Документ № 115096604

Справа № 991/9916/23

Провадження 1-кс/991/10008/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому детектив просить:

- застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Луцьк Волинської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Клопотання мотивовано наступним:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень;

2) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

4) оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, в силу положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 не визначається;

5) у разі прийняття слідчим суддею рішення про можливість визначення розміру застави, для належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, доцільно визначити заставу у розмірі 19 325 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 51 868 300 гривень, який є помірним, та покласти ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, погодившись із обґрунтованістю повідомленої ОСОБА_4 підозри, посилаючись на відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків та незадовільний майновий стан підозрюваного, просив відмовити у задоволенні Клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 підтримали зазначену захисником ОСОБА_5 позицію.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов наступних висновків.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, в рамках якого до суду подано Клопотання.

Копію Клопотання разом із доданими до нього матеріалами підозрюваний ОСОБА_4 отримав 08.11.2023 (Том № 1 а. 31), тобто більш ніж за три години до початку його розгляду слідчим суддею.

Згідно ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, під час розгляду Клопотання з метою визначення існування законних підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен: 1) з`ясувати суть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість повідомленої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у випадку її визначення.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше жовтня 2017 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_9, діючи з метою особистого збагачення, здійснюючи фактичне володіння та управління ПП «СІА-БРОК», яке займалося наданням митно-брокерських послуг, вирішив займатися протиправною діяльністю, яка полягала у наданні послуг суб`єктам господарської діяльності, які займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу (надалі - ЄС) на території України (надалі - замовники товарів) з незаконної мінімізації митних платежів при здійсненні їх імпорту, тобто у незаконному ввезенні на митну територію України через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (надалі - МАПП «Ягодин») товарів без належної сплати митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету України, усвідомлюючи при цьому невідворотність настання шкоди (матеріальних збитків) державним інтересам.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 не пізніше жовтня 2017 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких злочинів, до складу якої увійшли ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, а також інші особи, які добровільно погодилися на злочинну пропозицію ОСОБА_9 .

Відповідно до розробленого ОСОБА_9 злочинного плану члени злочинної організації підшукали замовників товарів, які погодились мінімізувати митні платежі при здійсненні фактичного імпорту товарів, налагодили закупівлю, способи оплати, митне оформлення в країнах ЄС, безпосередню доставку товарів по території України замовникам товарів, а також реалізували розроблені ним злочинні схеми незаконного ввезення через МАПП «Ягодин» товарів з приховуванням від митного контролю, які унеможливлювали викриття протиправної діяльності, зокрема схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без їх декларування та схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів.

Схема ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без їх декларування використовувалася злочинною організацією при здійсненні ввезення мобільних телефонів, аксесуарів до них, іншої комп`ютерної техніки, здебільшого виробництва торгової марки «Apple», інших коштовних товарів. Для налагодження закупівлі товарів торгової марки «Apple» на території ЄС, ОСОБА_9 використав свої зв`язки з керівництвом ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА», яке є дочірнім підприємством корпорації «ASBISC Enterprises PLS», що займається оптовими продажами комп`ютерної техніки на території ЄС та має логістичний склад у м. Прага Чеської Республіки, використовуючи в якості платників підконтрольні йому іноземні компанії «ALLWORLD GLOBAL TRADING LLP», «ALLEMAND & KARLTON LP», в разі відсутності у замовників товарів спроможності здійснити оплату товарів самостійно. Якщо замовники товарів були спроможні самостійно здійснити закупівлю та оплату товарів, то використовувалися митні агенції, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС та могли здійснити митне оформлення вивозу вказаних товарів з території ЄС, як місце доставки та митного оформлення товарів, з якого члени злочинної організації могли отримати їх для подальшого незаконного ввезення на митну територію України.

Для реалізації даної злочинної схеми ОСОБА_9 придбав вантажні фургони, надалі здійснив їх державну реєстрацію за учасниками злочинної організації, отримавши відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та комплекти номерних знаків. Після цього, до Територіальних сервісних центрів МВС України подано завідомо неправдиві заяви про втрату свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів та заяв щодо перереєстрації транспортних засобів при заміні номерних знаків, таким чином отримано нові комплекти свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів і номерних знаків. Дані дії здійснено з метою конспірації та унеможливлення викриття правоохоронними органами злочинної діяльності, адже відповідно до злочинного плану, при перебуванні вантажних фургонів на території ЄС використовувалися недійсні, внаслідок подання зазначених заяв, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та комплекти номерних знаків до них, лише після проходження митного та прикордонного контролю відповідними компетентними органами Республіки Польща та виїзду на нейтральну смугу учасник злочинної організації змінював комплект номерних знаків на дійсні і при проходженні прикордонного, митного контролів та пересуванні по території України використовував дійсне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки. Разом з тим, відповідно до розробленого ОСОБА_9 злочинного плану, з метою конспірації та унеможливлення викриття правоохоронними органами злочинної діяльності, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща, керування вантажним фургоном, подання необхідних документів виконувалося окремим членом злочинної організації, який підлягав заміні на іншого члена злочинної організації після виїзду з території Республіки Польща на нейтральну смугу.

На виконання злочинного плану відбувалося декларування та подання достовірних документів стосовно товарів, що вивозяться з території ЄС, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща. Натомість при прибутті до зони митного контролю МАПП «Ягодин» та подальшому проходженні прикордонного та митного контролю учасник злочинної організації приховував факт ввезення вказаних товарів, діючи в порушення вимог ст.ст. 75, 198, 374 Митного кодексу України, не здійснював декларування їх ввезення на митну територію України з метою унеможливлення подальшого нарахування та сплати митних платежів. Після проходження прикордонного та митного контролю, тобто фактичному імпорті (випуску у вільний обіг) ввезених товарів без сплати митних платежів, учасник злочинної організації доставляв їх замовникам товарів або на складські приміщення, які використовувалися учасниками злочинної організації для сортування і подальшого відправлення товарів замовникам товарів, а також для зберігання вантажних фургонів та інших засобів, які використовувалися при здійсненні злочинної діяльності.

Схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, використовувалася злочинною організацією здебільшого при здійсненні ввезення на митну територію України інших, більш об`ємних комерційних партій товарів, зокрема: автомобільних запчастин, одягу, взуття, комп`ютерної техніки, електронної техніки, косметики тощо.

Відповідно до злочинного плану ОСОБА_9 члени злочинної організації підшукали юридичні особи - нерезиденти України та юридичні особи, які зареєстровані на території України, склали від їх імені завідомо неправдиві зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно нібито придбання та подальшу поставку на митну територію України товарів з невеликою митною вартістю відносно об`єму та ваги, зокрема будівельних матеріалів та плит деревостружкових (надалі - «товарів прикриття»), на підставі яких надалі здійснювали імпорт через МАПП «Ягодин» на митну територію України «товарів прикриття» за допомогою вантажних автомобілів із причепами найманих перевізників. Окрім зазначеного, вказані юридичні особи, що зареєстровані на території України, проходили відповідну акредитацію, тобто реєструвалися суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, та перераховували кошти з відкритих банківських рахунків на єдиний казначейський рахунок ДФС України, з якого сплачувалися митні платежі, які нараховувалися при митному оформленні імпорту «товарів прикриття».

Замовники товарів самостійно чи через відповідних членів злочинної організації здійснювали закупівлю та оплату товарів, після чого здійснювали переміщення товарів до митних агенцій, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС та могли здійснити митне оформлення подальшого вивозу вказаних товарів з території ЄС до України за допомогою вантажних автомобілів із причепами, які були найняті членами злочинної організації. На вказаних митних агенціях, за контролю та координації членів злочинної організації, формували партії товарів для завантаження та подальшого переміщення на митну територію України.

Відповідно до розробленого злочинного плану окремі учасники злочинної організації, використовуючи кваліфіковані сертифікати відкритих ключів та паролі до них (надалі - ЕЦП) директорів юридичних осіб, зареєстрованих на території України, подавали митні декларації типу «ІМ 40 ЕА», тобто попередні митні декларації з обсягом даних, необхідних для випуску товарів у митний режим ввезення товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), чи митні декларації типу «ІМ 40 ЕЕ», тобто попередні митні декларації з обсягом даних, необхідних для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення при ввезенні товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), в яких зазначали завідомо неправдиві відомості щодо імпорту на митну територію України «товарів прикриття» для подальшого проходження митного контролю вказаними транспортними засобами. До вказаних декларацій додавалися в електронній формі товаросупровідні документи, зокрема: експортні декларації ніби оформлені в компетентних органах Республіки Польща, інвойси (рахунки-фактури), специфікації (документи щодо технічних характеристик), CMR (товаро-транспортні накладні), в яких були зазначені завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС з метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття».

Злочинним планом передбачалося декларування та подання достовірних документів стосовно товарів, що вивозяться з території ЄС, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща, натомість при прибутті до зони митного контролю МАПП «Ягодин» та подальшому проходженні прикордонного та митного контролю, митні формальності були здійснені відповідно до попередньо поданих митних декларацій типу «ІМ 40 ЕА» чи «ІМ 40 ЕЕ», тобто здійснювалося митне оформлення не фактично імпортованих товарів, а «товарів прикриття».

Після виїзду з МАПП «Ягодин» транспортні засоби з незаконно ввезеними товарами прибували до складських приміщень, які використовували члени злочинної організації, де здійснювалося сортування і подальше відправлення товарів замовникам товарів. Окрім зазначеного, після розвантаження товарів, учасниками злочинної організації заздалегідь виготовлялися цифрові фотографії вантажних автомобілів із причепами, а також «товарів прикриття», які ніби завантажені до вказаних причепів, та в разі необхідності оброблялися за допомогою програми графічного редактора до такого стану, який унеможливлює встановлення місця здійснення фотографування.

Відповідно до злочинного плану ОСОБА_9, після вивантаження незаконно ввезених товарів на митну територію України та виготовлення зазначених цифрових фотографій, вантажні автомобілі з причепами прибували до митного органу призначення, якими були обрані митний пост «Ковель» Волинської митниці ДФС (надалі - МП «Ковель» Волинської митниці ДФС) чи Відділ митного оформлення № 5 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС (надалі - ВМО № 5 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС) для подальшого проходження митного контролю. Учасники злочинної організації, використовуючи ЕЦП директорів юридичних осіб, зареєстрованих на території України, подавали митні декларації типу «ІМ 40 ДЕ», тобто додаткові декларації до попередніх митних декларацій при ввезенні товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), в яких зазначали завідомо неправдиві відомості щодо імпорту на митну територію України «товарів прикриття», до вказаних декларацій додавалися товаросупровідні документи, зокрема: експортні декларації ніби оформлені в компетентних органах Республіки Польща, інвойси (рахунки-фактури), специфікації (документи щодо технічних характеристик), CMR (товаро-транспортні накладні), інші документи необхідні для проведення митного контролю, в яких зазначалися завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС з метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття». Учасники злочинної організації надавали службовим особам митного органу заздалегідь виготовлені, редаговані за допомогою програми графічного редактора цифрові фотографії, для їх подальшого завантаження до АСМО «Інспектор» як додатків до актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу чи результату виконання забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів, шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Так, протягом часу існування злочинної організації, за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, безпосередньо за співучасті ОСОБА_4 було вчинено 19 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 212 КК України, тобто умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в загальній сумі 239 818 795,65 гривень.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_4 фактично був керівником середньої ланки злочинної організації, керував роботою митних брокерів, керував процесом оформлення документів, необхідних для розмитнення комерційних партій товарів, які ввозилися на територію України без належної сплати митних платежів, займався підготовкою фотографій «товарів прикриття», які в подальшому завантажувалися в АСМО «Інспектор» як доказ щодо ніби то дійсного проведення оглядів таких товарів, транспортних засобів, комунікував з кінцевими покупцями товарів, організовував переміщення товарів на території України.

Всього, внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 259 326 743,52 гривень.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні за обставин, викладених у повідомленні йому про підозру, наступних кримінальних правопорушень:

- ч. 1 ст. 255 КК України - в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжких злочинів;

- ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212 КК України - у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації;

- ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - у пособництві в зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;

- ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - в пособництві у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, пособництві у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Щодо обґрунтованості підозри.

08.11.2023 складено та вручено ОСОБА_4 повідомлення про підозру у Кримінальному провадженні, що стороною захисту не оспорювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями протоколів оглядів, обшуків, тимчасових доступів, протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу (далі - ОТЗ), висновків експертів, матеріалів, отриманих за результатами виконання запитів про міжнародну правову допомогу, іншими матеріалами Клопотання.

Так, відповідно до протоколу додаткового огляду від 23.07.2019, оглянуто мобільний телефон, вилучений в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_10, та виявлено спілкування ОСОБА_10 у тому числі з ОСОБА_4 (абонентський номер НОМЕР_1 - контакт « ОСОБА_22 офіс») з якого вбачається, що ОСОБА_4 координував та контролював дії ОСОБА_10 при виготовленні цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», здійснював редагування цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», забезпечив та контролював надання підпорядкованими працівниками ПП «СІА-БРОК» редагованих цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття» службовим особам митного органу, координував відправлення та доставку по території України товарів замовникам товарів, координував та контролював дії частини учасників злочинної організації, які безпосередньо здійснювали незаконне ввезення комерційних товарів через МАПП «Ягодин» за допомогою вантажних фургонів та були в його підпорядкуванні, при підготовці та під час вчинення злочинів, підшукував замовників товарів, які погодилися мінімізувати митні платежі при здійсненні фактичного імпорту товарів на територію України, проводив звірки із замовниками товарів стосовно доставлених партій товарів та оплату за забезпечення доставки та мінімізації митних платежів при здійсненні їх фактичного імпорту, координував митне оформлення товарів для подальшого вивозу з території ЄС до України на митних агенціях, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС, координував завантаження партій товарів для подальшого вивозу з території ЄС до України на митних агенціях (Том № 2 а. 4-48).

Як вбачається із висновків експертів за результатами проведення фототехнічних експертиз (Том № 3 а. 52-127) фотозображення, які були завантаженні до АСМО «Інспектор» як результати проведення митних формальностей щодо митних оформлень товарів відповідно до митних декларацій типу «ІМ 40 ДЕ» № UA205020/2019/008250, «ІМ 40 ДЕ» № UA205020/2019/008348, № UA205020/2019/008347, № UA205020/2019/006251, № UA205020/2019/006465, № UA205020/2019/008230, № UA205020/2019/008232, виготовлені з фотозображень, які містяться на мобільному телефоні, вилученому в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_10 .

Вказане підтверджує обставини, що службові особи Волинської митниці ДФС при здійсненні митного оформлення «товарів прикриття» зловживали своїм службовим становищем в інтересах очолюваної ОСОБА_9 злочинної організації та завантажували до АСМО «Інспектор» заздалегідь виготовленні ОСОБА_10 та редаговані ОСОБА_4 фотознімки «товарів прикриття».

Відповідно до протоколу огляду документів від 09.07.2021 (Том № 4 а. 1-4) транспортні засоби марки Renault Master VIN-код НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, VIN-код НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_5, які використовувалися особами, що можуть бути причетні до вчинення зазначених кримінальних правопорушень ( ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_20 ), перереєстровувалися та відбулася заміна номерних знаків та видані нові свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, у зв`язку з їх втратою. Проте вказані комплекти номерних знаків та свідоцтва використовувалися членами злочинної організації при пересуванні по території ЄС, проходженні митного та прикордонного контролів компетентними органами Республіки Польща, що підтверджується документами, наданими в рамках виконання міжнародної правової допомоги (Том № 6 а. 1-92).

Відповідно до протоколу обшуку від 12.12.2019 (Том № 4 а. 83-87) в автомобілі ОСОБА_4 вилучено мобільний телефон, в ході додаткового огляду (Том № 4 а. 88-121) якого виявлено встановлений аккаунт «ОСОБА_4». Додатковим оглядом виявлено кліше печатки ТОВ «Альфа Буд Монтаж», яке здійснювало вдаваний імпорт «товарів прикриття», з ЕЦП якого ОСОБА_4, фотозображення вантажних автомобілів з «товарами прикриття», які виконані ОСОБА_10 на складі в Любомлі, фотозображення вантажних митних декларацій (ВМД) зокрема UA205000/2019/908472, щодо фіктивного імпорту ТОВ «Альянс Білдінг Груп» сітки скловолокнистої, тобто «товару прикриття».

Оглядом вмісту мобільного телефону, вилученого в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_11 (Том № 4 а. 62-82) виявлено чат із контактом «ОСОБА_4» ( ОСОБА_4 ), в якому велося спілкування щодо місцезнаходження водіїв, перекидання номерів бусів, що використовувались у злочинній діяльності, надання переліку товаровідправників (у тому числі Asbisc), прослідковується, що ОСОБА_11 і ОСОБА_4 є координаторами у водіїв бусів та спілкуються з клієнтами.

Протоколом за результатами проведення ОТЗ (Том № 4 а. 122-144), а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.11.2018 зафіксовано спілкування ОСОБА_9 з ОСОБА_4, яке підтверджує фактичну підпорядкованість ОСОБА_4 . ОСОБА_9, як при управлінні ПП «СІА-Брок» (Том № 4 а. 135 - ОСОБА_4 відпрошується у ОСОБА_9 на свята) так і незаконному переміщенні товарів на митну територію України та здійснення оплати за товари за допомогою компанії «ALLWORLD GLOBAL TRADING LLP» (Том № 4 а. 140-142).

Висновками експертів (Том № 7 а. 104-269) встановлено розміри матеріальної шкоди (збитків), завданої держаному бюджету України, внаслідок несплати митних платежів за товари, ввезені на митну територію України вантажними фургонами в кожному випадку незаконного ввезення товарів на митну територію України та внаслідок несплати різниці між митними платежами, які повинні були бути сплачені, при здійсненні імпорту на митну територію України товарів відповідно до законодавства України, у випадку їх достовірного декларування, та фактично сплаченими митними платежами внаслідок удаваного імпорту «товарів прикриття».

Всього, внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 259 326 743,52 гривень.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, є тяжкими та особливо тяжкими злочинами та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_6, який дійсний до 07.08.2027 (Том № 1 а. 145).

У 2019-2021 роках ОСОБА_23 п`ять разів виїжджав за межі території України (Том № 1 а. 165).

Офіційно ОСОБА_4 не одружений, жодних осіб на утриманні не має. Зі слів підозрюваного перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_24, по можливості фінансово допомагає своїй сестрі з малолітньою дитиною.

Зазначене вказує про відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків в Україні, які б заважали йому залишити Україну та постійно проживати за кордоном.

ОСОБА_4 працює у ПП «Сіа-Брок» на посаді консультанта із зовнішньоекономічних питань.

З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

У матеріалах Клопотання відсутні докази того, що ОСОБА_4 входить до переліку військовозобов`язаних осіб, які мають право покинути територію України в умовах воєнного стану.

Разом з тим, із матеріалів ОТЗ (Том № 4 а. 142) вбачається, що за вчинення певних дій в інтересах членів злочинної організації надавалась неправомірна вигода службовим особам митного органу, про що зазначає ОСОБА_4 під час спілкування з ОСОБА_9 .

За такого, враховуючи рід діяльності ОСОБА_4 (зовнішньоекономічна) та його роль у вчинюваних злочинною організацією злочинах, існують обґрунтовані підстави вважати, що ним можуть бути напрацьовані неформальні зв`язки, у тому числі внаслідок надання неправомірної вигоди, зі службовими особами митного органу, які він може використати, щоб покинути територію України в обхід чинного порядку перетину кордону.

Зазначене вказує на існування ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризиків незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, беручи до уваги, що підозрюваний виконував функції керівника середньої ланки у злочинній організації, здійснював контроль та координацію дії інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення вказаних злочинів, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб ОСОБА_4 може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_4, використовуючи неформальні зв`язки з особами, що мають можливість впливати на викривлення даних, які мають значення для Кримінального провадження (службовими особами митниці ДФС), має можливість прямо або опосередковано вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про існування заявлених стороною обвинувачення ризиків.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України, є особливо тяжким злочином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким корупційним злочином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (офіційно не одружений, осіб на утриманні не має, має постійне місце роботи та проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується), проте, зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема особливо тяжкого та тяжкого злочинів, беручи до уваги ризики, наявність яких встановлена слідчим суддею, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, оскільки на данному етапі досудового розслідування (одразу після повідомлення про підозру) ризик переховування є значним.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що Клопотання детектива про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, слідчий суддя, вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Як вбачається із довідки від 09.11.2023, наданої стороною захисту, ОСОБА_4 працює в ПП «Сіа-Брок» на посаді консультанта із зовнішньоекономічної діяльності, сукупний дохід отриманий ним за період січень-жовтень 2023 року складає 64 192, 45 грн.

Разом з тим, згідно матеріалів Клопотання (Том № 1 а. 166), ОСОБА_4 є власником (100%) ПП «Сіа-Брок» (статутний капітал 300 000 грн) та станом на 06.09.2023 займав посаду головного бухгалтера.

Згідно матеріалів Клопотання (Том № 1 а. 157), за період з 2007 по 2023 рік ОСОБА_4 нараховано податковими агентами 564 542 грн., батьку підозрюваного - ОСОБА_25 податковими агентами за період з 2015 по 2023 роки нараховано 1 369 180 грн, матері підозрюваного - ОСОБА_26 податковими агентами за період з 2015 року по 2023 рік нараховано 498 110 грн.

Як вбачається із матеріалів Клопотання (Том № 1 а. 162-163), ОСОБА_4 на праві власності належить: (1) квартира площею 35,9 м2 за адресою АДРЕСА_1 ; (2) автомобіль марки «Audi A7», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; (3) автомобіль марки «Renault Megane», 2010 року впуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 .

Зазначені в судовому засіданні доводи ОСОБА_4 щодо продажу ним одного з автомобілів іншій особі без тимчасового переоформлення права власності на таку особу слідчим суддею відхиляються, оскільки не підтверджуються жодними доказами.

Матері підозрюваного - ОСОБА_26 на праві власності належить: (1) житловий будинок, загальною площею 145, 9 м2 розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; (2) земельна ділянка, загальною площею 0, 08 га, реквізити майна: 0722880700:01:001:9138.

Згідно довідки про доходи, наданої стороною захисту, цивільній дружині ОСОБА_4 (зі слів підозрюваного) ОСОБА_24, яка працює на посаді директора у ТОВ Фірма «Гурамі», за місцем роботи за період з листопада 2022 року по жовтень 2023 року нараховано дохід у сумі 78 025 грн.

Відповідно до довідки-характеристики ТОВ «Житлобуд-2» ОСОБА_24 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, слідчим суддею береться до уваги розмір матеріальної шкоди, завданої Державному бюджету України внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, яка становить 259 326 743, 52 гривень, що є предметом неправомірної вигоди, отриманої співучасниками злочинної організації та третіми особами внаслідок вчинення таких кримінальних правопорушень, значна частина якої могла залишитись у ОСОБА_4 .

Таким чином, врахувавши обставини кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_4, його роль у вчиненні таких кримінальних правопорушень (пособник), майновий стан підозрюваного та його близьких родичів, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема існування значного ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, враховуючи колосальний розмір неправомірної вигоди, отриманої внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, учасниками злочинної організації та третіми особами (259 326 743, 52 гривень), значна частина якої могла залишитись у володінні ОСОБА_4, вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8 052 000 гривень, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного.

Також, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам після сплати застави, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: (1) ) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду; (2) не відлучатись за межі с.Липини Луцького району Волинської області та/або міста Луцьк, (крім проїзду між вказаними населеними пунктами) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, до 15 січня 2024 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8052000 (вісім мліьйонів п`ятдесят дві тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_9

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання після внесення застави обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду;

2) не відлучатись за межі с.Липини Луцького району Волинської області та/або міста Луцьк, (крім проїзду між вказаними населеними пунктами) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_31