- Головуюча суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О.
Справа № 991/2197/22
Провадження № 11-кп/991/73/23
У Х В А Л А
29 вересня 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії суддів від розгляду апеляційних скарг викривача ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на вирок Вищого антикорупційного суду від 24.03.2023, у кримінальному провадженні № 52021000000000193 від 14.04.2021,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8,
обвинуваченого - ОСОБА_5,
особи, яка подала апеляційну скаргу, захисника обвинуваченого, - адвоката ОСОБА_6,
особи, яка подала апеляційну скаргу, викривача - ОСОБА_7,
В С Т А Н О В И Л А:
24.03.2023 Вищий антикорупційний суд, у кримінальному провадженні № 52021000000000193 від 14.04.2021, ухвалив вирок, яким ОСОБА_5 визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. Цим вироком також вирішено питання щодо заходів забезпечення, речових доказів, процесуальних витрат та винагороди викривачу.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, викривач ОСОБА_7 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 через суд першої інстанції подали свої апеляційні скарги (05.04.2023 та 24.04.2024 відповідно), які 28.04.2023 разом з матеріалами кримінального провадження надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
У судовому засіданні 29.09.2023 захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав заяву про відвід колегії суддів. На обґрунтування заяви зазначає, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів. Так, в апеляційній скарзі перед судом апеляційної інстанції ініційовано питання здійснити переоцінку доказів та обставин у даній справі. Крім того, на його думку, висвітлені в оскарженому вироку показання викривача ОСОБА_9 є надуманими. Незважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції вирішив не досліджувати усі докази по справі, обмежившись лише дослідженням протоколів НРСД. При цьому докази, які вказують на провокацію злочину у даній справі, суд апеляційної інстанції досліджувати відмовився. Крім того, суд апеляційної інстанції, знаючи про наявність кримінального провадження N 62023000000000356 за ознаками кримінальних правопорушень/злочинів, передбачених ч. 1 ст. 370, ч. 2 ст. 383 КК України, в рамках перевірки доводів обвинуваченого про провокацію, інформацію про результати досудового розслідування не з?ясував, що, на його думку, свідчить про наявність у колегії суддів сформованої позиції по даному кримінальному провадженню з обвинувальним ухилом.
Вислухавши доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6, думку інших учасників, обговоривши доводи заяви та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 55 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, наводиться у статтях 75 та 76 КПК України.
Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, заінтересований в результатах провадження чи за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (частина 1 статті 75 КПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «неупередженість» в сенсі частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має оцінюватись за двома критеріями: (1) суб`єктивним на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження; стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (Wettstein v. Switzerland, № 33958/96, рішення від 21 грудня 2000 року, § 43); (2) об`єктивним тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, § 31; Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, § 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості суддів (Салов проти України, заява № 65518/01, рішення від 06 вересня 2005 року, § 81; Білуха проти України, заява № 33949/02, рішення від 09 листопада 2006 року, § 50).
Дослідивши заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку, що захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли відповідно до КПК України слугувати підставою для сумніву в неупередженості колегії суддів. Фактично зміст заяви про відвід зводиться до незгоди з ухваленим колегією суддів рішенням про встановлення обсягу та порядку дослідження доказів.
Наведені заявником мотиви не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки вчинення суддями дій у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку не дають підстав для висновку про необ`єктивність чи упередженість відповідних суддів.
Отже, доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів, особою, яка заявляє відвід, не надано і судом не встановлено. А тому, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення заяви про відвід.
Керуючись ст. 75, 81, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії суддів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3