- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/9636/23
Провадження 1-кс/991/10017/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
16 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 991/9636/23 за клопотанням адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52020000000000862 від 03.10.2019,
ВСТАНОВИВ:
14.11.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява про відвід, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1. Зміст заяви та її обґрунтування
В обґрунтування своїх заяв прокурор вказує про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52020000000000862 від 03.10.2019.
Прокурор наголосила на важливості недопущення недотримання об`єктивного та/або суб`єктивного критеріїв неупередженості суддів при розгляді судових справ, оскільки це є умовою для належного виконання своїх обов`язків та справедливого судочинства.
Однак, на переконання прокурора, у діях слідчого судді ОСОБА_5 простежується наявність саме суб`єктивного критерію неупередженості. Така переконливість викликана тим, що у вказаному провадженні на розгляд слідчого судді надходило 3 клопотання про продовження строків обов`язків, покладених на підозрюваного, а також 2 клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному. Сукупність дій слідчого судді при розгляді таких клопотань викликає сумніви в його неупередженості при розгляді наявного клопотання, так і у кримінальному провадженні взагалі.
Як вказує прокурор, 28.06.2023 на розгляд слідчого судді з дотриманням вимог ч.4 ст. 199 КПК України було подано клопотання про продовження дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7, строк дії яких закінчувався 03.07.2023. У судовому засіданні від 03.07.2023 слідчий суддя ОСОБА_5 відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про участь у режимі відеоконференції, у зв`язку з чим призначив наступне засідання на 17.07.2023, тобто через 2 тижні після закінчення строку. У зв`язку із чим, строк дії обов`язків сплили, а провадження за клопотанням було закрито.
У подальшому, на розгляд слідчого судді також 01.09.2023 надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 і того ж дня стороною захисту заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу. Вказані клопотання були об`єднані в одне судове провадження із присвоєнням номеру справи №991/7737/23. За результатами розгляду такої справи, слідчий суддя ОСОБА_5 задовольнив частково клопотання сторін, зокрема змінив запобіжний захід, зменшивши розмір застави. У подальшому, апеляційним судом було скасовано рішення у частині зменшення застави.
При цьому, прокурор вказала, що 02.11.2023 нею подано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_8, однак ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 від 06.11.2023 клопотання було повернуто з підстав невідповідності вимогам ст. 184, 199 КПК України. Однак, прокурор наголошує, що таке клопотання було за змістом аналогічне клопотань щодо підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_6, та відносно яких не встановлено недоліків.
Прокурор вважає, що такі дії слідчого судді свідчать про наявність упередженості у діях слідчого судді ОСОБА_5, а тому його слід відвести від участі у розгляді справи № 991/9636/23 за клопотанням адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52020000000000862 від 03.10.2019 та в цілому від вказаного кримінального провадження.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід у повному обсязі та просила її задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заяви, вказуючи про її абсолютну безпідставність.
Слідчий суддя ОСОБА_5 також був повідомлений про розгляд заяви про його відвід, однак у судове засідання не прибув, будь-яких пояснень щодо заявленого відводу не подав, надавши для дослідження матеріали вказаних судових справ.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, не є обов`язковою, а тому суддя вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності слідчої судді, якій заявлено відвід.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачає право учасників судового провадження заявити відвід, який повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України, до яких належить, зокрема, наявність сумніву у його неупередженості. Саме на вказану підставу посилається детектив у своїх заявах про відвід.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
При цьому, наявність безсторонності для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за суб`єктивним критерієм, який передбачає оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Разом з тим, заявлений відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про існування вказаної заявником підстави для відводу.
Суддя наголошує, що заявлений відвід не може обгрунтовуватися незгодою сторони з процесуальними рішеннями судді, оскільки вказане саме по собі не свідчить про легітимні сумніви в неупередженості.
Аналізуючи зміст аргументів прокурора, суд вважає, що її відвід викликаний виключно незгодою із рядом процесуальних рішень, прийнятих слідчих суддею ОСОБА_5 у конкретному кримінальному провадженні.
Однак, ані незгода з процесуальними діями слідчого судді, ані судові рішення в постановлені таким суддею, не можуть бути підставою для його відводу. Протилежне трактування принципу неупередженості суду та інституту відводу суперечить засадам судочинства та незалежності судді, а також містить потенційні ризики з точки зору наслідків для судової практики.
Більше того, за вказаної ситуації прослідковувалася б конкуренція між процедурами оскарження судових рішень та відводу, що є недопустимим для дотримання принципу справедливого судочинства.
Той факт, що прокурор внаслідок суб`єктивних міркувань та внаслідок особистого аналізу попередніх рішень слідчого судді сумнівається в його неупередженості, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду судової справи.
Так, суб`єктивно оцінюючи на предмет законності, обґрунтованості та правомірності рішення слідчого судді щодо порядку та процедури розгляду ним поданих скарг, заявник робить висновок про наявність упередженості слідчого судді.
Водночас, суд в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим слідчим суддею рішень, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід. У цьому контексті слідчий суддя звертає увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, відповідно до яких, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Суд також наголошує, що не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна позиція висловлена Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у своїх ухвалах від 12.02.2018 у справі № 359/9855/15-к та від 06.11.2019 у справі № 300/474/17.
На переконання судді, подана заява про відвід містить суб`єктивне та викривлене сприйняття обставин, що самі по собі не можуть слугувати підставою для відводу слідчого судді.
З огляду на зазначене, в ході судового розгляду не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 та які б унеможливлювали здійснення ним об`єктивного розгляду клопотань детектива, а відтак, заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. 35, 75, 80, 81, 82, 372, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у розгляді справи № 991/9636/23, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1