- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8831/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/791/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
31 жовтня 2023 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
підозрюваної ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 жовтня 2023 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту у кримінальному провадженні №42019110350000029,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з апеляційною скаргою, поданою 16.10.2023 (понеділок) відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу від 10.10.2023, постановлену у відповідності до ст. 181 КПК (т. 4 а. с. 19-20, 23-39, 44-47, 52).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора - продовжено підозрюваній ОСОБА_7 строк дії нічного домашнього арешту до 10.12.2023 із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 здійснюється за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», легалізації відповідного майна; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України /далі - КК/; (3) існують ризики, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали; (5) належна поведінка підозрюваної може бути забезпечена лише подальшим застосуванням запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту та продовженням дії покладених на підозрювану обов`язків; (6) застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім; (7) відвідування ОСОБА_7 працівниками поліції у відповідний час доби є частиною реалізації застосованого запобіжного заходу задля здійснення контролю за її поведінкою.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову, якою відмовити прокурору в задоволенні клопотання про продовження строку домашнього арешту, застосувавши до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК.
4.1. Апеляційна скарга захисника мотивована тим, що запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
4.2. У судовому засіданні захисник підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів та просив її задовольнити.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Підозрювана ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу захисника, просила її задовольнити з мотивів, наведених у ній. Зазначила, що батько її чоловіка, який є власником житла, не дав згоди на її перебування під домашнім арештом у його будинку, в якому фактично проживає другий з подружжя з дитиною.
5.2. Прокурор заперечила проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про відповідність рішення слідчого судді вимогам КПК.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника, враховуючи висловлені прокурором заперечення.
6.2. При вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надати відповіді в ухвалі, апеляційний суд обов`язково враховує (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. 6 ст. 181, ч. ч. 1, 2 ст. 194, ст. 199 КПК, котрі з`ясовуються судом при продовженні особі строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки всіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).
6.3. Ураховуючи вищенаведене, колегією суддів під час апеляційного розгляду в цьому судовому провадженні перевіряється чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо неможливості застосувати до ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
8. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, враховуючи продовження існування ризиків, обставини вчинених інкримінованих злочинів, особисті дані підозрюваної. Вказав, що особисте зобов`язання чи особиста порука не здатні запобігти наявним ризикам, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_7, порушення обов`язків не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Ним враховано й відсутність у підозрюваної поручителів.
Разом з цим, зазначив, що відвідування працівниками поліції ОСОБА_7 не може вважатися безчинством чи порушенням з боку правоохоронних органів, зважаючи на те, що об`єктом контролю є перевірка місцеперебування підозрюваної у нічний час доби та стороною захисту не доведено, що порушення сну чи нервові хвилювання пов`язані виключно із фактом застосування відповідного запобіжного заходу.
8.1. Сторона захисту не погодилася з даним висновком слідчого судді, мотивуючи тим, що: (1) запобігти встановленим ризикам цілком достатньо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а саме покладенням на ОСОБА_7 процесуальних обов`язків в повному обсязі відповідно до переліку, зазначеного в клопотанні; (2) внаслідок відвідування працівниками поліції один раз на тиждень, в різний день тижня в період часу близько 01:00 год у ОСОБА_7 почалися проблеми зі здоров`ям, зокрема, розлад сну; (3) домашній арешт в певний період доби не є достатньою гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваної.
8.2. Прокурор у свою чергу зазначила, що слідчий суддя належним чином оцінивши обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, правильно визначив вид застосованого запобіжного заходу.
8.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обраного виду запобіжного заходу.
8.4. Так, суд апеляційної інстанції враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК).
8.4.1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК).
8.4.2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка, зокрема, підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК).
8.5. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не здатен запобігти установленим ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).
8.6. Із огляду на стандарт доведення «достатні підстави» інші більш м`які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам лише за умови встановлення ймовірності цього, зважаючи на встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини вчинення інкримінованого злочину.
8.7. Разом з цим, КПК не вимагає доказів того, що підозрювана при застосуванні до неї більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на неї процесуальні обов`язки чи здійснить одну із дій, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, але вимагає наведення конкретних фактів, котрі у своїй сукупності можуть вказувати на те, що вона має реальну можливість вчинити такі дії у даному кримінальному провадженні в майбутньому.
8.8. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава.
8.9. Так, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Зокрема, підозрюваному письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. ч. 1, 2 ст. 179 КПК).
8.10. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК).
8.11. Санкція ч. 5 ст. 191 КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
8.12. Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_7 є підозрюваною, стосується перевірки фактів вчинення нею особливо тяжких кримінальних правопорушень (ч. 5 ст. 191 КК), а тому існує ймовірність її притягнення до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років (т. 1 а. с. 28-77).
8.13. Водночас, ОСОБА_7, 1982 року народження, заміжня, має повнолітнього сина - студента Національного університету біоресурсів та природокористування, зареєстрована за адресою проживання в с. Дмитрівка Київської області, а фактично проживає в с. Софіївська Борщагівка Київської області. Згідно з наявними у справі документами останнє місце роботи - інженер-землевпорядник ДП «Ліси України». За період з 2019 по 2023 роки підозрювана отримала дохід у розмірі 1 405 619 грн, а її чоловік - 318 384 грн.
Члени її сім`ї мають у власності автомобілі: ОСОБА_7 (син) - MITSUBISHI LANCER, 2008 року випуску, ОСОБА_9 (мати) - TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ОСОБА_10 (чоловік) - TOYOTA CAMRY, 2007 року випуску (т. 3 а. с. 152, 211-215, 221-224; т. 4 а. с. 10-14).
Крім того, чоловік ОСОБА_10 володіє земельною ділянкою загальною площею 0,14 га, а її мати - квартирою загальною площею 51,4 кв м у с. Софіївська Борщагівка та трьома земельними ділянками загальними площами 4,31 га, 1,5 га, 0,12 га.
8.14. Також ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42019110350000029 підозрюється у заволодінні спільно зі службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області та залученням інших осіб земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» НААН України та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що спричинило завдання шкоди розміром понад 1,5 млрд грн (т. 1 а. с. 24-77).
8.15. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що для запобігання переховуванню ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, попередженню можливості знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також можливості впливу на свідків та інших підозрюваних слід застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
8.16. Колегія суддів вважає, що застосування особистого зобов`язання не здатне запобігти ризикам і не забезпечить виконання процесуальних обов`язків підозрюваною, зважаючи на її особу, попередню поведінку, характер інкримінованого правопорушення та стадію кримінального провадження. Адже, ОСОБА_7 зможе без серйозних наслідків використовувати особисті зустрічі для спілкування з іншими особами, з метою організації переховування від слідства та суду, знищення, приховування або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливу на свідків та інших підозрюваних.
8.17. Також колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що відвідування працівниками поліції у відповідний час доби ОСОБА_7 є частиною реалізації запобіжного заходу, застосованого до неї, задля здійснення контролю за її поведінкою, а тому такі відвідування у відповідний час, не можуть вважатися порушенням з боку правоохоронних органів. Й стороною захисту дійсно не доведено, що негативні зміни у стані здоров`я ОСОБА_7 пов`язані виключно із фактом застосування відповідного запобіжного заходу.
8.18. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про правильність висновків слідчого суді щодо неможливості застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж нічний домашній арешт.
9. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
9.1. Так, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді колегія суддів має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).
9.2. Із огляду на те, що підстави для скасування оскаржуваного рішення, передбачені КПК, відсутні, апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 132, 176-178, 181-183, 193, 194, 196, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 жовтня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4