- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/392/23
Провадження 1-кп/991/6/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про винесення окремої ухвали щодо усунення порушень презумпції невинуватості і права на справедливий суд,
ВСТАНОВИВ :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження №52022000000000242 від 05.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.
Під час судового розгляду до суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_6 про винесення окремої ухвали щодо усунення порушень презумпції невинуватості і права на справедливий суд.
У своїй заяві обвинувачений зазначив наступне.
13.10.2023 на офіційному Telagram каналі НАБУ в межах реалізації проекту « Секрети НАБУ » (спільний проект «ІНФОРМАЦІЯ_3» та Національного антикорупційного бюро України) розповсюджено відеоматеріал під назвою «Дванадцята частина подкасту « Секрети НАБУ »: спроби підкупу мера Дніпра». У зазначеному сюжеті детектив НАБУ ОСОБА_9 надав інтерв`ю у вигляді відповідей на запитання ведучого програми ОСОБА_10 стосовно кримінального провадження відносно ОСОБА_6 . На початку відеозапису (0:25-01:00) ведучий повідомляє, що предметом розмови з детективом є ОСОБА_11 - колишній депутат Київради, депутат Верховної Ради, президент Укрбуду, відомий забудовник, бізнесмен, якого слідство підозрює в тому, що він запропонував хабар в 22 млн євро меру ОСОБА_12 . В подальшому (05:25) детектив розповідає про злочинну схему щодо перерахування конкретною фірмою забудовника 10% від інвойсу меру. Потім (05:57) ведучий повідомляє, що хабар був запропонований за будівництво метрополітену в м.Дніпро поза конкурсом. За це, як підозрює НАБУ, пан ОСОБА_13 був готовий перерахувати траншами 22 млн євро особисто меру м. Дніпро. Детектив з цим погоджується (06:45) та стверджувально відповідає, що загальне будівництво було оцінено в 220 млн євро і цей бізнесмен-будівельник, як завуальовано зазначено детективом, пропонував неправомірну вигоду, що було зафіксовано під час НСРД. На запитання ведучого (14:25) детектив стверджувально відповідає, що за допомогою негласних слідчих (розшукових) дій вдалося записати розмови підозрюваного та міського голови, зокрема що підозрюваний пропонує міському голові хабар, з різних ракурсів було записано кожний крок, кожний рух. На запитання ведучого (20:10) щодо інших фігурантів справи, до яких звертався ОСОБА_6, детектив повідомив, що були зафіксовані різні алгоритми, як це пропонував реалізувати підприємець. Під час розмови (25:01) детектив стверджувально зазначив, що це найбільший хабар в історії. Потім детектив повідомив (26:16), що підозрюваний завершив пропозицію неправомірної вигоди і його було затримано. На запитання ведучого (30:24) щодо внесення ОСОБА_6 застави детектив повідомив про зменшення застави судом. Окрім того, детектив розказав про тяжку психологічну хворобу обвинуваченого, про яку раніше було повідомлено лікарем (31:23). Детектив повідомив (35:50), що після звільнення з СІЗО, вони продовжують слідкувати за ОСОБА_6, спостерігати в межах негласних слідчих дій, де саме він знаходиться в м. Києві.
На думку обвинуваченого, детектив НАБУ ОСОБА_9 допустив низку грубих порушень закону, а саме: стверджувально інформував широке коло громадськості про вже начебто доказаний факт вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, чим допустив порушення презумпції невинуватості й створив необ`єктивне бачення громадськості події і обставин правопорушення, справа щодо яких наразі тільки слухається в суді; повідомив, що відносно ОСОБА_6 навіть після направлення справи до суду продовжують здійснюватися негласні заходи контролю; розголосив відомості про стан здоров`я обвинуваченого, що є лікарською таємницею.
Вказаними діями, всупереч законодавчим гарантіям дотримання таємниці інформації, яка була здобута в межах кримінального провадження, органом досудового розслідування умисно або через недбалість допущено витік таємниці слідства та особистої інформації про учасника кримінального провадження. Тобто Національне антикорупційне бюро розповсюдило деталі досудового розслідування та стверджує про фактичну доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину. Так, зокрема, детектив НАБУ доносить до невизначеного кола осіб інформацію про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, чим неприкрито порушує презумпцію невинуватості особи та наперед формує штамп вже начебто вирішеного питання і доказаної вини ОСОБА_6 . За рахунок маніпуляцій детектив формує в суспільстві стереотип про начебто очевидну доведеність злочинної діяльності з боку ОСОБА_6 . Такі дії службової особи органу обвинувачення носять протиправний характер, спрямовані на позапроцесуальний тиск на суд та порушують законні права та інтереси ОСОБА_6, в тому числі на справедливий суд.
За наведеного, ОСОБА_6 просив суд постановити окрему ухвалу, якою повідомити керівника Національного антикорупційного бюро України про встановлені в даному кримінальному провадженні факти порушення закону з боку детектива ОСОБА_9 для їх усунення і вжиття належних заходів реагування.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисники підтримали подану заяву, просили її задовольнити, постановити окрему ухвалу щодо звернення уваги уповноважених органів на встановлені факти порушення закону та вжиття належних заходів реагування.
Прокурор у судовому засіданні вважав, що в даному випадку немає необхідності постановляти окрему ухвалу, оскільки детектив в інтерв`ю стосовно стану здоров`я ОСОБА_6 послався на слова лікаря та сам не констатував, що ОСОБА_6 вчинив злочин, а висловлювався фігурально, а тому порушення презумпції невинуватості ним не допущене.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши доводи заяви, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
У судовому зсіданні переглянуто відеоматеріал під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розміщений на YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та на офіційному Telеgram каналі НАБУ.
Напочатку програми журналістом зазначено, що темою для обговорення є те, як ОСОБА_6 запропонував хабар 22 млн євро меру міста Дніпро ОСОБА_14 . Журналістом представлено гостя - детектива НАБУ ОСОБА_15, який на відео знаходиться на фоні банеру з надписами Національне антикорупційне бюро України.
Під час розмови, детектив допускав наступні висловлювання.
«Загальне будівництво було оцінене в 220 млн євро і цей бізнесмен-будівельник під час НСРД, ми це зафіксували, пропонував неправомірну вигоду». На запитання журналіста чи правда, що вдалось записати ці розмови пана ОСОБА_13 з паном ОСОБА_16 та є розмови того, як підозрюваний міському голові ОСОБА_17 пропонує хабар, детектив відповів: «Так, ми повністю, кожен крок був зафіксований. При цьому НСРД фіксувались з багатьох різних ракурсів, тому все якісно, все чути, все видно - кожен крок, кожен рух. Експертиза проведена, яка показує, що це дійсно особа, яка підозрюється у провадженні». «Якщо говорити про доказовість, то у суду на досудовому розслідуванні на всіх санкціях не було жодних запитань з приводу обґрунтованості підозри і сторона захисту шукає інші способи як захистити свого клієнта, не говорить про слабке доказування».
На запитання ведучого чи були інші фігуранти в цій справі детектив відповів: «Під час НСРД були зафіксовані різні алгоритми, як це пропонував реалізувати підприємець і звучало від нього залучення до схеми одного з віцепрем`єр-міністрів».
«Як пояснювали свідки, з цим підприємцем співпрацювали декілька років до цих подій, вони неякісно виконали свої задачі, тому їх не хотіли, але так як вони почали наполегливо старатися зустрітися із мером і дали свої пропозиції, які мали провокативний характер, тому і відбулось фіксування даного злочину».
Стосовно суми 22 млн євро детектив зауважив наступне: «В процесі розмов, що були нами зафіксовані, озвучувалось, що ця сума буде рости. Він хвалився, що по інших об`єктах було 500 млн, а він наростив до 2,5 млрд. Тобто він казав, що в нього є великий досвід і ця сума може бути не кінцева, 220 млн - це той мінімум, про який вони домовилися, який був зафіксований вже на той час документами і договорами, тому ми інкримінуємо ці 22 млн, але він планував, що це буде більше».
На запитання ведучого чи правда, що це найбільший хабар із зафіксованих в історії українського правосуддя, детектив відповів: «Так, це найбільша із пропозицій, хабар.… це дійсно найбільший хабар, найбільша пропозиція хабаря, неправомірної вигоди».
На запитання ведучого, детектив пояснив: «Була виділена окрема група затримання, яка чекала команди внизу, якщо все відбувається, то вони спрацьовують. Враховуючи, що підприємець все таки завершив свою пропозицію неправомірної вигоди, це було в одному з відомих готелів в Києві, в президентському номері і його на виході з готелю вже затримували, тому він розумів, що і як відбулось. Для нього це не було питанням - «а в зв`язку з чим НАБУ до мене підійшло?». Детектив додав: «В даному випадку була одна зустріч важлива, там де він приніс схему, де він багато чого сказав ….. але ми вирішили переконатися дійсно, що це пропозиція, що це нам не здалося, і він має цей намір, і його завершить, практично у нього з`явився другий шанс, але він ним не скористався, був впевнений в своєму намірі і бажанні, тому відбулась реалізація. І ще цікавий момент яким чином реалізація відбулась. Треба зрозуміти, що це саме пропозиція, щоб був реальний механізм отримання та це не фікція. Тому в даному випадку, щоб ні в нас, ні в кого іншого, не було сумнівів щодо дійсності злочину, підприємцю було запропоновано викласти свої пропозиції письмово, і він це зробив. Вони називали це меморандум, між собою підписали, між собою це називалось «понятєйка». В класичному хабарі передаються гроші, затримуються на передачі грошей, тут затримувались на передачі цієї «понятєйки» у флешці, на якій була ця «понятєйка» і письмово, де він це все проговорив».
«На рахунок застави і як змінився запобіжний захід - обрали 260 млн суму застави першопочаткову, це була друга по розміру застава в Україні, але була апеляція і цю суму застави зменшили на 100 млн, вона стала 160, потім її зменшили ще раз до 100, це при кожному продовженні. Суд вважає, раз людина сидить, значить в неї немає можливості внести гроші, тому є логічним зменшити. Потім заставу зменшили до 85 млн, а в одне із засідань сторона захисту привела лікаря. Лікар сказав, що у обвинуваченого тяжка психологічна хвороба, тому суд пішов на значне зменшення застави, визначив заставу в 20 млн. Тобто була 260 спочатку, а потім суд її визначив в 20 млн».
На запитання чи переживає детектив, що може підозрюваний кудись зникнути, детектив відповів: «Я не переживаю, ... я думаю, що він вже досить тривалий час на свободі і поки що нікуди не дівся, в умовах війни це набагато складніше зробити, але ми за ним слідкуємо, спостерігаємо за цим підприємцем, я не маю на увазі негласних слідчих дій, це більш фігурально сказано, поки що він в Києві, переживати з цього приводу ми не плануємо».
Доводи обвинуваченого про тиск на суд, суд відхиляє, оскільки із висловлювань детектива не вбачається наміру вплинути на процес ухвалення судового рішення. Більше того, під час судового розгляду детектив не є учасником провадження.
Доводи про розголошення детективом інформації про стан здоров`я обвинуваченого також є неспроможними. Адже у відкритій частині судового засідання 11.07.2023, в якому проводився допит лікаря, захист сам посилався на наявність у ОСОБА_6 хвороби. У висловлюваннях детектива, допущених в інтерв`ю, констатований аналогічний факт, без повідомлення діагнозу, особливості протікання хвороби, її впливу на обвинуваченого, лікування, тощо. Більше того інформація, надана лікарем, відображена у відповідній ухвалі суду, постановленій за результатами розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому.
Разом з тим, за результатами перегляду вказаного відеоматеріалу, судом встановлено, що детектив НАБУ доносить до невизначеного кола осіб інформацію про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, чим порушує презумпцію невинуватості особи та наперед формує думку вже доказаної вини ОСОБА_6 без відповідного рішення суду.
Хоча детектив і не називає прізвища обвинуваченого, контекст розмови і категорично стверджувальні висловлювання детектива безперечно формують у необмеженого кола глядачів/слухачів цього інтерв`ю уявлення про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. З огляду на кількість користувачів, підписаних на вказані канали, зокрема офіційний Telеgram канал НАБУ (12 481 підписників) та YouTube канал «ІНФОРМАЦІЯ_3» (1,06 млн підписників), таку аудиторію можна вважати достатньо великою.
За наведеного, у ході судового розгляду були встановлені обставини, за результатами дослідження яких, суд дійшов висновку про винесення по даній справі ухвали, яка не вирішує справу по суті, однак звертає увагу уповноважених органів на необхідність перевірки фактів ймовірного порушення вимог закону, які можуть потребувати вжиття належних заходів реагування.
Суд погоджується із доводами обвинуваченого, наведеними в його заяві, стосовно того, що офіційні, публічні, стверджувального характеру коментарі і висловлювання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 мають вкрай негативний результат як для захисту ОСОБА_6, так і для авторитету судової влади, з огляду на те, що детективом фактично визнано вину такої особи у вчиненні злочину, незважаючи на відсутність вироку суду з даного питання.
Таким чином вищенаведені доводи заслуговують на увагу.
Положення ч.1,5 ст.17 КПК України встановлюють, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Частиною четвертою статті 296 ЦК України передбачено, що ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
Зазначене положення є похідним від гарантованої частиною першою статті 62 Конституції України презумпції невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Наведені положення чинного законодавства узгоджуються із ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також із практикою Європейського суду з прав людини.
Слід зауважити, що презумпція невинуватості порушується, якщо судовий акт або заява публічної посадової особи щодо обвинуваченого у вчиненні злочину відображає думку про те, що він винен, до того, як його вина встановлена у відповідності із законом.
Таким чином, на переконання суду, в ході судового розгляду встановлено порушення презумпції невинуватості, закріпленої у п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.17 КПК України.
Європейський Суд послідовно наголошував на важливості вибору виразів публічними посадовими особами в їх заявах, зроблених до того, як особа засуджена і визнана винною у вчиненні конкретного злочину (рішення Європейського Суду від 03.10.2002 у справі «Бьомер проти Німеччини» (Bohmer v. Germany), рішення Європейського Суду від 27.02.2007 у справі «Нештяк проти Словаччини»). У рішенні Європейського суду з прав людини «Корбан проти України» від 04.07.2019 зазначено, що ч.2 ст.6 Конвенції не дозволяє посадовим особам оголошувати особу винною до засудження цієї особи судом. Посадові особи повинні повідомляти громадськість про кримінальні розслідування шляхом, наприклад, інформування про підозри, затримання та зізнання, якщо вони роблять це обережно. У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 21.09.2006 зазначається, що презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону (п.п.35, 42, 45). Європейським Судом констатовано порушення права заявника на презумпцію невинуватості внаслідок публічних заяв працівників правоохоронних органів, які також були процитовані в газетних статтях, на які посилається заявник (рішення Європейського Суду «Довженко проти України» від 12.01.2012).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі «Шагін проти України» від 10.12.2009 та у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000, Суд наголосив як важливо державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи, порушеної проти особи, та визнання її винною в тому чи іншому злочині. Європейський Суд вказав правоохоронним органам, що інформування громадськості має робитися з усією необхідною обережністю та обачністю, щоб дотримати принцип презумпції невинуватості. Судом наголошено, що принцип презумпції невинуватості, закріплений у пункті 2 статті 6 Конвенції, не лише забороняє передчасне висловлення думки самим судом про те, що особа, «яку обвинувачено у вчиненні злочину», є винною, тоді як це ще не доведено відповідно до закону, а й поширюється на заяви, що їх роблять інші державні посадові особи стосовно проваджень, що тривають, у кримінальних справах і які спонукають громадськість до думки про вину підозрюваного та визначають наперед оцінку фактів компетентним судовим органом. А у рішенні Європейського Суду у справі «Криволапов проти України» від 02.10.2018 Суд повторює усталений принцип своєї практики, що пункт 2 статті 6 Конвенції забороняє посадовим особам оголошувати особу винною до винесення їй вироку судом. Посадові особи можуть інформувати громадськість про розслідування у кримінальних справах, наприклад, розкриваючи інформацію про вручення повідомлень про підозру, затримання та зізнання, якщо вони роблять це розсудливо та обачно. При цьому, вибір слів є важливим. Суд в зазначеній справі констатував, що зроблені в засобах масової інформації заяви слідчих та посадових осіб правоохоронного органу щодо кримінального провадження проти заявника були далекими від розсудливості та обачності. Вони були очевидною заявою про його винуватість, навіть без уточнення стадії, на якій знаходилося провадження. Громадськості була розкрита вся інформація про особу. Європейський Суд в цій справі прямо сказав, що заяви посадових осіб держави спонукали громадськість повірити у винуватість заявника та вплинули на оцінку фактів відповідним судовим органом. Отже, було порушено пункт 2 статті 6 Конвенції (п.п.129 - 132).
Вимогами КПК України не урегульовано питання постановлення такого виду судових рішень, які б надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб, з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини органом досудового розслідування.
Разом з тим суд виходить з висновків, що викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.06.2021 у справі №686/9636/18, згідно з якими, за наявності відповідних підстав, суд будь-якої інстанції має процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.
Тим більше, що Україна має Конвенційне зобов`язання щодо забезпечення права на справедливий суд (ст.6 Конвенції), складовим елементом якого є презумпція невинуватості. Отже при встановленні порушення відповідного права (в даному випадку - презумпції невинуватості) національний суд має на це відреагувати.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне постановити відповідну ухвалу про порушення детективом презумпції невинуватості і довести її зміст до відома Директора Національного антикорупційного бюро України з метою врахування і недопущення подібних випадків у майбутньому.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 8, 129-1 Конституції України, ч.1 ст.7, ст.ст.8, 9, 21, 22, 24, 40, 369, 371, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити порушення презумпції невинуватості, закріпленої у п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.17 КПК України.
Надіслати копію цієї ухвали Директору Національного антикорупційного бюро України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3