- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
Справа № 761/16104/18
Провадження № 1-кп/991/139/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
25 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_6 від 25.10.2023 № 1/1-В про відвід прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000434 від 26.06.2017, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження.
25.10.2023 обвинувачений ОСОБА_6 подав через канцелярію суду заяву про відвід прокурора ОСОБА_5 (від 25.10.2023 № 1/1-В) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України у зв`язку з тим, що існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Заява мотивована посиланням на такі обставини:
1) постанова від 07.08.2023 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, якою прокурор ОСОБА_5 включений до складу групи прокурорів і визначений старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000434 від 26.06.2017, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 36, ст. 110 КПК України, оскільки є немотивованою, не зазначено підстав, зокрема зміни старшого групи прокурорів прокурора ОСОБА_8 та визначення ОСОБА_5 старшим групи прокурорів, хоча він почав працювати в прокуратурі з початку 2023 року. При прийнятті вказаної постанови прокурор ОСОБА_9 не дотримався вимог ч. 1 ст. 1 КПК України;
2) у постанові від 07.08.2023 не зазначено повно по батькові та ім`я прокурора ОСОБА_13, що унеможливлює повноцінно установити особу, яка уповноважена здійснювати функції прокурора в цьому кримінальному провадженні. Посвідчення прокурора ОСОБА_5 може підтверджувати виключно його посаду та статус прокурора САП, а не процесуального прокурора у кримінальному провадженні №52017000000000434 від 26.06.2017;
3) прокурор ОСОБА_5 не приймав участі як процесуальний прокурор на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №52017000000000434 від 26.06.2017, тому не володіє в повному обсязі інформацією щодо обставин, на підставі яких було висунуте ОСОБА_6 обвинувачення на підставі обвинувального акта від 26.04.2018 та допущених органом досудового розслідування порушень під час проведення досудового розслідування, зокрема під час виконання вимог ч. 2, 12 ст. 290 КПК України та винесення інших процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні. Так, під час судового засідання 18.10.2023 прокурор під час надання суду документів, які на його думку, підтверджують процесуальні права детективів та процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000434 від 26.06.2017, не зміг на вимогу суду зазначити, коли були винесені та за яких обставин з`явилися і де в матеріалах (в якому томі судової справи) знаходяться постанови про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи у кримінальному провадженні № 52017000000000582 від 31.08.2017 та про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000582 від 31.08.2017. У зв`язку з цим прокурор ОСОБА_5 зазначив суду, що він не знайомий з матеріалами кримінального провадження №52017000000000434 від 26.06.2017 і надасть суду пояснення в наступному судовому засіданні. Також прокурор ОСОБА_5 не зміг надати суду пояснення в тому ж судовому засіданні з питання щодо відкриття стороні захисту певних документів під час виконання вимог ст. 290 КПК України. На думку обвинуваченого, такі дії прокурора ОСОБА_5 порушують право на захист обвинуваченого щодо отримання ефективної правничої допомоги, так як сторона захисту не знає всього обсягу документів, на підставі яких сторона обвинувачення буде доказувати висунуте обвинувачення;
4) прокурор ОСОБА_5 не надав суду та обвинуваченому копію Реєстру матеріалів кримінального провадження №52017000000000434 від 26.06.2017, на підставі яких він буде підтримувати обвинувачення, що фактично унеможливлює належно проводити захист обвинуваченого та знати, на підставі яких документів (доказів) сторона обвинувачення буде доводити вину ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав подану ним заяву і просив відвести прокурора ОСОБА_5 від участі в цьому кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_7 підтримав заяву свого підзахисного про відвід прокурора ОСОБА_5 і просив задовольнити відвід. Додатково звернув увагу на такі обставини. Наразі здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у новому складі суду і обвинувачення підтримує інший прокурор, аніж той, що підписував обвинувальний акт та раніше підтримував обвинувачення в суді. Більшість чи можливо всі докази містяться в матеріалах судового провадження. У листопаді 2022 року прокурор ОСОБА_10 відкривала додаткові матеріали, які вона знайшла через п`ять років після надходження обвинувального акта до суду. Зараз суд з власної ініціативи досліджує докази, але прокурор не зазначає, якими доказами він підтримує обвинувачення . Той реєстр матеріалів досудового розслідування за підписом детектива ОСОБА_11 і список документів, які надані стороною обвинувачення як докази за підписом прокурора ОСОБА_12, відрізняються від переліку тих доказів, які наразі наявні в матеріалах судової справи. У зв`язку з тим, що докази досліджував інший склад суду, сторона захисту заявляла про багато недоліків, невідповідностей вимогам КПК України цих доказів, то, щоб швидко розглядати справу, має бути перелік доказів сторони обвинувачення, до яких сторона захисту повинна мати час підготуватись і подати свої зауваження під час дослідження відповідного доказу. Тому вважає необхідним, щоб суд поклав на прокурора обов`язок подати список доказів сторони обвинувачення. Долучений до обвинувального акта реєстр матеріалів кримінального провадження не містить відомостей про частину доказів сторони обвинувачення, які вже наявні у матеріалах судової справи, а прокурор після початку судового розгляду не подав суду оновлений реєстр доказів, які він має намір використати для підтримання обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 . У попередньому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив, що не встиг ознайомитись з усіма матеріалами, але сказав, що давайте почнемо досліджувати. Тому захист і вважає необхідним, щоб прокурор склав перелік тих доказів, якими він планує обґрунтовувати обвинувачення, і від яких має захищатись ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого йому обвинуваченим ОСОБА_6 відводу. Вважає, що частина аргументації відводу в заяві повторює доводи, які були висловлені обвинуваченим під час заявлення першого відводу прокурора, починаючи з неправильного, на думку захисту, оформлення рішення про визначення групи прокурорів. У цій частині заява обвинуваченого має ознаки зловживання правом на відвід.
Щодо наведених нібито нових обставин, що свідчать про упередженість прокурора, то пояснив таке. Обвинувачений ОСОБА_6 навів викривлені відомості про те, що прокурор, нібито, сам у попередньому судовому засіданні визнав факт неознайомлення в повному обсязі із матеріалами кримінального провадження. Проте насправді тоді прокурор зазначив, що він ознайомлюється із матеріалами судової справи, тобто із тим, у якій послідовності матеріали досудового розслідування долучались до матеріалів судового провадження і формувались у певні томи з певною нумерацією, оскільки розташування документів у судовій справі не відповідає тій послідовності, яка визначена у матеріалах досудового розслідування.
З приводу посилання сторони захисту на те, що прокурор не надав якийсь реєстр матеріалів, то взагалі не розуміє, про який реєстр йде мова. Так, у КПК України згадується такий процесуальний документ, з яким невід`ємно направляється обвинувальний акт до суду, як реєстр матеріалів досудового розслідування. Інші якісь реєстри, про які говорить сторона захисту, є вільною інтерпретацією вимог чинного кримінального процесуального законодавства стороною захисту. При цьому така думка сторони захисту не має ніякого зв`язку із упередженістю чи неупередженістю прокурора.
У зв`язку із цим вважає, що «нові обставини», на підставі яких сторона захисту заявила відвід прокурору, є надуманими і такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного КПК України.
Щодо посилання сторони захисту на список матеріалів кримінального провадження, які 19.03.2018 були виділені в окреме провадження, зазначив, що ці обставини можуть бути предметом обговорення на стадії дослідження обставин провадження і доказів, проте не є підставами для відводу прокурора та не місять жодних обставин, які викликають сумніви в неупередженості прокурора.
Щодо зазначення в постанові про зміну групи прокурорів ініціалів прокурора ОСОБА_13, а не повних його імені та по батькові, зазначив, що іншого ОСОБА_13 у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі на прокурорській посаді не перебуває у другому відділі управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді. Тобто він є тим прокурором, який включений до складу групи прокурорів і уповноважений здійснювати процесуальні повноваження в цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо підтримання публічного обвинувачення.
Мотиви та висновки суду
Положеннями ч. 1, 2, 5 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст. 77 цього Кодексу, відвід прокурору може бути заявлений, зокрема, під час судового провадження особами, які беруть участь у кримінальному провадженні; відвід повинен бути вмотивованим.
За правилами ч. 4 цієї ж статті заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, на який посилається обвинувачений, передбачено, що прокурор не має права брати участь в кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб`єкта процесуальної діяльності, у даному випадку прокурора, при виконанні ним своїх процесуальних обов`язків та використанні процесуальних прав. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, така упередженість може виникнути у зв`язку з існуванням інших фактів, що об`єктивно ставлять під сумнів неупередженість прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 посилався на те, що наведені ним обставини викликають сумніви в неупередженості прокурора, оскільки повноваження останнього не мають належного підтвердження (наведені вище пункти 1, 2 щодо доводів заяви). З цього приводу суд зазначає, що доводи сторони захисту щодо необґрунтованості, невідповідності вимогам КПК України прийнятого заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 07.08.2023 рішення (постанови) про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000434 від 26.06.2017, яким до складу групи включено прокурора ОСОБА_5 та визначено його старшим групи прокурорів (т. 28 а.с. 22-23), були предметом оцінки цього суду під час розгляду у підготовчому судовому засіданні заявленого обвинуваченим відводу прокурору ОСОБА_5 (т. 28 а.с. 60-62). Оскільки вказані обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_6, були відомі йому ще 14.08.2023 на стадії підготовчого провадження, та із 27.09.2023 розпочата стадія судового розгляду, то на підставі третього речення ч. 4 ст. 80 КПК України суд не вбачає підстав для повторної оцінки таких доводів. Суд звертає увагу на те, що посилання обвинуваченого ОСОБА_6 в заяві про відвід від 25.12.2023 на інші норми КПК України як на підставу свого твердження про необґрунтованість постанови керівника САП від 07.08.2023, аніж під час заявлення відводу прокурора 14.08.2023, не є новими обставинами, що виникли після початку судового розгляду.
Також суд вважає надуманим аргумент обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що через відсутність у постанові від 07.08.2023 повних імені та по батькові прокурора ОСОБА_13 і зазначення в ній лише ініціалів « ОСОБА_13 » неможливо повноцінно установити наявність повноважень прокурора ОСОБА_5, який бере участь у судовому засіданні, у цьому кримінальному провадженні. Постанова від 07.08.2023 містить прізвище та ініціали прокурора - « ОСОБА_5 » та найменування його посади - «прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора». Ці відомості узгоджуються із відомостями, наявними у службовому посвідченні прокурора ОСОБА_5 . Закон України «Про прокуратуру» передбачає, що прокурори мають службове посвідчення, положення про яке і його зразок затверджує Генеральний прокурор. Відповідно до п. 2 розділу І Положення про посвідчення (затверджене наказом Генерального прокурора 12.12.2022 №280) службове посвідчення є офіційним документом, який засвідчує належність працівника до системи органів прокуратури України, підтверджує його посаду, а також повноваження, визначені законодавством. У своїй сукупності та взаємозв`язку постанова від 07.08.2023 про зміну групи прокурорів (винесена на підставі ст. 37 КПК України) та службове посвідчення прокурора підтверджують повноваження ОСОБА_5 як прокурора в цьому кримінальному провадженні.
Також обвинувачений ОСОБА_6 висловив аргумент про те, що прокурор ОСОБА_5 не приймав участі як процесуальний прокурор на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №52017000000000434 від 26.06.2017, тому не володіє в повному обсязі інформацією щодо обставин, на підставі яких було висунуте ОСОБА_6 обвинувачення, що прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні 18.10.2023, після початку судового розгляду, не зміг повідомити суду інформацію щодо наявності та місця розташування у матеріалах судової справи окремих документів чи про відкриття стороні захисту в порядку виконання ст. 290 КПК України окремих документів, і такі обставини, на думку обвинуваченого, є проявом упередженості прокурора. Проте суд із такою позицією сторони захисту не погоджується.
Як зазначено вище, прокурор ОСОБА_5 пояснив, що він знайомий з усіма матеріалами досудового розслідування і в попередньому судовому засіданні вказував лише на те, що продовжує знайомиться із матеріалами судової справи, щоб бути обізнаним про послідовність подання і розташування в томах судової справи доказів сторін.
Окрім того, засади змагальності та диспозитивності (ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 26 КПК України) передбачають, що сторона обвинувачення і сторона захисту самостійно обстоюють їхні правові позиції, права, свободи і законні інтереси засобами, передбаченими КПК України; і сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
З урахуванням зазначеного, зважаючи на те, що звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення в суді здійснюється прокурором (ч. 4 ст. 24 КПК України), то сама по собі ступінь готовності прокурора у конкретному судовому засіданні до підтримання обвинувачення під час судового розгляду, вибір способу і засобів обстоювання ним правової позиції сторони обвинувачення або здатність орієнтуватись у розташуванні доказів у матеріалах судової справи - не є тими обставинами, які можливо розцінювати як такі, що ставлять під сумнів неупередженість прокурора у кримінальному провадженні, у даному випадку прокурора ОСОБА_5 .
З приводу доводів сторони захисту про те, що прокурор ОСОБА_5 не надав суду та обвинуваченому копії реєстру матеріалів кримінального провадження № 52017000000000434 від 26.06.2017, на підставі яких він буде підтримувати обвинувачення щодо ОСОБА_6 і це унеможливлює належне здійснення захисту від обвинувачення, суд зазначає таке.
Статтею 109 КПК України визначено, що слідчий або прокурор складають реєстр матеріалів досудового розслідування, який надсилається до суду разом із обвинувальним актом, а також передбачено, які відомості такий реєстр повинен містити.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування додається до обвинувального акта. Копія обвинувального акта та копія реєстру матеріалів досудового розслідування під розписку надаються підозрюваному одночасно з переданням обвинувального акта до суду (ст. 293 КПК України).
Перший-третій абзаци ч. 1 ст. 349 КПК України передбачають право сторони проголосити вступну промову, в якій зазначається, зокрема, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, від здійснення якого кожна зі сторін може відмовитись.
Складання прокурором, у тому числі у випадку зміни складу суду і дослідження доказів з початку або в разі зміни прокурора, під час судового провадження будь-яких нових реєстрів з урахуванням поданих суду додаткових доказів, отриманих стороною обвинувачення під час судового розгляду, норми чинного КПК України не передбачають.
Передбачений статтями 109, 291, 349 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52017000000000434 від 26.06.2017 був поданий прокурором до суду разом із обвинувальним актом від 27.04.2018.
Отже, твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що прокурор ОСОБА_5 порушує його право на захист і перешкоджає належній підготовці до захисту від висунутого обвинувачення, є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.
На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 у своїй заяві не повідомив про факти, які би слугували підставами для обґрунтованого сумніву в неупередженості прокурора ОСОБА_5 . По суті висловлені аргументи сторони захисту зводяться до оспорювання повноважень прокурора ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні та скарг на організаційний аспект дослідження доказів сторони обвинувачення, які вже наявні в матеріалах судової справи. За таких умов заява про відвід прокурора ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 80, 81, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву обвинуваченого ОСОБА_6 від 25.10.2023 № 1/1-В про відвід прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3