Документ № 114394161

Справа № 991/4164/23

Провадження 2-ві/991/2/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 жовтня 2023 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Широка К. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача - адвоката Шпака В. І. про відвід складу суду (головуючий суддя Хамзін Т. Р., судді Мойсак С. М., Михайленко В. В.) від розгляду цивільної справи № 991/4164/23 за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначена цивільна справа, яку протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Хамзіна Т. Р., суддів Мойсака С. М., Михайленко В. В.

15 травня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. 26 липня 2023 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24 серпня 2023 року.

20 жовтня 2023 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача - адвоката Шпака В. І. від 19.10.2023 про відвід всього складу суду від розгляду цивільної справи на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Того ж дня суд постановив ухвалу, якою визнав необґрунтованою вказану заяву про відвід складу суду та на підставі ч. 3 ст. 40 ЦПК України передав її разом із матеріалами справи до управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду для визначення судді, який має вирішити питання про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2023 для розгляду заяви про відвід складу суду визначена суддя Широка К. Ю.

1. Обґрунтування заяви про відвід суду

У заяві про відвід вказано, що під час проведення судового засідання 17 жовтня 2023 року прокурором було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи письмового доказу - Витягу з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль (далі - Витяг).

Однак, підготовче судове засідання по справі було завершено ухвалою суду від 26.07.2023 та справа була призначена до судового розгляду. Наразі, за твердженням адвоката, допитані майже всі свідки, досліджені письмові докази, заслухані виступи сторони позивача та відповідача.

В свою чергу, прокурором було повідомлено, що вказаний Витяг має певне доказове значення, оскільки він спростовує можливість перебування свідка ОСОБА_3 в Україні станом на 18 вересня 2019 року, в той час як допитаний в судовому засіданні 12.10.2023 свідок ОСОБА_4 стверджував, що він у цей час був в Україні.

Водночас, представник відповідача звернув увагу, що вказаний Витяг сформований 21 липня 2023 року детективом Національного антикорупційного бюро України. Таким чином, прокурором було заявлено про долучення до матеріалів справи письмового доказу, який де-факто перебував у володінні та розпорядженні прокурора з 21.07.2023, що надавало об`єктивну можливість прокурору заявити та подати вказаний доказ на стадії підготовчого судового засідання, яке ще здійснювалось на той час.

Також прокурором під час судового засідання 17.10.2023 року не заперечувалося, цей доказ був у нього станом на момент проведення підготовчого судового засідання при розгляді даної цивільної справи, однак тоді прокурор не вважав за доцільне долучати цей доказ до матеріалів справи.

В той же час, відповідно до положень ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач як особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, докази, які не подані у встановлений законом строк, в подальшому можуть бути подані тільки у виключних випадках, наприклад, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Таким чином, незважаючи на заперечення представника відповідача, колегією суддів незаконно приєднано до матеріалів справи вказаний доказ, який фактично існував у прокурора ще з 21.07.2023, але до суду був поданий лише 17 жовтня 2023 року.

При цьому, жодних клопотань про поновлення строку на подання доказів прокурором не заявлялося, а колегією суддів не вирішувалося. Питання щодо поважності причин несвоєчасного подання доказу судом не розглядалося, що є очевидним порушенням принципів змагальності у цивільному процесі, оскільки одна із сторін неправомірно тримає наявні у неї докази до кінця судового розгляду і подає їх тільки в останній момент.

Через існування даного доказу відповідач в подальшому був позбавлений своїх законних процесуальних прав на здійснення додаткового дослідження обставин, пов`язаних із залученням в судовому засіданні 17.10.2023 вказаного доказу.

Після прийняття колегією суддів рішення про залучення вказаного Витягу, представником відповідача заявлено клопотання про здійснення додаткового допиту свідка ОСОБА_4 (був допитаний до цього 12.10.2023), з метою поставити йому питання у зв`язку з даним письмовим доказом, якого не було в матеріалах справи та в розпорядженні у відповідача на момент проведення допиту свідка 12.10.2023.

Однак, колегією суддів незаконно відмовлено у здійснені додаткового допиту свідка, та отриманні пояснень з приводу нових фактів, які мають значення для розгляду даної цивільної справи.

За твердженням адвоката, такі дії колегії суддів носять неодноразовий характер, оскільки колегії суддів вже двічі заявлялися відводи, коли колегія суддів самостійно витребувала певні докази від оператора мобільного зв`язку за період значно більший, ніж про це просив прокурор по справі, тобто колегія суддів діяла упереджено і на користь тільки однієї із сторін судового процесу. Вказане очевидно порушує стандарти доказування, принципи диспозитивності і змагальності цивільного процесу, при цьому тільки на користь позивача.

Тож, з метою виключення всіх обставин, які очевидно викликають обґрунтований сумнів в об`єктивності та неупередженості суду при розгляді даної справи, просить задовольнити заяву про відвід та відвести весь склад суду по справі, а саме головуючого суддю Хамзіна Т. Р., суддів Мойсака С. М., Михайленко В. В., а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

2. Оцінка та мотиви суду

Суд, керуючись нормами ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, вирішує питання про відвід колегії суддів у цивільній справі № 991/4164/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст. 36 ЦПК України. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема у випадках, якщо:

-він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України);

-є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Заяву про відвід сформовано через систему «Електронний суд» 19.10.2023 (отримана канцелярією Вищого антикорупційного суду 20.10.2023) тобто не пізніше другого дня із дня, коли представник відповідача дізнався про підстави відводу в судовому засіданні 17.10.2023.

За наслідками розгляду питання про відвід колегії суддів суд дійшов таких висновків.

У своїй заяві представник відповідача посилається на наявність обставин, які, на його переконання:

1) свідчать про існування прямої чи побічної заінтересованості колегії суддів у результатах розгляду справи;

2) викликають сумніви в неупередженості суддів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02, п. 66, 67, 69), яким констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод - принципу безсторонності суду, навів критерії, сформовані усталеною практикою Суду, за якими має визначатися безсторонність суду - суб`єктивний та об`єктивний критерії. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, належить з`ясовувати чи існують, окрім самої поведінки, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву у безсторонності судді. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Проте у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Оцінюючи безсторонність колегії суддів за об`єктивним критерієм, суд констатує, що заява представника відповідача про відвід суддів не містить посилання на факти, які б свідчили про зацікавленість складу суду в особі суддів головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Мойсака С.М., Михайленко В.В. у результатах розгляду цивільної справи № 991/4164/23 та, відповідно, могли бути перевірені.

Доводи заяви про відвід щодо обставин, які начебто викликають сумніви в неупередженості суддів зводяться до висловлення сумнівів у правильності та законності частини прийнятих судом процесуальних рішень під час судового засідання.

Водночас, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Питання про обґрунтованість і законність судових рішень, прийнятих під час розгляду справи, може бути предметом розгляду і оцінки суду апеляційної інстанції у випадку їх оскарження в передбаченому законом порядку.

Разом з тим, з огляду на доводи, наведені у заяві про відвід, в даному випадку суд має оцінити процесуальні дії та рішення колегії суддів на предмет наявності упередженості суддів та існування заінтересованості в певному результаті розгляду справи за суб`єктивним критерієм.

Щодо долучення доказів на етапі судового розгляду

Представник відповідача як на підставу відводу вказує, що колегією суддів незаконно приєднано до матеріалів справи Витяг щодо перетину свідком державного кордону, який був наявний у позивача ще на етапі підготовчого провадження, однак долучений ним в судовому засіданні на етапі судового розгляду 17 жовтня 2023 року, що, на думку адвоката, є порушенням принципів змагальності у цивільному процесі.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В клопотанні прокурора про приєднання доказів до матеріалів справи від 17.10.2023 (т. 3 а.с. 181-183) ним обґрунтовано неможливість подання вказаного доказу раніше, а саме зазначено, що під час допиту свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні 12.10.2023, останній підтвердив суду, що позику у розмірі 2,4 млн грн отримано ОСОБА_5 згідно з розпискою від 18.09.2019. Сама ж розписка була надана суду лише 26 вересня 2023 року, тому саме після цієї дати виникла необхідність долучити відомості щодо не перебування свідка на території України з 14.09.2019 до 22.09.2019.

Позивач вказав, що ці відомості мають значення для розгляду справи, оскільки спростовують отримання відповідачем грошових коштів, які використані як дарунок синові та фактично свідчать про введення суду в оману. З огляду на ці нові обставини, про які позивачу стало відомо лише 12.10.2023, ним надається відповідний доказ на підтвердження перетину свідком державного кордону.

Тож, позивач обґрунтував неможливість подання вказаного доказу раніше (через відкриття нових обставин, про які позивачу стало відомо лише 12.10.2023) у відповідності до вимог ч. 8 ст. 83 ЦПК України, а суд долучив вказаний доказ, оскільки актуальність нової інформації виникла саме після допиту свідка ОСОБА_6 та надання ним показань щодо обставин позики та означення дат (т. 3 а.с. 190).

Суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати про прояв упередженого ставлення колегією суддів щодо сторони відповідача, оскільки долучення нових доказів обґрунтовано позивачем у своєму клопотанні та долучено судом у відповідності до норм процесуального законодавства.

Щодо відмови в повторному допиті свідка

Суд вважає, що відмова у повторному допиті свідка з метою поставити йому нові питання у зв`язку з письмовим доказом, якого не було в матеріалах справи на момент проведення його допиту 12.10.2023, також не свідчить про упередженість суду, оскільки в судовому засіданні з`ясовано, що свідок вже дав вичерпну інформацію щодо його перебування в країні в зазначений час (т. 3 а.с. 190). Суд вважає, що суперечність показань свідка та наявних письмових доказів повинна бути оцінена судом при постановлені судового рішення по суті, вказане не передбачає обов`язкової необхідності його повторного допиту.

Таким чином, суд за результатами розгляду матеріалів провадження не встановив обставин, які достовірно б вказували на необ`єктивність та упередженість колегії суддів, наявність заінтересованості у результатах розгляду справи. Суд вважає, що підставою для звернення з відводом колегії суддів стала незгода сторони з процесуальними рішеннями, що у відповідності до частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Отже, заява представника відповідача адвоката Шпака В. І. про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає за відсутні передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстав для відводу суддів Хамзіна Т. Р., Мойсака С. М., Михайленко В. В.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Шпака Володимира Івановича про відвід складу суду (головуючого судді Хамзіна Т.Р., суддів Мойсака С.М., Михайленко В.В.) від участі в цивільній справі № 991/4164/23 за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Широка К. Ю.