Документ № 114797467

Дата засідання: 09/11/2023
Дата винесення рішення: 09/11/2023
Справа №: 991/9603/23
Провадження №: 52017000000000799
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.

Справа № 991/9603/23

Провадження 1-кс/991/9699/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

03 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваної - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000799 від 17.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчому судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 5589 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 000 876 грн та покласти на підозрювану ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування поданого клопотання, детектив зазначає, що у межах цього кримінального провадження встановлюються обставини заволодіння земельними ділянками державної власності, які відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК від 15.05.1995 № 000718 знаходилися у постійному користуванні ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (далі - ДП «Леанка»).

Детектив зазначає, що оскільки, земельні ділянки загальною площею 1167,3 га, що розташовані на території Ірлявської сільської Ради Ужгородського району Закарпатської області перебували у постійному користуванні ДП «Леанка», з метою заволодіння ними ОСОБА_7, не пізніше 26.07.2016, вступив у змову із директором ДП «Леанка» ОСОБА_8, який мав відмовитися від права постійного користування підприємством вказаними земельними ділянками.

Крім того, за твердженням детектива, ОСОБА_7 залучив до вчинення злочину - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які мали здійснити дії, направлені на отримання на праві власності ТОВ «СТОВ «Континент» земельних ділянок, що перебували в користування ДП «Леанка», а також у період з 16.06.2016 до 26.12.2016 залучив начальника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4, яка мала видати необхідні ОСОБА_7 накази про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка», а також накази про їх подальшу передачу у власність підконтрольним ОСОБА_7 фізичним особам.

Детектив зазначає, що для заволодіння земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні ДП «Леанка», спочатку необхідно було сформувати як об`єкти речових прав земельні ділянки загальною площею 71,36 га, зареєструвати відомості про них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також внести відомості до вказаного реєстру про право постійного користування щодо 19 земельних ділянок ДП «Леанка» загальною площею 251,9972 га.

Так, слідством встановлено, що в період з 26.12.2016 по 10.03.2017, ОСОБА_9, використовуючи видані директором ДП «Леанка» ОСОБА_8 на його ім`я довіреності від 26.12.2016 та від 10.01.2017, подав до відділу реєстрації речових права на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Ужгородської міської ради заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про державну реєстрацію 19 земельних ділянок ДП «Леанка» загальною площею 251,9972 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ДП «Леанка».

Крім того, у період часу з 19.01.2017 по 16.03.2017 директор ДП «Леанка» ОСОБА_8 підписав заяви про добровільну відмову від права постійного користування 19 земельними ділянками ДП «Леанка» загальною площею 251,9972 га, які завірив у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та передав ОСОБА_9 . В свою чергу, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у період часу з 25.01.2017 по 16.03.2017 направили вказані заяви до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

В подальшому, в період з 07.02.2017 по 06.04.2017 начальник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4, розуміючи, що припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» здійснюється для подальшого заволодіння ними на користь ОСОБА_7, видала накази про припинення права постійного користування.

Крім цього, детектив зазначає, що оскільки частина земельних ділянок, якими вказані особи планували заволодіти, були не сформовані як об`єкти речових прав та їм не присвоєно кадастрові номери, ОСОБА_8 12.01.2017 уклав з ФОП ОСОБА_12 договір на розробку технічної документації із землеустрою (в кількості 7 шт.) щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які розташовані за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Ірлявської сільської ради: площею 10,1 га, площею 11,4 га, площею 15,0 га, площею 22,4 га, площею 2,96 га, площею 4,1, площею 5,4 га.

Після чого, 28.02.2017 начальник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4 розглянула 7 проектів землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та видала відповідні накази про їх затвердження.

Після державної реєстрації вказаних 7 земельних ділянок як об`єктів речових прав, 10.03.2017 директор ДП «Леанка» ОСОБА_8, підписав 7 заяв про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» загальною площею 71,36 га, та направив їх до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. В свою чергу, Начальник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4 20.03.2017 видала накази на припинення права постійного користування цими земельними ділянками.

Детектив зазначає, що ОСОБА_9, з метою заволодіння земельними ділянками ДП «Леанка», у період часу з 27.01.2017 по 14.06.2017, залучив 175 громадян України, які погодилися використати своє право в інтересах ОСОБА_7, а саме отримати у власність до 2 га земель сільськогосподарського призначення, з числа тих, що перебували в постійному користуванні ДП «Леанка», і в подальшому оформити їх у власність ТОВ «СТОВ «Континент», та вмовив їх видати довіреності на його ім`я для представництва інтересів у питанні набуття права власності на будь-яку земельну ділянку, у тому числі з подальшою можливістю відчужувати набуті земельні ділянки без погодження з її власником.

Надалі, ОСОБА_9, використовуючи видані на його ім`я довіреності, з 30.01.2017 по 04.01.2018 подав до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області 175 заяв щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за результатами розгляду яких у період часу з 17.02.2017 по 04.01.2018 начальник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4 видала накази про надання дозволу на розроблення відповідних проектів землеустрою.

У період часу з 30.01.2017 по 04.01.2018 ОСОБА_9, на підставі виданих на його ім`я довіреностей забезпечив виготовлення ТОВ «Центр проектів» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у приватну та скерував їх для затвердження до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області. За результатами розгляду зазначених проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, заступником начальника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_13, який не був обізнаний у злочинних планах ОСОБА_4 та інших співучасників, у період часу з 05.04.2017 по 05.04.2018 підписав накази про затвердження 175 проектів землеустрою та передачу їх у приватну власність 175 підконтрольним співучасникам злочину осіб.

Окрім цього, встановлено, що після отримання в ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області відповідних наказів ОСОБА_9 у період з 22.06.2017 по 31.08.2018 звертався до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо здійснення реєстрації права власності на земельні ділянки за заздалегідь визначеними особами і відповідно до повноважень, наданих йому довіреностями, фактично отримував можливість розпоряджатись вказаними земельними ділянками.

Після того як право власності на земельні ділянки було зареєстроване на заздалегідь визначених осіб, ОСОБА_9, у період з 07.07.2017 по 13.02.2019, забезпечив їх явку до приватного нотаріуса, для оформлення подальшого продажу отриманих ними земельних ділянок на користь ТОВ «СТОВ «Континент».

При цьому, за твердженням детектива, у випадках коли вказані особи були відсутні в місцях їх постійного проживання, за них договори купівлі-продажу підписував ОСОБА_9, який мав відповідну довіреність.

Окрім цього, детектив зазначає, що для кожної залученої фізичної особи було відкрито розрахунковий рахунок в АТ КБ «Львів», якими ОСОБА_9 мав право розпоряджатись.

Зазначені дії ОСОБА_9 виконував у координації з ОСОБА_14, який підписував договори купівлі-продажу земельних ділянок від імені ТОВ «СТОВ «Континент», а також організовував та забезпечував здійснення оплати за вказані земельні ділянки з рахунку ТОВ «СТОВ «Континент».

Таким чином, за версією слідства, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у період часу з 11.05.2016 по 13.02.2019, заволоділи на користь ОСОБА_7, який був фактичним контролером ТОВ «СТОВ «Континент», земельними ділянками державної власності загальною площею 325,9775 га, розташованими на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ринкова вартість яких складає 123 037 845 грн.

На переконання детектива, встановлені в ході досудового розслідування обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрювану зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, на ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, на думку детектива, вказують, тяжкість інкримінованого підозрюваній злочину на суворість покарання. Окрім цього, детектив вказує, що ОСОБА_4 неодноразово виїжджала за межі України та має достатньо матеріальних ресурсів для того, щоб забезпечити своє проживання за кордоном.

Обґрунтовуючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні детектив звернув увагу на характер та обставини вчинення кримінального правопорушення інкримінованого ОСОБА_4, та зазначив, що вона, маючи широке коло зв`язків в правоохоронних та державних органах, має можливість здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні

На переконання детектива, вказані обставини разом з наявними ризиками свідчить про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу і саме у вигляді застави, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

При цьому, детектив зазначає, що встановлені в ході досудового розслідування та викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до підозрюваної.

Водночас, на думку детектива, розмір застави, визначений у ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків, а тому її розмір слід визначити у 5 589 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 000 876 гривень.

На переконання детектива, у ОСОБА_4 наявні фінансової можливості внесення застави у вказаному розмірі та він не є для неї непомірним.

Також детектив вказує про доцільність покладення на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, з громадянами України, які продали земельні ділянки СТОВ «Континент», іншими підозрюваними, а також зі свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_11 ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, з огляду на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри. Зокрема, за твердженням адвоката, прокурором не зазначено, норму якого нормативно-правового акту або відомчого акту, що регулюють земельні правовідносини та повноваження Держгеокадастру, було порушено ОСОБА_4 при прийнятті рішень щодо розпорядження земельними ділянками, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні. При цьому, акцентував увагу на тому, що при прийнятті рішень про припинення права постійного користування земельними ділянками ОСОБА_4 діяла відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих їй повноважень.

Зазначив, що стороною захисту отримано висновок експерта від 03.02.2023 №335-Е, за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою, згідно якого проекти землеустрою відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних станом на дати їх затвердження.

Також, стороною захисту отримано висновок 17.10.2023 №001-СІС/23, за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, якою встановлено, що ринкова вартість земельних ділянок становить 14 963 100 грн. На переконання адвоката, це свідчить про те, що зазначений в підозрі розмір шкоди не відповідає фактичним обставинам справи та є явно завищеним.

Окрім цього, адвокат звернув увагу на відсутність належного обґрунтування наявності ризиків на які прокурор посилається, як на підставу для застосування запобіжного заходу. Зокрема, зазначив, що ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду не може гуртуватися виключно на суворості можливого покарання, а наявність у підозрюваної міцних соціальних зв`язків за місцем її проживання повністю нівелює вказаний ризик. Також, на переконання детектива, жодним чином не доведено існування ризику впливу на свідків, оскільки за весь час здійснення досудового розслідування, стороною обвинувачення не було отримано відомостей того, що ОСОБА_4 впливала чи намагалася впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження.

Щодо розміру застави, яку просить визначити прокурор, адвокат зазначив, що вважає її необґрунтованою з точки зору матеріального стану ОСОБА_4 та її фінансових можливостей.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника та просила відмовити в задоволенні клопотання.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 25.10.2023 було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останньої про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 могла вчинити саме інкримінований їй злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Зі змісту клопотання та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння земельними ділянками державної власності, які відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК від 15.05.1995 № 000718 знаходилися у постійному користуванні ДП «Леанка».

Так, зокрема, слідством встановлено, що народний депутат України ОСОБА_7, за попередньою змовою з керівником ДП «Леанка» ОСОБА_8, начальником Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4, директором СТОВ «Континент» ОСОБА_10 та ОСОБА_9, всупереч положенням чинного законодавства, спільно вчинили дії, спрямовані на припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» та наступну безоплатну передачу їх у приватну власність заздалегідь визначеним фізичним особам, які згодом передали свої права на землю у власність ТОВ «СТОВ «Континент».

За версією слідства, перший етап злочинної діяльності полягав в тому, що ОСОБА_8, будучи керівником ДП «Леанка», відмовився від права постійного користування земельними ділянками, розташованими території Ірлявської сільської Ради Ужгородського району Закарпатської області. При цьому, вказаній відмові передувало вчинення ще ряду необхідних дій, зокрема отримання кадастрових номерів земельних ділянок, їх формування як об`єктів речових прав, реєстрація відомостей про них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також внесення відомостей до вказаного реєстру про право постійного користування такими земельними ділянками ДП «Леанка». В подальшому, підписані директором ДП «Леанка» ОСОБА_8 заяви про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» були передані до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, після чого ОСОБА_4, будучи начальником вказаного Головного управління, видала накази про припинення права постійного користування цими земельними ділянками.

Наступний етап передбачав передачу у власність заздалегідь підшуканим особам земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 2 га, з числа тих, що перебували в постійному користуванні ДП «Леанка». Відповідальним за пошук осіб, які б погодилися отримати у власність такі земельні ділянки та в подальшому відчужити їх на користь підконтрольного ОСОБА_7 приватного підприємства, був ОСОБА_9, який залучив 175 осіб та отримав від них нотаріальні довіреності на представництво їх інтересів у питанні набуття права власності на будь-яку земельну ділянку, у тому числі з подальшою можливістю відчужувати набуті земельні ділянки без погодження з її власником.

Після чого, ОСОБА_9, використовуючи видані на його ім`я довіреності, подав до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області 175 заяв щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за результатами розгляду яких начальник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4 видала накази про надання дозволу на розроблення відповідних проектів землеустрою.

В подальшому, ОСОБА_9 забезпечив виготовлення ТОВ «Центр проектів» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у приватну, які потім були затвердженні ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.

Кінцевий етап передбачав реєстрацію права власності на земельні ділянки на вказаних осіб, для оформлення їх подальшого продажу на користь ТОВ «СТОВ «Континент» від імені якого діяв ОСОБА_10 . Так, ОСОБА_9, використовуючи видані на його ім`я довіреності на представлення інтересів таких осіб, від їх імені підписував договори на підставі яких і було здійснено відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «СТОВ «Континент».

За версією слідства, за вказаних обставин ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заволоділи на користь ТОВ «СТОВ «Континент», фактичним контролером якого є ОСОБА_7, земельними ділянками державної власності загальною площею 325,9775 га на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ринковою вартістю 123 037 845 грн.

Таким чином із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_4, будучи начальником ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, своїми діями уможливила реалізацію злочинного умислу щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» та їх безоплатну передачу у приватну власність наперед визначених фізичних осіб із подальшим їх відчуженням на користь ТОВ «СТОВ «Континент». Оскільки, саме ОСОБА_4 погоджувала та затверджувала технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок ДП «Леанка» в натурі (на місцевості) в результаті чого землі державного підприємства були поділені на земельні ділянки площею близько 2 га, підписувала особисто або забезпечувала підписання іншими службовими особами ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області наказів про припинення права постійного користування земельними ділянками, про поділ земельних ділянок, про дозвіл на розробку проектів землеустрою про передачу земельних ділянок у приватну власність, тощо.

Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України.

Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості та розподіл ролей. Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної та ознаками інкримінованого їй складу злочину.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій документів:

- протокол огляду від 08.02.2023 в якому міститься листування щодо придбання ТОВ «СТОВ «Континент», дій щодо внесення змін до складу засновників, плани та дії щодо заволодіння земельними ділянками ДП «Агропромислова фірма «Леанка»;

- протокол огляду від 14-15.09.2023 в якому зафіксовано спілкування в месенджерах між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо заволодіння земельними ділянками ДП «Леанка» за період з 26.05.2017 по 07.05.2018;

- протокол огляду від 13.09.2023 в якому зафіксовано спілкування в месенджерах між Ірлявським сільським головою ОСОБА_23 та ОСОБА_9 щодо організації відвідування залученими фізичними особами нотаруса, щодо реалізації схеми з заволодіння землями ДП «Леанка», за період з 25.05.2017 по 21.05.2018;

- протокол огляду від 13.09.2023 в якому зафіксовано спілкування в месенджерах між ОСОБА_15 та ОСОБА_9 за період з 12.06.2017 по 09.05.2018;

- протокол огляду від 12-13.09.2023 в якому зафіксовано спілкування містить спілкування в месенджерах між директором ТОВ «СТОВ «Континент» ОСОБА_10 та ОСОБА_9, щодо заволодіння землями ДП «Леанка» за період з 07.07.2017 по 23.05.2018;

- Статут ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (нова редакція) затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 13.12.2007 року № 915;

- висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 06.07.2020 № 12794/19-41/13540-14106/20-41;

- протокол № 1/2016 Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Континент», в якому прийнято рішення про включення до складу учасників товариства ОСОБА_25 та призначення на посаду директора товариства ОСОБА_10 ;

- протоколу огляду від 11.09.2023 в якому зафіксовані факти спілкування ОСОБА_7 з директором ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_8, начальником ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4, співробітниками та керівниками Мінагрополітики;

- протокол огляду від 03.03.2023, який містить докази зацікавленості ОСОБА_7 в отриманні земельних ділянок;

- протокол огляду від 07-09.08.2018 року, який містить докази спілкування директора ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_4 з приводу заволодіння землями ДП «Леанка»;

- листи про припинення права постійного користування 26-ма земельними ділянками за підписом директора ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_8, нотаріально посвідчені заяви про відмову від права постійного користування 26-ма земельними ділянками за підписом директора ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_8, накази ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про припинення права постійного користування 26-ма земельними ділянками за підписом начальника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_4 ;

- показання свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 від 14.10.2023, відповідно до яких підтверджується їх залучення до отримання земельних ділянок за грошову винагороду або використання їх документів, та факт не отримання ними грошових коштів при продажі земельних ділянок;

- повні витяги з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) відносно ОСОБА_9

- довіреності від 10.01.2017 та 26.12.2016 від ДП «Агропромислова фірма «Леанка» на ОСОБА_9 ;

- протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.02.2018 відносно ОСОБА_9, в якому підтверджується його робота в інтересах ТОВ «СТОВ «Континент» щодо отримання на праві власності земельних ділянок, що були у користуванні ДП «Леанка»;

- Наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26 січня 2017 року № 50-ТО Про призначення ОСОБА_4 ;

- Наказу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 27 січня 2017 року № 92-к Про призначення ОСОБА_4 ;

- висновк експертів за результатами проведення судової земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 10.04.2019 №18493/18-41/7635-7701/19-41;

- висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 52017000000000799 від 15.08.2023 № 20764/23-41;

- протокол огляду від 19.10.2023 в якому зафіксоване спілкування в месенджерах між ОСОБА_9 та співбесідниками «ОСОБА_39», директором ДП «Леанка» ОСОБА_8, начальником відділу охорони земель ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_32, нотаріусом ОСОБА_33, нотаріусом ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_34, співробітницею АТ КБ «Львів» на ім`я ОСОБА_35, в якому йдеться про вчиненням ОСОБА_9 дій, направлених на перехід права власності на земельні ділянки, що перебували в користуванні ДП «Леанка», до ТОВ «СТОВ «Континент»;

- протокол огляду від 19.10.2023 в якому зафіксоване спілкування в месенджерах між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 за період з 22.01.2017 по 18.05.2018 щодо обміну номерами заяв, щодо проведення екстериторіальної експертизи земельних проектів фізичних осіб, що були залучені для заволодіння земельними ділянками ДП «Леанка»;

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 09.02.2023;

- документи, щодо набуття на праві власності гр. ОСОБА_36 земельної ділянки з земель, що попередньо були у користуванні ДП «Леанка», та її продажу ТОВ «СТОВ «Континент»;

- лист від 26.12.2016 № 246а-02/27 від сільського голови с. Ірлява ОСОБА_23 на адресу директора ДП «Леанка» ОСОБА_8 щодо можливості відмови від права постійного користування земельними ділянками;

- довідка Державної аудиторської служби України стосовно відмови від права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» від 23.09.2019;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Водночас, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності в діях підозрюваної ОСОБА_4 складу інкримінованого їй злочину, оскільки при розгляді цього клопотання слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За таких обставин, на цьому етапі кримінального провадження, доводи сторони захисту, не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи передусім пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватою у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана протягом 2018-2023 років неодноразово виїжджала за межі України. Так, відомості отримані від ДПС України свідчать, що протягом 2023 року підозрювана тричі перетинала державний кордон, зокрема, 28.06.2023, 06.07.2023 та 31.07.2023. При цьому, майновий стан підозрюваної, зокрема наявність у власності членів її родини, а саме чоловіка та малолітнього сина, нерухомого та рухомого майна, на думку слідчого судді, свідчать про наявність в неї фінансових можливостей забезпечити власні потреби під час можливого переховування.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність такого ризику.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що інкриміновані підозрюваній злочини ймовірно вчинені нею у співучасті, у зв`язку з чим вона може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку. Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4, за час перебування на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, набула широке коло знайомств серед представників правоохоронних та державних органів, які підозрювана може використати з метою позапроцесуального впливу на свідків, в тому числі на працівників ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області, з метою схилення їх до зміни вже наданих ними показань або до надання неправдивих показань.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- пред`явлення їй підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватою у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 37 років;

- помірний майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали;

- міцність соціальних зв`язків - підозрювана заміжня, виховує малолітнього сина, має на утриманні батьків похило віку, які потребують догляду через наявні у них хронічні захворювання;

- з 13.07.2023 працює на посаді інспектора Карпатського відділу управління контролю за використанням лісового та мисливського господарства Департаменту безпеки у Державному спеціалізованому підприємстві «Ліси України»;

- наявність у підозрюваної хронічного захворювання;

- розмір ймовірно завданої кримінальним правопорушенням шкоди складає 123 037 845 грн.;

- підозрювана раніше не судима, відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваної, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваної не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

3.5.Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваної, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої підозрюваної та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваної та інших осіб.

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрювану

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваній, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому вона підозрюється, її майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваної та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо неї, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, обставини його вчинення та індивідуальні особливості підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваною, покладених на неї обов`язків вказаним розміром застави. Водночас, на переконання слідчого судді, зазначений стороною обвинувачення розмір застави у сумі 15 000 876 гривень, є надмірно високим, необґрунтованим та таким, що не відповідає майновому стану підозрюваної.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної та членів її сім`ї. Зокрема, офіційний дохід підозрюваної ОСОБА_4 за період 2018 - 2023 років склав 1 378 662 грн., а її чоловіка - ОСОБА_37 за аналогічний період - 540 959 грн.

ОСОБА_4 станом на 2023 рік об`єктами нерухомого майна на праві власності не володіє, водночас на сина підозрюваної ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0.0614 м. кв., яка розташована у м. Ужгород та дві квартири, розташовані у м. Ужгород.

Чоловік підозрюваної - ОСОБА_37 на праві власності володіє двома земельними ділянками, площею 0.05 га та 0.08 га, розташовані у Закарпатській обл. та два автомобілі SKODA OCTAVIA 2014 р.в., та HYUNDAI ACCENT 2013 р.в.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваній, розмір ймовірно завданої шкоди, обставини та спосіб вчинення розслідуваного злочину, беручи до уваги існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000 гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваної та її індивідуальних обставин, зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку та запобігти реалізації ризиків кримінального провадження. Визначений розмір застави є співмірним з вартістю належного членам її родини майна, а також з огляду на розмір ймовірно завданої шкоди.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрювана або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

Крім того, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрювану обов`язків повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до увагу доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що підозрювана має хронічне аутоімунного захворювання - псоріаз бляшковий, що підтверджується, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Наявність вказаного захворювання унеможливлює покладення на ОСОБА_4 обов`язку носіння електронного засобу контролю, оскільки постійний тиск та тертя шкіри у місці контакту з цим засобом може призвести до погіршення стану здоров`я підозрюваної та спричинятиме відчуття дискомфорту.

Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, з громадянами України, які продали земельні ділянки ТОВ «СТОВ «Континент», іншими підозрюваними, а також зі свідками ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_11 ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваної і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 грудня 2023 року включно.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 372, 376, 483 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000799 від 17.11.2017, - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000 (один мільйон триста сорок дві тисячі) гривень.

3.Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрювану, визначити строком на 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування - до 24 грудня 2023 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваної, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.Роз`яснити підозрюваній, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваної та її явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній та її захиснику.

11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000799 від 17.11.2017 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1