Пошук

Документ № 114041581

  • Дата засідання: 06/10/2023
  • Дата винесення рішення: 06/10/2023
  • Справа №: 991/7487/23
  • Провадження №: 52022000000000097
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у виді застави, Ухвала про часткове задоволення апеляційних скарг
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.

Справа № 991/7487/23

Провадження №11-сс/991/655/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

підозрюваного ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 рокустосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Кунин Здолбунівського району, Рівненської області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обіймає посаду першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України,

ч.2 ст.364 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2023 року клопотання детектива НАБ України задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 805 200 грн з покладенням обов`язків: прибувати до детективів НАБ України та прокурорів САП, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 ; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Строк дії обов`язків визначено до 24 жовтня 2023 року включно. У задоволенні клопотання детектива НАБ України в іншій частині відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України; він набув статусу підозрюваного; наявні ризики, передбачені п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.Враховуючи обов`язок ОСОБА_7 утримувати близьких осіб, в тому числі його міцні соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для застосування виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні.Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є надмірним заходом для підозрюваного, оскільки на його утриманні перебувають малолітні діти, що потребує виконання своїх професійних обов`язків. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам. Запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної його поведінки, зможе запобігти встановленим ризикам, пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для нього та інших осіб. Враховуючи обставини справи, фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_7 та його сім`ї, слідчий суддя дійшов висновку визначити заставу у розмірі 805 200 грн, оскільки такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. У покладенні обов`язку носити електронний засіб контролю відмовлено, оскільки в умовах воєнного стану існує ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів, в тому числі й на території м.Києва та Київської області.

04 вересня 2023 року та 14 вересня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга прокурора та доповнення до неї, в якій він просить ухвалу слідчого судді від 31 серпня 2023 року про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави скасувати та постановити ухвалу, якою клопотання детектива НАБ України про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити. На думку сторони обвинувачення, оскаржуване судове рішення не ґрунтується на нормах чинного КПК України, не відповідає фактичним обставинам справи та обраний запобіжний захід не забезпечить належної дієвості кримінального провадження. Визнавши підозру обґрунтованою, слідчим суддею не враховано всіх ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставин, на які посилалася сторона обвинувачення. Враховуючи тяжкість злочину, неодноразові виїзди ОСОБА_7 за кордон, у тому числі під час воєнного стану, і можливість такого виїзду з використанням свого службового становища, його майовий стан, який може забезпечити тривале перебування за кордоном, обізнаність у роботі органів влади, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. ОСОБА_7 інкриміновано вчинення злочину у сфері службової діяльності, а тому для злочинів цієї категорії характерним є створення, погодження та підписання низки документів. Долучення цих документів до матеріалів справи матиме важливе значення для встановлення всіх обставин вчинення злочину. Будучи одним із керівників центрального органу влади та маючи у підпорядкуванні значну кількість осіб, існує реальна загроза, що ОСОБА_7 як особисто, так і через інших працівників може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, на наступний день після повідомлення про підозру ОСОБА_7 на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства розміщено публікацію, в якій вказано, що підозра є необґрунтованою. У судовому засіданні захисники підозрюваного зазначили про непричетність особисто ОСОБА_7 до цієї публікації, що викликає сумніви, оскільки незрозуміло звідки Міністерству, стало відомо про детальні обставини справи. Крім того, наявний ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 надавав вказівку заступнику керівника служби Першого віце-Прем`єр-міністра - Міністра економіки ОСОБА_23 контактувати з директором ТОВ «Олімп» та у подальшому погодив імпорт у цього постачальника. Тобто в силу займаної посади, він має змогу впливати на свідків, яких не допитано. При застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею не взято до уваги всіх обставини справи, оскільки поза увагою залишився розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_7, в тому числі інкримінування йому двох епізодів. При визначенні розміру застави не враховано встановлені ризики, розмір завданої шкоди та матеріальний стан ОСОБА_7 . Запобіжний захід у виді застави розміром 805 200 грн не відповідає всім обставинам справи, не виключатиме вчинення підозрюваним дій, визначених у ст.177 КПК України, та не здатний забезпечити належної дієвості кримінального провадження. Мотиви слідчого судді про недоведеність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставними, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин, яким, за версією сторони обвинувачення, державі завдано збитків більше ніж на 63 млн грн, наявна обґрунтована підозра та встановлені ризики дають підстави вважати, що він матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

07 вересня 2023 року та 28 вересня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга та доповнення до неї захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБ України. При постановленні оскаржуваного судового рішення не дотримано норм чинного КПК України, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення, через істотне порушення вимог КПК України, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. З матеріалів справи вбачається, що в ході досудового розслідування слідчому судді не надано доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчинення інкримінованого злочину. За відсутності доказів слідчий суддя приходить до помилкового висновку, що ОСОБА_7 створив умови для включення до переліку постачальників ТОВ «Олімп», проте не взяв до уваги, що вказне товариство включено до Переліку постачальників наказом Мінагрополітики від 10 березня 2022 року №163, за ініціативи Харківської ОВА від 08 березня 2022 року, тобто до покладання на ОСОБА_7 обов`язків щодо погодження рахунків на оплату. Спілкування у месенджері між директором ТОВ «Олімп» та ОСОБА_7 не містить доказів про лобіювання інтересів підприємства та є робочою перепискою. Мінагрополітики не було і не є стороною у договорі, не було замовником закупівлі. Стороною захисту надано докази, зокрема відповіді великих мереж реалізації товарів - «Новус», «Ашан», «АТБ», «Метро», які підтверджували, що вартість макаронних виробів у розмірі 55 грн за кг є ринковою, а висновок судової товарознавчої експертизи за критеріями штучно звужений, слідством та не взято до уваги умови оплати, поставки тощо, в т.ч. щодо вітчизняного виробництва макаронних виробів з твердих сортів пшениці, а здійснювалось постачання імпортних макаронних виробів. Слідчий суддя необґрунтовано дійшов висновку, що Мінагрополітики повинно було контролювати строки поставок або інші процеси по виконанню тристороннього договору, у якому Мінагрополітики та ОСОБА_7 не були сторонами, і не взято до увагу ту обставину, що остаточне погодження рахунків на оплату погоджувалось ОСОБА_7 після надходження до Мінагрополітики актів прийому-передачі продукції, які підписувались сторонами договору, а саме представниками ОВА, постачальником та AT «Укрзалізниця». Слідчий суддя дійшов до безпідставного висновку, що ОСОБА_7 відмовлено у погодженні рахунків на оплату або укладання договорів на закупівлю за наявності більш вигідних пропозицій, в тому числі від вітчизняних представників.Сторона обвинувачення з метою маніпулювання фактами, штучно обмежує експертне дослідження, оскільки ставить питання не про макаронні вироби, які придбано і доставлено до ОВА, а питання про неіснуючі макаронні вироби вітчизняного виробництва із м`яких сортів пшениці, не враховуючи що жодним із нормативних актів не визначено, що ОВА повинно були придбавати макаронні вироби вітчизняного виробництва. Під час здійснення закупівлі товарів було вибудовано алгоритм здійснення аналізу, узагальнення, перевірки інформації для подальшого прийняття управлінських рішень щодо погодження оплати за договорами, до яких залучалося значна кількість представників Департаменту аграрного розвитку. Ціни на макаронні вироби варіювались на території України із борошна м`яких сортів пшениці та імпортованих - з борошна твердих сортів пшениці, а тому й мала місце різниця у їх вартості. Також, рівень цін на імпортовані макаронні вироби вищі ніж на вітчизняні з урахуванням логістики, а у період після початку воєнних дій логістика погіршилась через неможливість імпорту у морські порти, а вітчизняні виробники макаронних виробів не в змозі були виробити та реалізувати велику кількість продовольчої продукції.Внутрішнім аудитом не встановлено обставин неправомірності включення ТОВ «Вінсайд Лайт» до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану. Ризики, які встановлені слідчим суддею відсутні, оскільки ОСОБА_7 про розслідування даного кримінального провадження було відомо з жовтня 2022 року, через проведення у нього обшуку за місце проживання та у службовому кабінеті. Разом з тим, враховуючи його майновий стан, можливість виїзду за межі території України для постійного або тимчасового проживання, ним дії щодо переховування не вчинялися. ОСОБА_7 постійно проживає в Україні разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми, що свідчить про його тісні соціальні зв`язки. Починаючи з 11 травня 2022 року, проведені слідчі (розшукові) дії, під час яких вилучено велику кількість речей і документів, а тому на даний час вже не має будь-яких підстав вважати, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або пошкодити речові докази чи документи. Сторона обвинувачення не надала доказів можливості ОСОБА_7 впливу на учасників кримінального ровадження.У клопотанні сторона обвинувачення зазначає про виключний випадок та просить застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 млн. грн, проте вказаний розмір застави жодним чином не обґрунтовує. Враховуючи майновий стан ОСОБА_7, розмір визначеної застави є для нього непомірним.

Прокурор у судовому засіданні доводи, зазначені в його апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити. Проти задоволення вимог апеляційної скарги сторони захисту заперечував.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 доводи, зазначені в його апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити. Надав пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги. Проти задоволення апеляційної скарги, яка подана прокурором, заперечував.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8, підтримали апеляційну скаргу, яка подана захисником ОСОБА_9, з доводів, що в ній зазначені. Апеляційну скаргу прокурора просили залишити без розгляду.

Захисник ОСОБА_26 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Разом з тим, слідчий суддя вказаних вимог не дотримався.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000097 від 11 травня 2022 року за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.209, ч.2 ст.364 КК України.

ОСОБА_7 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Олімп» та ТОВ «Вінсайд Лайт», використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки. Вказані дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.5 ст.27, ч.2. ст.364 КК України.

24 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2023 року є незаконною, оскільки підозра вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, є необґрунтованою.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.

З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З ухвали слідчого судді від 31 серпня 2023 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_7 за ч.2 ст.364 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених слідчим суддею доказах. Так, ч.2 ст.364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що спричинило, зокрема тяжкі наслідки . Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України. Для кваліфікації злочину за ст.364 КК України необхідно встановити характер, зміст і обсяг повноважень, а також коло службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину є вчинення його всупереч інтересам служби. Зазначена ознака вказує на те, що при вчиненні цього злочину завжди порушуються певні інтереси, яких службова особа повинна дотримуватись і охороняти. Суб`єктивна сторона службового зловживання характеризується виною у формі прямого умислу. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи). Згідно з посадовими обов`язками ОСОБА_7 до його повноважень належить, в тому числі координація розроблення пропозицій та реалізація прийнятих рішень щодо формування та реалізації державної аграрної політики, погодження (візування) відповідно до розподілу обов`язків проектів наказів, листів, інших документів, які розробляються структурними підрозділами та подаються на підпис Міністру аграрної політики та продовольства України. Відповідно до наказу Міністра аграрної політики та продовольства України №193 від 25 березня 2022 року на нього покладено обов`язки із погодження рахунків під час здійснення закупівель продовольчих товарів для забезпечення нагальних проблем населення в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 02 березня 2022 року «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану». Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №185 від 02 березня 2022 року (в редакції від 26 березня 2022 року) оплата за договорами щодо постачання продовольчих товарів, зокрема, макаронних виробів здійснювалася за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства. Згідно зі ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі» до принципів здійснення публічних закупівель належать, зокрема, принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності, запобігання корупційним діям і зловживанням. Предметом договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування є товар, який належить постачальнику на праві власності та не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження. Проте за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_7, володіючи інформацією про найбільших виробників макаронних виробників в Україні, в тому числі про ціни на вказані продовольчі товари, порушуючи встановлений порядок, погодив закупівлі продовольчих товарів (макаронних виробів) у ТОВ «Олімп» за завищеною ціною, зокрема, всупереч інтересам служби віддав перевагу ТОВ «Олімп» та створив умови для закупівлі військовими адміністраціями макаронних виробів, шляхом накладення свого електронного підпису погодив рахунки на поставку Київській, міській, Київській обласній, Запорізькій обласній, Сумській обласній, Херсонській та Донецькій обласній військовим адміністраціям макаронних виробів. Матеріальна шкода внаслідок неправомірного сприяння ТОВ «Олімп» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів за завищеною вартістю, яка завдана АТ «Укрзалізниця», становить 24 020 470,66 грн без ПДВ, що підтверджується висновком експерта №85/23 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 04 серпня 2023 року (т.2, а.с. 73-97).

Крім того, матеріали справи містять докази причетності першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_7 до вчинення за пособництва ОСОБА_10, злочину за іншим епізодом, який стосується одежання неправомірної вигоди для ТОВ «Вінсайд Лайт». Так, обговорення та обрання постачальників для Хмельницької, Полтавської, Дніпропетровської обласних військових адміністрацій, відбувалося у мобільному додатку «Whatsapp», у якому 26 березня 2022 року ОСОБА_10 надіслав ОСОБА_23 номер мобільного телефону ОСОБА_27 - представника ТОВ «Вінсайд Лайт» та комерційну пропозицію на постачання даним підприємством продовольчих товарів. Надалі, ОСОБА_10 наголошував ОСОБА_23 про готовність ТОВ «Вінсайд Лайт» поставити продовольчі товари та їх очікування для визначення ОВА, з якими буде укладено договори. Матеріали справи, за версією сторони обвинувачення, підтверджують, що у період з березня 2022 року по червень 2022 року українські товаровиробники мали реальну можливість виготовляти макаронні вироби. Разом з цим, ОСОБА_7, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, у співучасті з ОСОБА_10, з метою укладення договорів на постачання продовольчих товарів та отримання ТОВ «Вінсайд Лайт» неправомірної вигоди, розуміючи, що ціни на макаронні вироби, запропоновані ТОВ «Вінсайд Лайт» є значно вищими порівняно з іншими товаровиробниками та постачальниками, діючи в інтересах «Вінсайд Лайт», здійснив погодження рахунків на оплату для поставки Хмельницькій, Полтавській, Дніпропетровській обласним військовим адміністраціям. Різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Вінсайд Лайт» від АТ «Укрзалізниця» на підставі договорів на постачання продовольчих продуктів, та безпосередньо ринковою вартістю, становить 35 077 082,28 грн, що підтверджується висновком експертів №86/23 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 10 липня 2023 року.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки ОСОБА_7, в силу займаної посади, мав здійснювати контроль за дотриманням процедури здійснення публічних закупівель товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, проте таких дій не вчинив. Участь представників ОВА в укладенні договорів не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_7 складу злочину за ст.364 КК України. Внаслідок зловживання ОСОБА_7 своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Олімп» та ТОВ «Вінсайд Лайт» всупереч інтересам служби, АТ «Укрзалізниця» спричинено матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 59 097 552,94 грн без урахування ПДВ, що підтверджується висновком експерта №85/23 за результатами проведення судово-економічної експертиз від 04 серпня 2023 року та висновком експертів №86/23 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 10 липня 2023 року (т.2, а.с.73-97; 101-42). Відповідно до ч.2 ст.101 КПК України кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Оспорюючи суму завданих збитків, сторона захисту не надає належних доказів на підтвердження своєї позиції, а тому доводи щодо невідповідності висновків експертів вимогам законодавства, що надані стороною обвинувачення, є необґрунтованими. Крім того, наявність аудиторського звіту №2500-09/4 від 18 листопада 2022 року не свідчить про відсутність порушень, оскільки є внутрішнім аудитом, а не таким, який проведено Державною аудиторською службою України (т.6, а.с. 146-178). Крім того, у колегії суддів є сумніви щодо його достовірності, оскільки він складений через місяць, після того як у ОСОБА_7 було проведено обшуки та він підписаний підлеглими ОСОБА_7 особами.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризиків, зазначених у п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України та застосування запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (ч.2 ст.364 КК України), який є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виглядіпозбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перебування ОСОБА_7 на керівній посаді в державному органі виконавчої влади України, за рахунок чого він міг набути широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, керівників підприємств, установ та організацій; майновий стан; міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність на утриманні неповнолітніх дітей; розмір завданої майнової шкоди державі та ймовірність вчинення ним злочину за двома епізодами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді, що міра запобіжного заходу у вигляді застави є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам. Доказів на підтвердження того, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави, є невиправданим, та наявні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором надано не було і колегією суддів обставин для такого висновку не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі прокурор лише узагальнено стверджує, що визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7, але не наводить жодної конкретної обставини на підтвердження своїх доводів, які обґрунтовує виключно посиланням на тяжкість інкримінованого злочину.

Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.

Дослідивши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_7, зокрема йому на праві власності належать 2 квартири у Київській області загальною площею 37,2 кв.м. та 76,2 кв.м.; земельна ділянка площею 0,25 гектара та розташований на ній житловий будинок загальною площею 128,7 кв.м., житловою площею 73,4 кв.м., розташований у Рівненській області; автомобіль Ford Mondeo, 2017 року виробництва. Крім того, у декларації ним підтверджено наявність права власності на земельні ділянки 0.3924 га, 0.16 га, 0.3343 га, які розташовані у Рівненській області, Здолбунського району, с.Кунин. У власності дружини ОСОБА_7 перебуває квартира загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 33,7 кв.м., розташована у місті Києві та автомобіль KIA Rio X, 2022 року виробництва. Враховуючи його дохід за 2022 рік, який складає 969 526 грн; наявність нематеріальних активів та грошових коштів на рахунках у банках; розмір завданих збитків, що підтверджується висновком експерта №85/23 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 04 серпня 2023 року та висновком експертів №86/23 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 10 липня 2023 року; його соціальний статус, вчинення інкримінованого злочину за двома епізодами в умовах воєнного стану; специфіку злочину, зокрема, використання товарів як гуманітарної допомоги для підтримки населення у період протидії російській агресії, а також вагомість наявних доказів, його роль у вчиненні злочину, колегія суддів вважає необхідним визначити йому заставу у розмірі 4 997 608 грн. Колегія суддів вважає, що внесення застави саме в такому розмірі здатне достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених обов`язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне визначити строк для внесення коштів з урахуванням сплаченої раніше суми, у п`ять робочих днів відповідно до ч.6 ст.182 КПК України.

Також колегія суддів вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_7 додатково обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки загроза бойових дій чи ракетних ударів, не є підставою для не покладення даного обов`язку, так як прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

У зв`язку із цим, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, ухвала слідчого судді до скасування в частині визначення розміру застави та покладення додаткового обов`язку з постановленням у цій частині нової ухвали. Апеляційну скаргу сторони захисту необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.309, 131, 132, 176, 177, 182, 194, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 скасувати в частині визначення розміру застави і в цій частині постановити нову, якою визначити розмір застави в сумі 4 997 608 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч шістсот вісім) гривень 00 коп.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 додатково обов`язок носити електронний засіб контролю.

Надати підозрюваному ОСОБА_7 строк в п`ять робочих днів для внесення суми застави.

В іншій частині апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 серпня 2023 року без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4