- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_5,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника - адвоката ОСОБА_7,
у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в с. Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області, що проживає в АДРЕСА_2, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився м. Київ, що зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Київ, що проживає в АДРЕСА_4, зареєстрований в АДРЕСА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в м. Корюківка Чернігівської області, що проживає в АДРЕСА_6, зареєстрований по АДРЕСА_7, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Чита Російської Федерації, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилась в м. Донецьк, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_9, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, який народився в с. Новоборовиці Свердловського району Луганської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_10, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_7 про зменшення розміру застави,
установив:
19.09.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зменшення розміру застави (Вх. № 34482/23-Вх).
І. Суть клопотання
Ухвалою суду від 16.06.2017 ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 10 000 000 грн. Станом на 29.06.2017 застава була внесена, а ОСОБА_6 звільнений з-під варти.
14.08.2017 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, закінчився, однак він продовжував сумлінно виконувати свої процесуальні обов`язки, не вчиняючи жодних дій, які могли бути розцінені як спроба ухилення від суду, переховування тощо. Ухвалою колегії суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2018 у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд, на ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із внесенням застави, на строк до 07.01.2019, яких він також неухильно дотримувався.
Далі, 13.02.2019 ухвалою колегії суддів Солом`янського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, відмовлено та визначено ОСОБА_6 заставу в іншому розмірі - 5 000 363 грн.
Ухвалами Вищого антикорупційного суду від 16.02.2021, від 04.11.2021 та від 10.01.2023 запобіжний захід у вигляді застави було змінено, шляхом зменшення її розміру, до 4 017 900 грн, 3 813 600 грн та 2 952 400 грн відповідно.
На думку сторони захисту, на даний час існують підстави для зменшення розміру застави, встановленого ухвалою суду від 10.01.2023, з огляду на таке.
Відповідно до численних рішень Європейського суду з прав людини, зокрема «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Єлоєв проти України», із перебігом ефективного розслідування справи, у цьому випадку - судового розгляду, зменшуються ризики, які стали підставою для обрання особі запобіжного заходу. Отже, зі спливом часу досудового розслідування та судового розгляду діє презумпція зменшення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Із моменту обрання запобіжного заходу ОСОБА_6, його стан здоров`я погіршився, про що свідчать відповідні медичні висновки, долучені до клопотання. Відповідно до їх змісту, ОСОБА_6 рекомендовано, зокрема, динамічне спостереження за станом здоров`я та перебігом хвороби, з проведенням необхідних клініко-лабораторних досліджень. Виконання зазначених вище рекомендацій потребує значних фінансових вкладень, що суттєво погіршує майновий стан обвинуваченого.
Крім того, в період воєнного часу, будучи особою, яка має право виїзду закордон, обвинувачений у зв`язку з сімейними обставинами двічі перетинав державний кордон України (08.04.2023 та 12.08.2023), проте, розуміючи, що стосовно нього розглядається кримінальне провадження, усвідомлюючи важливість явки у судове засідання, обидва рази повертався в той самий день на територію України. Обвинувачений ОСОБА_6 систематично та сумлінно відвідує усі судові засідання та приймає у них активну участь з метою найшвидшого встановлення об`єктивної істини у справі, що стороною обвинувачення не оспорюється.
Також, на утриманні обвинуваченого ОСОБА_6 перебувають неповнолітній син, 2006 року народження, та матір літнього віку, стан здоров`я якої потребує безперервного догляду та лікування, зокрема, в умовах стаціонару. Зазначені обставини, в свою чергу, відіграють роль стримуючого фактору, оскільки оголошення в розшук та/або зміна запобіжного заходу унеможливлять здійснення ОСОБА_6 належного догляду за хворим членом родини.
Майно, яке на праві власності належить обвинуваченому, з моменту здійснення досудового розслідування перебуває під арештом. Оскільки вартість такого майна значно перевищує встановлений розмір застави, сам по собі цей факт вже є суттєвим стримуючим фактором проти потенційно можливих порушень.
Основна частина застави була сплачена третіми особами. Збільшення рівня інфляції у зв`язку з війною в Україні, тривалість судового розгляду справи, на думку сторони захисту, завдає непомірну шкоду майновим інтересам заставодавців.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для зменшення розміру застави, встановленої обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.01.2023, до розміру, який становить 805 200 грн.
ІІ. Позиції учасників провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 просив суд задовольнити клопотання та зменшити розмір застави до 805 200 грн. У судовому засіданні зазначив, що наразі він не працює, має другу групу інвалідності, його родина перебуває на території України. Незалежно від будь-яких обставин, зобов`язується виконувати всі покладені на нього обов`язки та має на меті доказувати обставини своєї невинуватості. Додав, що до теперішнього часу продовжують існувати боргові зобов`язання перед заставодавцями, які з плином часу потрібно вирішувати.
Захисник ОСОБА_7 клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити та визначити розмір застави у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ризики, встановлені ст. 177 КПК України, з плином часу зменшуються, у країні зростає рівень інфляції, у зв`язку з чим кошти, сплачені заставодавцями в якості застави, стрімко знецінюються.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання сторони захисту. Зазначила, що розмір застави, який просить встановити сторона захисту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6, не дивлячись на всі обставини кримінального провадження. Ризики, встановлені ст. 177 КПК України, не зменшились до такого рівня, аби можна було встановити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку адвоката ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_5, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.01.2023 обвинуваченому ОСОБА_6 зменшено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 2 952 400 грн (1 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
На момент розгляду клопотання про зменшення розміру застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6 не покладено.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею чи про зміну способу їх виконання.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або змінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в цьому та в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, майновий стан та інші обставини, які мають суттєве значення.
Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку із виникненням інших обставин, які можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування. Оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а його тривалість, без врахування обставин справи в конкретному випадку, може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
У поданому адвокатом клопотанні та наданих у судовому засіданні поясненнях сторона захисту ставить питання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом її зменшення до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Розглядаючи клопотання про зменшення розміру застави (зміни запобіжного заходу), суд враховує те, що у кримінальному провадженні призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта; продовжують існувати ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування. Не дивлячись на такі обставини, наявність вказаних вище ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_6, дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання чи порука.
Разом з тим, суд враховує, що у кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд, тривалість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, яка була визначена для обвинуваченого у розмірі 1 100 прожиткових мінімумів, становить майже дев`ять місяців, стан здоров`я обвинуваченого погіршився, з огляду на що він потребує додаткових фінансів для лікування.
Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.
У цьому випадку необхідно також врахувати, що заставодавцем є не обвинувачений, а треті особи. Крім того, під час розгляду клопотання прокурор не надав суду відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_6 намагався зустрітись зі свідками або експертами у цьому кримінальному провадженні, якимось іншим чином впливати на них або вчиняв спроби переховуватись від правоохоронних органів та/або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Враховуючи, що ризики частково зменшилися, обвинувачений ОСОБА_6 не займає посад в АТ «Укргазвидобування» чи у пов`язаних із товариством структурах, належну процесуальну поведінку обвинуваченого з часу постановлення останнього судового рішення щодо зменшення розміру застави, тривалість дії запобіжного заходу (застави), який забезпечує виконання ним обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, суд вважає, що необхідно встановити заставу меншого розміру, який в тій же мірі дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п. 70).
З огляду на встановлені у ході розгляду клопотання обставини, суд вважає, що застава у розмірі 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (700 х 2 684 грн = 1 878 800 грн) для ОСОБА_6, з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого.
Разом з тим, решту зі сплаченого розміру застави у сумі 1 073 600 грн необхідно повернути заставодавцям ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у розмірі 719 312 грн та 354 288 грн пропорційно.
Враховуючи зазначені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання адвоката ОСОБА_7, поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, про зменшення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,201,372,376 КПК України, суд -
постановив:
Частково задовольнити клопотання захисника ОСОБА_7, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, про зменшення розміру застави. Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 952 400 грн. (1 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 1 878 800 грн (700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Суму застави в розмірі 719 312 грн (сімсот дев`ятнадцять тисяч триста дванадцять гривень) повернути заставодавцю - ОСОБА_15, РНКОПП НОМЕР_1 .
Суму застави в розмірі 354 288 грн. (триста п`ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят вісім гривень) повернути заставодавцю - ОСОБА_16, РНКОПП НОМЕР_2 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3