- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/392/23
Провадження 1-кп/991/6/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Прип`ять, Чорнобильського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000242 від 05.09.2022,
В С Т А Н О В И В :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
31.10.2023 до суду надійшло клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.10.2022 щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави, та, у разі внесення застави, покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. У подальшому строк тримання під вартою було неодноразово продовжено. Так, ухвалою суду від 11.07.2023 ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів та визначено заставу в розмірі 20 000 000 гривень, яка була внесена за обвинуваченого. У зв`язку із внесенням застави ОСОБА_6 був звільнений з-під варти та з цього моменту він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та на якого покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строк дії яких було продовжено ухвалою суду від 08.09.2023.
Оскільки строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків спливає 08.11.2023, водночас, продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 відповідно до ухвали суду від 11.07.2023, а саме: прибувати за вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків.
Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши доводи клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов наступних висновків.
18.01.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52022000000000242 від 05.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. У рамках даного кримінального провадження до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави та покладенням ряду процесуальних обов`язків у випадку внесення застави. Запобіжний захід неодноразово продовжувався. Так, 11.07.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено строк тримання ОСОБА_6 під вартою та визначено заставу у розмірі 20 000 000 гривень та у разі внесення застави покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
13.07.2023 за ОСОБА_6 внесено визначений судом в ухвалі від 11.07.2023 розмір застави та звільнено ОСОБА_6 з-під варти, отже, він вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням визначених судом в ухвалі від 11.07.2023 обов`язків, строк дії яких ухвалою від 08.09.2023 продовжено до 08.11.2023 включно.
Частинами 1,2 ст.331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч.3 ст.331 КПК України).
Суд при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків.
При застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_6 судом неодноразово встановлювалася наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У ході розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків суд дійшов висновку, що ризики, встановлені в попередніх ухвалах суду, на даний час не зменшились та продовжують існувати.
Так, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_6, а саме вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, суд вважає, що ці обставини можуть спонукати обвинуваченого до вчинення спроби ухилитися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України не передбачено (ст.69,75 КК України). Тож усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, покинути територію України.
Вартим уваги є і те, що ОСОБА_6 має досвід перетину державного кордону, у тому числі виїзд за межі України у вересні 2022 року, тобто під час дії правового режиму воєнного стану. Також з огляду на умови, які існують в Україні, є можливість нелегального перетину обвинуваченим кордону, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій.
Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що ОСОБА_6 має досвід перетину державного кордону, в тому числі під час дії режиму воєнного стану, володіє значними майновими активами, існує ймовірність притягнення його до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років (може бути призначене за злочин, передбачений ч.4 ст.369 КК України, у вчиненні якого він обвинувачується), колегія суддів погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження.
Водночас слушними є доводи сторони обвинувачення, що ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим (детективом) чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). У той же час, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, факт направлення обвинувального акта до суду та призначення судового розгляду не зменшує ризик можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання внаслідок обізнаності обвинуваченого з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі протоколами допитів свідків з наданими показаннями та наближенням стадії допиту свідків.
Тож колегія суддів вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано незаконно впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни показань, а наведені прокурором аргументи свідчать про можливість здійснення такого впливу як безпосередньо обвинуваченим, так і через інших осіб.
Стосовно ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином суд погоджується з доводами прокурора щодо того, що ОСОБА_6 має особисті, ділові та бізнес зв`язки, які він може використати для того, щоб перешкоджати кримінальному провадженню.
У той же час не може залишатися поза увагою суду, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.369, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, в іншому кримінальному провадженні №42017000000004969. Наявність іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_6 може впливати на його поведінку у цьому кримінальному провадженні.
Наведені вище обставини свідчать, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом також враховано наявність обставин, які відповідно до вимог ст.178 КПК України повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його репутацію, відсутність судимостей, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, постійне місце проживання у м. Києві, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, позитивні характеристики.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, з метою мінімізації яких, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого, слушними є викладені в клопотанні доводи прокурора про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії покладених на нього обов`язків, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК). Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків, покладених на підозрюваного (обвинуваченого) як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеною необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Вартим уваги є те, що сторона захисту, у тому числі й сам обвинувачений, у судовому засіданні не заперечували щодо продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків.
Враховуючи зазначене, на переконання колегії суддів, покладені на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, суттєво не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя обвинуваченого, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків слід продовжити на два місяці, що відповідає положенням ч.7 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати за вимогою до прокурора та суду;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків визначити до 31.12.2023 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3