Пошук

Документ № 114515460

  • Дата засідання: 08/11/2023
  • Дата винесення рішення: 08/11/2023
  • Справа №: 991/8977/23
  • Провадження №: 52020000000000137
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
  • Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.

Справа № 991/8977/23

Провадження 1-кс/991/9051/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що заступник голови Державної міграційної служби України (далі - ДМС) ОСОБА_6 за попередньою змовою з начальником управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС (далі - УРГЗКБ) ОСОБА_7 та фактичним бенефіціарним власником ТОВ «Будівельна компанія «Фемос», а також інших суб`єктів господарювання, ОСОБА_8 заволодів коштами ДМС в особливо великих розмірах під час закупівлі робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 29.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 1192-р будівлю по вул. Павлівська, 29, м. Київ віднесено до сфери управління ДМС.

З огляду на відсутність у ДМС власної адміністративної будівлі керівництвом зазначеного державного органу прийнято рішення реконструювати зазначену будівлю з метою облаштування майбутнього адміністративного корпусу, а також виконати ремонтні роботи з метою можливості забезпечення переміщення до неї частини персоналу.

Встановлено, що з 21.01.2020 по 21.02.2023 ОСОБА_6 обіймав посаду заступника Голови ДМС Українив, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, отже був службовою особою.

Слідством встановлено, що не пізніше 30.11.2020 фактичний бенефіціар групи компаній, які здійснювали реконструкцію будівлі в рамках ІІ та ІІІ черг, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дійшли спільної домовленості (увійшли у злочинну змову) щодо вчинення скоординованих дій, спрямованих на заволодіння бюджетними коштами в рамках закупівлі робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації, а також фактичних робіт з реконструкції в рамках ІІІ черги з ОСОБА_6, який з часу призначення був фактичним куратором УРГЗКБ та відповідальним за реконструкцію будівлі.

На виконання злочинного плану ОСОБА_6 уклав з підконтрольними ОСОБА_8 підприємствами договори-підряду на виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації, виконання робіт з реконструкції, а також щодо надання послуг з технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції в рамках ІІІ черги, а саме:

04.12.2020 договір №75 з ТОВ «Пром Бізнес Груп» на закупівлю робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації: «Реконструкція нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у Шевченківському районі м. Києва, в адміністративну будівлю. ІІІ черга» стадія «Р»;

30.11.2020 договір №71 з ТОВ «Будівельна компанія «Фемос» на закупівлю робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у Шевченківському районі м. Києва, в адміністративну будівлю. ІІІ черга;

04.12.2020 договір №79 з ФОП ОСОБА_9 про здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у Шевченківському районі м. Києва, в адміністративну будівлю. ІІІ черга.

В подальшому, в період часу з 29.12.2020 по 17.12.2021 ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно розуміючи, що до актів виконаних робіт внесені відомості щодо обсягів та вартості робіт й матеріалів, які не відповідають дійсності, є завищеними, особисто підписав зазначені акти (форми КБ-2В).

Внаслідок завищення вартості робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації за договором № 75, а також внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором № 71 державному бюджету завдано збитків на суму 42 460 395,39 грн.

Детективами Національного бюро 21.09.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, щоОСОБА_6 може здійснити спроби: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.

Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що стороною обвинувачення не обґрунтовано неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів. Також захисник наполягав на відсутності ризиків, посилаючись на те, що у вересні 2021 року у ОСОБА_6 проведено обшук, він добровільно надав пароль доступу до свого телефону, не перешкоджав здійсненню слідчих дій. Після чого ОСОБА_6 не вчиняв будь-яких дій з метою переховування, а виїхав за межі України лише в березні 2023 року. На момент виїзду ОСОБА_6 за кордон щодо нього не вчинялись жодні слідчі дії, зокрема, виклики до органу досудового розслідування. Стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_6 виїхав за кордон з метою переховування. Крім того, не доведеним є ризик впливу на свідків, потерпілого, інших підозрюваних з огляду на ту обставину, що на даний час ОСОБА_6 не працює в Державній міграційній службі України. Наявна в матеріалах справи постанова про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук не є належним підтвердженням того, що особу дійсно оголошено в міжнародний розшук, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання цієї постанови.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про час та місце проведення якого повідомлений шляхом направлення повістки про виклик за місцем проживання.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

У межах цього кримінального провадження 21.09.2023 щодо ОСОБА_6 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 191 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлень визначено Главою 11 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно із ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до відомостей інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_6 16.03.2023 перетнув державний кордон України у напрямку «виїзд» та до цього часу в Україну не повернувся, підстава для виїзду у період воєнного стану - розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 154 від 13.03.2023. (т. 1 а.с. 282).

Встановлено, що ОСОБА_6 надано дозвіл на виїзд за межі України не більше одного місяця, як водію, який здійснює перевезення для потреб ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, що підтверджується інформацією, отриманою від Київської обласної військової адміністрації. (т.1 а.с. 283-285).

Тобто наявні підстави вважати, щоОСОБА_6 як на момент складення повідомлення про підозру, так і на момент розгляду цього клопотання перебуває за межами території України. Сторона захисту у судовому засіданні не спростовувала цей факт.

У зв`язку із відсутністю ОСОБА_6 за місцем проживання органом досудового розслідування вжито такі заходи з метою повідомлення йому про підозру: примірник повідомлення про підозру направлено засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6, а саме: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; примірник повідомлення про підозру вручено представнику житлово-експлуатаційних організацій за місцем проживання ОСОБА_6, зокрема: КП «УЖКГ «Ірпінь», яке обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; про наявність повідомлення про підозру ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, повідомлено його матері - ОСОБА_10, яка відмовилась отримувати примірник повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_6 ; на мобільний додаток «Viber», який прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_1, що використовується ОСОБА_6, скеровано повідомлення про підозру, додатково скеровано на електронну пошту ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується протоколом вручення повідомлення про підозру з додатками. (т.1 а.с. 67-74).

Отже, орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України щодо вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 21.09.2023, останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, отже щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення, інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: висновку експерта №189/23-22 від 28.02.2023 за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи; висновку експерта №1041/71201 від 12.09.2023 за результатами проведення судово-економічної експертизи; протоколів негласних слідчих (розшукових) дій 11.01.2021, 23.03.2021, 31.05.2021; протоколів допиту свідків; протоколів огляду від 20.10.2022 з додатком, 02.06.2023, 03.12.2022 з додатками, 20.01.2022, 14.09.2022 з додатками, 12.07.2023, 13.07.2023, 02.08.2023, 16.02.2022, 18.08.2023; відповіді ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» на запит Національного бюро від 06.10.2022 з додатками, а саме копії: договору №В2В/185/14-0616 від 14.06.2016, рахунку-фактури від 14.01.2021, видаткової накладної від 21.01.2021; відповіді ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» на запит Національного бюро від 08.08.2023; висновку Державної аудиторської служби України від 18.01.2022 з додатками; висновку експерта №2066/22-25/1260-1268/23-25 від 14.07.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи; відповіді ДМС України від 07.03.2023 на запит Національного бюро від 22.02.2023 з додатками; спільного наказу Фонду державного майна України та Державної міграційної служби України від 23.12.2015 №1973/170 «Про передачу будівлі по вул. Павлівській, 29 у м. Києві»; договору від 21.07.2017 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Індастріал Констракшн Груп» №07/2017-ОБК/55 на закупівлю послуг з проведення технічного обстеження несучих будівельних конструкцій; протоколів засідань тендерного комітету від 21.07.2017, 07.08.2017, 21.11.2017, 29.11.2017, 22.08.2019, 28.08.2019, 13.08.2018, 08.10.2019, 11.11.2020; договору від 07.08.2017 №59 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп» щодо розроблення проєктно-кошторисної документації по об`єкту «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві» стадії: «ЕП» (ескізний проект); договору №92 від 06.12.2017 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд» на закупівлю робіт з розроблення кошторисної документації для виконання робіт з капітального ремонту (аварійного) внутрішньої системи опалення нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві»; договору №104 від 18.12.2017 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд» на закупівлю робіт з капітального ремонту (аварійного) покрівлі нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві»; договору від 30.05.2018 №49 укладеного між Державною міграційною службою та ПМП «МИР» щодо виготовлення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві» в адміністративну будівлю. ІІ черга.» стадії: «Р» (робоча документація); договору від 22.08.2019 №72 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп» на закупівлю робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві» в адміністративну будівлю. ІІ черга» (коригування); договору від 28.08.2019 №73 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп» на закупівлю робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІІ черга.»; договору від 04.12.2020 №75 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Пром Бізнес Груп» на закупівлю робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція нежитлової громадської будівлі, розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві, в адміністративну будівлю. ІІІ черга» стадії «Р»; договору від 14.09.2018 №85 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд» на закупівлю робіт реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІ черга; договору від 30.10.2018 №95 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Тензасоюзбуд» на закупівлю робіт реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІ черга; договору від 17.10.2018 №99 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Управління будівельними проєктами «Будінвестконсалт» на закупівлю робіт з проведення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІ черга; договору від 30.11.2020 №71 укладеного між Державною міграційною службою та ТОВ «Будівельна компанія «Фемос» на закупівлю робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІІ черга; договору від 04.12.2020 №79 укладеного між Державною міграційною службою та ФОП « ОСОБА_9 » про здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: вул. Павлівська, 29, у м. Києві в адміністративну будівлю. ІІІ черга; інших матеріалів, долучених до клопотання.

Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими. Прокурор навів достатні відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з дослідженими матеріалами та наданими поясненнями дають підстави для висновку, що могли мати місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у клопотанні обставин, до якого може бути причетний, у тому числі і ОСОБА_6, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6, дослідивши у сукупності додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відноситься до корупційних.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Також, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, про що свідчать відомості, наявні в системі ДПС України «Аркан».

Як встановлено під час розгляду клопотання ОСОБА_6 16.03.2023 виїхав з України та до цього часу не повертався.

Захисник у судовому засіданні наполягав на тому, що виїзд ОСОБА_6 за межі України не здійснено з метою переховування від правоохоронних органів чи суду. Водночас, не зміг пояснити та належним чином підтвердити доказами, що є причиною невиконання підозрюваним вимог розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 154 від 13.03.2023 та неповернення в Україну.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 викликався до Національного бюро на 25.09.2023 та 02.10.2023, а також на 10.10.2023, про що 05.10.2023 на сайті Національного бюро опубліковано повістку про виклик. Однак, на виклики ОСОБА_6 не прибув.

Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

При вирішенні питання про наявність ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує матеріали справи, які містять відомості про те, що 13.11.2020 ОСОБА_6 з ОСОБА_7 обговорювали методи впливу на працівницю УРГЗКБ, яка також певний час виконувала обов`язки секретаря тендерного комітету ДМС - ОСОБА_11 та є свідком у кримінальному провадженні, що підтверджується матеріалами справи. (т.1 а.с. 123-124).

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Як встановлено вище, 16.03.2023 ОСОБА_6 виїхав з України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування (25.09.2023, 02.10.2023) не прибував. Так, ОСОБА_6 викликалася до органу досудового розслідування шляхом надіслання повісток на адресу за його місцем проживання та реєстрації, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання, засобами телефонного зв`язку через застосунок «Viber» на номер мобільного телефону, якими користується ОСОБА_6, на електронну пошту ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що підтверджується матеріалами справи. (т. 1 а.с. 67-74)

Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_6, тому останній належним чином повідомлений про виклик до Національного бюро.

Доводи захисника про відсутність в матеріалах справи належних доказів оголошення міжнародного розшуку підозрюваного не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.

Постановою детектива Національного бюро від 10.10.2023 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із перебуванням останнього за межами України та неприбуттям на неодноразові виклики детектива, неповідомленням поважних обґрунтованих підстав неприбуття. (т. 1 а.с. 75-76)

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.

Тобто, розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу, а ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення.

Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення відповідної постанови, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_6, доведення наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_6 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1