної вигоди, застава у сумі 900 000 гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Під час апеляційного розгляду колегія суддів враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Надані із клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Колегією суддів не встановлено невідповідності висновків суду,викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
У зв`язку з цим, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2023 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3