Документ № 115028868

Дата засідання: 15/11/2023
Дата винесення рішення: 15/11/2023
Справа №: 991/9822/23
Провадження №: 52023000000000187
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.

Справа № 991/9822/23

Провадження № 1-кс/991/9914/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 14 листопада 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 736 000 грн, та, у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурору або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні № 52023000000000187 від 21 квітня 2023 року;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187.

У кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у підбуренні до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

На переконання детектива, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

На переконання детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників провадження

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів, а також уточнила прохальну частину клопотання, усунувши технічну помилку та конкретизувавши обов`язки, зокрема просила покласти обов`язки не відлучатися з м. Тернопіль без дозволу слідчого, прокурора або суду та утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12 . Також прокурор деталізувала відомості щодо майнового стану підозрюваного.

2.2. 14 листопада 2023 року до суду надійшли письмові заперечення захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, у яких він заперечив проти задоволення клопотання.

Адвокат послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та аргументував це тим, що:

- заява ОСОБА_8 не містить відомостей про вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на умовляння заявника надати неправомірну вигоду, та суперечить його показанням, наданим під час допиту, та показанням ОСОБА_9 ;

- зустріч з ОСОБА_12 організував саме ОСОБА_9, а не ОСОБА_4 ;

- позовна заява про скасування реєстрації земельних ділянок надійшла до суду 22 лютого 2023 року, що виключає перемовини щодо необхідності сплати грошей у січні 2023 року.

Дії ОСОБА_4, на переконання захисника, не можуть кваліфікуватися як підбурення, адже ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли самостійно з метою придбання підприємства за безцінь.

Також адвокат ОСОБА_5 наголосив на недопустимості доказів, якими обґрунтовується підозра, зокрема:

- ОСОБА_9 під час допиту зазначив, що 31 січня 2023 року здійснював запис розмов із ОСОБА_4 на власний мобільний телефон, тобто у непередбачений законом спосіб;

- ОСОБА_8 написав заяву про вчинення кримінального правопорушення на підставі відомостей, отриманих ним від ОСОБА_9, та містила адвокатську таємницю, яку він не мав права розголошувати;

- ОСОБА_9 був допитаний про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

- доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій надала прокурор ОСОБА_13, водночас відсутні відомості про неї як процесуального керівника у кримінальному провадженні.

Адвокат зазначив, що більш м`які запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, здатні запобігти наведеним у клопотанні ризикам, та звернув увагу, що ОСОБА_4 68 років, він має хворобу, яка потребує стаціонарного лікування. Його дружина є інвалідом 3 групи та потребує постійної допомоги чоловіка. Також ОСОБА_4 має бездоганну репутацію.

На думку адвоката, ризик впливу на працівників Великоберезовицької селищної ради відсутній, адже з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 мав неприязні стосунки з ними. Твердження детектива про можливість вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, за твердженням адвоката, мають характер припущень.

Захисник ОСОБА_5 звернув увагу на непомірний розмір застави, який просив призначити детектив. Такий розмір не відповідає майновому стану ОСОБА_4, який за 10 місяців 2023 року отримав дохід у розмірі 90 тис. грн.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у письмових запереченнях.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та наголосив на тому, що не вчиняв кримінального правопорушення.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

Як зазначено у повідомленні про підозру від 08 листопада 2023 року, кримінальні правопорушення були вчиненні ОСОБА_4 за таких обставин.

У липні 2022 року ОСОБА_8 вирішив придбати ПП «Онікс» разом з належним йому майном та для юридичного супроводу процесу уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_9 .

Під час їх зустрічі з директором ПП «Онікс» ОСОБА_4 останній повідомив, що підприємству належить територія господарських дворів загальною площею 24 га, які розміщені по АДРЕСА_1 . Під час ознайомлення з документацією ПП «Онікс» ОСОБА_9 дізнався про відсутність належного оформлення в установленому законом порядку права власності ПП «Онікс» на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з чим був ініційований процес їх оформлення, до якого на договірних засадах були залучені співробітники ТОВ «Галицькі землі».

На початку грудня 2022 року представник ТОВ «Галицькі землі» ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про неможливість зареєструвати право власності ПП «Онікс» на деякі земельні ділянки, позаяк 11 листопада 2022 року державний реєстратор зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки за Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського р-ну Тернопільської обл.

У зв`язку з викладеним у ОСОБА_4 виник умисел на підбурювання ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовецької селищної ради ОСОБА_12 за нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, а також за неоскарження у майбутньому судового рішення щодо скасування реєстрації зазначених земельних ділянок.

31 січня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи в кафе «Арт Авеню» за адресою: просп. Степана Бандери, 53, м. Тернопіль, у ході особистої розмови з ОСОБА_9 повідомив останньому, що для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, оформленого за Великоберезовицькою селищною радою, необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США для судді Господарського суду Тернопільської області за прийняття рішення в інтересах ПП «Онікс» про скасування державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки, право власності на які 11 листопада 2022 року було зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою.

Також ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 про необхідність додаткового надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_12 за неоскарження органом місцевого самоврядування рішення Господарського суду Тернопільської області та невчинення у подальшому перешкод для оформлення права власності на земельні ділянки за ПП «Онікс». ОСОБА_4 взяв на себе зобов`язання подати відповідний позов до Господарського суду Тернопільської обл.

Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9, що для реалізації домовленостей з суддями Господарського суду Тернопільської області щодо передачі неправомірної вигоди може допомогти адвокат ОСОБА_11 .

На початку лютого 2023 року ОСОБА_4 під час зустрічі ОСОБА_9 за місцем роботи ОСОБА_11 з метою подальшого схиляння ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди, повідомив їм про необхідність зустрічі із заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_12 та надання йому неправомірної вигоди.

Таким чином ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_12 .

У лютому 2023 року ОСОБА_4 організував зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_11 із ОСОБА_12 у приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_11 .

У цей час у ОСОБА_12 виник умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_8 через його адвоката ОСОБА_9 . З цією метою під час особистої розмови, останній повідомив, що він має можливість забезпечити неоскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, однак повідомив про те, що ОСОБА_9 необхідно буде надати йому неправомірну вигоду за це, суму якої він зазначить пізніше.

У подальшому, у лютому 2023 року ОСОБА_12 зустрівся з ОСОБА_9 та повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США.

Цього ж місяця суддя Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_14 відкрила провадження у справі № 921/129/123 за позовом ПП «Онікс» до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району та державного реєстратора Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_15 про скасування державної реєстрації на земельні ділянки.

У подальшому 02 травня 2023 року ОСОБА_12, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_11 особисто зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за участі адвоката ОСОБА_11 та висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США.

Окрім цього повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_11 і за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, на що ОСОБА_11 погодився та сказав, що це буде гарантією передачі решти суми неправомірної вигоди.

Надалі, 10 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет» за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 1, повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що він спілкувався з суддею Господарського суду Тернопільської області та заступником керівника апарату цього суду, які повідомили йому про продовження намірів отримати неправомірну вигоду та прийняти рішення в інтересах ПП «Онікс» та про те, що неправомірну вигоду необхідно буде передати перед судовим засіданням, на якому буде прийнято рішення на користь ПП «Онікс».

30 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет», у ході зустрічі з ОСОБА_9 повідомив йому, що судді, яка розглядає справу за позовом ПП «Онікс», повідомлено суму неправомірної вигоди, яку їй мають надати, а тому вона здійснює розгляд справи таким чином, щоб винести рішення на користь ПП «Онікс».

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у підбуренні до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності наведених детективом і прокурором фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив надав такі матеріали:

- заяву ОСОБА_8 про злочин від 21 квітня 2023 року, в якій зазначаються обставини вимагання у нього неправомірної вигоди заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_11 та підбурювання його ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області;

- попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15 квітня 2023 року, згідно з умовами якого ОСОБА_4 зобов`язується у майбутньому продати ОСОБА_8 100% статутного капіталу ПП «Онікс»;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21 квітня 2023 року, який повідомив обставини вимагання у нього неправомірної вигоди. Показання ОСОБА_8 узгоджуються з обставинами, зазначеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення і повідомленні про підозру та деталізують їх. Зокрема, ОСОБА_8 зазначив, що саме ОСОБА_4 повідомив йому про необхідність надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області. Вимогу надання неправомірної вигоди ОСОБА_12 також, за твердженням свідка, висловив ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_9 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 13 жовтня 2023 року, який також підтвердив, що ОСОБА_4 висловив вимогу щодо передачі неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області, суддям Верховного Суду, посереднику ОСОБА_16 та ОСОБА_12, а також організував зустріч зі своїм адвокатом ОСОБА_11 та ОСОБА_12, який висловив вимогу передачі неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США;

- ухвали судді Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_14 у судовій справі № 921/129/23, які відображають процес розгляду позову ПП «Онікс», зокрема підтверджують факт надходження від ПП «Онікс» позовної заяви про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відкриття провадження за заявою від 23 лютого 2023 року та залишення позову без розгляду за заявою ПП «Онікс» від 22 вересня 2023 року;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого станом на 02 травня 2023 року власником ПП «Онікс» є ОСОБА_4 ;

- розпорядження Голови Великоберезовицької селищної ради від 18 грудня 2020 року № 39-к про призначення ОСОБА_12 на посаду заступника Великоберезовицького селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 22 грудня 2023 року та розпорядження про розподіл обов`язків, згідно з яким до компетенції ОСОБА_12 належали питання, пов`язані з координацією роботи відділу юридичного забезпечення;

- протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 03, 11, 31 травня 2023 року, в яких зафіксовані розмови ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 з приводу вирішення питання скасування реєстрації земельних ділянок у судовому порядку, неперешкоджання ОСОБА_12 подальшому їх оформленню та обговорюється необхідність надання та розмір неправомірної вигоди.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення не є достатньо вагомими для протилежного висновку. Слідчий суддя наголошує, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження. Ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення вини конкретної особи.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

Слідчий суддя акцентує увагу, що зауваження сторони захисту щодо недопустимості окремих доказів з огляду на втручання у приватне спілкування, здійснене без мотивованого судового рішення, у порушення адвокатської таємниці можуть бути оцінені виключно під час судового розгляду, якщо такий відбудеться. На стадії досудового розслідування повноваження слідчого судді щодо визнання доказів недопустимими обмежені лише доказами, отриманими внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України), і у слідчого судді відсутні підстави констатувати такі порушення.

Також слідчий суддя не враховує досліджений у судовому засіданні аудіозапис, наданий стороною захисту, оскільки він, по-перше, стосується подій, які відбулися після обставин вчинення кримінального правопорушення (за версією органу досудового розслідування), а по-друге, сторона захисту не обґрунтувала правомірності втручання у приватне спілкування та не надала переконливих відомостей щодо осіб співрозмовників.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 13 вересня 2018 року, виданий Тернопільським відділом управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, що може сприяти його швидкому виїзду за межі України. У 2022 році підозрюваний залишав територію України, використовуючи свій паспорт, що свідчить про наявність в нього такої можливості.

ОСОБА_4 станом на час розгляду клопотання виповнилося 68 років, тобто обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, не поширюються на нього.

Також ОСОБА_4 має значні фінансові ресурси, аналіз яких буде наведений далі, які можуть забезпечити йому можливість тривалий час переховуватися від слідства та суду.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів детектива щодо існування зазначеного ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів детектива в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, залучення на окремих його етапах інших осіб, не обізнаних у повній мірі з обставинами кримінального правопорушення. Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.

Також з наведених у цьому клопотанні обставин кримінального правопорушення вбачається наявність певного зв`язку ОСОБА_4 з іншими підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12, а отже є обґрунтованими доводи детектива про можливу зацікавленість у взаємному ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику впливу ОСОБА_4 на підозрюваних.

3.7. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що за тривалий час здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.

3.8. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення

Також є слушними доводи детектива про те, що обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема його тривалість, наполегливість та цілеспрямованість дій ОСОБА_4, залучення до його вчинення інших осіб, може свідчити про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень. У цьому контексті заслуговують на увагу доводи прокурора про існування стосовно ОСОБА_4 іншого кримінального провадження, що не спростовувала і сторона захисту.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, застосований до підозрюваної запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Слідчий суддя враховує доводи детектива про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики.

З іншого боку, відомості про особу підозрюваного, зокрема, його вік 68 років, незадовільний стан здоров`я, про що слідчому судді надано підтверджуючі документи, наявність стійких соціальних зв`язків, переконують слідчого суддю в тому, що більш м`який запобіжний захід, зокрема, застава, здатний запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

На користь цього висновку також свідчить той факт, що з часу повідомлення ОСОБА_4 про підозру і до часу розгляду цього клопотання він не допускав порушення процесуальних обов`язків, з`являвся на виклики слідчого судді. Ця обставина не спростовує факту існування ризиків та не виключає позапроцесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому, втім свідчить, що ризики, зокрема ризик переховування, не має того ступеню, який виправдовував би застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3.10. Щодо визначення розміру застави

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Слідчий суддя враховує доводи детектива щодо матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 . Зокрема, він володіє:

- земельними ділянками площею 0,01103 га; 0,0052 га; 0,0435 га; 0,0423 га;

- житловим будинком загальною площею 170,9 кв.м;

Також, прокурор повідомила, що ОСОБА_4 володів значною кількістю нерухомого майна, зокрема 8 квартирами, які він з метою уникнення від можливого майбутнього покарання у листопаді 2023 року відчужив (як повідомив сам ОСОБА_4 - передав дружині свою виділену частку у майні, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя). Слідчий суддя враховує ці доводи прокурора, оскільки вони підтверджені відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, у листопаді корпоративні права ПП «Онікс» ОСОБА_4 передав своїй дружині ОСОБА_17, про що прокурор надала підтверджуючі документи і що також свідчить про збереження його контролю над вказаним підприємством.

ОСОБА_4 є власником 50% статутного капіталу ТОВ «Омега ЛТД», 0,23% статутного капіталу ТОВ «Терланд-Агро» та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Імперія А».

Згідно податкової декларації ПП «Онікс» володіє земельними ділянками загальною площею понад 500 га.

ОСОБА_17 належать транспортні засоби: автомобіль ТАРЗ, 1997 року випуску, Mitsubishi Pajero, 2004 року випуску, ВАЗ НОМЕР_2, 1975 року випуску, Volkswagen Transporter, 2016 року випуску.

Інформація про накладення арешту на будь-яке майно з переліченого вище у матеріалах розгляду клопотання відсутня.

Згідно з відомостями фіскальної служби, ОСОБА_4 протягом 1998-2023 років одержав дохід у сумі 1 147 900 грн.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема, розмір неправомірної вигоди, можливу роль ОСОБА_4 у його вчиненні, його майновий стан, відсутність судимостей, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, проаналізованого вище, не буде явно непомірним для нього, а саме 8 млн грн. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Твердження сторони захисту про те, що дійсним власником квартир, право власності ОСОБА_4 на які було припинено після повідомлення останньому про підозру, є його син, спростовуються твердженнями самого підозрюваного про розповсюдження на це майно правового режиму спільної сумісної власності подружжя.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення. Зокрема, з урахуванням уточнень прохальної частини клопотання прокурор зрештою просила покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись з м. Тернопіль без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Також слідчий суддя вважає за необхідне розширити перелік населених пунктів, які підозрюваний може відвідувати без отримання дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме доповнивши його смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, оскільки саме у ньому підозрюваний здійснює постійну трудову діяльність, яка вимагає постійної присутності на робочому місці (сільськогосподарське виробництво).

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких підстав клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання детектива - задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 000 000 (вісім мільйонів) грн.

3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- не відлучатись з м. Тернопіль та смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків визначити два місяці, тобто до 16 січня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

4. У решті клопотання відмовити.

5. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ: 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_3 .

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Пошук

Документ № 115028868

УХВАЛА