- Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.
Справа № 369/12790/18
Провадження 1-кп/991/115/19
УХВАЛА
Іменем України
26 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участі:
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави і обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000438 від 08 травня 2018 року щодо:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Донецьк, останнє відоме суду місце проживання: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження
На адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про звернення застави в дохід держави і обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000438 від 08 травня 2018 року. Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.
Під час досудового розслідування відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.01.2022 у справі № 369/12790/18 стосовно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300 грн. Обвинувачений ОСОБА_8 23.10.2023 не з`явився у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату та час його проведення. Як наслідок, 23.10.2023 судом постановлено ухвалу про здійснення приводу ОСОБА_8 у судове засідання, призначене на 26.10.2023. Виконання ухвали доручено Національному антикорупційному бюро України. При виконанні ухвали встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в Інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН», ОСОБА_8 21.10.2023 виїхав з України та до цього часу не повернувся. Кордон ОСОБА_8 перетнув на автомобілі під керуванням свого батька, при перетині використав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 23.06.2023, підставою для виїзду стало посвідчення про інвалідність ІІ групи серії НОМЕР_2 від 20.10.2023. Захисником ОСОБА_8 подано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 26.10.2023, у зв`язку з неможливістю прибуття обвинуваченого. До клопотання, згідно з його текстом, долучено рахунок-фактуру стаціонарного хворого від 24.10.2023. Вивченням цього рахунку встановлено, що він виставлений за медичну консультацію у будній день з наданням послуг щодо збору аналізів та інфузії медичних препаратів. Місцеперебування ОСОБА_8 після проведення 24.10.2023 консультації не встановлено.
На думку прокурора, це свідчить про ухилення ОСОБА_8 від суду - неявка до суду з неповажних причин. Крім того, це свідчить і про неповідомлення ОСОБА_8 суду про причини своєї неявки. Він мав не лише обов`язок, але і можливість повідомити суд при причини свого неприбуття, оскільки перетинав кордон у плановому режимі, до лікарні звернувся за консультацією через три доби після перетину кордону, екстренно в Україні або іншій країні не госпіталізовувався. Документів про те, що ОСОБА_8 направлений до Литви відповідно до протоколів надання медичної допомоги в Україні не надано.
Про ухилення ОСОБА_8 від явки до суду свідчить також той факт, що він виїхав з України на наступний день (21.10.2023) після отримання посвідчення особи з інвалідністю (20.10.2023). Ним використано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений 23.06.2023 (дійсний до 23.06.2033). При цьому, ОСОБА_8 мав такий паспорт, дійсний до 27.10.2030, що свідчить про те, що метою оформлення ще одного паспорта було отримання документа з найбільшим з можливих строків використання. Це дасть змогу ОСОБА_8 максимально можливий строк перебувати за кордоном без повернення в Україну або звернення до національних консульських установ.
Унаслідок таких дій обвинуваченого, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.10.2023 він оголошений у міжнародний розшук.
Також прокурор зазначив, що існують підстави для обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши відомості про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1)Переховуватися від суду. Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8, є особливо тяжким, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. При цьому засудження за корупційний злочин унеможливлює застосування пільгових інститутів кримінального права (ст. 45, 69, 75 КК України), що підвищує ризики спроб переховуватися від суду. У ОСОБА_8 наявне житло на тимчасово окупованій території України - у м. Донецьку, куди він після виїзду з території України може дістатись через кордон з Російською Федерацією. Крім того, ОСОБА_8 має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а одержання другого паспорта свідчить про готування до тривалого перебування за кордоном без повернення в Україну або звернення до консульських установ України. ОСОБА_8 і до останнього виїзду систематично здійснював закордонні поїздки - 14 разів протягом 2012-2018 років. Наявність у власності ОСОБА_8 12 земельних ділянок дозволяє характеризувати його як особу, майновий стан якої дозволяє забезпечувати своє тривале перебування за кордоном або переховування у межах України. При цьому необхідно також врахувати, що ОСОБА_8 схильний порушувати свої обов`язки. Не зважаючи на застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави не з`являвся у судові засідання, про причини неявки не повідомляв. Внаслідок цього судом збільшено розмір застави, але це не утримало ОСОБА_8 від порушення його процесуальних обов`язків. При обранні запобіжного заходу варто зважати і на те, що покладення на обвинуваченого обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не може запобігти спробам переховуватися від суду, оскільки такі дії обвинувачений може вчиняти і не покидаючи територію України. Крім того, вже підтверджено оформлення ним нового паспорта 23.06.2023.
2) Спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Особливості доказування злочинів, передбачених ст. 368 КК України, полягають зокрема у необхідності не лише зібрати документи, які створені у зв`язку зі вчиненням кримінального правопорушення, але й попередити створення підроблених документів, які б надавали видимість законності отриманню грошових коштів або іншим діям обвинувачених. Безпосередньо перед отриманням неправомірної вигоди ОСОБА_8 з метою приховання злочину та спотворення дійсних обставин примусив ОСОБА_9 написати розписку, відповідно до якої він нібито 17.05.2018 взяв у ОСОБА_8 у борг грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США. За таких обставин, ОСОБА_8 вже вчинялись дії щодо спотворення документів, які мають значення для розслідування, що свідчить про високу ймовірність вчинення ним аналогічних дій у майбутньому.
3) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Так, під час здійснення аудіо-контролю особи було зафіксовано, що ОСОБА_8 висловлює наміри вимагати неправомірної винагороди в інших осіб за вчинення дій та прийняття рішень, пов`язаних з виділенням земельних ділянок, обговорює інші аналогічні злочини, вчинені ним у минулому. Про вчинення ним злочинів він дав показання у судовому засіданні. Таким чином, припинити протиправні дії ОСОБА_8 можна лише застосувавши до нього найбільш суворий запобіжний захід. Спосіб життя ОСОБА_8 - будинок, в якому він проживає, автомобіль, яким він користується, виїзд для лікування за кордон - не відповідає його доходам як особи, яка ніде не працює, хворіє, що може свідчити про те, що аналогічні злочини дійсно ним вчиняються.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор зазначив наступне.
Стосовно ОСОБА_8 вже обирався більш м`який запобіжний захід - у вигляді застави (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.05.2018 у справі № 760/13924/18), проте цей захід був порушений обвинуваченим. Як наслідок, частину застави звернуто у дохід держави, а обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі (ухвала Вищого антикорупційного суду від 27.01.2022 у справі № 369/12790/18), але і цей захід був порушений обвинуваченим.
Указане свідчить, що лише найбільш суворий запобіжний захід може забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків. Обвинувачений оголошений у міжнародний розшук ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.10.2023.
У зв`язку з викладеним, у клопотанні прокурор просив обрати обвинуваченому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю міста Донецьк, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, з викладених у ньому мотивів. Також зазначив, що під час судового розгляду судом було досліджено висновок експерта, в якому зазначено, що ОСОБА_8 використовує стан свого здоров`я для того, щоб штучно затягувати розгляд кримінального провадження, не виконувати своїх процесуальних обов`язків та не з`являтися до суду. Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого, якщо він оголошений у міжнародний розшук. Оскільки ухвалою ВАКС від 26.10.2023 обвинувачений ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук, прокурор вважає, що існують достатні підставі для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Посилається на те, що сторона захисту клопоче про відкладення розгляду клопотання, оскільки воно є передчасним, проте, прокурор вважає, що така підстава відсутня. Також зазначив, що звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - це самостійні питання. У клопотанні наведено обґрунтування, яке свідчить про необхідність вирішення питання саме про звернення застави в дохід держави. Обвинувачений ОСОБА_8 не з`явився в судове засідання, у зв`язку з чим оголошений у розшук, тому, існують підстави для звернення застави в дохід держави. Застава не виконала своїх функцій, тому, існує лише дві можливості щодо застави - повернути її заставодавцю чи звернути її в дохід держави.
Адвокат ОСОБА_6 - захисник обвинуваченого ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Пояснив, що стороні обвинувачення та суду відомо про те, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходиться в лікарні, відомо країну, де знаходиться ця лікарня, місто і навіть адресу та телефон. Стверджує, що сторона обвинувачення не намагається жодним чином направити це клопотання та вручити його підзахисному. Зазначив, що прокурор посилається на ухвалу ВАКС від 26.10.2023 про оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук. При цьому, цю ухвалу ніхто не бачив, і вважає, що в додатках до клопотання її немає. Посилається на те, що це клопотання є передчасним. Тому, просить суд зобов`язати сторону обвинувачення належним чином оформити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виконати всі вимоги, передбачені КПК України. Вважає, що спочатку необхідно визначитися з одним запобіжним заходом, тобто заставою, а після того вирішувати, чи змінювати його або обирати новий запобіжний захід, оскільки в одного обвинуваченого не може бути одночасно двох запобіжних заходів - застави і тримання під вартою. Отже, на думку захисника, клопотання не підлягає задоволенню, оскільки станом на 26.10.2023 відносно ОСОБА_8 вже обрано запобіжний захід у вигляді застави, яку останній вніс, і на час звернення прокурора з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому вже обрано запобіжний захід у вигляді застави. Тому, обрання обвинуваченому другого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не передбачено жодним нормативним документом та чинним КПК України. Відтак, саме з цих підстав просить відмовити прокурору у задоволенні цього клопотання, не надаючи оцінку викладеним ризикам і доводам прокурора у клопотанні.
Адвокат ОСОБА_7 - захисник обвинуваченого ОСОБА_8 підтримала думку захисника ОСОБА_6 з приводу тих обставин, про які він зазначив. Вважала, що у ОСОБА_8 достатньо сталі та міцні соціальні зв`язки на території України. У нього є батько, з яким він підтримує близькі відносини, а також є малолітня дитина, яка також проживає на території України. Окрім того, зазначила, що прокурор посилається на порушення обов`язків ОСОБА_8, однак, жодним процесуальним документом це не підтверджено, вироку в іншому кримінальному провадженні стороною обвинувачення також не надано. Вважала клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передчасним і таким, що не можна розглядати у цьому судовому засіданні. Тому, просила відкласти розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступне судове засідання, коли буде розглянуто клопотання прокурора щодо застави. Просила суд дотримуватися процесуального порядку, оскільки, на її переконання, спочатку необхідно вирішити клопотання щодо звернення застави в дохід держави, а після цього вирішувати клопотання щодо зміни запобіжного заходу або, можливо, суд ухвалить рішення про збільшення застави.
На наданні часу для підготовки до розгляду клопотання в межах трьох годин захисники не наполягали.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судове засідання, призначене на 26.10.2023, повторно не з`явився без поважних причин, заздалегідь не повідомивши суд про неможливість прибуття за викликом у призначений строк,що свідчить про систематичне невиконання ним своїх процесуальних обов`язків. Про обізнаність ОСОБА_8 щодо дати і часу розгляду справи 26.10.2023 свідчить зміст журналу судового засідання від 17.10.2023, у якому обвинувачений був присутнім та повідомлений про наступні дати слухання, зокрема, на 26.10.2023 на 13 год 00 хв, а також розписка від 17.10.2023 про дату, час та місце судового розгляду справи.
2.Оцінка та мотиви суду
Дослідивши обставини, викладені в клопотанні та матеріалах судового провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення ж судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч. 2 ст. 331 цього кодексу).
Запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 2 ст. 131 цього кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до частин 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Частина 6 статті 193 КПК України передбачає, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на зазначені положення закону, колегії суддів під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити питання: 1) кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 ; 2) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 3) наявності та достатності доказів того, що обвинувачений виїхав та/або оголошений у міжнародний розшук; 4) ризиків, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
2.1. Щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, за яке можливе призначення покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України) для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За час з 2020 до 2023 року судом досліджено докази сторони обвинувачення, захисту, проведено допит обвинуваченого ОСОБА_8, тобто кримінальне провадження перебуває на стадії завершення. Отже, ОСОБА_8 обізнаний про характер обвинувачення.
2.2. Щодо обґрунтованості підозри
На даному етапі кримінального провадження суд не вправі давати оцінку обґрунтованості підозри та пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, оскільки вказані обставини будуть досліджуватися судом під час судового розгляду та за результатами якого буде прийнято остаточне рішення в справі. Разом з тим, оцінці судом під час розгляду клопотання підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність наведеного прокурором ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
2.3. Щодо наявності та достатності доказів того, що обвинувачений виїхав та/або оголошений у міжнародний розшук
Під час судового розгляду суд встановив, що відповідно до інформації, яка міститься в Інтегрованій міжвідомчій автоматизованій системі обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН», ОСОБА_8 21.10.2023 перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Рава-Руська» на польській ділянці кордону у напрямку «виїзд» та до даного часу в Україну не повернувся. Кордон ОСОБА_8 перетнув на автомобілі «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням його батька - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, при перетині державного кордону ОСОБА_8 використав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 23.06.2023, підставою для перетину кордону вказано: «Інвалід 2 гр. Посвідчення НОМЕР_2 від 20.10.2023».
Також факт перебування обвинуваченого ОСОБА_8 за кордоном (Литовська Республіка) підтвердили його захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні.
26.10.2023 ВАКС постановив ухвалу про оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_8 ухиляється від суду, його місцеперебування невідомо, йому змінювався запобіжний захід з огляду на його неналежну процесуальну поведінку, що тягне за собою постійне відкладення судових засідань.
Отже, з огляду на те, що під час розгляду клопотання прокурора та судового розгляду в цілому знайшли своє підтвердження ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуває за межами України та оголошений у міжнародний розшук, судом встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
2.4. Щодо наявності ризику переховування від суду
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь імовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цього кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Беручи до уваги той факт, що злочин є корупційним, у разі засудження до ОСОБА_8 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`яке покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Окремо суд звертає увагу на інформацію, яку повідомив захисник ОСОБА_6 щодо виїзду ОСОБА_8 до іншої країни - Литовської Республіки. Суд бере до уваги таке повідомлення захисника та дійшов висновку, що у ОСОБА_8 є хоч і обмежена, але реальна можливість пересуватись в межах різних населених пунктів, а також країн.
Зазначене свідчить про ухилення обвинуваченого ОСОБА_8 від суду, оскільки, будучи ознайомленим із правами та обов`язками обвинуваченого, що підтверджується пам`яткою про права та обов`язки, підписаною обвинуваченим ОСОБА_8 26.11.2019, наявною в матеріалах справи (т. 1, а.п. 244), він не повідомив суд про необхідність виїзду за кордон для лікування та зміну місця свого проживання. На думку суду, зазначені вище обставини свідчать про ухилення від суду обвинуваченого ОСОБА_8, якому достовірно відомо, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в Україні.
Суд констатує той факт, що неявка обвинуваченого в судові засідання 23.10.2023, 26.10.2023 та твердження сторони захисту щодо неможливості судового розгляду в цьому судовому засіданні спрямовані на затягування судового процесу, оскільки обвинувачений був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак, зник, не повідомивши суд у встановленому законом порядку про причини неприбуття в судове засідання та зміну свого місцезнаходження. Місцезнаходження обвинуваченого наразі не встановлено, його адреса місця проживання суду не відома.
Судом відхиляються доводи клопотання сторони захисту щодо відкладення судового засідання, які обґрунтовуються тим, що обвинувачений ОСОБА_8 знаходиться на стаціонарному лікуванні у зв`язку з загостренням хронічного аутоімунного захворювання центральної та периферичної нервової системи в клініці міста Вільнюс Литовської Республіки, не має об`єктивної можливості прибути в судове засідання, призначене на 26.10.2023, а також позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних засобів зв`язку, з наступних причин.
Так, ОСОБА_8 перетинав кордон у плановому режимі, до клініки міста Вільнюс Литовської Республіки звернувся за консультацією через три доби після перетину кордону, ургентно в Україні або іншій країні не госпіталізовувався. Документів про те, що ОСОБА_8 направлений до Литви відповідно до протоколів надання медичної допомоги в Україні, не надано.
Згідно з копією рахунку-фактури стаціонарного хворого від 24.10.2023, цей рахунок виставлений на ім`я ОСОБА_8 за медичну консультацію в клініці міста Вільнюс Литовської Республіки з наданням послуг щодо збору аналізів та інфузії медичних препаратів.
Місцеперебування ОСОБА_8 після проведення 24.10.2023 консультації не встановлено.
При цьому, суд звертає увагу, що на момент попереднього судового засідання, яке відбулося 23.10.2023, обвинувачений ОСОБА_8 вже перебував за кордоном, але не повідомив про це суд у встановленому законом порядку. До того ж, захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні 23.10.2023 пояснив, що напередодні судового засідання йому зателефонував батько обвинуваченого ОСОБА_8, який повідомив, що обвинувачений ОСОБА_8 захворів і знаходиться у тяжкому стані, тому, не зможе прибути у судове засідання. Захисник зазначив, що у наступному судовому засіданні надасть відповідні документи, що підтверджують вказаний факт, оскільки на дату судового засідання у нього немає таких документів. Відомостями щодо місця лікування, місцезнаходження та діагнозу обвинуваченого він не володіє.
Однак станом на 26.10.2023 обвинуваченим та його захисниками суду не надано жодного документа щодо місця лікування, місцезнаходження, діагнозу обвинуваченого ОСОБА_8 та ступеню тяжкості його захворювання, який йому було встановлено у жовтні 2023 року, та призначеного у зв`язку з цим лікування.
Окрім цього, у судовому засіданні встановлено, про що сторона захисту не заперечувала, що кордон ОСОБА_8 перетнув на підставі паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданого 23.06.2023, та посвідчення про інвалідність ІІ групи серії НОМЕР_2 від 20.10.2023.
Тобто, ОСОБА_8, отримавши посвідчення особи з інвалідністю 20.10.2023, виїхав з України 21.10.2023, тобто наступного дня після отримання посвідчення особи з інвалідністю.
Враховуючи наведене, та констатуючи відсутність з боку обвинуваченого ініціативи щодо повідомлення суду про можливість/неможливість участі в судовому розгляді, суд обґрунтовано встановив, що останній ухиляється від суду.
2.5. Щодо винятковості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доведеності, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Враховуючи оголошення ухвалою ВАКС від 26.10.2023 ОСОБА_8 у міжнародний розшук та приписи ч. 6 ст. 193 КПК України, суд здійснював розгляд клопотання за відсутності обвинуваченого.
Кримінальний процесуальний закон передбачає, що відносно обвинуваченого, який оголошений в міжнародний розшук, суд може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За своєю правовою природою така ухвала є дозволом на затримання останнього з метою приводу, що передбачено ч. 3 ст. 187 КПК, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Таким чином, запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_8, не застосовується. Аналогічної позиції дотримується і ККС ВС у своїй ухвалі від 21 вересня 2021 року в справі № 991/5913/21.
Таким чином, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, суд позбавлений можливості застосувати щодо обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання обвинуваченого.
У той же час, суд звертає увагу, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зважаючи на наступне.
Так, згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.05.2018 у справі № 760/13924/18, стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 525 000 грн. Після внесення застави ОСОБА_8 звільнено з-під варти.
З огляду на неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_8, йому змінено запобіжний захід відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 27.01.2022 у справі № 369/12790/18, якою постановлено: 1) звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України частину внесеної під час досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000438 за обвинуваченого ОСОБА_8 заставив сумі 10 000 гривень; 2) застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає сумі 744 300 гривень; 3) покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов`язки: не відлучатись із Київської області та м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; носити електронний засіб контролю. Визначено строк дії обов`язків - два місяці з дня постановлення ухвали.
Обвинувачений ОСОБА_8, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 23 жовтня 2023 року не прибув, про причини неявки не повідомив. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.10.2023 постановлено здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання, призначене на 26.10.2023 о 13 год. 00 хв. та на 01.11.2023 о 09 год. 00 хв. до Вищого антикорупційного суду, виконання ухвали доручено НАБУ.
26.10.2023 ВАКС постановив ухвалу про оголошення обвинуваченого ОСОБА_8 у міжнародний розшук, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_8 ухиляється від суду, його місцеперебування невідомо, йому змінювався запобіжний захід з огляду на його неналежну процесуальну поведінку, що тягне за собою постійне відкладення судових засідань. При цьому, суд врахував особу обвинуваченого ОСОБА_8 (який, зокрема, намагається демонструвати наявність у нього виражених порушень психічної діяльності) та стан його здоров`я (наявність у нього захворювання - розсіяний склероз, відсутність будь-якого психічного розладу).
Отже, більш м`який запобіжний захід у вигляді застави не зміг запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 .
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
3.Висновки
У Рішенні від 19.10.2009 № 26-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Під час розгляду клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників, з огляду на наступне.
За загальним правилом, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Такий імперативний обов`язок покладено на слідчого суддю, суд саме з метою дотримання прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого на участь у судовому розгляді та реалізації відповідних прав.
У даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак, виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін`юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, на відміну від затриманої особи з метою приводу, яка має гарантії не пізніше 36 годин з моменту затримання бути звільненою або доставленою до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження.
Отже, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність.
Аналогічного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 14.02.2022 у справі № 991/3440/20 (провадження № 51-5359 кмо 21).
З урахуванням викладених вище обставин, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, змісту та обсягу обвинувачення, тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8, достовірної обізнаності щодо здійснення відносно нього кримінального переслідування, можливості пересуватись у межах різних населених пунктів та країн, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Розгляд клопотання в частині вирішення питання про звернення застави в дохід держави слід відкласти для виконання вимог ч. 9 ст. 182 КПК України.
Керуючись статтями 42, 335, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора - задовольнити частково.
2.Обрати обвинуваченому ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, народженому у м. Донецьк, останнє відоме суду місце проживання: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання обвинуваченого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
3.Розгляд клопотання в частині вирішення питання про звернення застави в дохід держави або повернення застави відкласти на 01 листопада 2023 року на 09:00 год.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
У решті ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3