- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/9378/23
Провадження № 1-кс/991/9468/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність Генерального прокурора та постанову прокурора від 13.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання,
УСТАНОВИВ:
23.10.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 від 20.10.2023 на бездіяльність Генерального прокурора та постанову прокурора від 13.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання. Скаржник просить скасувати постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 від 13.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання та зобов`язати Генерального прокурора розглянути клопотання ОСОБА_2 про зміну підслідності у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023.
Дослідивши зміст скарги та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на таке.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Обґрунтовуючи своє звернення з даною скаргою до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, ОСОБА_2 зазначив про те, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 209 КК України, за наявності хоча б однієї з умов, передбачених п.п. 1 - 3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження № 72023000410000034 від 11.08.2023 за належністю розслідування має бути віднесено до компетенції Національного антикорупційного бюро України, в тому числі зважаючи на те, що стверджуваний органами досудового розслідування розмір збитків становить 5 877 765 263,20 грн та підпадає під категорію тяжких наслідків, що згідно з абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України є однією з умов підсудності та здійснення судового контролю кримінальних проваджень Вищим антикорупційним судом.
Стосовно зазначених вище доводів слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.
За приписами ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України.
Корупційними вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу; кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 366-2 та ст. 366-3 цього Кодексу (примітка до статті 45 КК України).
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях стосовно кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Пунктами 1 - 3 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачені умови, наявність хоча б однієї з яких повинна мати місце, при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо корупційних кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, а саме: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1); за розміром предмета кримінального правопорушення або розміру завданої шкоди, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків (п. 2); за службовою особою, щодо якої вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ст. 369 або ч. 1 ст. 369-2 КК України (п. 3). Також, в абз. 2, 3 та 4 п. 3 ч. 5 ст.216 КПК України зазначені інші випадки здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування: за рішенням прокурора, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами НАБ України; за рішенням Директора НАБ України за погодженням із прокурором САП; вчинені службовими особами НАБ України.
Отже, слідчі судді Вищого антикорупційного суду не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, які не віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України.
Із доданих до скарги матеріалів слідує, що головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 200 (чинна до 01.07.2020), ч. 1 ст. 263 КК України, а також за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.
02.09.2023 у межах цього кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 209КК України. 14.09.2023 ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.
У своїй скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулось із заявою про залучення до кримінального провадження № 72023000410000034 від 11.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209КК України, як потерпілого. Оскільки, АТ КБ «ПриватБанк» на цей час, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 594, є державним банком із 100 % державною структурою власності, згідно вимог ст. 216 КПК України, вважає, що досудове розслідування повинно здійснюватися детективами Національного антикорупційного бюро України.
Така позиція скаржника не знайшла свого документального підтвердження. Так, згідно зі слідчою версією подій, кримінальні правопорушення, внаслідок яких була спричинена шкода АТ КБ «ПриватБанк» та у вчиненні яких ОСОБА_2 повідомлено про підозру, вчинені у 2013 році, коли у статутному капіталі банку частка державної та комунальної власності була відсутня.
Отже, ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 від 13.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання та зобов`язати Генерального прокурора розглянути клопотання ОСОБА_2 про зміну підслідності у кримінальному провадженні № 72023000410000034 від 11.08.2023, у якому:
1)відсутній суб`єкт вчинення кримінального правопорушення, визначений п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України;
2)відсутні ознаки завдання шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.ст. 191, 209 КК України, службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
3)не розслідуються відомості за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинені щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
З викладеного вбачається, що підстави та процесуальні повноваження з розгляду цієї скарги у слідчого судді Вищого антикорупційного суду відсутні.
Щодо застосування абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України для визначення підсудності кримінального провадження № 72023000410000034 Вищому антикорупційному суду, на що посилається скаржник ОСОБА_2, в матеріалах скарги відсутні підтвердження наявності такої умови, оскільки не надано рішення прокурора, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, яке здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України, про віднесення кримінального провадження, передбаченого абзацом першим частини п`ятої статті 216 КПК України, до підслідності детективів НАБ України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам, у зв`язку з чим таке посилання також не може бути застосованим для визначення підсудності скарги ОСОБА_2 . Вищому антикорупційному суду.
Частиною 2 статті 304 КПК України закріплено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подана скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки вона не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді.
Керуючись ст.ст. 33-1, 303-304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Повернути ОСОБА_2 матеріали скарги на бездіяльність Генерального прокурора та постанову прокурора від 13.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1