Документ № 114394133

Справа № 991/4493/23

Провадження № 1-кп/991/64/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

19 жовтня 2023 року Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

секретаря судового засідання ОСОБА_11 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_12 .

2.18 жовтня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.

3.У своєму клопотанні захисник ОСОБА_4 зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення попередньої ухвали від 14 вересня 2023 року. Зокрема щодо 1) погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 та невпинного прогресування захворювань в умовах тривалого перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор» (далі - СІЗО), постійного стресу внаслідок цього, що може спричинити інвалідизацію або його передчасну смерть, відповідно до висновків лікарів; 2) необхідності здійснення рекомендованого лікування ОСОБА_5, а саме проведення стентування, яке в умовах Київської міської медичної частини (далі - КММЧ) провести неможливо; 3) необхідності обстеження ОСОБА_5 в умовах спеціалізованого лікарняного закладу із залученням лікарів-фахівців; 4) надання ОСОБА_5 виключно симптоматичної медичної допомоги в межах можливостей КММЧ та неможливості надати йому повноцінну клініко-діагностичну медичну допомогу в умовах КММЧ; 5) низького рівня медичної допомоги ув`язненим та засудженим СІЗО в умовах КММЧ, що було встановлено за результатами моніторингового візиту секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноваженого) та викладено у звіті; 6) документального підтвердження місця реєстрації всіх членів сім`ї ОСОБА_5 в м. Києві; 7) відсутності у ОСОБА_13 можливості внесення суми застави за ОСОБА_5 .

4.Захисник ОСОБА_7 просила підтримати клопотання та змінити ОСОБА_5 запобіжний захід. Серед іншого наголосила, що 1) основною підставою для необхідності продовження тримання під вартою ОСОБА_5 суд помилково визначив тяжкість покарання, яке йому загрожує; 2) визначений судом розмір застави є непомірний; 3) в СІЗО ОСОБА_5 не забезпечений належною медичною допомогою.

4.1.Надала відповідь КММЧ від 05 жовтня 2023 року, з якої вбачається, що 1) в межах можливостей КММЧ ОСОБА_5 надається виключно симптоматична медична допомога та 2) неможливо надати йому повноцінну клініко-діагностичну медичну допомогу в умовах цієї установи.

4.2.Надала рекомендації Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова (далі - Інститут ім. Шалімова) від 29 вересня 2023 року про необхідність проведення стаціонарного спеціалізованого, комплексного обстеження пацієнта з залученням фахівців різних спеціальностей.

5.Обвинувачений ОСОБА_5, захисник ОСОБА_10 підтримали заявлене клопотання.

6.Прокурор ОСОБА_6, заперечуючи проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики, встановлені судом під час продовження тримання ОСОБА_5 під вартою, продовжують існувати, а сторона захисту зворотного не довела.

7.Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

8.Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1,2 ст. 331 КПК України).

8.1.Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

8.2.Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

8.3.Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

8.4.На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

8.5.Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

8.6.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання 1) розкрити питання існування обставин, про які не були відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

9.Як було зазначено раніше, обґрунтовуючи своє клопотання захисник ОСОБА_4 зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення попередньої ухвали.

10.В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_4 надав суду інформацію про задеклароване місце проживання дружини на дітей ОСОБА_5 . Вказана обставина не є новою у розумінні статті 201 КПК України та була відома стороні захисту під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою 14 вересня 2023 року, тому відхиляється судом. Крім того, зареєстроване місце проживання подружжя ОСОБА_14 та їх дітей за однією адресою в місті Києві не свідчить про їхнє фактичне проживання разом та про наявність міцних соціальних та сімейних зв`язків у ОСОБА_5, отже не нівелює ризик його переховування від суду.

11.Щодо відповіді адвоката ОСОБА_15 на адвокатський запит ОСОБА_4 . Згідно відповіді у тестя ОСОБА_5 ОСОБА_13 відсутні можливості для внесення застави, визначеної обвинуваченому. Разом із тим, при визначенні розміру застави, суд не приходив до висновку про можливість її внесення виключно ОСОБА_13, а враховував значні матеріальні активи родини та ОСОБА_5 (пункти 17.7.-17.10 ухвали від 14 вересня 2023 року). Крім того, вказана відповідь не спростовує обставини, встановлені в п. 17.9., 17.10. ухвали від 14 вересня 2023 року та не може характеризувати матеріальний стан ОСОБА_13 .

12.Щодо звіту групи національного превентивного механізму (далі група НПМ) про результати відвідування КММЧ. Дослідивши звіт, суд встановив, що групою НПМ за результатами конфіденційного спілкування з декількома ув`язненими та засудженими СІЗО й ознайомлення із медичною інформацією були виявлені порушення та надані рекомендації. Проте, вказаний звіт не містить категоричних висновків про низький рівень медичної допомоги ув`язненим та засудженим СІЗО в умовах КММЧ, про що заявив у своєму клопотанні захисник ОСОБА_4 . Більше того, зазначені у звіті групи НПМ факти не мають відношення до ОСОБА_5 та не свідчать про зменшення ризиків, встановлених в ухвалі від 14 вересня 2023 року.

13.Надані стороною захисту рекомендації Інституту ім. Шалімова від 29 вересня 2023 року про необхідність проведення стаціонарного спеціалізованого, комплексного обстеження ОСОБА_5 із залученням фахівців різних спеціальностей та інші, подібного характеру рекомендації, не можуть враховуватись під час розгляду клопотань про продовження чи зміну запобіжного заходу. На переконання суду, у контексті ситуації з ОСОБА_5, мета цих рекомендацій - орієнтувати осіб, зацікавлених у їх реалізації, вживати заходи, передбачені Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.

Про вказане свідчить й наданий стороною захисту лист начальника філії ЦОЗ ДКВС України в м. Києві та Київській області від 04 липня 2023 року, з якого вбачається таке: « ОСОБА_5 надані відповідні роз`яснення щодо можливості доставки його до обраного лікарняного закладу у будь-який інший час. При цьому необхідно повідомити адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» та Київської міської медичної частини заздалегідь, а саме 3-5 днів».

Інші доводи сторони захисту щодо стану здоров`я обвинуваченого вже були предметом оцінки під час продовження строку тримання під вартою та не є новими у розумінні статті 201 КПК України.

14.Щодо необхідності обстеження ОСОБА_5 в умовах спеціалізованого лікарняного закладу із залученням лікарів-фахівців та клініко-діагностичної допомоги суд зазначає таке. Матеріали справи містять відомості про додаткові обстеження ОСОБА_5, які відбувались поза приміщенням ДУ «Київський слідчий ізолятор» та супроводжувались конвоюванням ОСОБА_5 до ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова» 30 червня 2023 року та ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» 25 серпня 2023 року. Отже, формат подальших потенційних обстежень ОСОБА_5 не пов`язаний з видом застосованого щодо нього запобіжного заходу, відтак цей довід відхиляється судом. Крім того, у контексті цього блоку доводів сторони захисту, суд зазначає таке. У 2000 році Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав видав Загальний коментар № 14 (E/C.12/2000/4), в якому розглядались «суттєві питання, що виникають під час виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права» щодо статті 12 і «права на найвищий досяжний рівень здоров`я». Пункт 9 Загального коментаря містить більш чітке, оперативне формулювання щодо прав і свобод, включених до права на здоров`я. Містить пряме роз`яснення, що «право на здоров`я не слід розуміти як право бути здоровим». Більше того, добре здоров`я не може бути забезпечене державою, а держава не може забезпечити захист від усіх можливих причин поганого самопочуття людини. Натомість право на здоров`я формулюється як набір прав і свобод, які враховують біологічні та соціальні умови людини, а також наявні ресурси держави.

15.Інші доводи та міркування сторони захисту суд не може оцінити у межах розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та констатує, що вони зводяться до незгоди з ухвалою суду від 14 вересня 2023 року про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою. Окремо суд зазначає, що єдиною процесуальною реакцією на таку незгоду може бути виключно реалізація конституційного принципу апеляційного оскарження рішення суду.

16.Відтак, колегія суддів вважає, що встановлені ухвалою від 14 вересня 2023 року ризики, а саме переховування ОСОБА_5 від суду та незаконний вплив на свідків не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування чи зменшення.

17.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисників зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 194, 201, 371, 372, 375, 376 КПК, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_3