- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорна В.В.
справа № 991/6341/23
провадження № 11-сс/991/651/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2023 р. про відсторонення від посади про відсторонення від посади
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Молдова, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
04 вересня 2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2023 р. про відсторонення його від посади прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, яку того ж дня призначено до розгляду (т. 4 а.с. 149-151, 153).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7, погоджене з прокурором САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, та відсторонено ОСОБА_6 від посади прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.10.2023 року включно.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки ухвали не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що в межах кримінального провадження № 42023000000000347 від 06.03.2023 р. йому 01.06.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України. В подальшому, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023 р. до нього застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, з покладенням рядку обов`язків, визначених ст. 194 КПК України. У вказаній ухвалі суд зазначив, що такий захід забезпечення кримінального провадження зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2023 р. строк дії покладених обов`язків продовжено до 18.10.2023 року. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України, відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження. Запобіжний захід також є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України). Як зазначено у ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Водночас, згідно з положеннями п. 2, п. 3 ч. 3 ст. 131 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням. Зі змісту клопотання про відсторонення від посади вбачається, що такий захід забезпечення кримінального провадження, з точки зору мети досягнення дієвості кримінального провадження, застосовується для запобігання ризикам, таким як знищення чи підроблення речей і документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження. Однак, до нього вже застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу - нічного домашнього арешту, з покладенням ряду обов`язків з метою запобігання вищевказаним ризикам. Відтак, підозрюваний вважає, що за умови застосування запобіжного заходу як заходу забезпечення кримінального провадження з метою запобігання вищезазначеним ризикам, застосування додаткового заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення його від посади для запобігання тим самим ризикам суперечить вимогам ч. 3 ст. 131 КПК України.
2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
Учасники апеляційного провадження, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились.
Підозрюваний ОСОБА_6 засобами електронного зв`язку направив клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, у якому також зазначив про необхідність задоволення апеляційної скарги (т. 4 а.с. 248).
Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 21.09.2023 року та 26.09.2023 року, відповідно, засобами електронного зв`язку надіслали клопотання про забезпечення їх участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, які обґрунтовані посиланням на значну територіальну віддаленість суду та воєнний стан (т. 4 а.с. 195-196, 221-222). Однак, у задоволенні вказаних клопотань колегією суддів відмовлено, оскільки застосування відеоконференцзв`язку з використанням інших технічних засобів, ніж визначені КПК України, допоки це питання не буде врегульоване законодавцем, можливе лише у виключних випадках, у разі неможливості через об`єктивні обставини участі особи у судовому розгляді, та за умови роз`яснення учаснику провадження його процесуальних прав та обов`язків. У даному випадку адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживають в м. Дніпро, де у штатному режимі функціонують всі державні установи. При цьому, жодних виключних обставин, які ускладнювали б їх можливість взяти участь у розгляді апеляційної скарги безпосередньо або з приміщення іншого суду, розташованого зокрема у м. Дніпрі, вони не наводять. Крім того, у цьому провадженні жодне судове засідання ще не відбулося, особи захисників уповноваженим працівником суду не перевірялася, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки не вручалися. Відтак, вимоги ст. 336 КПК України щодо ідентифікації особи як учасника процесу й інформування її про зміст та обсяг прав та обов`язків під час судового провадження у разі проведення судового засідання дистанційно за допомогою власних технічних засобів учасника та поза межами приміщення суду не можуть бути виконані. Відтак, підстави для задоволення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто у спосіб, не передбачений КПК України, відсутні (т. 4 а.с. 204, 249-250).
Прокурор САП ОСОБА_11 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, у якому зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (т. 4 а.с. 193).
Захисник ОСОБА_12, належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертався.
Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про відсторонення від посади.
За змістом клопотання про відсторонення ОСОБА_6 від посади, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 384, ч. 4 ст. 190 КК України.
У даному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у притягненні завідомо невинуватого ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб за обставин, викладених у клопотанні.
В обґрунтування необхідності відсторонення підозрюваного від посади детектив у клопотанні зазначив, що саме перебування ОСОБА_6 на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області сприяло вчиненню ним кримінального правопорушення. Крім того, перебування підозрюваного на займаній посаді дозволить йому знищити чи підробити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників даного провадження.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за змістом клопотання, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік та копії яких додані до клопотання, у 2-х томах.
3.2. Мотиви слідчого судді.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 від посади прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, врахувавши при цьому, що обґрунтованість підозри перевірялась Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в ході розгляду питання про застосування запобіжного заходу, та на підставі доведеності її обґрунтованості до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням на нього ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя зазначив, що обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що ОСОБА_6, будучи прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, має реальну можливість знищити чи спотворити докази у кримінальному провадженні, а також сприяти незаконному притягненню до кримінальної відповідальності осіб, пов`язаних з ТОВ «Фрутберрі-Дніпро».
Щодо ризику незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників провадження, слідчий суддя погодився з доводами сторони обвинувачення про те, що більшість допитаних у даному провадженні свідків є працівниками органів прокуратури Дніпропетровської області, в тому числі працівниками Слобожанської окружної прокуратури, а тому є достатні підстави вважати, що перебування ОСОБА_6 на займаній посаді дозволить останньому незаконно впливати на них з метою надання ними неправдивих свідчень щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину. При цьому, ОСОБА_6, як прокурор Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, використовуючи свої повноваження, має можливість встановити будь-які персональні дані учасників провадження, що надає йому додаткові можливості схилити їх не давати правдиві показання у ході досудового розслідування або змінити показання у подальшому в суді, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин, та зазначив, що сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність цих ризиків. Отже, стороною обвинувачення було доведено потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6, як відсторонення останнього від посади, оскільки дії, що йому інкримінуються, обумовлені перебуванням його на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області. Натомість, доводи захисту про негативні наслідки відсторонення ОСОБА_6 від посади, з посиланням на те, що на його утриманні перебуває малолітній син, а відсторонення від посади призведе до втрати заробітної плати та неможливості утримувати родину, слідчий суддя відхилив та зазначив, що відсторонення від посади не є абсолютним позбавленням права на працю, а є тимчасовим обмеженням особи займати певну посаду, яке з урахуванням досліджених обставин є співмірним, з огляду на завдання кримінального провадження.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Підозрюваний ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не ставить під сумнів висновки оскаржуваної ухвали щодо обґрунтованості повідомленої йому підозри, а також щодо інших обставин, які підлягають встановленню при вирішенні питання про відсторонення від посади, посилаючись лише на протиправність відсторонення від посади з огляду на застосування до нього раніше запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, для запобігання тим самим ризикам, які зазначені у клопотанні про відсторонення від посади.
Отже, перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється виключно в частині правильності зазначеного висновку та в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади як один із заходів забезпечення кримінального провадження може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.
В силу вимог ч. 2 ст. 154 КПК України, питання відсторонення особи від посади вирішується слідчим суддею під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців, за наявності клопотання осіб, визначених у ч. 1 ст. 155 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя зобов`язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
В цьому аспекті колегія суддів зазначає, що із самої суті відсторонення від посади як заходу забезпечення кримінального провадження слідує, що між підозрюваним, вчиненим злочином та займаною ним посадою повинен бути логічний взаємозв`язок, а подальше перебування особи на цій посаді може нести ризики для досудового розслідування.
При цьому, необхідність у відстороненні особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, від посади пов`язана з тим, що така особа, перебуваючи на посаді, сприяла вчиненню кримінального правопорушення, або є підстави вважати, що вона знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином (наприклад, здійснюватиме протиправний тиск на підлеглих, які є свідками, перешкоджатиме їх з`явленню до слідчого за викликом останнього, погрожуватиме звільненням з роботи тощо).
Як вже зазначалося вище, слідчим суддею встановлено, що прокурор Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у притягненні завідомо невинуватого ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Дії, що інкримінуються ОСОБА_6, обумовлені власне перебуванням його на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення дають підстави вважати, що підозрюваний, будучи прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, входить до складу групи прокурорів, тож відповідно має доступ до кримінального провадження № 42022042150000038 від 14.06.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України за фактом незаконного виготовлення сидру у приміщеннях ТОВ «Фрутберрі-Дніпро», а отже має реальну можливість знищити чи спотворити документи, речові докази у ньому з метою спотворення результату досудового розслідування на свою користь чи з метою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності осіб, пов`язаних з цим підприємством. Отже, використовуючи свою посаду, останній може вживати заходів для перешкоджання слідчим діям.
Більше того, іншим підозрюваним у даному провадженні є ОСОБА_14, який займає посаду заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, а тому ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на займаній посаді, зможе незаконно впливати на ОСОБА_14, в тому числі для узгодження спільної позиції у даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді про те, що ОСОБА_6, перебуваючи на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, має можливість проводити слідчі дії, а отже, може встановити будь-які персональні дані учасників даного кримінального провадження, що надасть йому додаткові можливості схилити їх не давати правдиві показання у ході досудового розслідування або ж змінити показання у подальшому в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні на даний час не завершено, відповідно, наразі зібрані не всі документи та докази, не всі свідки встановлені та допитані, а відтак, перебування ОСОБА_6 на займаній посаді може призвести до знищення доказів та вчинення впливу на свідків, в тому числі тих, що разом з ним працюють.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення доведено потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6, як відсторонення останнього від посади, оскільки дії, що йому інкримінуються, обумовлені саме перебуванням його на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження прав підозрюваного завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що відсторонення від посади не є абсолютним позбавленням права на працю, а є тимчасовим обмеженням займати певну посаду, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження та з урахуванням досліджених обставин у провадженні.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо подвійного застосування до ОСОБА_6 заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу - нічного домашнього арешту та відсторонення від посади, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023 р. (справа № 991/4814/23), на підставі доведеності обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України, до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. та покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. У вказаній ухвалі, серед іншого, зазначено, що з урахуванням встановлення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у провадженні, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин, а також з огляду на обставини провадження, колегія суддів дійшла висновку, що достатнім та дієвим є застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту (т. 2 а.с. 18-36).
Положеннями ч. 2 ст. 131 КПК визначено перелік заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Аналізуючи вищевказану норму закону, можна зробити висновок, що відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного. З огляду на це, застосування до підозрюваного запобіжного заходу не виключає можливості відсторонення його від посади за наявності для того відповідних підстав.
Доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо відсутності потреби у відстороненні його від посади з посиланням на те, що під час застосування до останнього запобіжного заходу на нього вже покладений обов`язок утриматися від спілкування зі свідками, колегія суддів також відхиляє, оскільки обмеження спілкування з певними особами як частина процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, за своїм змістом не є тотожним запобіганню можливого впливу на осіб, в тому числі колег, з використанням займаної посади.
Вищевказані обставини у своїй сукупності свідчать про можливість і необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади. При цьому, колегія суддів враховує, що під час апеляційного розгляду сторона захисту не навела жодних інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність вищевказаних обставин.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а також слідчим суддею вірно визначено правові підстави для відсторонення від посади та надано оцінку розумності та співмірності такого ступеню втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження під час апеляційного розгляду не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.08.2023 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4