Документ № 113977483

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/7220/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/600/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

03 жовтня 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

підозрюваного ОСОБА_9,

прокурора ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_9 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_6 та апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11, подані на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2023 року про застосування до ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42019110350000029,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманими 21.08.2023 та 23.08.2023 апеляційними скаргами захисників та прокурора, поданими відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчої судді від 16.08.2023, постановлену у відповідності до ч. 1 ст. 176, ст. ст. 182, 183, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 3 а. с. 196-197, 199-217; т. 4 а. с. 1-14, 23-27, 41-46, 77).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчої судді до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 000 000 гривень і з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.

3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/, за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», легалізації відповідного майна та складанні, видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей під час розроблення, погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; (2) існують ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) ураховуючи характер та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9, застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків; (4) відсутні обставини, які б перешкоджали застосуванню стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; (5) застава у розмірі 3 000 000 грн не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

ІІI. Вимоги та доводи осіб, які звернулися з апеляційними скаргами

4. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу.

4.1. Апеляційна скарга з доповненнями мотивована тим, що (1) відсутня належна правова кваліфікація дій ОСОБА_9 та йому не повідомлено про підозру у вчиненні тих кримінальних правопорушень, за скоєння яких до нього слідча суддя застосувала запобіжний захід; (2) підозра необґрунтована; (3) затримання ОСОБА_9 є незаконним; (4) стороною обвинувачення не доведено намірів ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а тяжкість кримінального правопорушення не може бути сама по собі підставою для встановлення ризику втечі; (5) при покладенні на підозрюваного обов`язку не відлучатися за межі с. Новосілки Фастівського району Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду не враховано стан здоров`я ОСОБА_9 .

4.2. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 й просив їх задовольнити з наведених у них мотивів. Разом з цим, заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, мотивуючи тим, що сторона обвинувачення не обґрунтувала розмір застави підозрюваному ОСОБА_9 у розмірі 241 560 000 грн, вказаному в клопотанні про застосування запобіжного заходу.

5. В апеляційній скарзі у її редакції з доповненнями захисник ОСОБА_6 просить постановити нову ухвалу, якою скасувати оскаржуване рішення та в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу відмовити.

5.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) слідчою суддею не в повній мірі враховано обставини щодо стану здоров`я ОСОБА_9, наявність хвороби у його батька, який потребує догляду сина та перебуває у межах м. Києва, а також навчання дітей ОСОБА_9 у м. Києві, які перебувають у нього на утриманні; (2) підозра є необґрунтованою; (3) твердження детективів щодо приховання документів за сприяння ОСОБА_9 є безпідставними та надуманими; (4) положення ч. 1 п. 11 ст. 615 КПК спростовують висновки слідчого судді в частині наявності ризику впливу на свідків.

5.2. Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги захисника ОСОБА_7, просив їх задовольнити з мотивів, наведених у цих скаргах. Водночас він заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, мотивуючи тим, що доводи прокурора є безпідставними.

6. В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання - застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів і визначити йому заставу у розмірі 24 156 000 грн із покладенням обов`язків.

6.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, масштаб інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дохід ОСОБА_9 упродовж останніх років свідчать про нездатність встановленої застави забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і запобігти установленим ризикам; (2) застава у розмірі 24 156 000 грн не є завідомо непомірною для підозрюваного та здатна забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

6.2. Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги прокурора ОСОБА_11, просила її задовольнити з мотивів, наведених у ній, та заперечила проти задоволення апеляційних скарг захисників.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

7. Підозрюваний ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційні скарги захисників та просили їх задовольнити з мотивів, наведених у них, але заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

8. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

8.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційних скаргах сторони захисту та сторони обвинувачення.

8.2. Тому, при вирішенні питання на які з доводів сторони захисту та сторони обвинувачення надавати відповіді в ухвалі, апеляційним судом обов`язково враховуються (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки усіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).

8.3. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів під час апеляційного розгляду у цьому судовому провадженні перевіряє чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчої судді щодо: (1) наявності обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення; (2) наявності ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) обґрунтованості, в тому числі помірності, для підозрюваного визначеного розміру застави; (4) доцільності покладення на ОСОБА_9 обов`язку не відлучатися за межі с. Новосілки Фастівського району Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

9. Під час надання оцінки висновкам слідчої судді апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо обґрунтованості підозри

10. Слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК.

10.1. На спростування цього висновку сторона захисту зазначила, що підозра стосовно ОСОБА_9 є необґрунтованою, а також йому не повідомлено про підозру у вчиненні тих кримінальних правопорушень, вчинення яких стало підставою для застосування до нього запобіжного заходу.

10.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту та зазначила, що підозра в достатній мірі обґрунтована наявними матеріалами, які долучені до клопотання.

10.3. За наслідками перевірки доводів захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчої судді щодо наявності обґрунтованої підозри.

10.4. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.

10.5. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

10.6. При цьому стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

10.7. Отже, під час перевірки чи слідча суддя не безпідставно дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_9 злочинів, про які йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення.

10.8. Так, погоджуючись із висновками слідчої судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:

10.8.1. детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК, щодофактів заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України, ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», а також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (т. 1 а. с. 23-25);

10.8.2. 15.08.2023 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, за фактами: (1) заволодіння у період з березня 2018 по січень 2019 службовими особами Головного управління /далі - ГУ/ Держгеокадастру у Київській області під його керівництвом як організатора землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га вартістю 714 769 489,25 грн шляхом укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок; (2) підписання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області; (3) заволодіння службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області під його керівництвом як організатора землями державної власності площею 284,34 га, що перебували у землекористуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області вартістю 1 123 331 337 грн, зокрема, шляхом укладення правочинів з майном вартістю 1 099 292 240 грн (т. 1 а. с. 26-82).

10.8.3. про наявність обґрунтованої підозри свідчить зміст документів, згідно з якими:

(1) 16.02.2018 ОСОБА_9 наказом Державного підприємства /далі - ДП/ «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» переведено на посаду першого заступника директора (т. 3 а. с. 78), а 20.02.2018 ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» довіреністю уповноважив його представляти інтереси цього інституту в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та приватних нотаріальних конторах України, правоохоронних, контролюючих та інших органах, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, а також у відносинах з громадянами з будь-яких питань господарської діяльності інституту (т. 3 а. с. 79);

(2) на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII видано державний акт №0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га (т. 1 а. с. 101-104);

(3) постановами Президії Національної академії аграрних наук України від 06.11.2013, (протокол №19), від 24.02.2016 (протокол №3) реорганізовано ДП «ДГ «Фастівське» шляхом приєднання до ДП «ДГ «Борівське», яке у подальшому реорганізовано шляхом приєднання до ДП «ДГ «Дмитрівка» із правонаступництвом майнових та немайнових прав, основних засобів та матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань (т. 1 а. с. 104-105, 107);

(4) 28.08.2017 ГУ Держгеокадастру у Київській області листом повідомило Держгеокадастр про те, що за інформацією відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області (лист від 28.08.2017 №355/420-17) відповідно до даних державної статистичної звітності форми 6-зем, станом на 01.01.2016, земельна ділянка, загальною площею 30.000 перебуває у складі земельної ділянки загальною площею 1057.3619 га й належить на праві постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівка» відповідно до державного акта на постійне користування землею серії КВ від 13.12.1995 (т. 1 а. с. 112);

(5) 03.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області на підставі доповідної записки начальника Управління державного земельного кадастру ОСОБА_12 від 26.04.2018 видало наказ №10-4005/15-18-сг про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 126-127);

(6) 04.05.2018 ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до ГУ Держгеокадастру у Київській області та Фастівської міської ради з листом №01/01-05/341 із пропозицією надання своїх послуг щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Фастівської міської ради (т. 1 а. с. 88);

(7) 25.05.2018 ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», в особі ОСОБА_9, та ГУ Держгеокадастру у Київській області, в особі ОСОБА_13, укладено договір №868 про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастова Київської області, за результатами виконання якого надано технічну документацію із землеустрою (т. 1 а. с. 89-95, 127-131);

(8) 06.06.2018 начальник відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_14 склала висновок №3131/180-18 про розгляд технічної документації, у якому вказала цільове призначення сформованих 13 земельних ділянок площею 1014,6048 га державної власності сільськогосподарського призначення як «землі запасу», тобто земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, та погодила технічну документацію (т. 1 а. с. 138);

(9) 13.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області наказом №10-6323/15-18-сг затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області та зобов`язало керівника відділу у Фастівському районі внести відповідні зміни в земельно-облікові документи (т. 1 а. с 139-140);

(10) 02.08.2018 наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-686/15-18-сг передано Фастівській міській раді, а нею у свою чергу відповідно до акта приймання-передачі та рішення Фастівської міської ради Київської області від 27.08.2018 прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровими номерами: 3211200000:02:012:0005, 3211200000:02:012:0004, 3211200000:02:001:0481, розташовані на території м. Фастів Київської області (т. 1 а. с. 140-141);

(11) протягом липня 2018 року - січня 2019 року було передано у приватну власність 460 земельних ділянок, які розташовані в м. Фастові Київської області, разом із розробленою та затвердженою проектною документацію із землеустрою, зареєстрованою кадастровими реєстраторами (т. 1 а. с. 143-189);

(12) 25.04.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області листом повідомило ДП «ДГ «Дмитрівка» про те, що земельні ділянки, які згідно з державним актом на право постійного користування землею серія КВ №0002 перебували в користуванні ДП «ДГ «Фастівське», на даний час передані особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до п. п. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (т. 1 а. с. 142);

(13) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 10.06.2022 №4460/21-41/14507?14817/22-41, проведеної у кримінальному провадженні №52020000000000354, встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка», та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489,25 грн (т. 1 а. с. 206-222);

(14) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.20122 №СЕ-19-22/24023-ДЗ вбачається, що розроблена на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 №10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастова Фастівського району Київської області, та її затвердження наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 №10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т. 1 а. с. 222-229);

(15) під час проведення допиту свідок ОСОБА_15 надав показання, згідно з якими: (а) у 2017-2018 роках йому від військовослужбовців, з якими він служив у війську, стало відомо про дзвінок чоловіка, який представлявся як волонтер (комусь як помічник депутата) та пропонував допомогу при отриманні земельної ділянки 0,1 га на території Київської області; (б) у вказаний проміжок часу йому також зателефонував чоловік, представився волонтером, та запропонував оформити земельну ділянку 0,1 га на території Київської області, на що він погодився; (в) через це він домовився по телефону із вказаним чоловіком, що коли свідок отримає 0,1 га, то її у подальшому йому відчужить шляхом продажі, за що той надасть задаток 400 доларів США; (г) були і другі військовослужбовці, у яких він також намагався купити землю, і їм він давав то 400, то 300 доларів США; (ґ) свідок зайшов до нотаріуса і підписав документи (довіреність строком на 1 рік на оформлення від його імені земельної ділянки) та надав нотаріусу свої документи, з яких вона зробила копії і долучила їх до довіреності; (д) його та інших викликали по 2-3 осіб по прізвищу до кабінету нотаріуса, й коли вони підписували документи, то помічники нотаріуса видавали по 400 доларів США; (е) після підписання документів чоловік, який представлявся волонтером, не повернувся, свідку ніхто не повідомляв, що на його ім`я виділена земельна ділянка (т. 1 а. с. 201-202);

(16) відповідно до протоколу про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023 між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 17.05.2023 відбулась розмова такого змісту: ОСОБА_18 : «то у цій ситуації вони від ОСОБА_19 чи від ОСОБА_20 ?»; ОСОБА_17 : «вони від ОСОБА_19, ОСОБА_21 (імовірно ОСОБА_22 ) в цій ситуації, ну те, що я знаю, виступив виключно делегатом від ОСОБА_19 перед ТВ, все, ну типу ніяку роботу він не робив.»; ОСОБА_16 : «Ну вона ... ми давали гроші ОСОБА_24, далі хто нам їх буде повертати, ОСОБА_21 ще тоді мені останній раз говорив щось почав на ОСОБА_19 з`їжджати, але я йому тоді сказав жорстко, «підожди ми з ОСОБА_19 не мали справи, ми мали справу тільки з тобою і що нам із ОСОБА_19 питать»; ОСОБА_17 : «ви ж тоді говорили...! ОСОБА_21 з ОСОБА_25 спілкується і ОСОБА_21 через ОСОБА_25 спілкується і напрягав вже ОСОБА_26 щоб вони дали всі документи і розказали як там все відбувалося, дали ці рішення яких походу немає, ну ті про які вони розказували»; ОСОБА_16 : «правильно, тоді нам потрібно почати Із ОСОБА_24 почати розкручувати, я ж тобі кажу, я з тобою раджуся і кажу «чи є в нас смисл вже зараз підтягувати всіх цих ОСОБА_19 та інших», ОСОБА_17 : «я рахую, що зараз і є смисл всіх підтягувати, тому що на цій стадії ще можливо дьоргнути або якісь документи як мінімум»; ОСОБА_16 : «дивись ми програли суд, а ОСОБА_19 скаже чому ж ви до мене раніше не звернулися», ОСОБА_17 : «можливо і так» (т. 1 а. с. 203, 233, 234, 236);

Також у цьому ж протоколі зафіксована розмова між ОСОБА_22 та ОСОБА_16 наступного змісту: ОСОБА_20 : « ОСОБА_27, давай визначимо ціль нашої зустрічі. Питання в тому, якщо у вас заберуть цю землю, то я повинен вам компенсувати гроші за землю?»; ОСОБА_18 : «ну так.»; ОСОБА_20 : «я вам не можу такого обіцяти, я що вам банк гарант чи як, де я повинен взяти ці гроші? Питання в іншому, ОСОБА_27 так не буває, таке відчуття, що ви не знали, яку купували землю, що це відведення земля на «фунтах», що ви її купували у нотаріуса і як земля виробляється, і я повинен за неї нести гарантію все життя як вона відводилась. Якщо є ОСОБА_28 з якою ви не хотіли спілкуватись і якщо вона морозиться і що вона підписує і не може дати цю бумажку, означає, що тут явно якась проблема. Сам подумай, якщо людина стільки пропрацювала в земельних ресурсах і їй кажуть ОСОБА_28, ти отримаєш 300 тисяч доларів, підпиши і тебе за це посадять, ну об?єктивно, вона б цього не робила» (т. 1 а. с. 237-238);

(17) на підставі розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434 видано державні акти серії ІІ-КВ №003658, серії ІІ-КВ №003662, якими надано ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» /далі - ДП «НДВА «Пуща-Водиця»/ для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно (т. 2 а. с. 1-6);

(18) 24.05.2016 між ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та Товариством з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Інститут незалежної експертної оцінки» укладено договір, предметом якого стало виконання проектно-вишукувальних робіт, а саме технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області (т. 2 а. с. 10-11);

(19) 26.04.2019 Київським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №320/1419/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, яким визнано протиправним та скасовано державні акти на право постійного користування землею ІІ-КВ №003658, виданий 11.11.2002, та ІІ-КВ №003662, виданий 15.11.2002, та зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №№549, 550 у зв`язку із втратою актуальності. Однак у вказаних рішеннях суду відсутні будь-які зобов`язання щодо скасування права постійного користування земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434 на підставі яких видані Державні акти на право постійного користування земельними ділянками ДП «НДВА «Пуща-Водиця» (т. 2 а. с. 5-6, 36-37);

(20) 30.05.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою, яку в подальшому було доповнено, щодо проведення державними реєстраторами державної реєстрації права постійного користування ДП «НДВА «Пуща-Водиця» земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності без згоди власника земельних ділянок (т. 2 а. с. 11-14, 20-23);

(21) 14.06.2019 Міністерство юстиції України наказом №1803/5 задовольнило у повному обсязі скаргу ГУ Держгеокадастру у Київській області та скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.08.2016, 03.08.2016, 02.08.2016, 05.04.2019 (т. 2 а. с. 24);

(22) між ОСОБА_29 та ДП «Науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою» укладено договори №№775-776 відносно виготовлення документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність за місцем розташування об`єктів Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Петропавлівсько-Борщагівська та Софіївсько-Борщагівська сільради, внаслідок чого було виготовлено 38 проектів землеустрою, які наприкінці червня - на початку липня 2019 року подано до ГУ Держгеокадастру у Київській області (т. 2 а. с. 51-52, 143-146);

(23) відповідно до протоколу огляду мобільного телефону від 26.11.2020, вилученого під час обшуку в житлі ОСОБА_30, встановлено наявність листування із контактом « ОСОБА_31 » 17.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_31 запитує: «що там з відправкою?», ОСОБА_32 відповідає: «6 книг відправив; 2 вернули накладки; я таким темпом і за неділю не відправлю; більше 8 не пропускає; ОСОБА_27 кіпішує». ОСОБА_31 відповідає: «… ОСОБА_19 дзвонив, кіпішував, сказав щоб до 10 відправляли». Також згідно з листуванням від 19.07.2019 вбачається, що ОСОБА_32 вказує: «подали останню книгу на експертизу, як проводиться оплата», ОСОБА_31 відповідає: «ОСОБА_46 сам оплачував. Йому тільки суму треба скинути. Скажи йому сам рахунок той же що й ті що він оплачував… ОСОБА_33 що там з відправкою?», ОСОБА_32 зазначає: «Ніби то все відправили…ти не помниш скільки там ділянок», ОСОБА_31 вказує: «150 наче плюс 19 нових» (т. 2 а. с. 130-133). У цей же період часу ОСОБА_34 повідомляє ОСОБА_35 номери заявок, сформованих через електронний кабінет (т. 2 а. с. 111-124);

(24) у період з 17.07.2019 по 26.07.2019 було розглянуто вищевказані заяви та зареєстровано земельні ділянки, присвоєно їм кадастрові номери та сформовано витяги із Державного земельного кадастру щодо новостворених 165 земельних ділянок (т. 2 а. с. 135-143);

(25)упродовж липня-серпня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Київській області видано накази про затвердження документації з землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок, які були сформовані із земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «НДВА «Пуща-Водиця» (т. 2 а. с. 25-35);

(26)згідно з Актом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021 встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України (т. 2 а. с. 36-41);

(27) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 №4946/21-41/2038-2260/22-41 в кримінальному провадженні №52019000000000856 встановлено факт накладки 165 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які попередньо перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, вартістю 1 123 331 337 грн (т. 2 а. с. 41-49);

(28) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 09.09.2022 №СЕ-19-22/10997-ЗТ в кримінальному провадженні №52019000000000856 проєкти землеустрою, виготовлені ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на підставі яких у власність фізичним особам передано земельні ділянки, не відповідають вимогам земельного законодавства та законодавства з питань землеустрою (т. 2 а. с. 49-79);

(29) відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 16.03.2023 виявлено листування ОСОБА_9 із ОСОБА_36, у ході якого ОСОБА_9 (а) у період з 21.12.2016 по 27.12.2016 через ОСОБА_37 надає різні доручення ОСОБА_38 та ОСОБА_39 щодо розгляду вхідної документації та погодження документів, що надходили по системі електронного документообігу, (б) 03.02.2017 надсилає ОСОБА_40 відомість із розмірами заробітних плат працівників ГУ Держгеокадастру у Київській області, у переліку яких є ОСОБА_12, та встановлює йому місячну заробітну плату в розмірі 24000 грн та 06.02.2017 ОСОБА_41 повідомляє, що ОСОБА_12 погодився щось зареєструвати без техпаспорта.

Крім цього, у період з 15.12.2016 по 13.01.2017 ОСОБА_13 у ході листування з ОСОБА_9 погоджувала прийняття рішень щодо діяльності ГУ Держгеокадастру у Київській області з ОСОБА_9, який також надавав останній різні вказівки щодо її службової діяльності. 20.11.2019 ОСОБА_9 повідомляє, що не має впливу у земельному (у жовтні 2019 ОСОБА_13 звільнено з посади начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області).

Згідно з оглядом листування з контактом, що належить ОСОБА_42 виявлено відомості щодо оформлення земельних ділянок на території Київської області. Так, під час листування ОСОБА_43 надсилає ОСОБА_9 схеми поділу земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні Інституту садівництва НААН України на території Дмитрівської сільської ради Київської області.

Також виявлено листування з 19.07.2018 по 03.02.2020 з контактом, що належить ОСОБА_44 щодо обставин заволодіння земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка», ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема, встановлено, що ОСОБА_44 виконувала усі надані ОСОБА_9 вказівки та доручення.

Разом з цим, виявлено листування з ОСОБА_14 про проект висновку стосовно розгляду технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території м. Фастів Фастівського району Київської області від 06.06.2018, зокрема, ОСОБА_14 просить ОСОБА_9 передивитися та повідомити чи підійде йому такий варіант, щоб у подальшому ОСОБА_14 могла його підписати і зареєструвати висновок.

18.07.2018 ОСОБА_14 інформує ОСОБА_9, що вона зробила 73 таблиці по земельним ділянкам, які планує завезти ОСОБА_12 .

23.07.2018 ОСОБА_14 повідомляє ОСОБА_9 про те, що сьогодні надійшло ще 50 заяв по Фастову, тому їй необхідно знати які там будуть відводитися у власність угіддя (т. 2 а. с. 199-250; т. 3 а. с. 1-74);

(30) відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» Державне підприємство «Агрокомбінат Пуща-Водиця» входить до переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації (втрата чинності Закону України 20.10.2019).

10.9. Із наведених обставин вбачається, що вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_9 вчинив кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються, а саме у співучасті зі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області заволодів земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», відносно яких у подальшому була здійснена легалізація шляхом надання їх у власність громадянам, у тому числі особам, як мають статус учасника бойових дій, а також підписав технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області.

10.10. Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_9 .

10.11. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.

10.12. При цьому наявність у повідомленні про підозру ОСОБА_9 і зазначення у рішенні слідчої судді посилання на ч. 3 ст. 28 КК при кваліфікації дій підозрюваного за ст. 366 КК є опискою, що визнав прокурор у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, а також доводиться змістом мотивувальної частини клопотання детектива (т. 1 а. с. 14). Тому, до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід на підставі вчинення ним тих кримінальних правопорушень, про підозру у вчиненні яких було йому повідомлено стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту у цій частині є безпідставними.

(§2) Щодо наявності/відсутності ризиків

11. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може (а) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (б) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (в) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

11.1. Сторона захисту вказала щодо відсутності ризиків, встановлених слідчою суддею, мотивуючи свою позицію тим, що: (1) можливість людини виїхати за кордон сама по собі не може свідчити про намір переховування від слідства і суду; (2) ОСОБА_9 не вчиняв жодних дій, які б вказували на його бажання втекти або чинити активний спротив проведенню слідчої дії; (3) сама по собі тяжкість покарання, яке може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною та достатньою підставою для встановлення ризику втечі; (4) не враховано незадовільний стан здоров`я ОСОБА_9 ; (5) безпідставність і надуманість тверджень детективів щодо сприяння ОСОБА_9 приховуванню оригіналів технічної документації; (6) положення, які слідчий суддя врахував при встановленні ризику можливого впливу на свідків, стосуються загальних правил оцінки показань свідків у мирний час.

11.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК.

11.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідча суддя правильно встановила наявність трьох ризиків, зазначених в ухвалі.

11.4. Надаючи саме таку оцінку доводам сторони захисту, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

11.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

11.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

11.7. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

11.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».

11.9. Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК, ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

11.10. У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

11.10.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_9, більшість з яких кваліфікуються як особливо тяжкі злочини - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК(т. 1 а. с. 26-82); (2)наявністю у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон - серія та номер НОМЕР_1, виданого 22.07.2017 (дійсний до 22.07.2027) (т.3 а. с. 75); (3) неодноразовими виїздами ОСОБА_9, утому числі в період дії воєнного стану в Україні, за кордон та його перебуванням за кордоном протягом тривалого часу (у 2022 роцівін шість разів виїздив за межі України і в сумарній кількості перебував за кордоном понад 100 днів; в 2023 році до 25.07.2023 він чотири рази виїжджав за межі України і в сумарній кількості перебував за кордоном понад 130 днів) (т. 3 а. с. 101-102); (4) наявністю у ОСОБА_9 права постійного проживання на території Королівства Іспанія на підставі діючої посвідки НОМЕР_2 (т. 3 а. с. 136); (5) проживанням дружини підозрюваного - ОСОБА_45 з листопада 2022 року за кордоном (т. 3 а. с. 160, 179).

11.10.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується встановленням у ході досудового розслідування того, що вперіод з липня по серпень 2018 року з метою недопущення викриття протиправної діяльності організованої групи ОСОБА_9 разом із іншими особами організували вилучення з приміщення ГУ Держгеокадастру у Київській області та приховання у невстановленому місці оригіналів документів, на підставі яких наперед визначеним особам були надані у приватну власність земельні ділянки, а також оригіналів технічної документації ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою» (т. 2 а. с. 200-201, 207-208; т. 3 а. с. 104-108).

11.10.3. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_9 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні. Також при визначенні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Поруч із вказаним, у колегії суддів відсутня інформація щодо наявності зафіксованого ходу і результатів допитів свідків за правилами п. 11 ч. 1 ст. 615 КПК.

11.11. Тому, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідча суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими нею доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

11.11.1. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_9 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.

11.11.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановила слідча суддя.

(§3) Щодо розміру застави, визначеного слідчою суддею

12. Слідча суддя, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_9 фігурує як ймовірний організатор, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, враховуючи розмір завданої шкоди, дійшла висновку, що застава у розмірі 3 000 000 грн не порушує принцип пропорційності та, не є явно непомірною для підозрюваного, та здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку й виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Разом з цим, вказала, що жодних доказів на підтвердження джерел доходів сім`ї ОСОБА_9 до матеріалів справи не додано.

12.1. Сторона обвинувачення вказала, що майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, масштаб вчинюваних ним кримінальних правопорушень, дохід ОСОБА_9 упродовж останніх років свідчать про недостатність встановленої слідчою суддею суми застави у розмірі 3 000 000 грн для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і запобігання встановленим ризикам. З урахуванням цього прокурор просила встановити заставу у розмірі 24 156 000 грн, що становить 9 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визнавши, що в клопотанні було зазначено в рази більшу суму застави (241 560 000 грн) через неправильне розуміння змісту наданої банком довідки.

12.2. Сторона захисту у свою чергу окремо не заперечувала проти застави у визначеному слідчою суддею розмірі, оскільки взагалі не вважала наявними підстави для застосування запобіжного заходу.

12.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідча суддя у повній мірі дослідила обставини справи, роль у них підозрюваного та, за відсутності достатніх доказів на підтвердження наявності у підозрюваного ОСОБА_9 і його сім`ї набагато більшої кількості джерел доходів і майна, ніж підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, правильно визначила суму застави.

12.4. Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.

12.4.1. Так, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

12.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

10.4.3. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу вказане призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

12.4.4. Водночас сума (застави) повинна бути оцінена з врахуванням особи підозрюваного, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні (п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

12.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими:

12.5.1. у кримінальному провадженні №42019110350000029, в якому ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК, проводиться розслідування щодо обставин заволодіння земельними ділянками та легалізації відповідного майна у співучасті та за попередньою змовою зі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області на загальну суму 1 838 100 826 грн (т. 1 а. с. 26-82);

12.5.2. 31.05.2022 ОСОБА_9 укладено договір з банком, на підставі якого 01.06.2022 об 11:22 год внесено готівкові кошти в сумі 90000 доларів США та в цей же день о 16:17 год знято всі кошти через касу банку, що підтверджується матеріалами справи (т. 3 а. с. 103);

12.5.3. відповідно до протоколу обшуку від 15.08.2023 за місцем проживання ОСОБА_9, а саме за адресою:АДРЕСА_1 зареєстровані шість земельних ділянок, на яких розташовано будівлі (т. 3 а. с. 135-137).

12.6. Ураховуючи (1) майновий стан ОСОБА_9, (2) наявність обґрунтованої підозри щодо його причетності до заволодіння земельними ділянками державних підприємств та легалізації майна на загальну суму понад 1,5 мільярда грн, визначений слідчою суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як вбачається з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного.

12.7. Таким чином, визначена слідчою суддею сума застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК.

12.8. Ураховуючи наведене, сплата визначеної слідчою суддею суми застави, здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного ОСОБА_9 від вчинення відповідних дій.

(§4) Щодо покладення обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК

13. Слідча суддя, постановляючи ухвалу про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, поклала на нього ряд обов`язків, зокрема, не відлучатися з с. Новосілки Фастівського району Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду.

13.1. Проте сторона захисту зазначила, що при покладенні на ОСОБА_9 обов`язку не відлучатися з с. Новосілки без дозволу детектива, прокурора та суду слідчою суддею не враховано: (1) відсутність медичних установ, у яких можливе надання своєчасної та необхідної допомоги підозрюваному, ураховуючи встановлені йому діагнози, а також проходження ним лікування у Київській обласній клінічній лікарні; (2) адресу місця реєстрації ОСОБА_9, а саме: АДРЕСА_2 ; (3) незадовільний стан здоров`я батька підозрюваного, який потребує лікування та участі в цьому свого сина; (4) перебування на утриманні підозрюваного двох дітей, які навчаються в місті Києві.

13.2. Прокурор, заперечуючи проти доводів сторони захисту, вказала на їх безпідставність, ураховуючи наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

13.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів не знаходить підстав для зміни оскаржуваного обов`язку.

13.4. Так, у ході перевірки вказаного доводу суд апеляційної інстанції враховує те, що відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК слідчий суддя, суд має право покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. ч. 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

13.5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК).

13.6. Тобто обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду є важливим елементом механізму забезпечення контролю за виконанням обов`язків, передбачених відповідним запобіжним заходом, і запобігання ризикам, визначеним, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.

13.7. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів бере до уваги наступні фактичні обставини, відповідно до яких: (1) підозрюваному у якості альтернативного запобіжного заходу визначено запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою; (2) наявний ризик переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та/або суду; (3) покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, здатне забезпечити ефективний контроль за переміщенням підозрюваного на території України, враховуючи те, що до підозрюваного не застосовано електронний засіб контролю; (4) стороною захисту не доведено навчання дітей ОСОБА_9 у м. Київ, у тому числі, враховуючи твердження підозрюваного про перебування дружини в Іспанії; (5) стороною захисту не вказано жодних відомостей щодо перешкоджань стороною обвинувачення у наданні дозволів ОСОБА_9 для виїзду за межі с. Новосілки Фастівського району Київської області з метою проходження курсу лікування та надання допомоги батьку.

13.8. Таким чином, слідча суддя дійшла правильного висновку про необхідність покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

(§5) Висновки

14. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

14.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчої судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).

14.2. Із огляду на наведене апеляційні скарги захисників та прокурора не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 132, 176-178, 182, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисників та прокурора залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4