- Головуюча суддя (ВАКС): Білоус І.О.
Справа № 369/12790/18
Провадження 1-кп/991/115/19
У Х В А Л А
Іменем України
26 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участі:
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 про оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000438 від 08 травня 2018 року щодо:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Донецьк, останнє відоме суду місце проживання в Україні: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Історія провадження
Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, та іншої особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, надійшли з Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку, передбаченому підпунктом 4 п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду 18.10.2019.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 у кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 21.12.2019 призначено судовий розгляд на 13.02.2020.
За час з 2020 до 2023 року судом досліджено докази сторони обвинувачення, захисту, проведено допит обвинуваченого.
Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.05.2018 у справі № 760/13924/18, стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 525 000 грн. Після внесення застави ОСОБА_8 звільнено з-під варти.
З огляду на неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_8, йому змінено запобіжний захід відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.01.2022 у справі № 369/12790/18, якою постановлено: 1) звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України частину внесеної під час досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000438 за обвинуваченого ОСОБА_8 заставив сумі 10 000 гривень; 2) застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі 744 300 гривень; 3) покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов`язки: не відлучатись із Київської області та м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; носити електронний засіб контролю. Визначено строк дії обов`язків - два місяці з дня постановлення ухвали.
Обвинувачений ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 23 жовтня 2023 року не прибув, про причини неявки не повідомив.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.10.2023 постановлено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання, призначене на 26.10.2023 о 13 год. 00 хв. та на 01.11.2023 о 09 год. 00 хв. до Вищого антикорупційного суду, виконання ухвали доручено НАБУ.
25.10.2023 від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходиться на стаціонарному лікуванні у зв`язку з загостренням хронічного аутоімунного захворювання центральної та периферичної нервової системи з діагнозом: «розсіяний склероз з двобічною пірамідною недостатністю, минущими окоруховими порушеннями, прогредієнтно-ремітуючий перебіг, соматоформною вегетативною дисфункцією з мігреноподібним цефалгічним синдромом, лікворо-динамічними порушеннями, синкопальними ваговазальними пароксизмами, вираженим церабрастенічним синдромом з порушенням формули сну» в клініці міста Вільнюс Литовської Республіки. Оскільки станом на 26.10.2023 ОСОБА_8 знаходиться на стаціонарному лікуванні, він не має об`єктивної можливості прибути в судове засідання, призначене на 26.10.2023 у ВАКС, а також позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних засобів зв`язку.
26.10.2023 на адресу суду надійшов лист Національного антикорупційного бюро України від 26.10.2023 про виконання ухвали суду від 23.10.2023, у якому зазначено, що відповідно до інформації, яка міститься в Інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН», ОСОБА_8 21.10.2023 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Рава-Руська» на польській ділянці кордону у напрямку «виїзд» та до даного часу в Україну не повернувся. Кордон ОСОБА_8 перетнув на автомобілі «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням його батька - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, при перетині державного кордону ОСОБА_8 використав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 23.06.2023, підставою для перетину кордону вказано: «Інвалід 2 гр. Посвідчення НОМЕР_3 від 20.10.2023».
26.10.2023 прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук.
2.Зміст клопотання та позиції учасників судового провадження
Вимоги клопотання прокурора ОСОБА_5 обґрунтовані тим, що відповідно до заходів, ужитих на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 23.10.2023 про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_8, Національним антикорупційним бюро України встановлено, що ОСОБА_8 21.10.2023 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Рава-Руська» на польській ділянці кордону у напрямку «виїзд» та до даного часу в Україну не повернувся. У зв`язку з тим, що обвинувачений перебуває поза межами України, прокурор зробив висновок, що ОСОБА_8 фактично ухиляється від суду на території іншої держави. Так, ОСОБА_8 перетинав кордон у плановому режимі, до лікарні звернувся за консультацією через три доби після перетину кордону, екстрено в Україні або іншій країні не госпіталізовувався. Документів про те, що ОСОБА_8 направлений до Литви відповідно до протоколів надання медичної допомоги в Україні, не надано. ОСОБА_8 виїхав з України на наступний день після отримання посвідчення особи з інвалідністю. При перетині кордону ним використано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений 23.06.2023 (дійсний до 23.06.2033). При цьому, ОСОБА_8 мав такий паспорт, дійсний до 27.10.2030, що свідчить про те, що метою оформлення ще одного паспорта було отримання документа з найбільшим з можливих строків використання, що надасть змогу ОСОБА_8 максимально можливий строк перебувати за кордоном без повернення в Україну або звернення до національних консульських установ. Отже, прокурор вважає, що є всі підстави оголосити обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук.
Адвокат ОСОБА_6 - захисник обвинуваченого ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що обвинувачений ОСОБА_8 не повідомив про свою відсутність у цьому судовому засіданні, оскільки захисник подав клопотання із зазначенням причин, чому обвинувачений ОСОБА_8 не може брати участь у цьому судовому засіданні. Крім того, до клопотання додано документ, який підтверджує, що ОСОБА_8 перебуває на лікуванні. Зазначив, що у зв`язку з відмінною від України системи медицини, на даний час неможливо за один день отримати довідку про лікування, як це можна зробити в Україні. Пояснив, що сторона захисту і сам обвинувачений ОСОБА_8 повідомили суду, де він знаходиться, а саме: в якій державі, в якому місті та в якій клініці. Тому, заперечує проти доводів прокурора з приводу того, що на даний час місцезнаходження обвинуваченого не встановлене. З приводу доводів прокурора про те, що ОСОБА_8 виїхав за кордон на підставі нового паспорту для виїзду за кордон зі строком дії 10 років, зазначив, що ОСОБА_8 мав таке право на його отримання, зокрема, право на отримання двох паспортів для виїзду за кордон, оскільки перший паспорт для виїзду за кордон ОСОБА_8 не був біометричним. Тільки біометричний паспорт дає право виїзду за кордон для проходження лікування. Тобто при отриманні нового паспорту для виїзду за кордон ОСОБА_8 не мав на меті втекти чи сховатися від суду. Також звертав увагу суду, що його підзахисний залишив територію України на законних підставах, жодних обмежень для виїзду за кордон у ОСОБА_8 на той час не було. ОСОБА_8 виїхав за межі території України на підставі довідки про встановлення інвалідності, про що знала і сторона обвинувачення, і суд, оскільки ОСОБА_8 була встановлена група інвалідності декілька років тому, і ці довідки подавалися до суду. Зазначив, що ОСОБА_8 було оформлено посвідчення особи з інвалідністю, хоча до цього у нього були проблеми з його оформленням через бюрократичні процедури з пенсійним стажем та нарахуванням пенсійних виплат, через що проводилася довготривала перевірка. Документи для оформлення цього посвідчення були подані приблизно вісім місяців тому. У захисника немає підстав не довіряти обвинуваченому, тому, обвинувачений міг виїхати наступного дня, тобто 21.10.2023, після отримання 20.10.2023 посвідчення про встановлення йому інвалідності. Таким чином, вважає що його підзахисний належним чином повідомив суд про місце свого перебування і що він залишив межі території України. У ОСОБА_8 були медичні показання для лікування за кордоном, про що сторона захисту неодноразово наголошувала у судових засіданнях про те, що його підзахисний потребує лікування саме за кордоном. Стверджував, що у наступному судовому засіданні надасть більш вичерпну інформацію з приводу проведеного лікування, його тривалості і які саме маніпуляційні заходи будуть проводитися його підзахисному. У зв`язку з цим, вважає, що на цей час причина неявки обвинуваченого ОСОБА_8 є поважною, тому що останній перебуває на лікуванні за межами України, а саме: у місті Вільнюс Литовської Республіки.
Адвокат ОСОБА_7 - захисник обвинуваченого ОСОБА_8 підтримала думку захисника ОСОБА_6 з приводу тих обставин, про які він зазначив. Вважала, що клопотання прокурора про оголошення в міжнародний розшук є передчасним, просила розглянути його в наступному судовому засіданні після надання стороною захисту відповідних медичних документів, оскільки невідомо, чи є можливість у ОСОБА_8 надати документи, що підтверджують факт його лікування. Зазначила, що якщо суд прийде до переконання, що особа необґрунтовано виїхала за кордон, ухилилася від явки до суду, то є ст. 335 КПК України, що передбачає зупинення судового провадження у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні. Тому, суд має право зупинити судове провадження у справі.
3.Мотиви суду
Пунктом 1 ч. 7 ст. 42 КПК України на обвинуваченого покладено обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Судове засідання в цьому провадженні було призначено на 23.10.2023. Про обізнаність ОСОБА_8 щодо дати і часу розгляду справи 23.10.2023 року свідчить зміст журналу судового засідання від 22.09.2023, у якому обвинувачений був присутнім та повідомлений про наступні дати слухання, зокрема, на 23.10.2023 на 15 год 00 хв, а також розписка про дату, час та місце судового розгляду справи (т. 18, а.п. 192-193).
У судове засідання, призначене на 23.10.2023, обвинувачений ОСОБА_8 не з`явився, заздалегідь не повідомивши суд про неможливість прибуття за викликом у призначений строк.
У судовому засіданні 23.10.2023 захисники обвинуваченого повідомили про неможливість обвинуваченим брати участь у судовому розгляді у зв`язку з тим, що він захворів, перебуває у лікарні та знаходиться у тяжкому стані.У той же час, відомостями щодо місця лікування, місцезнаходження та діагнозу обвинуваченого захисники не володіють. Однак сторона захисту суду не надала жодних медичних документів на підтвердження поважності неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання 23.10.2023. Обвинуваченим та його захисниками також не було надано жодного доказу щодо іншої об`єктивної неможливості прибути у судове засідання, призначене на 23.10.2023. Зокрема, не надано документів щодо перебування обвинуваченого у лікарні, місця лікування та діагнозу обвинуваченого.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_8, який був зобов`язаний з`явитися на виклик суду, був викликаний у встановленому КПК України порядку, не з`явився без поважних причин, чим не виконав свій обов`язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України. Вказане стало підставою для постановлення ухвали суду від 23.10.2023 про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_8 у судові засідання, призначені на 26.10.2023 о 13 год 00 хв. та на 01.11.2023 о 09 год 00 хв.
У судове засідання, призначене на 26.10.2023, обвинувачений ОСОБА_8 повторно не з`явився без поважних причин, заздалегідь не повідомивши суд про неможливість прибуття за викликом у призначений строк,що свідчить про систематичне невиконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Про обізнаність ОСОБА_8 щодо дати і часу розгляду справи 26.10.2023 свідчить зміст журналу судового засідання від 17.10.2023, у якому обвинувачений був присутнім та повідомлений про наступні дати слухання, зокрема, на 26.10.2023 на 13 год 00 хв, а також розписка від 17.10.2023 про дату, час та місце судового розгляду справи (т. 18).
25.10.2023 від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходиться на стаціонарному лікуванні у зв`язку з загостренням хронічного аутоімунного захворювання центральної та периферичної нервової системи з діагнозом: «розсіяний склероз з двобічною пірамідною недостатністю, минущими окоруховими порушеннями, прогредієнтно-ремітуючий перебіг, соматоформною вегетативною дисфункцією з мігреноподібним цефалгічним синдромом, лікворо-динамічними порушеннями, синкопальними ваговазальними пароксизмами, вираженим церабрастенічним синдромом з порушенням формули сну» в клініці міста Вільнюс Литовської Республіки. Оскільки станом на 26.10.2023 ОСОБА_8 знаходиться на стаціонарному лікуванні, він не має об`єктивної можливості прибути в судове засідання, призначене на 26.10.2023 у ВАКС, а також позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних засобів зв`язку. До клопотання долучено рахунок-фактуру стаціонарного хворого від 24.10.2023.
26.10.2023 на адресу суду надійшов лист Національного антикорупційного бюро України від 26.10.2023 про виконання ухвали суду від 23.10.2023, у якому зазначено, що відповідно до інформації, яка міститься в Інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН», ОСОБА_8 21.10.2023 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Рава-Руська» на польській ділянці кордону у напрямку «виїзд» та до даного часу в Україну не повернувся. Кордон ОСОБА_8 перетнув на автомобілі «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням його батька - ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, при перетині державного кордону ОСОБА_8 використав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданий 23.06.2023, підставою для перетину кордону вказано: «Інвалід 2 гр. Посвідчення НОМЕР_3 від 20.10.2023».
Зазначене свідчить про ухилення обвинуваченого ОСОБА_8 від суду, оскільки, будучи ознайомленим із правами та обов`язками обвинуваченого, що підтверджується пам`яткою про права та обов`язки, підписаною обвинуваченим ОСОБА_8 26.11.2019, наявною в матеріалах справи (т. 1, а.п. 244), він не повідомив суд про необхідність виїзду за кордон для лікування та зміну місця свого проживання.
Судом відхиляються доводи клопотання сторони захисту щодо відкладення судового засідання, які обґрунтовуються тим, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходиться на стаціонарному лікуванні у зв`язку з загостренням хронічного аутоімунного захворювання центральної та периферичної нервової системи в клініці міста Вільнюс Литовської Республіки, не має об`єктивної можливості прибути в судове засідання, призначене на 26.10.2023, а також позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних засобів зв`язку, з наступних причин.
Так, ОСОБА_8 перетинав кордон у плановому режимі, до клініки міста Вільнюс Литовської Республіки звернувся за консультацією через три доби після перетину кордону, ургентно в Україні або іншій країні не госпіталізовувався. Документів про те, що ОСОБА_8 направлений до Литви відповідно до протоколів надання медичної допомоги в Україні, не надано.
Згідно з копією рахунку-фактури стаціонарного хворого від 24.10.2023, цей рахунок виставлений на ім`я ОСОБА_8 за медичну консультацію в клініці міста Вільнюс Литовської Республіки з наданням послуг щодо збору аналізів та інфузії медичних препаратів.
Місцеперебування ОСОБА_8 після проведення 24.10.2023 консультації не встановлено.
При цьому, суд звертає увагу, що на момент попереднього судового засідання, яке відбулося 23.10.2023, обвинувачений ОСОБА_8 вже перебував за кордоном, але не повідомив про це суд у встановленому законом порядку. До того ж, захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні 23.10.2023 пояснив, що напередодні судового засідання йому зателефонував батько обвинуваченого ОСОБА_8, який повідомив, що обвинувачений ОСОБА_8 захворів і знаходиться у тяжкому стані, тому, не зможе прибути у судове засідання. Захисник зазначив, що у наступному судовому засіданні надасть відповідні документи, що підтверджують вказаний факт, оскільки на дату судового засідання у нього немає таких документів. Відомостями щодо місця лікування, місцезнаходження та діагнозу обвинуваченого він не володіє.
Однак станом на 26.10.2023 обвинуваченим та його захисниками суду не надано жодного документа щодо місця лікування, місцезнаходження, діагнозу обвинуваченого ОСОБА_8 та ступеню тяжкості його захворювання, який йому було встановлено у жовтні 2023 року, та призначеного у зв`язку з цим лікування.
Окрім цього, у судовому засіданні встановлено, про що сторона захисту не заперечувала, що кордон ОСОБА_8 перетнув на підставі паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, виданого 23.06.2023, та посвідчення про інвалідність ІІ групи серії НОМЕР_3 від 20.10.2023.
Тобто, ОСОБА_8, отримавши посвідчення особи з інвалідністю 20.10.2023, виїхав з України 21.10.2023, тобто наступного дня після отримання посвідчення особи з інвалідністю.
Також обвинуваченим ОСОБА_8 використано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що виданий 23.06.2023 і дійсний до 23.06.2033. При цьому, ОСОБА_8 вже має паспорт для виїзду за кордон, який дійсний до 27.10.2030. Це свідчить про те, що метою оформлення ще одного паспорта було отримання документа з найбільшим з можливих строків використання.
Суд критично оцінює твердження сторони захисту щодо того, що попередній паспорт для виїзду громадянина за кордон, дійсний до 2030 року, не був біометричним, адже загальновідомо, що з 2016 року Україна видає лише біометричні паспорти для виїзду за кордон. Суд сприймає це як підстави, які надають обвинуваченому ОСОБА_8 максимально можливий строк перебування за кордоном без повернення в Україну або звернення до національних консульських установ. Також суду не надано жодних підтверджень того, що стан здоров`я ОСОБА_8 заважає йому брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд також акцентує увагу, що 06.10.2022 судом призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, на дослідження якої ставились питання медичного характеру, що стосувалися стану здоров`я ОСОБА_8 з урахуванням, у тому числі, наявності у нього захворювання - розсіяний склероз.
Висновком судово-психіатричного експерта № 303 від 05.04.2023, складеного комісією експертів Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, встановлено: 1) у теперішній час ОСОБА_8 на будь-який психічний розлад (у тому числі хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство та інший хворобливий стан психіки) не страждає; 2) у період кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_8, останній на будь-який психічний розлад (у тому числі хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство та інший хворобливий стан психіки) не страждав; 3) у період кримінального правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_8, останній за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; 4) за психічним станом у теперішній час ОСОБА_8 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідь на питання, чи може ОСОБА_8 брати участь у судових засіданнях, стати перед судом, виходить за межі компетенції судово-психіатричних експертів; 5) за психічним станом у теперішній час ОСОБА_8 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Поведінку та висловлювання ОСОБА_8 під час теперішнього обстеження, який намагається демонструвати наявність у нього виражених порушень психічної діяльності (зокрема, значно виражене зниження інтелектуально-мнестичних функцій, нездатність підтримувати продуктивний мовний контакт, орієнтуватися в навколишньому оточенні, часі), слід розцінювати як прояви установчо-захисної поведінки, оскільки вони носять клінічно неправдоподібний характер і подаються підекспертним у нарочитій, демонстративній та стереотипній формі (т. 17, а.п. 124-137). Зазначене свідчить, що ОСОБА_8 усвідомлює свої дії.
На думку суду, зазначені вище обставини свідчать про ухилення від суду обвинуваченого ОСОБА_8, якому достовірно відомо, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в Україні.
Суд констатує той факт, що неявка обвинуваченого у судове засідання 26.10.2023 та твердження сторони захисту щодо неможливості судового розгляду у цьому судовому засіданні спрямовані на затягування судового процесу, оскільки обвинувачений був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак, зник, не повідомивши суд у встановленому законом порядку про причини неприбуття в судове засідання та зміну свого місцезнаходження. Місцезнаходження обвинуваченого наразі не встановлено, його адреса місця проживання суду не відома. Тому, на підставі ст. 335 КПК України суд повинен ужити всіх можливих заходів щодо його розшуку.
Згідно зі ст. 335 КПК України, розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація розшуку доручається слідчому та /або прокурору.
Водночас, чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито зміст зазначеного терміну. Проте термін «міжнародний розшук» використовується в цьому кодексі як обов`язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia) (ч. 5 ст. 139, 297-1, 297-4, 323 КПК України).
Установлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для розгляду кримінального провадження в розумні строки. З цією метою відповідними суб`єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.
Розшук є родовим поняттям, він може здійснюватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних осіб. У свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних органів запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Статтею 318 КПК України визначено строки та загальний порядок здійснення судового розгляду. Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 цієї статті судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку та здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 ухиляється від суду, його місцеперебування невідомо, йому змінювався запобіжний захід з огляду на його неналежну процесуальну поведінку, це тягне за собою постійне відкладення судових засідань.
Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що існують достатні підстави для оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 в міжнародний розшук, з огляду на його ухилення від явки до суду.
Керуючись статтями 42, 335, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Донецьк, останнє відоме суду місце проживання в Україні: АДРЕСА_1, - у міжнародний розшук.
Організацію виконання ухвали суду доручити детективам Національного антикорупційного бюро України.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що входять до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3