Документ № 114203132

Дата засідання: 11/10/2023
Дата винесення рішення: 11/10/2023
Справа №: 991/8873/23
Провадження №: 52023000000000202
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.

Справа № 991/8873/23

Провадження 1-кс/991/8947/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 жовтня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні детектив просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В обгрунтування клопотання зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01.05.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

03.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри з ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України на ч. 4 ст. 368 КК України.

Детектив вказує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин було вчинено за такими обставинами.

19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду (прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року.

Бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» є ОСОБА_8, а предметом відповідного спору - питання витребування акцій у компанії «Ferrexpo AG», що призвело б до втрати права володіння акціями ПрАТ «Полтавський ГЗК» та оперативного контролю господарської діяльності товариства.

Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15.03.2023.

Однак, за версією слідства, розуміючи ризики втрати права володіння акціями, у період з 19.01.2023 по 06.03.2023, більш точний час досудовим слідством не встановлено, у бенефіціарного власника компанії «Ferrexpo AG» та ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на надання суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за ухвалення ними судового рішення в інтересах ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.

При цьому, керуючий партнер адвокатського бюро «Горецький і партнери» ОСОБА_9, довідавшись про наявність на розгляді Великої Палати Верховного Суду судової справи № 910/15551/20, вирішив запропонувати ОСОБА_8 свої юридичні послуги в цій справі, а ОСОБА_8 вирішив залучити його до скоєння злочину.

Наприкінці лютого - початку березня 2023 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_8 доручив ОСОБА_10 з`ясувати через ОСОБА_9 можливість надання Голові Верховного Суду ОСОБА_4 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за прийняття ними судового рішення в інтересах ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG» про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022.

На виконання такого доручення, при особистій зустрічі з ОСОБА_9 ОСОБА_10 повідомив про наміри ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду суддям Великої Палати Верховного Суду та безпосередньо Голові Верховного Суду ОСОБА_4 .

Після цього, ОСОБА_9, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 як Голова Верховного Суду та суддя Великої Палати Верховного Суду, а також інші судді Великої Палати Верховного Суду є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, достеменно знаючи про тривалі дружні відносини Голови Верховного Суду ОСОБА_4 та ОСОБА_11, попросив останнього довести до відома ОСОБА_4 бажання ОСОБА_8 отримати на свою користь і користь компанії «Ferrexpo AG» судове рішення у справі № 910/15551/20, а також про готовність надати за винесення такого рішення неправомірну вигоду.

Як вважає слідство, довідавшись від ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про готовність ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду за винесення судового рішення, у Голови Верховного Суду ОСОБА_4, який входив до складу Великої Палати, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а саме у розмірі 3 000 000 доларів США.

У подальшому, були організовано зустріч між довіреною особою ОСОБА_8 - директором з безпеки ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_12 з ОСОБА_9 для обговорення остаточного розміру неправомірної вигоди, і дійшли згоди про суму у 2 700 000 дол. США. У свою чергу ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_11 повідомити ОСОБА_4, що ОСОБА_8 згоден надати в якості неправомірної вигоди лише 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_4 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_11, що і було зроблено. Також ОСОБА_9 і ОСОБА_11 домовились, що інша частина неправомірної вигоди у розмірі 700 000 доларів США також буде розподілена між ними особисто, однак цю інформацію ОСОБА_9 приховав від ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

10.03.2023 ОСОБА_9, діючи за вказівками ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_8, що до призначеного на 15.03.2023 судового засідання у справі № 910/15551/20 останньому необхідно зібрати та передати частину неправомірної вигоди. На вимогу ОСОБА_4 грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, після їх фактичного надходження ОСОБА_9, повинні були утримуватися (переховуватися) у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами до подальших інструкцій ОСОБА_4 щодо способу їх передачі йому та іншим, на цей час невстановленим, суддям Великої Палати Верховного Суду.

У період з 13.03.2023 по 07.04.2023 ОСОБА_8, діючи через ОСОБА_13 та інших осіб, частинами передав ОСОБА_9 грошові кошти в загальній сумі 2 700 000 доларів США, для їхнього подальшого надання Голові Верховного Суду ОСОБА_4 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду як неправомірну вигоду за винесення на користь ОСОБА_8 та на користь компанії «Ferrexpo AG» судового рішення у справі № 910/15551/20. Про отримання від ОСОБА_8 грошових коштів ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_4 .

Отримані від ОСОБА_8 грошові кошти ОСОБА_9 спочатку зберігав у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, а в подальшому перемістив частину для зберігання до індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_9 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.

Надалі, 19.04.2023 судді Великої Палати Верховного Суду, у тому числі ОСОБА_4, винесли постанову у справі № 910/15551/20, якою, зокрема: касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG задоволені частково; постанова Північного апеляційного господарського суду

від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасована; рішення Господарського суду міста Києва від 27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 змінено в мотивувальній частині; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від

27 травня 2021 року у справі № 910/15551/20 залишено в силі.

За даними слідства, 01.05.2023 ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_11 повідомлення, в якому надав вказівку поділити отриману від ОСОБА_8 суму неправомірної вигоди таким чином: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США, а решту суми, тобто 450 000 доларів США, на певний час залишити на зберіганні у ОСОБА_9 та ОСОБА_11 .

Наступного дня, близько 16-17 години, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, діючи на виконання вказівок ОСОБА_4, забрали у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, орендованого ОСОБА_9, раніше надану ОСОБА_8 неправомірну вигоду для подальшої передачі суддям ВП ВС, а частину - перемістили до індивідуального сейфу, орендованого ОСОБА_11 у цьому ж відділенні № 963.

Цього ж дня, знаходячись у власному офісі за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на виконання вказівок ОСОБА_4 сформували 13 пакетів з неправомірною вигодою у загальному розмірі 1 348 800 доларів США (замість необхідних 1 350 000 доларів США внаслідок помилки при підрахунку), де і продовжили зберігати у сейфі офісу.

03.05.2023, близько 21 години вечора, ОСОБА_11, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4, забрав з сейфу офісу вищевказані грошові кошти та доставив їх до квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_4 .

Таким чином, детектив зазначає, що 03.05.2023 ОСОБА_4 одержав для себе та інших суддів Верховного Суду першу частину неправомірної вигоди в сумі 1 348 800 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 03.05.2023 складає 49 323 727 грн. 68 коп.

Надалі, 08.05.2023 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 про передачу частини неправомірної вигоди, одержаної від ОСОБА_8, іншим суддям ВП ВС та надав вказівку передати йому другої частини неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США 15.05.2023.

На виконання вказаного, 15.05.2023, ОСОБА_11 забрав у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6, з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США, раніше одержаної від ОСОБА_8 .

За даними слідства, 15.05.2023, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_11, попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4, доставив другу частину неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США до квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, де передав їх особисто ОСОБА_4 .

Детектив вказує, що 16.05.2023 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_14 складено та вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, а у подальшому було змінено підозру та дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст. 368 КК України.

Детектив вважає, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості».

Також детектив зазначає, що 18.05.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.07.2022 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 107 360 000 гривень. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 альтернативний запобіжний захід у виді застави ОСОБА_4 зменшено до 75 000 000 гривень.

Крім цього, 05.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду частково продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52023000000000202 до п`яти місяців, тобто до 16.10.2023.

11.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 09.09.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 75 000 000 гривень.

31.08.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду підозрюваному зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 55 000 000 гривень.

06.09.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 16.10.2023 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 55 000 000 гривень, однак 26.09.2023 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду було частково скасовано ухвалу від 06.09.2023 в частині визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та зменшено розмір застави до 45 000 000 гривень.

На переконання детектива, існує необхідність у продовженні строку тримання під вартою, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, досвід роботи на керівних посадах у судових органах та наявні засоби для переховування чи втечі. Також на обґрунтування вказаного ризику детектив вказує на наявність широкого кола знайомих серед правоохоронних та державних органів, забезпечений майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, а також наявність декількох паспортів для виїзду з України, в тому числі дипломатичний паспорт, частоту перетинів кордону; наявність у членів його сім`ї нерухомого майна за межами України та обговорення з дружиною можливості зміни громадянства тощо.

2)Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що обґрунтовується невідшуканням на даний час грошових коштів, які призначалися як неправомірна вигода, а також підозрюваним можуть створюватися штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3)Ризик незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, враховуючи, що таке коло осіб може бути надзвичайно широким, а більшість свідків є його колегами - судді ВП ВС. Крім того, враховуючи неможливість допиту суддів щодо обставин обговорень нарадчої кімнати, ОСОБА_4 може вчинити тиск на таких осіб. Так само може вчинити вплив на іншого підозрюваного ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з метою приховування обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема обставин передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_8 до ОСОБА_9 .

4)Ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, що може полягати у вчиненні ряду дій, направлених на переоформлення об`єктів власності, які можуть бути об`єктом конфіскації, як можливого виду покарання за інкримінований йому злочин. Також підозрюваний може використовувати свої зв`язки, зокрема, серед службових осіб різних правоохоронних та інших державних органів, відповідний авторитет серед суддів та працівників суду, тим самим опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень. Оформлення права власності на інших осіб з метою приховування наявності таких об`єктів нерухомості у своїй власності.

5)Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що під час досудового розслідування, в ході проведення ОРД та НСРД, виявлені обставини, які свідчать, як про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, так і про існування намірів їх вчинити.

З урахуванням зазначеного, детектив вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе нівелювати наведені ризики.

Крім того, 03.10.2023 досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було завершено, про що повідомлено сторону захисту. Обсяг матеріалів складає 25 томів і станом на подання клопотання ОСОБА_4 підтвердив факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування лише із 138 аркушами 1-го тому, адвокат ОСОБА_6 лише з 2-им томом (аркуші 1-128 без цифрових носіїв інформації) матеріалів досудового розслідування, а адвокат ОСОБА_5 письмово підтвердив факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування лише 85 аркушами 1-го тому матеріалів досудового розслідування.

Також, на переконання детектива, застосований розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на дохід отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_4, членів його родини та осіб за попередньою змовою з якими вчинено кримінальне правопорушення.

При цьому, у разі внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

2.Позиції учасників судового засідання

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив його задовольнити, вважаючи, що наявні на даному етапі ризики обумовлюють необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисники підозрюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_15 заперечували проти задоволення клопотання, обгрунтовуючи свої доводи таким:

- клопотання не відповідає вимогам ст. 188 КПК України в частині належного обґрунтування обов`язкових обставин;

- пред`явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази, які переконливо могли б свідчити про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину, фактичні обставини неконкретизовані;

- ОСОБА_4 не міг використати організаційно-розпорядчі повноваження Голови Верховного Суду при прийнятті рішення Великої Палати Верховного Суду;

- щодо ОСОБА_4 вчинено провокацію з боку правоохоронних органів шляхом залучення ОСОБА_11, який є давнім другом ОСОБА_4, оскільки його дії були активні та він був під контролем правоохоронних органів ще до моменту реєстрації кримінального провадження;

- відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_4 та наслідками у вигляді рішення №910/15551/20;

- законні підстави для продовження тримання під вартою ОСОБА_4 перестали існувати, оскільки досудове розслідування завершено;

- рішення у справі приймалося колегіальним органом - Великою Палатою Верховного Суду, а тому необгрунтовані твердження про використання ОСОБА_4 будь-якими повноваженнями Голови Верховного Суду;

- ризики відсутні, а із плином часу досудового розслідування значно зменшилися, однак детективом такі обставини не враховані жодним чином, а всі доводи сторони обвинувачення у контексті наявності ризиків є формальними та не містять будь-якого обгрунтування;

Також адвокат вказує, що позиція ОСОБА_4 щодо висловлення окремої думки у справі №910/15551/20 була представлена ним ще з моменту затримання, та у судових засіданнях він послідовно заявляв про наявність у нього такого думки. Тому голослівними є твердження детектива про створення штучних доказів у справі.

Адвокат ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 наголошують, що об`єкти нерухомості, зареєстровані на ОСОБА_16, не належать ОСОБА_4, а лише орендувалася ним. Облаштування та закупівля меблів до квартири ОСОБА_17, та такий ремонт мав зарахуватися як орендна оплата.

Відомості щодо реєстрації належних підозрюваному об`єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 на ОСОБА_11, адвокат вважає безпідставиними, а показання останнього не можуть бути взяті до уваги на підтвердження таких тез.

- більш м`який запобіжний захід може бути застосований до підозрюваного, враховуючи наявність орендованого місця проживання у м. Києві;

- детективом не враховано стан здоров`я підозрюваного, яке погіршилося під час перебування під вартою;

- не взяті до уваги інші обставини, а саме: необхідність постійного лікування сина, перерахування ОСОБА_4 зі суддівської винагороди коштів на потреби ЗСУ, репутацію особи;

- визначений розмір застави як альтернативний запобіжний захід є непомірним, враховуючи арешт у кримінальному провадженні усього майна та не є альтернативним запобіжним заходом;

У зв`язку з вказаним, сторона захисту просить відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати більш м`який у виді домашнього арешту або ж заставу у розмірі, визначеному п.3 ч.5 ст. 183 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників, просив врахувати, що його майновий стан не дозволяє внести заставу у тому розмірі, про який вказує сторона обвинувачення. Також зазначив, що його дружина та син наразі не повернулися до України, однак час від часу приїжджає донька, а також його матір проживає у Києві. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, якщо можливо заставу, розмір якої визначити у межах, передбачених ст. 182 КПК України.

3.Оцінка та мотиви слідчого судді

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, ч. 3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Також слідчий суддя враховує, що згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а сукупний строк тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

З огляду на зміст зазначених вище норм законодавства, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи підлягає продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід з огляду на граничні строки його застосування та строки досудового розслідування?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою?

5)чи виправдовують зазначені у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.

3.1.Щодо можливості продовження дії запобіжного заходу

Як вбачається з матеріалів клопотання, 16.05.2023 ОСОБА_4 затримано детективами НАБУ та йому повідомлено про підозру у відповідності до положень ст. 2878, 482 КПК України.

18.05.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.07.2023 із альтернативою внесення застави у сумі 107 360 000 гривень. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 альтернативний запобіжний захід у виді застави ОСОБА_4 зменшено до 75 000 000 гривень.

У подальшому ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від продовжувався строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, зокрема востаннє ухвалою від 06.09.2023, строком до 16 жовтня 2023 року.

При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2023 підозрюваному зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 55 000 000 гривень.

Також ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.09.2023 було зменшено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 45 000 000 грн.

Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був продовжений ухвалою слідчого суддів від 05.07.2023 до 16 жовтня 2023 року, а відповідно до повідомлення від 03.10.2023 досудове розслідування було завершено та триває стадія ознайомлення із матеріалами кримінального провадження.

На даний час сукупний строк тримання ОСОБА_4 під вартою становить менше 5 місяців, строк досудового розслідування продовжений до 16 жовтня 2023 року, а тому слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 197 КПК України, приходить до висновку про можливість продовження застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Вказана норма передбачає відповідальність, зокрема, за прийняття пропозиції, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до Указу Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 ОСОБА_4 призначено суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а рішенням Пленуму Верховного Суду від 22.10.2021 ОСОБА_4 було обрано Головою Верховного Суду, отже згідно з п. 3 примітки до ст. 368 КК він є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Зі змісту клопотання та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини прийняття пропозиції та одержання Головою Верховного Суду ОСОБА_4 як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та інших суддів Верховного Суду за ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення на користь компанії «Ferrexpo AG» та її бенефіціарного власника ОСОБА_8 у межах судової справи №910/15551/20.

Як встановлено із матеріалів долучених до клопотання, 19.01.2023 Ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 910/15551/20 за касаційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та Компанії «Ferrexpo AG» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 січня 2022 року, від 23 червня 2022 року, від 29 червня 2022 року, від 29 серпня 2022 року, від 30 серпня 2022 року та від 08 вересня 2022 року. Розгляд вказаної справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 15 березня 2023 року.

Однак, за версією слідства, наприкінці лютого - початку березня 2023 року, ОСОБА_8, який є бенефіціарним власником компанії «Ferrexpo AG» вживав заходи, направлені на позитивне вирішення зазначеної судової справи за надання неправомірної вигоди, зокрема з цією метою доручив доручив ОСОБА_10 з`ясувати через ОСОБА_9 можливість надання Голові Верховного Суду ОСОБА_4 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди за прийняття ними судового рішення в інтересах ОСОБА_8 та компанії «Ferrexpo AG». При особистій зустрічі з ОСОБА_9 ОСОБА_10 повідомив про наміри ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду суддям Великої Палати Верховного Суду та безпосередньо Голові Верховного Суду ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_9, достеменно знаючи про тривалі дружні відносини Голови Верховного Суду ОСОБА_4 та ОСОБА_11, попросив останнього довести до відома ОСОБА_4 про відповідне бажання ОСОБА_8, а також про готовність надати за винесення відповідного рішення неправомірну вигоду.

Надалі, зміст вказаної розмови та суть озвученої пропозиції була доведена до відома Голови Верховного Суду ОСОБА_4, який входив до складу колегії суддів Великої Палати Верховного Суду, яка розглядала справу № 910/15551/20 та останнім було визначено суму неправомірної вигоди, яка має бути передана йому та суддям Верховного Суду, яка становила 3 000 000 млн. доларів США.

Однак, після наступних домовленостей було узгоджено, що сума неправомірної вигоди становитиме 2 700 000 дол. США. При цьому, за домовленістю ОСОБА_9 з ОСОБА_11, останні мали повідомити ОСОБА_4, що ОСОБА_8 згоден надати в якості неправомірної вигоди лише 2 000 000 доларів США, з яких 1 800 000 доларів США будуть передані ОСОБА_4 та іншим суддям Великої Палати Верховного Суду, а 200 000 доларів США будуть розподілені між ОСОБА_9 та ОСОБА_11, що і було зроблено.

Також ОСОБА_9 і ОСОБА_11 домовились, що інша частина неправомірної вигоди у розмірі 700 000 доларів США також буде розподілена між ними особисто, однак цю інформацію ОСОБА_9 приховав від ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Отримавши погодження ОСОБА_4, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 довели до відома ОСОБА_8, що за необхідне йому рішення, останній має надати неправомірну вигоду у загальному розмірі 2 700 000 млн. доларів США.

При цьому, на вимогу ОСОБА_4 грошові кошти, які є предметом неправомірної вигоди, після їх фактичного надходження ОСОБА_9, повинні були утримуватися (переховуватися) у таємному місці (сховищі) для зменшення ризиків викриття правоохоронними органами до подальших інструкцій ОСОБА_4 .

Надалі, про таку суму неправомірної вигоди було повідомлено ОСОБА_8 та з метою підготовки останнім необхідної суми неправомірної вигоди, судове засідання із розгляду справи № 910/15551/20 було перенесено на 19.04.2023.

У ході слідства було встановлено, що у період з 13.03.2023 по 07.04.2023 ОСОБА_8, діючи через ОСОБА_13 та інших осіб, частинами передав ОСОБА_9 грошові кошти в загальній сумі 2 700 000 доларів США, які зберігалася у різних місцях, зокрема, спочатку в офісі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, а пізніше в індивідуальному сейфі в спеціальному сховищі, орендованому ОСОБА_9 у відділенні № 963 АТ «УкрСиббанк» за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 6.

При цьому, після отримання вказаних грошових коштів та після обізнаності ОСОБА_4 про наявність грошових коштів, 19 квітня 2023 року Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/15551/20, було, зокрема, задоволено частково касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ділові партнери» та Компанії Ferrexpo AG, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року у справі № 910/15551/20 скасовано.

За версією слідства, механізм вказаного злочину, передбачав передачу та одержання неправомірної вигоди поетапно та по частинах, в різні заздалегідь обумовлені проміжки часу та через ряд залучених осіб. Так, за даними слідства, ймовірні учасники злочину обумовили, що передача неправомірної вигоди відбуватиметься після ухвалення відповідного судового рішення поетапно - двома частинами.

Зокрема, 01.05.2023 ОСОБА_4 надано вказівку ОСОБА_11 про передачу першої частини неправомірної вигоди, яка мала бути розподілена у такому вигляді: 10 пакетів сформувати по 100 000 доларів США, 2 пакети по 150 000 доларів США та один пакет - 50 000 доларів США. За даними слідства, така вказівка була виконана та необхідна сума грошових коштів була переміщена із місця зберігання індивідуального сейфу, розфасована за потрібними пакунками та уже 03.05.2023 передана ОСОБА_4 за місцем його проживання.

08.05.2023 ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_11 вказівку передати йому другу частину неправомірної вигоди у розмірі 450 000 доларів США - 15 травня 2023 року.

На виконання зазначеного, 15.05.2023 ОСОБА_11 забрав з індивідуального сейфу в спеціальному сховищі, решту неправомірної вигоди в сумі 450 000 доларів США та доставив її того ж дня до місця проживання ОСОБА_4 та передав йому особисто.

У ході досудового розслідування, зокрема 15.05.2023 під час обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено 450 000 доларів США, які цього ж дня були передані ОСОБА_11 . Крім того, в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_4 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_11 ще 03.05.2023.

Крім того, після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, в якій за даними слідства, було передано частину неправомірної вигоди та виявлено її детективами, ОСОБА_4 було затримано, що підтверджується протоколом затримання від 16.05.2023.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 4 ст. 368 КК України.

На переконання слідчого судді, описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі дії були вчинені за попередньою змовою, а ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин.

Зазначена ймовірна причетність ОСОБА_4 до розслідуваного злочину на даному етапі досудового розслідується підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності, а саме:

- протоколом огляду від 16.05.2023, в ході якого оглянуто Єдиний реєстр судових рішень стосовно стану розгляду судової справи № 910/15551/20;

- протоколом від 28.04.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи, під час якого зафіксовано обговорення останнім з ОСОБА_9 обставин передачі ОСОБА_9 та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди;

- протоколом від 01.05.2023 за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтроль особи, за результатами якого зафіксовано: обговорення 17.03.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 обставин розгляду судової справи № 910/15551/20, обставини перенесення судового розгляду на 19.04.2023 у Верховному Суді, зацікавленість суддів Великої Палати Верховного суду у прийнятті ними судових рішень; обговорення 01.04.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо кількості наданих останнім через довірених осіб грошових коштів ОСОБА_9 для подальшої передачі Голові Верховного Суду ОСОБА_4 та іншим суддям Верховного Суду за прийняття у справі № 910/15551/20; обговорення 24.04.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо позитивного рішення, прийнятого на користь останнього у справі № 910/15551/20; обговорення 01.05.2023 між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 щодо розподілу неправомірної вигоди на частини (пакети), які необхідно надати ОСОБА_4 ;

- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за річчю з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів спостереження за готівковими грошовими коштами у сумі 1 348 800 доларів США;

- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно;

- протоколом від 16.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- протоколом від 15.05.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем;

- протоколом від 16.05.2023 обшуку робочого кабінету Голови Верховного Суду ОСОБА_4, що знаходиться на другому поверсі приміщення Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8, у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 548 700 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_4 03.05.2023;

- протоколом від 16.05.2023 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 450 000 доларів США, які є частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_4 15.05.2023;

- протоколом від 15-16.05.2023 обшуку службового кабінету ОСОБА_4 у приміщенні Верховного Суду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, у сейфі виявлено та вилучено 548 700 доларів США з числа тих, що були передані ОСОБА_11 ще 03.05.2023;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

При цьому, слідчий суддя повторно вказує про передчасність доводів сторони захисту щодо неконкретності підозри в частині пред`явленої підозри або недостатньої обгрунтованості щодо ознак злочину, оскільки питання остаточної винуватості, а також правильності кваліфікації та достатності доказів для обраної стороною обвинувачення кримінально-правової кваліфікації вирішується на стадії судового розгляду. На даному етапі, слідчий суддя вважає достатніми зібрані відомості та дані, які відображені у відповідних протоколах слідчих дій, що дають підстави для переконання причетності ОСОБА_4 до описаного злочину на рівні, який відповідає стандарту обгрунтованості підозри.

Слідчий суддя також вважає непереконливими доводи сторони захисту про наявність провокації відносно ОСОБА_4, у зв`язку із перебуванням ОСОБА_11 під впливом правоохоронних органів, оскільки захисниками не надано доказів, які би свідчили про ознаки очевидної провокації, враховуючи відсутність будь-яких даних, що таке залучення відбулося до початку імовірної злочинної діяльності, або ж переконливих відомостей, що останній вчиняв активні дії, направлені на підбурення чи отримання підозрюваним неправомірної вигоди. Стороною захисту неодноразово заявлялися такі доводи, однак не наведено жодних нових тверджень, які би підтверджували таку позицію, та не надано будь-яких матеріалів, які би переконали у такому.

Крім того, доводи сторони захисту про прийняття рішення колегіальним органом та невикористання будь-яких організаційно-розпорядчих повноважень як Голови Верховного Суду при розгляді справи № 910/15551/20 не спростовує саме по собі інкримінований підозрюваному злочин, передбачений ч.4 ст. 368 КК України.

За таких обставин, позиція сторони захисту та зазначені ними доводи не містять такого обгрунтування, які б спростували висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

У той же час, слідчий суддя зауважує, що підозра ОСОБА_4 була змінена 06.10.2023, зокрема в частині виключення ознаки вчинення злочину у складі організованої групи. На переконання слідчого судді, такі обставини свідчать про зменшення обсягу підозри, зокрема у контексті інкримінування менш небезпечної форми співучасті - за попередньою змовою групою осіб, яка на відміну від вчинення злочину в складі організованої групи, не передбачає такої стійкості угрупування та розподіл відповідних ролей тощо, а також характеризується підвищеною суспільною небезпечністю вчиненого. І хоча, така зміна за своєю суттю не впливає на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, однак свідчить про менший ступінь суспільної небезпечності злочину та меншу шкоди, яка спричиняється вчиненням дій осіб за попередньою змовою.

3.3.Щодо продовження існування ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, (5) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому, слідчий суддя вважає, що з плином досудового розслідування інтенсивність ризиків знижується, враховуючи перебіг та тривалість досудового розслідування, а також впливу раніше застосованого до підозрюваної особи.

3.3.1.Щодо продовження ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи:

1)обставини затримання особи одразу після ймовірного вчинення ним розслідуваного злочину, а саме - після передачі йому грошових коштів, що, на переконання слідчого судді, може спонукати підозрюваного до втечі, враховуючи вагомість доказів, зібраних проти нього, надання викривальних показань його ймовірного співучасника та обставини виявлення його ймовірної причетності до злочину;

2)історія перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану, зокрема у період із 14.05.2022 по 30.04.2023 ним було здійснено 7 перетинів кордону;

3)пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

4)високий майновий стан як самого підозрюваного ОСОБА_4, так і його близьких осіб, наявність нерухомого та рухомого майна, значних грошових заощаджень, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування. Крім того, з доданих детективом матеріалів вбачається, перебування у володінні підозрюваного майна, яке не оформлено на останнього, однак фактично перебуває у його користуванні, що свідчить про приховані статки та об`єкти майна;

5)перебування та тривалий час проживання близьких членів сім`ї закордоном, що свідчить про відсутність соціальних зв`язків в Україні, а також наявність підстав та умов для проживання закордоном;

6)тісні професійні та соціальні зв`язки, в т.ч. з працівниками державних та правоохоронних органів, які можуть бути використані з метою ухилення від кримінальної відповідальності та уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїзду за межі України.

Слідчий суддя вважає, що наведені обставини свідчать про продовження вказаного ризику, а у співставленні можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить, що ймовірність вказаного ризику залишається.

Таким чином, зазначені вище обставини дають підстави вважати, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати.

3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя критично ставиться до доводів детектива та прокурора щодо продовження існування вказаного ризику, враховуючи, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, тобто відповідно до ст. 290 КПК України прокурор визнав зібрані докази достатніми для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України. Так, стороною обвинувачення фактично визнано, що ними зібрано докази, які вони вважають достатніми та необхідними для обгрунтування винуватості підозрюваного, та такі докази перебувають у їхньому розпорядженні.

Слідчий суддя приймає до уваги, що станом на розгляд вказаного клопотання не відшукано та не виявлено частину неправомірної вигоди, яка імовірно передана ОСОБА_4, однак зауважує, що ані детективом у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні, не надано пояснень щодо дій, які вчиняються стороною обвинувачення на пошуки та віднайдення таких важливих речових доказів у цьому кримінальному провадженні та перешкоди, які пов`язані з таким відшуканням.

У зв`язку із вказаним, слідчий суддя приходить висновку, що заявлений ризик не знайшов свого підтвердження.

3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті з іншими особами, залучення яких відбувалося саме підозрюваним, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;

-можливість здійснення впливу на свідків, якими є також судді Верховного Суду, які є колишніми колегами підозрюваного, а тому такий вплив може здійснюватися безпосередньо чи опосередковано;

-імовірний вплив на підозрюваного, кримінальне провадження відносно якого виділено, оскільки враховуючи зміст показань останнього та ознайомлення ОСОБА_4 з ними, вказаний ризик існує.

На переконання слідчого судді, продовжує існувати актуальність ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя відхиляє наведені у клопотанні відомості про імовірний вплив на суддів, дії яких перевіряються у межах іншого кримінального провадження, оскільки відомостей, які б підтверджували наявність такого провадження не надано, а тому наявність інтересу підозрюваного та відповідно таких суддів скоординувати свої показання не доведено.

3.3.4.Щодо ризику перешкоджання іншим чином

Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик продовжує існувати, з огляду на посаду підозрюваного та тривалий досвід роботи, має широке коло зв`язків, серед службових осіб різних судових, правоохоронних та інших державних органів, користуючись якими підозрюваний може опосередковано здійснювати тиск на представників сторони обвинувачення та суд з метою незаконного впливу на перебіг досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень.

Також слідчий суддя зауважує, що обставини та характер вчинення розслідуваних злочинів, зафіксовані факти конспірації у телефонних розмовах та використання іноземних номерів, вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій співучасників, що підтверджує схильність та здатність, зокрема і підозрюваного ОСОБА_4 приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами. Більше того, у контексті вказаного ризику слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений ним у співучасті з іншими особами, у т.ч. досі невстановленими суддями ВС, які одержали частину неправомірної вигоди. Враховуючи невстановлення наразі усіх ймовірно причетних осіб існує загроза вчинення дій, направлених на перешкоджанню досудовому розслідування для невикриття таких осіб.

У цьому контексті, слідчий суддя також бере до уваги повідомлені ОСОБА_9 під час його допиту відомості про поведінку ОСОБА_4 та прохання останнього діяти приховано та з певною обачністю (не спілкуватися у людних місцях, зберігати грошові кошти у малодоступних місцях, належних іншим особам).

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що заявлений ризик дійсно має місце та продовжує існувати.

3.3.5.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення

Вирішуючи питання щодо продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя бере до уваги відомості, отримані в ході негласних слідчих (розшукових) дій, імовірного впливу на формування державних органів суддівського врядування та можливість вчинення інших корупційних злочинів. Так, слідчий суддя вважає, що зазначені факти вказують на можливість вчинення (планування) іншого кримінального правопорушення, з урахуванням отриманих відомостей під час допиту ОСОБА_9 .

У той же час, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик має мінімальний рівень, оскільки відповідна інформація відома стороні обвинувачення ще з травня 2023 року, із цього часу, враховуючи відсутність підтверджуючих даних, детективом не вчинено жодних дій для перевірки таких відомостей.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що вказане кримінальне провадження перебуває на стадії завершення досудового розслідування та триває процес ознайомлення із матеріалами досудового розслідування.

У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що такий процес у більшій мірі залежить саме від представників сторони захисту, зокрема і підозрюваного. Враховуючи, що обсяг матеріалів складає 25 томів, а початок ознайомлення розпочато 03.10.2023, тобто з моменту повідомлення про завершення досудового розслідування. Таким чином, тривалість строку, протягом якого вказане досудове розслідування може бути закінчене залежить наразі від активності представників сторони захисту у процесі ознайомлення.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи сторони обвинувачення про неможливість закінчення досудового розслідування та необхідності продовження застосування запобіжного заходу.

3.5. Щодо існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 44 роки;

-достатній майновий стан підозрюваного та членів його родини;

-відомості про відшукання значної суми грошових коштів за місцем роботи (у сейфі робочого кабінету), які не є попереднього ідентифіковані та імовірно не є предметом неправомірної вигоди у сумі 1 105 000 доларів США, 1 700 євро, достовірних відомостей чи пояснень про належність їх іншим конкретним особам, у судовому засіданні не надано; відомості про можливість перебування у фактичній власності підозрюваного та його дружини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та гаражного боксу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яке номінально зареєстроване за іншу особу - ОСОБА_16 (загальна вартість цього майна згідно з договорами купівлі-продажу складає 9 081 426, 67 грн.);

-відсутність міцних соціальних зв`яків на території України, враховуючи, що дружина та діти тривалий час перебувають закордоном та жодного разу не відвідували Україну (окрім доньки);

-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

-наявність хронічних хвороб у підозрюваного, та погіршення стану здоров`я. Однак, у судовому засіданні захисниками та підозрюваним не надано відомостей про наявність захворювань, які несумісні з триманням під вартою;

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважає зазначити таке. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених вище, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, залишить можливість здійснювати дії, направлені на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема опосередковано через інших осіб. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, питання про продовження якого розглядається, не є безальтернативним, оскільки підозрюваному визначено право внести заставу. Так, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.09.2023 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу зменшено до 45 000 000 грн.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги, що протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою ризики зменшилися, а з моменту попереднього продовження строку дії під вартою змінилися обставини, які мають вплив при вирішенні питання про запобіжний захід. Зокрема, слідчий суддя враховує, що на даному етапі вказане досудове розслідування завершено, а тому слідством зібрано докази, які, на їх переконання є достатніми, обсяг підозри змінено та ОСОБА_4 інкриміновано злочин, який має менший ступінь суспільної небезпечності.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у сумі 45 000 000 грн як альтернативного запобіжного заходу підлягає зменшенню до 35 000 000 грн.

Слідчий суддя вважає, що вказаний розмір застави є помірним та достатнім. При цьому, зазначений розмір явно перевищує встановлений КПК України розмір, однак, при визначенні розміру застави, слідчий суддя бере до уваги тяжкість інкримінованого злочину, виключність обставин кримінального правопорушення - участь у вчиненні злочину у співучасті, специфіка інкримінованого злочину та його об`єкту, що поставило під загрозу суспільно-правові відносини, які виникають при здійсненні правосуддя. Більше того, у цьому контексті слідчий суддя відзначає, що сам підозрюваний був керівником найвищого суддівського органу та неправомірна вигода призначалася за прийняття рішення у справі, яке перебувало на розгляді колегіального суддівського органу, висновки якого є обов`язками для врахування нижчестоящими судами, а тому обставини цієї справи явно впливають на зниження рівня довіри суспільства до правосуддя.

У матеріалах кримінального провадження наявні відомості про можливість отримання неправомірної вигоди підозрюваним у сумі до 1 798 000 доларів США (саме підозрюваному було передано вказану суму неправомірної вигоди, яка зберігалася ним), частина з яких наразі не знайдена. У власності підозрюваного та членів його сім`ї перебуває значна кількість нерухомого та рухомого майна, наведеного вище, а також за місцем роботи підозрюваного відшукано велику суму грошових коштів яка не є ідентифікованою неправомірною вигодою. Також при розмірі застави, слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення про імовірну наявність у власності сім`ї підозрюваного квартири та гаражного боксу, які оформлені на сторонню особу, однак на утримання яких підозрюваним витрачалися значні суми коштів.

При цьому, слідчий суддя вважає, що показання ОСОБА_11, який вказав, що здійснив на себе оформлення майна фактично належного ОСОБА_4 про оформлення об`єктів нерухомості за проханням останнього є недостатніми для підтвердження відповідних фактів володіння особою майном, враховуючи специфіку ролей та статусу ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні.

Підсумовуючи вказане, слідчий суддя доходить висновку, що визначений розмір застави відповідає майновому та сімейному стану підозрюваного, обставинам кримінального провадження та є помірним. Відомостей, які би свідчили про зміну майнового стану підозрюваного стороною захисту не надано.

З огляду на вищевказане, слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є достатнім та необхідним та відповідає майновому та сімейному стану підозрюваного, а також обставинам кримінального провадження.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо переховування, впливу на свідків та експертів існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обгрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає - м. Київ, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_9 та свідками: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_8, ОСОБА_11,

5)здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю.

Таким чином, зважаючи на продовження існування ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.196 КПК слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчий суддя зауважує, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні визначено до 16.10.2023, однак 03.10.2023 сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

При цьому, згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, законодавством передбачено, що саме з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включаються у загальний строк досудового розслідування.

При цьому, невключення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, у зазначені в ст. 219 КПК України строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.

З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України.

Таким чином, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що надані із клопотанням про продовження строку тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для продовження ОСОБА_4 зазначеного запобіжного заходу на строк 60 днів.

За таких обставин, клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 слід задовольнити частково, продовживши дію тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 грудня 2023 року включно, при цьому зменшивши розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до суми 35 000 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року, - задовольнити частково.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 09 грудня 2023 року включно.

3.Зменшити суму застави, визначеної підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 як альтернативного запобіжного заходу до 35 000 000 (тридцяти п`яти мільйонів) гривень.

4.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

5.Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

6.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, у зв`язку із внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_8 та свідками: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_11 ;

6)носити електронний засіб контролю.

7.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави і до 09 грудня 2023 року включно.

8.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

9.Виконання ухвали у частині подальшого тримання під вартою доручити керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

10.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000202 від 01 травня 2023 року та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

11.Копію ухвали вручити прокурору, захисникам, а також негайно направити копію ухвали підозрюваному.

12.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 114203132