Пошук

Документ № 114041553

  • Дата засідання: 16/10/2023
  • Дата винесення рішення: 16/10/2023
  • Справа №: 991/8623/23
  • Провадження №: 52023000000000364
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Маслов В.В.

Справа № 991/8623/23

1-кс/991/8697/23

УХВАЛА

02 жовтня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, обіймає посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області,

у кримінальному провадженні № 52023000000000364, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива, у якому він просить: 1)застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів; 2) визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 013 000 грн; 3) покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Одеси Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

2.Доводи, викладені у клопотанні, узагальнено зводяться до такого:

a. ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а саме: у висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища;

b.відповідні обставини підозри підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;

c.наявні обставини, які свідчать про ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, щодо: (1) переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (2) незаконного впливу на свідків; (3) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином ;

d.застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків;

e.запропонований розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, не є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на його майновий стан;

f.підозрюваному слід визначити обов`язки, яких він має дотримуватись у випадку внесення застави, з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

3. У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, з викладених у ньому підстав та посилаючись на додані до клопотання докази.

4.Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на таке:

-підозра є необґрунтованою, оскільки жодних коштів, як неправомірної вигоди, ОСОБА_4 не прохав, не отримував і такі кошти у нього не вилучались, надані стороною обвинувачення докази не підтверджують обставин, викладених у повідомленні про підозру;

-заявлені ризики є необґрунтованими та не підтверджуються доказами;

-майновий стан підозрюваного не є високим, а тому запропонований у клопотанні детектива розмір застави є непомірним для нього;

-у випадку, якщо слідчий суддя встановить існування ризиків, то до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

5.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

6.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 1, 2 ст. 177 КПК).

7.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).

8.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

9.Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.

10.Слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 цієї статті.

11.Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

12.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю.

13.Обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 1 - 5, 7 ст. 194 КПК).

14.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; (2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; (5) запобіжний захід, який застосовується (ч. 1 ст. 196 КПК).

15.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 КПК.

16.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

17.Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

18.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 КПК будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті (ч. 1- 3 ст.183 КПК).

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

19.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

20.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (4) щодо запобіжного заходу, який застосовується; (5) щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (6) щодо обґрунтування обраного розміру застави; (7) щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа

21.Згідно з повідомленням про підозру від 30.09.2023 ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, тобто у висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

22.Суть вказаного кримінального правопорушення полягає у такому.

23.ОСОБА_4 обіймаючи посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2022 одержав на розгляд цивільну справу за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, приватного нотаріуса Одеського міського округу ОСОБА_11, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПП «Укргеоексперт», про скасування рішень про державну реєстрацію прав на майно.

24.12.09.2023 ОСОБА_8, яка є представником позивача за довіреністю, перебуваючи в приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області за адресою: Одеська область, селище міського типу Доброслав, вулиця Першотравнева, 51, звернулась до ОСОБА_4 з питанням щодо представництва інтересів ОСОБА_9, на що ОСОБА_4 запропонував їй зустрітись за межами суду, на що ОСОБА_8 надала згоду.

25.У подальшому, 20.09.2023 за вказівкою ОСОБА_4 . ОСОБА_8 прибула до будівлі супермаркету «Копійка», розташованого за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 70 Б. Після чого до вказаної будівлі супермаркету на автомобілі приїхав ОСОБА_4 та запросив в салон автомобілю, де між ними відбулась розмова щодо можливості прийняття судових рішень про забезпечення позову за заявою позивача ОСОБА_9 та витребування доказів. У цей час ОСОБА_4 на екрані власного мобільного телефону набрав число 1300 та продемонстрував ОСОБА_8, тим самим висловивши прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 1300 доларів США за винесення судового рішення про забезпечення позову та передачі судового рішення про витребування доказів. ОСОБА_8, розуміючи, що у разі відмови на прохання судді ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду, останнім не буде винесене законне рішення про забезпечення позову ОСОБА_9 та не будуть вжиті заходи щодо витребування доказів, вимушено надала згоду на дане прохання судді.

26.Після цього 21.09.2023 суддя ОСОБА_4 з власного мобільного телефону зателефонував на контактний номер ОСОБА_8 . Остання, не встигнувши зняти слухавку, одразу перетелефонувала та під час телефонної розмови суддя ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_8 подати з використанням підсистеми «Електронний суд» заяву щодо повідомлення про результат розгляду заяви про забезпечення позову, поданої 11.08.2023 ОСОБА_9, після чого повідомити йому результат. Виконуючи вказівку судді ОСОБА_4, ОСОБА_8 створила відповідну заяву, направивши її для розгляду з допомогою підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про що під час телефонної розмови о 21 годині 08 хвилин повідомила судді ОСОБА_4 .

27.У подальшому, 29.09.2023 о 16 годині 07 хвилин ОСОБА_8, прибувши за вказівкою ОСОБА_4 до будівлі супермаркету «Копійка», розташованого за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 70 Б, зустрілась з останнім в салоні автомобіля, на якому приїхав ОСОБА_4 .

28.Під час розмови ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 постановлену ним ухвалу, якою задоволено клопотання позивача ОСОБА_9 про витребування доказів та супровідний лист до даної ухвали на адресу ПП «Укргеоексперт» і приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_11 . Також ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 постановлену ним ухвалу від 26.09.2023, якою задоволено заяву позивача ОСОБА_9 про забезпечення позову та супровідний лист до даної ухвали на адресу ОСОБА_9, ОСОБА_10, приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_11, ПП «Укргеоексперт».

29.Цього ж дня, приблизно о 16 годині 13 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи в салоні автомобілю одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 49 400 гривень за винесення судового рішення про задоволення заяви позивача ОСОБА_9 про забезпечення позову та надання ухвали про задоволення клопотання останнього про витребування доказів.

Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

30.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

31.Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4, детектив доводив фактичними даними, які містяться у таких документах:

- заяві ОСОБА_8 від 04.08.2023 про вчинення злочину;

- протоколах допиту як свідка ОСОБА_8 від 04.08.2023, 22.09.2023, 29.09.2023 про обставини та зміст її спілкування з суддею ОСОБА_4 ;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 04.08.2023 щодо обставин звернення з позовною заявою до суду та представлення його інтересів ОСОБА_8 ;

- копії нотаріально посвідченої довіреністі від 03.08.2023, згідно з якою ОСОБА_9 уповноважено ОСОБА_8, бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в судових установах всіх інстанцій, з усіх без винятку питань, що стосуються його, а також з усіма процесуальними правами та обов`язками, наданими законом позивачу;

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.09.2023, в якому зафіксовано зустріч 20.09.2023 ОСОБА_8 та судді ОСОБА_4 в салоні його автомобіля, і висловлення ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду за винесення судового рішення про задоволення заяви позивача ОСОБА_9 про забезпечення позову та надання ухвали про задоволення клопотання останнього про витребування доказів;

- протоколі огляду від 29.09.2023, у відповідності з яким оглянуто та вручено ОСОБА_8 кошти загальною сумою 49 400 гривень;

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.09.2023, в якому зафіксовано зустріч 29.09.2023 ОСОБА_8 та судді ОСОБА_4 в салоні його автомобіля, факт одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 49 400 гривень та передачі останнім ОСОБА_8 двох примірників постановлених ним ухвали про витребування доказів та про забезпечення позову;

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.09.2023, згідно з яким зафіксовано факт зустрічі ОСОБА_8 та судді ОСОБА_4 в салоні його автомобіля;

- заяві ОСОБА_8 від 29.09.2023 про добровільну видачу отриманих 29.09.2023 від судді ОСОБА_4 ухвал про забезпечення позову із супровідними листами та ухвал про витребування доказів із супровідними листами;

- протоколі огляду від 29.09.2023 у відповідності з яким оглянуто та долучено до матеріалів кримінального провадження добровільно видані ОСОБА_8 отримані 29.09.2023 від судді ОСОБА_4 в салоні автомобілю, яким користується останній два примірники ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.03.2023.

32.На переконання слідчого судді, дії, які ставляться у вину підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, тобто є кримінально караними. Отже немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з фактичними даними, які містяться у наданих прокурором вищенаведених матеріалах досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 368 КК, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

33.Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її не підтвердження зібраними доказами.

34.Водночас, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК

35.Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

36.Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

37.Виходячи саме з такого розуміння положень ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя буде розглядати питання щодо наявності заявлених у клопотанні детектива ризиків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

38.На переконання слідчого судді, заявлений детективом ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, у якому підозрюється ОСОБА_4, є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

39.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).

40.Слідчий суддя також бере до уваги, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що свідчить про можливість підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності виїхати за межі України. У період із 2002 року ОСОБА_4 обіймає посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області, за рахунок чого набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України. Оскільки Одеська область територіально розташована безпосередньо на кордоні України з Румунією та Республікою Молдова, ризик переховування підсилюється, внаслідок унеможливлення здійснення ефективного і своєчасного контролю за місцем перебування підозрюваного.

41.Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 не перебуває у шлюбі, його донька має власну сім`ю. Це свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків та може стати додатковим аргументом для переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні

42.Слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про те, що наявність зазначеного ризику обґрунтовується можливістю підозрюваного впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою надання ними неправдивих показань під час досудового розслідування та можливого судового розгляду. Так, ОСОБА_4 тривалий час виконує обов`язки голови Комінтернівського районного суду Одеської області, отже використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів має можливість та може впливати на свідків, зокрема, секретаря судового засідання ОСОБА_12, якій відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та яка наразі не допитана як свідок, інших співробітників Комінтернівського районного суду Одеської області, а також ОСОБА_9, оскільки кінцеве рішення у судовій справі за позовом останнього не прийнято.

43.Водночас слідчий суддя, бере до уваги, встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

44.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

45.На переконання слідчого судді доводи детектива щодо існування цього ризику не є обґрунтованими, адже останнім не наведено, у який саме спосіб підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, окрім тих, про які вже зазначено вище.

Щодо запобіжного заходу, який застосовується

46.При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, наведених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) те, що надані докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими; (2) те, що покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є тяжким; (3) вік та стан його здоров`я з урахуванням наданих підозрюваним та захисниками доводів; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного; (5) репутацію підозрюваного з урахуванням його характеристик; (6) майновий стан підозрюваного; (7) розмір неправомірної вигоди, в отриманні якої внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4, а також значну вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

47.Отже, з урахуванням вищезазначених обставин та положень процесуального законодавства слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

48.На переконання слідчого судді застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, а також впливу на свідків, про які було зазначено вище.

49.Враховуючи встановлені ризики та той факт, що підозрюваний, з огляду на його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

50.Окрім того, домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі. Адже всі причетні особи наразі не встановлені, а грошові кошти, які ймовірно передавались як неправомірна вигода, не віднайдені.

Щодо обґрунтування обраного розміру застави

51.Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на те, що ОСОБА_4 міг заволодіти певною сумою коштів, та, ймовірно, міг бути виконавцем злочину.

52.Також, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного. Так, ОСОБА_4 одержує кошти отримані у якості суддівської винагороди в розмірі близько 80 тис. грн на місяць; під час обшуку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, виявлено кошти в сумі 14 700 доларів США, які не вилучались; відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_4 володіє автомобілем HYUNDAI VERACRUZ 2008 року випуску.

53.Далі слідчий суддя враховує кількість та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.

54.Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного та його стан здоров`я.

55.Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених ч. 5 ст. 182 КПК межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

56.З огляду на викладене вище, зокрема, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду і ризик впливу на свідків, а також майновий стан підозрюваного, значимість займаної ним посади під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновку, щодо встановлення виключного випадку, який потребує постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, який перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб та складає 1 000 000 грн, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_4, покладених на нього обов`язків. Визначення застави у меншому розмірі на даному етапі кримінального провадження, на переконання слідчого судді, не зможе запобігти наявним ризикам.

57.Водночас, зазначений у клопотанні детектива розмір застави у розмірі 2 013 000 грн слідчий суддя вважає необґрунтовано завищеним, з огляду на не підтвердження одного із заявлених ризиків.

58.Тому клопотання детектива слід задовольнити частково.

Щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання

59.Слідчий суддя, з урахуванням наведених вище обставин, доходить висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, перелік яких наведено у клопотанні детектива, на випадок внесення визначеної цією ухвалою застави, оскільки детективом доведено необхідність покладення таких обов`язків з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК.

60.У разі невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків може бути: вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу; накладено грошове стягнення; звернуто заставу в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

3.У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із м. Одеси Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

-здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

4.Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного визначити два місяці, тобто до 02.12.2023, однак у межах строку досудового розслідування.

5.В іншій частині клопотання детектива відмовити.

6.Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому (детективу), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1