- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/8684/23
Провадження № 1-кс/991/8759/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
детектива Національного бюро ОСОБА_3,
володільця майна ОСОБА_4, представника володільця майна адвоката ОСОБА_5,
під часрозгляду увідкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна від 29.09.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000788 від 30.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
УСТАНОВИВ:
03.10.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна від 29.09.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000788 від 30.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
І. Суть клопотання
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.07.2017 ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» (далі - ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», Державне підприємство) укладено зовнішньоекономічний контракт № 45/240/Н/1438 із Міністерством внутрішніх справ Королівства Саудівська Аравія на поставку для потреб останнього товарів військового призначення (протитанкових ракетних комплексів «Скіф» і «Корсар» у комплекті з ракетним озброєнням та тренажерами) на загальну суму 149 929 750 доларів США.
Розробником та виробником вказаних товарів є ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», а експортером та постачальником - ДП СЗТФ «ПРОГРЕС».
Між вказаними підприємствами попередньо укладено Договір комісії № Д-69-03/2016/П від 09.12.2016, згідно умов якого ДП «Державне київське конструкторське бюро «Луч» зобов`язалось виробити військові товари та передати їх Державному підприємству для реалізації; комісійна винагорода Державного підприємства становитиме 42,65% від суми зовнішньоекономічного договору (приблизно 64 млн доларів США).
При цьому, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» взяло на себе «антикорупційні зобов`язання» в частині зобов`язань не здійснювати виплати або надавати будь-які грошові кошти будь-кому за сприяння в укладенні та виконанні контракту від 27.07.2017 із постачання товарів військового призначення для МВС Королівства Саудівська Аравія.
Органом досудового розслідування встановлено, що 15.10.2015 ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» укладено контракт № А/21/2015/Pr (далі - Агентський контракт) із компанією-нерезидентом «Rakaa Trading Holding Co.», відповідно до якого Державне підприємство призначило вказану компанію-нерезидента своїм Агентом в якості ексклюзивного представника на території Королівства Саудівська Аравія з питань реалізації товарів військового призначення для використання виключно Міністерством внутрішніх справ та Національною гвардією Королівства Саудівська Аравія.
Додатковим договором № 1 від 15.10.2015 до Агентського контракту передбачено, що розмір агентської винагороди компанії-агента становитиме 30% від суми зовнішньоекономічного Контракту.
Додатковим трьохстороннім договором № 3 від 19.06.2018 до Агентського контракту змінено Агента - компанію «Rakaa Trading Holding Co.» на нового Агента - компанію «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited» (далі новий Агент) із переходом до нового Агента усіх прав і зобов`язань за контрактом від 15.10.2015, в тому числі й оплати агентської винагороди за сприяння ДП СЗТФ «Прогрес» в укладенні Контракту від 27.07.2017 із Міністерством внутрішніх справ Королівства Саудівська Аравія.
В подальшому, в період 2018 - 2020 років на рахунок нового Агента - компанії «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» перераховано грошові кошти в загальній сумі 45 200 000 доларів США за нібито надані агентські послуги, на підставі актів вартості надання послуг для Державного підприємства Агентом та/чи новим Агентом.
На даний час органу досудового розслідування не вдалось підтвердити факт надання компаніями «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», які зареєстровані у Королівстві Саудівська Аравія, послуг для ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», що ставить під сумнів факт їх надання та законність здійсненої оплати українською компанією.
Зазначені вище факти, за версією слідства, свідчать про наявність в діях службових осіб ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном - коштами державного підприємства, вчиненому в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем.
28.09.2023 у ході проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено:
- мобільний телефон ОСОБА_4 iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон ОСОБА_4 Nokia 6681 (LJPRM-57);
- планшет ОСОБА_4 iPad Pro (DMPVKD95HP51);
- ноутбук Харитонова Д.О. MacBook Air (FVFYVDUPLYWH).
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказані вище предмети містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб (працівників суб`єктів господарювання), причетних до вчинення кримінального правопорушення, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Постановою детектива Національного бюро від 28.09.2023 вилучені під час проведення зазначеного вище обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52019000000000788.
З метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просить накласти арешт на вилучені в ході проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_4, речі, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3, який діє на підставі доручення від 06.10.2023, просив задовольнити подане прокурором клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон ОСОБА_4 iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2 . Зазначив, що на теперішній час є потреба у арешті тільки цього мобільного телефону, у арешті інших технічних пристроїв потреба відпала. ОСОБА_4 під час проведення обшуку до зазначеного телефону був наданий код-пароль, а також надано доступ до всіх інших технічних пристроїв. За участю спеціаліста мобільний телефон iPhone 13 Рrо був частково оглянутий, інформація, яка на ньому містилась, була скопійована. Однак, під час здійснення огляду у органу досудового розслідування виникла проблема у доступі до месенджерів Telegram, Signal та поштового листування, у зв`язку з чим для належного подолання систем захисту цих застосунків, копіювання інформації, детективами Національного бюро було призначено судову експертизу. Неможливість повного огляду інформації, яка міститься у мобільному телефоні, є технічною особливістю оперативної системи, ОСОБА_4 не перешкоджав у доступі до нього. У межах проведення судової експертизи є можливість копіювання інформації, яку не вдалось скопіювати під час огляду. Вважає не важливим той факт, що мобільний телефон придбаний після укладення договорів, реєстрації кримінального провадження, оскільки у ньому є опція хмарного сховища, де можуть зберігатись відомості, створені задовго до купівлі технічного пристрою.
Представник володільця майна адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Зазначив, що під час обшуку було вилучено мобільний телефон iPhone 13 Pro, ОСОБА_4 особисто надав пароль до нього та безпосередній доступ. Огляд вказаного, в тому числі, мобільного телефону проводився близько трьох годин. У ході огляду мобільного телефону не було віднайдено будь-якої інформації, яка має значення для кримінального провадження, була знайдена лише переписка із деякими особами (працівниками Державного підприємства). Як такого, змісту у цих розмовах немає, це лише факт спілкування з особами, не більше. Мобільний телефон не є речовим доказом, у разі накладення арешту на вказаний пристрій мета застосування заходу забезпечення не буде досягнута. Проблеми з копіюванням інформації, яка міститься у мобільному телефоні, є суто технічною неможливістю виготовити її копію органом досудового розслідування.
Володілець майна ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що мобільний телефон є невід`ємною частиною його трудової діяльності. Під час обшуку він надав детективам Національного бюро код-пароль до нього, у доступі до його змісту не перешкоджав. Мобільний телефон був придбаний після спливу 2-х років з початку досудового розслідування, 4-х років з моменту укладення зовнішнього контракту та 6-ти років з моменту підписання агентської угоди, у ньому немає жодних відомостей, які би стосувались обставин розслідуваного кримінального правопорушення. Листування, яке містилось у мобільному телефоні, було досліджено детективом Національного бюро в ході проведення обшуку.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане прокурором клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 172 КПК України).
Зазначені вище вимоги стороною обвинувачення дотримані, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна надіслано на адресу Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 30.09.2023, в межах строку 48 годин після проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_4 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
? правову підставу для арешту майна;
? можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
? розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
? наслідки арешту майна, зокрема, для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 29.09.2023), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
У клопотанні прокурором ОСОБА_6 доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України. Про вагомість наявних доказів його вчинення свідчать долучені до клопотання, в копіях: повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень від 13.08.2019; контракт від 15.10.2015 та додаткові договори до нього; договір комісії від 09.12.2016; афідевіт від 15.11.2016; акти вартості наданих послуг за додатковим договором № 1 до контракту від 15.10.2015; платіжні доручення в іноземній валюті; протоколи допиту свідків та інші матеріали кримінального провадження.
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023 надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей та документів, які стосуються зовнішньоекономічного контракту № 45/240/Н/1438 від 27.07.2017 на закупівлю Королівством Саудівська Аравія товарів військового призначення, агентського контракту № А/21/2015/Pr від 15.10.2015 (додаткових договорів до нього) з «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», а саме: листування, які містять відомості щодо їх укладання та виконання; документів, пов`язаних з їх укладанням та виконанням; щоденників, чорнових записів, які містять записи щодо їх укладання та виконання; а також мобільних терміналів систем зв`язку, електронних та магнітних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, якими користується ОСОБА_4, у яких містяться відомості про укладання та виконання зовнішньоекономічного контракту № 45/240/Н/1438 від 27.07.2017, агентського контракту № А/21/2015/Pr від 15.10.2015, та які використовувались для обміну інформацією та містять переписки осіб (у т.ч. здійснені за допомогою різноманітного програмного забезпечення - «Skype», «Viber», «WhatsApp», «Line», «Telegram», «Signal» тощо).
Відповідно до протоколу від 28.09.2023, у ході проведення обшуку зазначеного вище домоволодіння, детективами Національного бюро виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Nokia 6681 (LJPRM-57); планшет iPad Pro (DMPVKD95HP51); ноутбук MacBook Air (FVFYVDUPLYWH).
Зі змісту протоколу обшуку слідує, що ОСОБА_4 погодився видати зазначені в ухвалі слідчого судді предмети, речі, документи та добровільно надав детективам Національного бюро телефони та комп`ютерну техніку для огляду.
ОСОБА_4 надано код доступу до мобільних пристроїв, а також пароль до MacBook Air.
У мобільному телефоні iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2, під час огляду, шляхом введення слова «Rakaa» у полі пошуку месенджера WhatsApp, виявлено, що назва цієї компанії зустрічається у переписці з особою, записаною як « ОСОБА_7 » у вхідному повідомленні від 17.10.2020, а також у низці повідомлень з особою, підписаною як « ОСОБА_8 », 22.10.2020. Крім того, у телефоні наявне листування з особами, записаними як « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 » у месенджері «WhatsApp».
Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 28.09.2023 вилучені під час проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, технічні пристрої визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52019000000000788 від 30.08.2019.
29.09.2023 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52019000000000788 від 30.08.2019 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз. Експертам надано об`єкт дослідження: мобільний телефон iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2 .
У мотивувальній частині постанови зазначено, що мобільний телефон iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2, під`єднувався до робочої станції спеціаліста та за допомогою програмного забезпечення Cellebrite UFED з доступної області пам`яті (за схемою) було скопійовано інформацію у окремий файл. У зв`язку з неможливістю подолати логічний захист файлової системи, копіювання баз даних застосунків Telegram, Signal та поштового листування не проводилося. Таким чином, з метою виявлення інформації, яка має значення для досудового розслідування та міститься на вилученому мобільному телефоні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи, що потребує застосування спеціальної техніки, спеціальних знань та навичок експертів, фахівців з відповідних галузей знань, зокрема, з питань подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до мобільного телефона чи з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам`яті.
Враховуючи, що детектив Національного бюро у судовому засіданні просив накласти арешт лише на мобільний телефон iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2 (оскільки на момент розгляду клопотання у накладенні арешту на інші, вилучені в ході проведення обшуку, технічні пристрої відпала потреба), слідчий суддя, оцінюючи зазначений вище мобільний телефон на предмет наявності у них ознак речового доказу, дійшов таких висновків.
У кримінальному провадженні № 52019000000000788 розслідуються обставини ймовірного вчинення службовими особами ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» кримінального правопорушення, а саме розтрати (привласнення) державних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання займаним службовим становищем в рамках виконання зовнішньоекономічного контракту № 45/240/Н/1438 у сфері військово технічного співробітництва з Міністерством внутрішніх справ Королівства Саудівської Аравії, а саме шляхом укладення завідомо фіктивної Агентської угоди з підприємством - нерезидентом та безпідставного перерахування на його рахунки грошових коштів при реалізації товарів військового призначення.
Оскільки у клопотанні йде мова про накладення арешту на вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя перевіряє чи існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що він є доказом кримінального правопорушення.
Так, у змісті клопотання зазначено, що під час огляду, шляхом введення слова «Rakaa» у полі пошуку месенджера WhatsApp виявлено, що назва цієї компанії зустрічається у переписці з особою, записаною як « ОСОБА_7 » у вхідному повідомленні від 17.10.2020, а також у низці повідомлень з особою, підписаною як « ОСОБА_8 », 22.10.2020. Крім того, у телефоні наявне листування з особами, записаними як « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 » у месенджері «WhatsApp».
Володільцем майна ОСОБА_4 під час проведення обшуку добровільно надано детективам Національного бюро код доступу до мобільного телефону, що відображено у протоколі обшуку від 28.09.2023 та особисто зазначено особою у ході судового засідання.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме: 1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегло на собі його сліди або 3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Сторона обвинувачення при обґрунтуванні факту наявності у вилученому технічному пристрої слідів кримінального правопорушення та інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, посилається на наявність у месенджерах посилань на компанію «Rakaa», а також листування з особами, записаними як « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_10 » у месенджері «WhatsApp». Однак, необхідно зауважити, що інформацію, яка містилась у цьому месенджері детективом під час обшуку було скопійовано.
Сукупність таких фактів, на думку слідчого судді, є явно недостатньою для висновку вважати, що у мобільному телефоні ОСОБА_4 можуть міститись відомості, які стосуються укладання та виконання зовнішньоекономічного контракту № 45/240/Н/1438 від 27.07.2017 на закупівлю Королівством Саудівська Аравія товарів військового призначення, агентського контракту № А/21/2015/Pr від 15.10.2015 (додаткових договорів до нього) з «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited. Наявність у мобільному телефоні епізодичних повідомлень, листування із особами, які були працівниками ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», самі по собі не надають вказаному мобільному телефону ознак речового доказу.
Більш того, ОСОБА_4 добровільно надав доступ до належного йому телефону, який одразу був оглянутий детективами Національного бюро та залученим до його проведення спеціалістом, а інформація, яка у ньому містилась, за допомогою програмного забезпечення була скопійована у окремий файл.
Тому, у даному випадку у органу досудового розслідування відсутня необхідність у подоланні системи логічного захисту мобільного телефону iPhone 13 Рrо (VDQ45P2H0Q), IМЕI: НОМЕР_1, ІМЕI2: НОМЕР_2 . Проблеми, які виникли під час копіювання інформації, яка міститься на мобільному телефоні ОСОБА_4, не пов`язані з перешкоджанням останнього у наданні доступу до технічного пристрою, а викликані особливостями операційної системи, про що у судовому засіданні зазначив і сам детектив.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурора не було встановлено сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вилучений під час обшуку мобільний телефон є доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, з огляду на що вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання, у зв`язку з недоведеністю необхідності такого арешту.
На підставі наведеного, керуючись статтями 98, 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, які присутні під час оголошення ухвали. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_11