- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/6143/21
Провадження №11-кп/991/38/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
01 листопада 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про призначення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №520020000000000442,
В С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження №520020000000000442 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8, захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5, обвинуваченої за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, та ОСОБА_6, обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
У ході апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Посилається на таке:
1. у показаннях, наведених у вироку, ОСОБА_6 зазначив, що, можливо, документи підписані ним, окрім датованих 27.11.2013, адже обвинувачений у цей час був за кордоном і не міг їх підписати. При цьому у висновку №308/1 від 01.08.2016 експерт дійшла до переконання, що підписи у всіх досліджуваних документах виконані саме ОСОБА_6, зокрема й від 27.11.2013. Відтак, показання ОСОБА_6 судом першої інстанції не перевірені належним чином шляхом проведення судово-почеркознавчої експертизи, про що клопотала сторона захисту, і не спростовані;
2. у розпорядженні експерта були тільки вільні зразки підпису ОСОБА_6 за період 2013-2014 років в одному томі на 140 аркушах, але документи, в яких містяться ці зразки, у висновку не перелічені і не зазначено, які конкретно підписи у документах використовувались як порівняльний матеріал. Такі документи стороною обвинувачення суду не надані, дати їх складання невідомі, можливо, вони мають дати, коли ОСОБА_6 перебував за межами України;
3. про істотне порушення прав та свобод людини, зокрема, права обвинуваченого на захист, свідчить те, що експерту в порушення вимог п.1.3, 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, для проведення досліджень не надані експериментальні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації - ОСОБА_6, а надані вільні зразки підпису ні обвинуваченому, ні суду не пред`являлись;
4. висновок №308/1 від 01.08.2016 - недопустимий доказ, адже дослідження проведені неповно, не об`єктивно, з недотриманням положень в галузі почеркознавчої експертизи, а тому є необґрунтованими.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7, обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_8, які підтримали заявлене клопотання, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, яка заперечувала проти задоволення клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до висновку про те, що слід відмовити у задоволенні клопотання з огляду на таке.
Відповідно до ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно із ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Положеннями ст.101 КПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта . Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Відповідно до ч.1 ст.102 КПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: 1) коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; 2) місце і час проведення експертизи; 3) хто був присутній при проведенні експертизи; 4) перелік питань, що були поставлені експертові; 5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
Пунктами 1.3 та 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, встановлено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.
Згідно п.4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145, у вступній частині висновку експерта зазначаються нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30.07.2010 №1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2008 за №924/15615.
Із висновку експерта №308/1 від 01.08.2016 вбачається, що при проведенні експертного дослідження використовувались методика експертних досліджень підписів (р/код в реєстрі методик проведення експертиз 1.1.12, судово-почеркознавча експертиза (р/код в реєстрі методик проведення експертиз 1.1.37)
Відповідно до методики проведення експертиз (р/код в реєстрі методик проведення експертиз 1.1.37) об`єкти, що надходять на дослідження, поділяються на дві групи: 1. Об`єкти, що ідентифікують (досліджуваний (спірний) об`єкт); 2. Об`єкти, за допомогою яких ідентифікують (зразки почерку, підпису). Зразки почерку (підпису) поділяються на: вільні - тексти (підписи), виконані особою самостійно, власноручно, до виникнення кримінальної (цивільної) справи і не у зв`язку зі справою, за якою проводиться експертиза, коли виконавець не припускав, що вони можуть бути використані як порівняльний матеріал при проведенні експертизи; умовно-вільні - тексти (підписи), виконані особою після порушення кримінальної (цивільної) справи, переважно пов`язані з даною справою, але не спеціально для експертизи (наприклад, пояснення у справі, власноручно написані показання, скарги тощо); експериментальні - тексти (підписи), що виконуються особою під диктування (для текстів) чи самостійно у присутності особи, яка здійснює відібрання порівняльних зразків спеціально для експертизи; такі зразки поділяються на: звичайні - для відбору яких не створюються спеціальні умови; спеціальні - для відбору яких штучно створюються умови, максимально наближені до умов виконання рукопису, що підлягає дослідженню.
Згідно з положеннями методики експертних досліджень підписів (р/код в реєстрі методик проведення експертиз 1.1.12) достовірність вільних зразків підписів перевіряється по постанові про призначення експертизи та інших документах. Основним критерієм достатності об`єму порівняльного матеріалу слід вважати надання такої кількості підписів, за якими можна встановити стійкість їх ознак. У випадку недостатності порівняльного матеріалу за об`ємом або характером експерт зобов`язаний витребувати додаткові матеріали.
Із наведеного слідує, що висновок експерта №308/1 від 01.08.2016 складено відповідно до вимог п.4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145, тобто згідно з методиками проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, які не встановлюють неправомірність проведення дослідження за відсутності експериментальних зразків почерку (підпису), а відтак, покликання в клопотанні на складання висновку експертом із порушенням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, є помилковим.
Крім того, відповідно до ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
У зв`язку з цим, колегія суддів зауважує, що саме лише посилання в клопотанні на ненадання експериментальних зразків підпису обвинуваченого експерту не може бути підставою для призначення експертизи, однак суд не позбавлений можливості надати оцінку цій обставині в ході розгляду справи по суті та зробити висновок, який знайде своє відображення в рішенні.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що підстави для проведення почеркознавчої експертизи відсутні.
Керуючись ст.242, 332, 350, 405, 419 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3