- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/9368/23
Провадження 1-кс/991/9452/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця республіки Дагестан, Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що фактичний бенефіціарний власник ТОВ «Пром Бізнес Груп», ПМП «МИР», ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Фемос», а також інших суб`єктів господарювання, ОСОБА_6 за попередньою змовою зі службовими особами Державної міграційної служби України (далі - ДМС), а саме заступником Голови ДМС ОСОБА_7 та начальником управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва (далі - УРГЗКБ) ДМС ОСОБА_8 заволодів коштами ДМС в особливо великих розмірах під час закупівлі робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 29.
Так, ОСОБА_6, як організатор злочину, керував діями інших учасників; залучив підконтрольні йому підприємства з метою укладення ДМС з ними договорів підряду за спрощеною процедурою закупівлі на виконання робіт з технічного обстеження будівлі, розробку проєктно-кошторисної документації, виконання ремонтних робіт, робіт з реконструкції, надання послуг з технічного нагляду; забезпечив спотворення відкритих торгів в рамках 2 та 3 черг реконструкції; сприяв службовим особам ДМС у прийнятті рішення на користь підконтрольних йому суб`єктів господарювання; забезпечив внесення до первинної звітної документації з будівництва, а також кошторисів до договорів на виготовлення проєктно-кошторисної документації завідомо недостовірних відомостей щодо вартості робіт та поставленого устаткування, умисно завищивши їх, вчиняв інші дії, спрямовані на реалізацію злочинного задуму.
Внаслідок завищення вартості робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації за договорами № 49,72,73,75, а також внаслідок завищення вартостівиконаних робіт за договорами № 85, № 95, № 71, № 92, № 104, в тому числі нестачі товарно-матеріальних цінностей за договорами № 85, 71, державному бюджету завдано збитків на загальну суму 88 143 084,49 грн.
Детективами Національного бюро 21.09.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, щоОСОБА_6 може здійснити спроби: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_6 є бенефіціарним власником тих компаній, про які детективом зазначено у клопотанні, а також не доведено те, що він є суб`єктом кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Надана до матеріалів справи постанова про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук не є належним підтвердженням того, що особу дійсно оголошено в міжнародний розшук, оскільки відсутні відповідні докази.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про час та місце проведення якого повідомлений шляхом направлення повістки про виклик за місцем проживання.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
У межах цього кримінального провадження 21.09.2023 щодоОСОБА_6 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлень визначено Главою 11 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно із ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до відомостей інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_6 27.11.2021 перетнув державний кордон України та до цього часу в Україну не повернувся. (т. 1 а.с. 79).
Встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином Російської Федерації. (т. 1 а.с. 258 зворот - 259).
Згідно інформації Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 02.10.2023, громадянину Російської Федерації ОСОБА_6 27.09.2012 УДМС України в Київській області надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» (як особі, яка є чоловіком іммігрантки) та документовано посвідкою на постійне проживання України Серія НОМЕР_1 від 29.10.2012, терміном дії - безстроково. В подальшому, в порядку обміну, у зв`язку з непридатністю посвідки для подальшого використання, іноземця було документовано посвідкою на постійне проживання Серія НОМЕР_2 від 21.12.2015, терміном дії - безстроково. (т.1 а.с. 258).
Тобто наявні підстави вважати, щоОСОБА_6 як на момент складання повідомлення про підозру, так і на момент розгляду цього клопотання перебуває за межами території України. Сторона захисту у судовому засіданні не спростовувала цей факт.
У зв`язку із відсутністю ОСОБА_6 за місцем проживання 21.09.2023 органом досудового розслідування вжито наступні заходи з метою повідомлення йому про підозру: примірник повідомлення про підозру поміщено до поштової скриньки за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ; примірник повідомлення про підозру вручено представнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 - КП «КУП» Олександрівкажитлобутсервіс», яка обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; примірник повідомлення про підозру вручено представнику Пристоличної сільської ради, оскільки місце реєстрації проживання ОСОБА_6 входить у межі Пристоличної територіальної громади; на мобільний додаток «WhatsApp», який прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_3, що використовується ОСОБА_6, скеровано повідомлення про підозру, у додатку наявна відмітка про прочитання повідомлення; додатково скеровано на електронну пошту ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується протоколом вручення повідомлення про підозру з додатками. (т.1 а.с. 67-74).
Отже, орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України щодо вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 21.09.2023, останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, отже щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення, інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: висновку експерта №1041/71201 від 12.09.2023 за результатами проведення судово-економічної експертизи; протоколів негласних слідчих (розшукових) дій від 11.01.2021, 29.03.2021, 31.05.2021, 11.08.2021; протоколів огляду від 22.11.2022, 01.09.2021, 12.09.2023, 07.09.2023, 20.01.2022, 14.09.2022, 12.07.2023, 13.07.2023, 02.08.2023, 16.02.2022, 18.08.2023; висновку експерта №189/23-22 від 28.02.2023 за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи; висновку експерта №2066/22-25/1260-1268/23-25 від 14.07.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи; протоколів допиту свідків; відповіді ДМС України від 07.03.2023 на запит Національного бюро від 22.02.2023; спільного наказу Фонду державного майна України та Державної міграційної служби України від 23.12.2015 №1973/170 «Про передачу будівлі по вул. Павлівській, 29 у м. Києві»; договору №07/2017-ОБК/55 від 21.07.2017, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Індастріал Констракшн Груп», на закупівлю послуг з проведення технічного обстеження несучих будівельних конструкцій; договору від 07.08.2017 № 59, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп», щодо розроблення проєктно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві»; договору № 92 від 06.12.2017, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд», на закупівлю робіт з розроблення кошторисної документації для виконання робіт з капітального ремонту (аварійного) внутрішньої системи опалення нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві»; договору № 104 від 18.12.2017, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд», на закупівлю робіт з капітального ремонту (аварійного) покрівлі нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві»; договору від 30.05.2018 № 49, укладеного між Державною міграційною службою та ПМП «МИР», щодо виготовлення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві»; договору від 22.08.2019 № 72, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп» на закупівлю робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІ черга.(коригування)»; договору від 28.08.2019 № 73, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп», на закупівлю робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІІ черга.Стадія Проєкт»; договору від 04.12.2020 № 75, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп», на закупівлю робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІІ черга. Стадія Розробка»; договору від 14.09.2018 № 85, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд», на закупівлю робіт реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІ черга.»; договору від 30.10.2018 № 95, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд», на закупівлю робіт реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІ черга.»; договору від 17.10.2018 № 99, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Управління будівельними проєктами «Будінвестконсалт», на закупівлю робіт з проведення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІ черга.»; договору від 30.11.2020 № 71, укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Будівельна компанія «Фемос», на закупівлю робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі(корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІІ черга.»; договору від 04.12.2020 № 79, укладеного між Державною міграційною службою та ФОП ОСОБА_9, про здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІІ черга.»; інших матеріалів, долучених до клопотання.
Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими. Прокурор навів достатні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у клопотанні обставин, до якого може бути причетний, у тому числі і ОСОБА_6, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6, дослідивши у сукупності додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Доводи захисника щодо необгрунтованості підозри зводяться до оцінки наданих детективом доказів, жодних доказів на підтвердження повідомлених ним обставин до справи не надано.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відноситься до корупційних.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Як встановлено під час розгляду клопотання ОСОБА_6 27.11.2021 виїхав з України та до цього часу не повертався. Також, слідчий суддя враховує, що підозрюванийОСОБА_6 є громадянином Російської Федерації, проживав на території України на підставі посвідки на постійне проживання.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 викликався до Національного бюро на 25.09.2023 та 02.10.2023, про що було повідомлено і його захисника ОСОБА_4, а також на 10.10.2023, про що 05.10.2023 на сайті Національного бюро опубліковано повістку про виклик. Однак, на виклики ОСОБА_6 не прибув.
Вказані обставини у сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива у клопотанні про можливість підозрюваного ОСОБА_6 здійснити дії, визначені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що зокрема свідчать відомості про факт розмови ОСОБА_6 з іншим фігурантом у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_8, під час якої вони обговорювали спосіб за участі правоохоронних органів щодо вирішення питання про схилення представників технагляду до співпраці, що підтверджується матеріалами справи. (т. 1 а.с. 182).
Разом з цим, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_6 інкримінується скоєння кримінального правопорушення у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
Як встановлено вище, 27.11.2021ОСОБА_6 виїхав з України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування (25.09.2023, 02.10.2023 та 10.10.2023) не прибував. Так, ОСОБА_6 викликалася до органу досудового розслідування шляхом надіслання повісток на адресу за його місцем проживання, житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання, представнику сільської ради у межі якої входить місце його проживання, засобами телефонного зв`язку через застосунок «WhatsApp» на номер мобільного телефону, якими користується ОСОБА_6 - НОМЕР_3, та на його електронну пошту - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,а також шляхом розміщення на офіційному сайті Національного бюро.
Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_6, тому останній належним чином повідомлений про виклик до Національного бюро.
Постановою детектива Національного бюро від 10.10.2023 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із перебуванням останнього за межами України та неприбуттям на неодноразові виклики детектива, неповідомленням поважних обґрунтованих підстав неприбуття.
За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.
Тобто, розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу, а ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення.
Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення відповідної постанови, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_6, доведення наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_6 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1