Пошук

Документ № 114855186

  • Дата засідання: 08/11/2023
  • Дата винесення рішення: 08/11/2023
  • Справа №: 991/8393/23
  • Провадження №: 52023000000000166
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.

Справа № 991/8393/23

Провадження № 1-кс/991/8449/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,

особи, яка подала скаргу, ОСОБА_4,

його представника адвоката ОСОБА_5,

детектива ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2023 року за № 52023000000000166,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть скарги

1.1. 26 вересня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій скаржник просив скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) ОСОБА_6 від 14 вересня 2023 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 12 квітня 2023 року за № 52023000000000166, та направити матеріали кримінального провадження для проведення досудового розслідування.

Скарга обґрунтована тим, що 12 квітня 2023 року на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2023 року НАБУ до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 27 березня 2023 року.

На переконання ОСОБА_4, детектив не зібрав та не оцінив належним чином докази на підтвердження обставин вчинення заступником Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_7 за попередньою змовою з директором Директорату просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України ОСОБА_8 і директором Державного підприємства «Дія» ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Як зазначив скаржник, наказом Міністра розвитку громад та територій України № 102 від 28 квітня 2020 року Національній спілці архітекторів України (надалі - НСАУ) було делеговано повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів строком на 2 роки. Втім, рішення про припинення виконання таких повноважень, оформлене відповідним наказом, як це вимагається пп. 3.9-3.11 Порядку делегування повноважень саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 282 від 13 жовтня 2014 року (надалі - Порядок делегування), не приймалося.

Продовження виконання таких повноважень, за твердженням ОСОБА_4, додатково підтверджується неанульованим доступом НСАУ до електронного кабінету Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Крім того, на підставі листа заступника Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_7 № 7/14.3/12286-22 від 16 листопада 2022 року директор Державного підприємства «Дія» ОСОБА_9 забезпечив як технічний адміністратор «Електронної системи» протиправне блокування доступу відповідальної посадової особи НСАУ до електронного кабінету.

Також, на переконання скаржника, НСАУ внаслідок позбавлення її можливості здійснювати делеговані повноваження щодо проведення професійної атестації архітекторів з липня 2022 року і до теперішнього часу не отримує грошові внески як плату за надання таких послуг. Зокрема, до спілки з таким питанням звернулися 6 архітекторів. Враховуючи, що плата за проведення атестації складає 4 026 грн, проведення їх атестації забезпечило б НСАУ надходження коштів у розмірі 24 156 грн. Проте, оскільки спілка була позбавлена можливості здійснювати атестацію, їй фактично було заподіяно майнової шкоди у зазначеному розмірі. Також скаржник послався на певну кількість архітекторів, які усно повідомили про намір звернутися до спілки з метою проведення атестації, що свідчить про неможливість на даному етапі підрахувати точний розмір заподіяної шкоди.

На думку ОСОБА_4, висновки детектива суперечать нормам ч. 5 ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 3.11 Порядку делегування, а чинне законодавство не містить такого поняття як завершення чи сплив терміну реалізації повноважень.

Скаржник зауважив, що детектив не встановив у повному обсязі всі обставини, які мають значення для кримінального провадження, зокрема, не витребував документи, не здійснив тимчасові доступи до речей і документів щодо делегування повноважень у Мінінфрастурктури та ДП «Дія», не допитав службових осіб Мінінфраструктури та ДП «Дія», керівництво та інших працівників НСАУ, архітекторів, не встановив розмір шкоди.

1.2. 17 жовтня 2023 року у судовому засіданні детектив ОСОБА_6 надав слідчому судді письмові заперечення проти скарги ОСОБА_4, у яких послався на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, в діях посадових осіб, які були предметом досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

Детектив підтвердив зазначені у скарзі обставини надання НСАУ делегованих повноважень та зазначив, що делегування повноважень на певний строк є звичайною практикою. Детектив заперечив факт заподіяння НСАУ шкоди у вигляді неотриманих доходів у зв`язку з тим, що НСАУ фактично була позбавлена можливості здійснювати професійну атестацію архітекторів, тобто не могла і отримувати плату за здійснення такої діяльності. Також детектив зазначив, що блокування доступу НСАУ у електронному кабінеті відбувається програмними засобами у автоматичному режимі після спливу строку дії делегованих повноважень.

1.3. 19 жовтня 2023 року скаржник ОСОБА_4 надав додаткові письмові пояснення, у яких послався на неправдивість свідчень директора ДП «Дія» та заперечень детектива ОСОБА_6 про автоматичне припинення доступу до електронного кабінету, адже станом на 19 травня 2023 року такий доступ був наявний. Крім того, зазначений доступ було припинено в порушення вимог чинного законодавства на підставі листа Мінрегіону. Скаржник зазначив, що з цього приводу ним подано до Генерального прокурора заяву про вчинення детективом ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

1.4. 08 листопада 2023 року до суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_4, у яких скаржник звернув увагу на неправдиві відомості, які повідомив директор ДП «Дія» ОСОБА_9 під час його допиту, зокрема, останній зазначив про ненадходження до підприємства звернень Мінрегіону про блокування доступу НСАУ, хоча таке звернення надходило (лист № 7/14.3/12286-22 від 16 листопада 2022 року та відповідь на нього ДП «Дія» № 937/03.5-14 від 28 лютого 2023 року).

Викладене, на думку скаржника, свідчить про існування злочинної змови на незаконне позбавлення НСАУ можливості виконувати делеговані повноваження.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. ОСОБА_4 підтримав скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник скаржника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав скаргу з наведених у ній мотивів та наголосив на передчасності рішення детектива про закриття кримінального провадження. На переконання представника, органом досудового розслідування не виконано мінімально необхідний обсяг слідчих дій, зокрема, не допитано всіх причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, зокрема посадових осіб Мінінфраструктури та ДП «Дія», президента НСАУ, архітекторів, не витребувано документи щодо надання НСАУ делегованих повноважень, не визначено розмір шкоди.

Викладене, на думку адвоката, свідчить про наявність підстав для задоволення скарги та скасування постанови про закриття кримінального провадження.

2.2. Детектив ОСОБА_6 заперечив проти задоволення скарги з мотивів, наведених у поданих ним письмових запереченнях. Зокрема, детектив зазначив, що в ході досудового розслідування було допитано директора Департаменту ОСОБА_8, заступника міністра Мінінфрастуктури ОСОБА_7, генерального директора ДП «Дія» ОСОБА_9, які повідомили, що обсяг делегованих повноважень передбачав термін їх дії, і блокування доступу до електронного кабінету відбувалося у автоматичному режимі.

Викладене, на думку детектива, свідчить про відсутність у НСАУ повноважень на здійснення атестації архітекторів та, відповідно, неможливість отримання плати за її проведення, тобто відсутність факту завдання шкоди.

ІІІ. Мотиви та висновки слідчого судді

3.1. Дослідивши скаргу ОСОБА_4, надані учасниками матеріали та заслухавши їх думку, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Межі оцінки та норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

3.3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях.

Пункт 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає право заявника оскаржити рішення прокурора про закриття кримінального провадження.

Під час оцінки наявності підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження слідчому судді належить проаналізувати як формальну складову цього рішення, так і його обґрунтованість, тобто відповідність цього рішення фактичним обставинам, за яких його ухвалено, а також законність - наявність для його ухвалення відповідних правових підстав.

Оцінюючи підстави для ухвалення цього рішення, слідчий суддя звертає увагу, що за своєю правовою природою це рішення є формою закінчення досудового розслідування, яка фіксує волевиявлення сторони обвинувачення припинити вжиття процесуальних заходів, спрямованих на з`ясування обставин, з приводу яких було розпочате досудове розслідування.

Можливі підстави такого рішення визначені ст. 284 КПК України, однією з яких є відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 цієї статті), та на яку послався детектив в оскаржуваній постанові.

Оцінюючи наявність цієї підстави, слідчий суддя виходить насамперед із загальних засад кримінального провадження.

Складовою засади публічності є обов`язок детектива розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (ст. 25 КПК України).

У межах засади законності детектив зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).

Також відсутність (наявність) складу кримінального правопорушення неможливо з`ясувати без аналізу диспозиції відповідної норми кримінального закону, за якою здійснюється досудове розслідування. Адже кваліфікувати діяння як кримінальне правопорушення, констатувавши наявність (відсутність) всіх елементів його складу можливо лише за результатом порівняльного аналізу встановлених в ході досудового розслідування обставин та визначених у відповідній статті КК України ознак кримінального правопорушення.

Оцінюючи законність постанови про закриття кримінального провадження, слідчому судді належить в першу чергу з`ясувати, чи вжиті детективом всі необхідні та можливі процесуальні дії, спрямовані на з`ясування обставин, які є предметом досудового розслідування. При цьому слід враховувати, що не всі можливі процесуальні дії є необхідними і доцільними у контексті з`ясування обставин кримінального провадження.

У разі негативної відповіді на це питання, слід констатувати невиконання детективом свого обов`язку повно та всебічно дослідити всі обставини кримінального провадження. Відповідно, рішення про його закриття за таких обставин буде передчасним та таким, що не відповідає засадам законності та диспозитивності.

У протилежному випадку має бути з`ясована обґрунтованість висновку детектива про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, зробленого за результатом оцінки сукупності встановлених фактичних обставин.

3.4. Щодо додержання формальних вимог оскаржуваного рішення

Формальна сторона рішення передбачає дотримання встановлених вимог до його форми, а також наявність у особи, яка його ухвалила, відповідних повноважень.

Перелік вимог до форми постанови детектива встановлений ч. 5 ст. 110 КПК України, і у слідчого судді відсутні приводи констатувати їх недотримання, адже постанова детектива від 14 вересня 2023 року містить всі передбачені зазначеною нормою реквізити та відомості, зокрема, зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви, якими керувався детектив, їх обґрунтування та посилання на положення кримінального процесуального закону, на підставі яких її винесено.

Також у слідчого судді відсутні приводи ставити під сумнів наявність у детектива ОСОБА_6 повноважень щодо ухвалення цього рішення. Хоча слідчому судді не надано доказів включення детектива ОСОБА_6 до групи слідчих, яким доручено здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, втім, цей факт не ставився учасниками справи під сумнів, а ч. 4 ст. 284 КПК України прямо визначене право детектива виносити постанову про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Окремо слід зазначити, що постанова датована 2022 роком, що розцінюється слідчим суддею як технічна помилка, яка може бути усунута самостійно чи за зверненням скаржника. У всякому разі зазначена помилка є очевидною, не впливає на суть ухваленого рішення та її наявність не розцінювалася скаржником як підстава для її скасування. Зокрема, вимагаючи скасувати постанову від 14 вересня 2023 року, ОСОБА_4 долучив до скарги помилково датовану «14 вересня 2022 року».

3.5. Встановлені слідчим суддею обставини

Зазначене кримінальне провадження було розпочате на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2023 року.

Зі змісту скарги та наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 102 від 28 квітня 2020 року делеговано строком на 2 (два) роки саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності - Національній спілці архітекторів України (далі - НСАУ) повноваження Мінрегіону щодо проведення професійної атестації архітекторів. Термін реалізації НСАУ делегованих повноважень завершився 12 травня 2022 року. Окреме рішення про припинення реалізації НСАУ делегованих повноважень не приймалося.

У подальшому, у зв`язку зі спливом визначеного строку, НСАУ було заблоковано доступ до можливості здійснення діяльності з атестації архітекторів у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Викладене призвело до неможливості НСАУ здійснювати відповідну діяльність та, як наслідок, до неодержання доходів.

Зазначені обставини не спростовувалися ані скаржником, ані детективом, а тому слідчий суддя проаналізує питання, в оцінці яких в учасників кримінального провадження існують розбіжності.

3.5.1. Щодо припинення дії делегованих повноважень

Пунктом 3.9 Порядку делегування визначено, що делегування повноваження припиняється у разі настання будь-якої з таких підстав:

- подання заяви саморегулівної організації про відмову від реалізації делегованого повноваження;

- невідповідність саморегулівної організації вимогам цього Порядку;

- невиконання саморегулівною організацією обов`язків, визначених розділом IV цього Порядку;

- порушення або недотримання саморегулівною організацією вимог законодавства, статуту та внутрішніх документів саморегулівної організації, які регламентують її діяльність у частині делегованого їй повноваження;

- відкликання Мінрегіоном делегованих повноважень.

За твердженням скаржника, обов`язковою умовою припинення делегованих повноважень є ухвалення окремого рішення про їх припинення.

Натомість позиція Мінрегіону полягає у тому, що делегування повноважень передбачає визначення їх конкретного обсягу, невід`ємною складовою якого є і строк їх реалізації. Тобто, як випливає з цієї позиції, ухвалюючи рішення про делегування повноважень та визначаючи строк такого делегування, уповноважений суб`єкт ухвалює фактично два рішення: (1) про делегування повноважень, (2) про дату їх припинення, тобто про строк, на який такі повноваження делеговано. Делегування повноважень на обмежений термін НСАУ та іншим суб`єктам було усталеною практикою як до зазначених обставин, так і після них, про що повідомила допитана як свідок заступник Міністра Мінінфрастуктури ОСОБА_7 . Такі повноваження вже неодноразово делегувалися НСАУ раніше, зокрема наказом № 280 від 18 жовтня 2016 року строком на 1 рік, наказом № 123 від 25 травня 2018 року строком до 31 грудня 2019 року.

Слідчий суддя не дає оцінки жодній з цих позицій та не робить висновків на користь жодної з них. Така оцінка має надаватися поза межами кримінального процесу шляхом оскарження відповідних дій та рішень суб`єктів державної влади в адміністративному порядку.

Слідчий суддя лише зауважує, що спосіб реалізації цих повноважень (чи то шляхом визначення строкового характеру делегованих повноважень, чи то окремим рішенням про їх відкликання) не змінює правової природи цих правовідносин у сфері державного управління. У всякому разі, обраний спосіб припинення делегованих повноважень сам по собі не надає кримінального забарвлення діям відповідних посадових осіб.

3.5.2. Щодо блокування доступу до електронного кабінету

Відповідно до пп. 1 п. 134 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (надалі - ЄДЕСББ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 681 від 23 червня 2021 року (надалі - Порядок ведення ЄДЕСББ), доступ користувача електронного кабінету до електронного кабінету анулюється автоматично програмними засобами електронної системи в разі втрати користувачем електронного кабінету правового статусу/функцій, який визначає його право доступу до такого кабінету. Технічним адміністратором ЄДЕСББ є ДП «Дія».

Листом № 7/14.3/12286-22 від 16 листопада 2022 року Міністерство розвитку громад та територій України повідомлено ДП «Дія» про необхідність блокування доступу до електронного кабінету системи керівникові НСАУ ОСОБА_10 .

Як повідомило ДП «Дія» (лист № 937/03.5-14 від 28 лютого 2023 року), функції НСАУ, передбачені п. 155 Порядку ведення ЄДЕСББ, електронного кабінету у сфері архітектурної діяльності, атестаційної архітектурно-будівельної комісії, яка проводить атестацію виконавців окремих робіт, пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, були анульовані ОСОБА_10 автоматично програмними засобами у зв`язку зі втратою НСАУ відповідного правового статусу.

На підставі листа № 7/14.3/12286-22 від 16 листопада 2022 року Міністерства розвитку громад та територій України ОСОБА_10 було заблоковано доступ безпосередньо до облікового запису користувача, проте станом на 30 серпня 2022 року функціонал ЄДЕССБ, не пов`язаний зі здійсненням діяльності, передбаченої п. 155 Порядку ведення ЄДЕСББ, не блокувався. ОСОБА_10 мала обмежений доступ до функціоналу електронного кабінету в частині можливості виправлення помилок допущених у відомостях електронної системи.

Наведені обставини підтвердив також і допитаний як свідок директор ДП «Дія» ОСОБА_9 . Слідчий суддя відхиляє доводи скаржника щодо надання ОСОБА_9 неправдивих свідчень, адже певні розбіжності у змісті підписаного ним листа та наданих показаннях не є суттєвими та не надають підстав вважати встановлені детективом обставини недостовірними.

Таким чином, можливість здійснення повноважень, передбачених п. 155 Порядку ведення ЄДЕСББ, нерозривно пов`язана з існуванням відповідного правового статусу користувача (п. 134 Порядку). Враховуючи відсутність рішення щодо делегування НСАУ відповідних повноважень після 12 травня 2022 року, вона була обмежена у можливостях проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури.

Разом з тим, з метою збереження можливості виправлення помилок у вже існуючі відомості системи НСАУ було залишено обмежений доступ до електронного кабінету. Отже, існування такого доступу станом 18-19 травня 2023 року, на що звертав увагу скаржник, не спростовує встановлених детективом обставин.

3.6. Щодо наявності складу кримінального правопорушення

Слідчий суддя зауважує, що у зазначеному кримінальному провадженні відомості до ЄРДР були внесені на підставі ухвали слідчого судді за заявою ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя виходить з диспозиції цієї норми кримінального закону, яка передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Слід виокремити дві ключові ознаки цього кримінального правопорушення:

- його мета - це одержання неправомірної вигоди;

- наслідком дій особи є завдання істотної шкоди, яка згідно з приміткою до цієї статті носить матеріальний характер, тобто може бути оцінена у грошовому еквіваленті, і станом на 2022 рік цей еквівалент має бути не менше 124 050 грн.

Аналізуючи наведені як у заяві про вчинення кримінального правопорушення, так у скарзі доводи, та співставляючи їх з диспозицією зазначеної норми кримінального закону, слідчий суддя звертає увагу, що вони фактично не містять відомостей про існування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

ОСОБА_4 не навів жодної обставини, яка прямо чи опосередковано допускала існування мети одержання неправомірної вигоди в діях посадових осіб.

Також скаржник не навів жодних відомостей, які б свідчили про те, що зазначені дії завдали шкоди матеріального характеру, ба більше такої, яка б перевищувала 124 тис. грн.

Як вже зазначала слідчий суддя, можливість здійснення НСАУ проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, обумовлена наділенням її відповідними делегованими повноваженнями. Втім, враховуючи, що такі повноваження на НСАУ з 2022 року не покладалися, асоціація не мала правових підстав для здійснення такої діяльності. Отже, відсутні і підстави вважати, що вона могла отримати зазначені кошти.

Слідчий суддя не надає оцінки законності ухваленим посадовими особами рішенням у частині делегування повноважень НСАУ. Така оцінка має здійснюватися у межах процедури їх оскарження в адміністративному порядку, якщо вона буде ініційована відповідними суб`єктами.

Слідчий суддя констатує, що сукупність повідомлених учасниками та досліджених у судовому засіданні обставин не дає об`єктивних підстав вважати факт вчинення кримінального правопорушення можливим. На користь такого висновку свідчить як відповідність дій службових осіб законодавчим нормам, так і відсутність жодних об`єктивних даних про існування мети одержання неправомірної вигоди та заподіяння матеріальної шкоди.

3.7. Щодо повноти з`ясування обставин детективом

Скаржник та його представник звертали увагу, що детектив не допитав президента НСАУ та архітекторів, які звернулися щодо проведення атестації.

Відповідно ч. 5 ст. 95 КПК України особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч. 1 ст. 65 КПК України).

Водночас, відсутні приводи для припущення, що архітектори спостерігали особисто обставини делегування НСАУ повноважень, разом з тим факт їх звернення до НСАУ щодо проведення їх атестації детективом під сумнів не ставився і йому було надано відповідну правову оцінку, а тому відсутні підстави допускати, що показання архітекторів могли вплинути на рішення сторони обвинувачення.

Аналогічним чином ані позиція скаржника, ані матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що керівник НСАУ міг бути обізнаний про обставини, які не були проаналізовані детективом та які могли вплинути на його рішення.

Як вже зазначала слідчий суддя, ані ОСОБА_4, ані детективом не спростовуються обставини строкового характеру делегованих НСАУ повноважень та їх непродовження у 2022 році. Фактично їх позиції конкурують виключно в площині правової оцінки цих обставин, а отже відсутні підстави припускати, що коло та кількість допитаних свідків може вплинути на зазначену правову оцінку.

Також відсутні підстави вважати, що документи з приводу надання НСАУ делегованих повноважень у минулому можуть вплинути на зазначену правову оцінку.

Слідчий суддя наголошує, що повнота досудового розслідування є оціночними питанням, а коло обставин, які підлягають з`ясуванню, визначається у кожному конкретному випадку. На сторону обвинувачення покладений обов`язок встановити обставини з таким ступенем деталізації, який дозволить ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

На переконання слідчого судді, такий обов`язок детективом виконано. Скаржник не навів переконливих доводів, що за результатами наведених ним слідчих дій можна було б встановити обставини, які могли б змінити підходи до правової оцінки встановлених обставин.

Детектив визнав недоцільним здійснювати додаткові слідчі дії, оскільки за їх допомогою неможливо отримати відомості, які могли б вплинули на висновок про відсутність складу кримінального правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з таким рішенням детектива, оскільки в контексті питань, які досліджуються під час оцінки обґрунтованості постанови, слід констатувати, що (1) детективом вжиті всі необхідні та можливі процесуальні заходи, спрямовані на повне та всебічне з`ясування обставин, втім, (2) встановлені обставини не дозволяють дійти висновку про наявність в діях посадових складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

3.8. Висновки слідчого судді

Підсумовуючи, слідчий суддя оцінює постанову детектива як належним чином вмотивовану, вона містить послідовний та деталізований виклад обставин, які підтверджуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами, а також мотиви, якими керувався детектив під час її винесення, які є логічними, зрозумілими та релевантними встановленим обставинам. За таких обставин відсутні підстави констатувати незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення.

Слідчий суддя наголошує, що фактично предметом розслідування у межах зазначеного кримінального провадження стали розбіжності у тлумаченні пп. 3.9-3.11 Порядку делегування, зокрема, різні підходи до питання, чи є сплив строку покладених делегованих повноважень їх припиненням та, відповідно, підставою для блокування доступу функціоналу ЄДЕСББ. Втім, на переконання слідчого судді, зазначені розбіжності мають вирішуватися поза межами кримінального процесу, адже у законодавстві України існує окремий механізм оскарження дій та рішень органів державної влади.

За таких обставин у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1