- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/10003/23
Провадження № 1-кс/991/10096/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
17 листопада 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_25
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Токи Підволочиського району Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація в клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі - прокурор) ОСОБА_3 .
Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2 ; захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року.
Питання про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу вирішується за клопотанням прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
15 листопада 2023 року в провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2, яке відповідає вимогам ст. 184 і ч. ч. 2 та 4 ст. 200 КПК України та обґрунтоване наступним.
У провадженні Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) перебуває кримінальне провадження за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України.
У клопотанні прокурор зазначає, що ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, перебуваючи у злочинній змові із службовими особами із керівництва Тернопільської ОВА, висловив прохання надати для нього та третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 10 % (612 300 грн) від суми перерахованих коштів, за підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та, як наслідок, оплати КП «Тернопількомунінвест» заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за договором № 112 від 28 грудня 2020 року, що згідно з ч. 1 примітки до ст. 368 КК України, становить великий розмір, оскільки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
26 червня 2023 року у період часу з 06 год 50 хв по 07 год 20 хв ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, переслідуючи корисливий мотив, зустрівся із ОСОБА_7 у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою протиправного збагачення, одержав від останнього 612 000 грн в якості неправомірної вигоди за підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та оплату КП «Тернопількомунінвест» заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за договором №112 від 28.12.2020, з використанням службового становища. Вказані грошові кошти ОСОБА_2 поклав в автомобіль, який знаходився у вказаному дворі - VOLKSWAGEN ATLAS, НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 (батьку ОСОБА_2 ).
Цього ж дня, 26 червня 2023 року, детективами Національного бюро ОСОБА_2 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в цей же день йому вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їм влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
28 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200, 00 грн. 29 червня 2023 року за підозрюваного ОСОБА_2 була внесена застава і він був звільнений з-під варти з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці з моменту звільнення. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2023 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, продовжено до 25 жовтня 2023 року.
Однак, за час досудового розслідування вказаний запобіжний захід не зміг забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчать наступні обставини.
26 червня 2023 року детективами Національного бюро ОСОБА_2 затримано на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в цей же день йому вручене повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
29 червня 2023 року до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_2 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У подальшому, 05 липня 2023 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на майно зазначене у клопотанні. Однак виконати ухвалу слідчого судді не виявилося можливим, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 достовірно знаючи, що санкція інкримінованого йому злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, умисно з метою уникнення такої конфіскації реалізував усе рухоме та нерухоме майно.
Також, 06 липня 2023 року до Вищого антикорупційного суду було подане клопотання про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_2, яке було розподілене на слідчого суддю ОСОБА_9 . Судове засідання призначено на 07 липня 2023 року о 11 год 00 хв. При цьому, підозрюваний ОСОБА_2 умисно ігнорував телефонні дзвінки детективів та у подальшому відмовлявся отримувати копії документів від сторони обвинувачення, чим перешкоджав здійсненню кримінального провадження. Одразу після цього, захисниками ОСОБА_2 направлено в суд клопотання про те, що вони не зможуть прибути в судове засідання з різних обставин. Підозрюваний ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового засідання, в судове засідання не прибув про причини не явки вчасно не повідомив. Вказане судове засідання перенесено на 13 липня 2023 року о 13 год 15 хв. 10 липня 2023 року секретар судового засідання, з метою виклику в судове засідання підозрюваного ОСОБА_2, здійснила декілька дзвінків на номер телефону останнього, однак підозрюваний не взяв слухавки. В подальшому відповідну повістку про виклик підозрюваного спрямовано за місцем роботи в Тернопільську обласну раду.
13 липня 2023 року о 13 год 15 хв підозрюваний ОСОБА_2 прибув в судове засідання та надав документи щодо причин неприбуття 07 липня 2023 року в судове засідання. Згідно відомостей наданих підозрюваним ОСОБА_2, останній нібито не зміг прибути в судове засідання так як ніби-то перебував на лікарняному.
Під час досудового розслідування встановлено, що перебування підозрюваного ОСОБА_2 07 липня 2023 року на лікарняному не відповідає дійсності, оскільки в цей час підозрюваним вживалися заходи щодо перереєстрації свого рухомого та нерухомого майна з метою уникнення його конфіскації. Зазначені вище обставини також підтверджуються протоколом огляду від 31 жовтня 2023 року, відповідно до якого мобільний телефон підозрюваного ОСОБА_2 07 липня 2023 року пересувався в межах усього міста Тернополя.
Крім того, 24 серпня 2023 року органом досудового розслідування було подане клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_2 . Судове засідання призначено на 25 серпня 2023 року о 15 год 00 хв.
Під час здійснення секретарем судового засідання виклику підозрюваний ОСОБА_2 повідомив, що прибути не зможе, так як перебуває на лікарняному.
Враховуючи зазначені обставини, слідчим суддею винесено ухвалу про можливість здійснення дистанційного судового засідання з розгляду відповідного клопотання. Одразу після цього, на мобільний телефон секретаря судового засідання зателефонував адвокат ОСОБА_4 та повідомив, що підозрюваний ОСОБА_2 зможе приїхати у судове засідання, проте адвокати підозрюваного ОСОБА_2 не можуть прибути в судове засідання.
В подальшому, з метою забезпечення належного розгляду відповідного клопотання про продовження строку дії обов`язків, ухвалою слідчого судді доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місці Києві призначити адвоката для участі у розгляді даного клопотання. Однак, 25 серпня 2023 року о 15 год. 00 хв. в судове засідання прибули захисники ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (призначений за дорученням суду) та підозрюваний ОСОБА_2 .
Цього ж дня ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_2 продовжено строк дії обов`язків покладених на нього, до 25 жовтня 2023 року.
24 жовтня 2023 року до Вищого антикорупційного суду було подане клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 . При цьому, примірник відповідного клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_2 отримав ще 20 жовтня 2023 року. Судове засідання призначено на 25 жовтня 2023 року о 10 год 00 хв. Здійснити виклик підозрюваного ОСОБА_2 в судове засідання не виявилося можливим, так як останній достеменно знаючи те, що відбуватиметься відповідне судове засідання, розуміючи що йому телефонуватиме секретар судового засідання, умисно вимкнув телефон з метою перешкоджання здійсненню кримінального провадження. Захисник ОСОБА_5 відхилив телефонний виклик, а захисник ОСОБА_4 був повідомлений про судове засідання того ж дня о 15 год 56 хв.
У зв`язку з викладеним, відповідну судову повістку у судове засідання спрямовано за місцем роботи підозрюваного ОСОБА_2 у Тернопільську обласну раду. Документ доставлено до електронної скриньки 24 жовтня 2023 року о 16 год 30 хв. 25 жовтня 2023 року підозрюваний ОСОБА_2 не з`явився у судове засідання для розгляду поданого прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце такого розгляду, а також не повідомив про причини свого неприбуття.
Про ознайомлення підозрюваного ОСОБА_2 зі змістом повістки про виклик свідчить також подане захисником ОСОБА_4 клопотання про залишення без розгляду вищевказаного клопотання та клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття провадження.
Враховуючи, що на початок судового засідання у слідчого судді були відсутні відомості про поважні причини, що перешкоджають своєчасному прибуттю підозрюваного ОСОБА_2 за судовим викликом, слідчий суддя задовольнив клопотання прокурора щодо здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_2 для розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. 25 жовтня 2023 року детективами НАБУ на виконання ухвали слідчого судді від 25 жовтня 2023 року повідомлено суд, що здійснити привід ОСОБА_2 не виявилось можливим. Цього ж дня, секретарем судового засідання складено телефонограму про те, що 25 жовтня 2023 року о 10 год 58 хв на її телефонний номер надійшов виклик з телефонного номера ОСОБА_2, в межах телефонної розмови останньому повідомлено дату наступного судового засідання, призначеного 25 жовтня 2023 року о 15 год 00 хв та інформацію про постановлення слідчим суддею ухвали про привід стосовно нього. О 15 год 00 хв підозрюваний ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причин не явки не повідомив. Однак стороною захисту з метою перешкоджання здійсненню кримінального провадження та не продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_12 . При цьому, будь-яких підтверджень упередженості слідчого судді ОСОБА_13 під час розгляду ним клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, сторона захисту надати не змогла.
Крім того, 24 серпня 2023 року органом досудового розслідування за допомогою мессенджера «WhatsApp» на номер мобільного телефону ОСОБА_2 направлені сканкопії повісток про виклик підозрюваного для проведення допиту на 28 серпня 2023 року о 10 год 00 хв та 29 серпня 2023 року о 10 год 00 хв, сканкопію постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування та сканкопії документів, які прокурор планував використовувати при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. При цьому, підозрюваному ОСОБА_2 запропоновано надати підтвердження про отримання вищеперелічених копій документів. Через декілька годин детективом здійснено дзвінок за допомогою мессенджера «WhatsApp» на номер телефону ОСОБА_2, в ході якого останній підтвердив, що він бачив відправлені детективом документи.
Зазначені обставини свідчать, що підозрюваний ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та дату слідчих дій - допити підозрюваного. Однак, 28 та 29 серпня 2023 року підозрюваний ОСОБА_2 не з`явився до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, про причини неявки повідомляти не став.
В той же час, 08 липня 2023 року на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду співробітниками ГУ НП в Тернопільській області до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано електронний засіб контролю, роз`яснено порядок користування ним, про що складено відповідний протокол. Проте, 11 липня 2023 року до Тернопільського РУ поліції надійшло повідомлення про те, що в підозрюваного ОСОБА_2 вимкнений електронний браслет трекер. Зі слів ОСОБА_2 вказаний браслет розрядився. Зазначені вище обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_2, будучи належним чином проінструктованим про порядок експлуатації та заряджання вказаного пристрою, умисно не зарядив електронний браслет трекер з метою уникнення відслідковування його переміщення органами поліції.
Зазначені вище обставини, на думку прокурора, свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчиняв спроби перешкодити здійсненню кримінального провадження.
Прокурор у клопотанні також зазначає про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення.
Так, в рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 26 червня 2023 року, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2023 року проведено обшук службового кабінету (із приймальною, кімнатою відпочинку та іншими приміщеннями), що використовувалися головою Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 . В ході проведення даного обшуку виявлено та вилучено предмети, схожі на боєприпаси, а саме: предмет, схожий на боєприпас, калібру 30 мм в кількості 1 штука; предмет (патрон), схожий на боєприпас, калібру 7,62 мм в кількості 1 штука; предмет (патрон), схожий на боєприпас, калібру 14,5 мм в кількості 1 штука; предмет (граната), схожий на боєприпас, в кількості 1 штука; предмети (патрони), схожі на боєприпас, в кількості 20 штук.
Крім того, 26 червня 2023 року, на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2023 року та від 14 червня 2023 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4, де проживає ОСОБА_2 . В ході проведення даного обшуку виявлено та вилучено предмети (патрони), схожі на боєприпаси, в кількості 60 штук.
Відповідно до висновку експерта №КСЕ-19/103-23/10197 від 05 жовтня 2023 року, надані на дослідження об`єкти (предмет, схожий на боєприпас, калібру 30 мм та предмет (граната), схожий на боєприпас) є відповідно 30*165-мм осколково-фугасно-запалювальний артилерійський постріл унітарного спорядження 3УОФ* (індекс ГРАУ) та 40*53-мм гранатометний постріл HE-FRAG-T DM121 унітарного спорядження з осколково-фугасно-трясучою гранатою та відносяться до бойових припасів, придатні до вибуху.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/103-23/10198-БЛ від 26 вересня 2023 року, надані на дослідження об`єкти (предмет, схожий на боєприпас, калібру 7,62 мм, предмет, схожий на боєприпас, калібру 14,5 мм, предмети, схожі на боєприпаси, в кількості 60 та 20 штук) є патронами відповідного калібру, належать до боєприпасів, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби (питання придатності для стрільби патрону калібру 14,5*114 мм не вирішувалось у зв`язку із неможливістю проведення експериментальної стрільби).
Цього ж дня, одразу після встановлення факту приналежності предметів вилучених за місцем проживання та роботи ОСОБА_2 зареєстроване кримінальне провадження, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Зазначені вище факти свідчать про обставини вчинення підозрюваним ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення.
У зв`язку з чим, прокурор ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому просить:
1) заставу, внесену на спеціальний рахунок у розмірі 805 200,00 грн з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків, звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України;
2) застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави;
3) при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у випадку встановлення слідчим суддею необхідності призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначити заставу у розмірі 25 000 000 грн;
4) у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов`язки:
- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_2, зокрема із свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, та іншими свідками, яким відомі або можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
У клопотанні прокурор зазначає, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання ним як підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додані наступні матеріали у копіях: витяг з ЄРДР; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07 лютого 2023 року; письмова згода на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08 лютого 2023 року; постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих дій від 08 лютого 2023 року; протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 08 та 26 лютого, 10 та 26 березня, 06 та 28 червня 2023 року; протоколи огляду від 09 та 14 лютого, 03 та 04 квітня 2023 року; особова картка ДМС України; щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28 лютого, 13, 30 та 31 березня, 04 травня, 07 червня 2023 року; протоколи огляду та вручення грошових коштів від 03, 16 березня, 25 червня 2023 року; ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12 та 14 червня, 05 липня, 28 червня, 05, 17 липня, 03, 25, 28 серпня, 22 вересня, 25 жовтня 2023 року; протоколи обшуків від 26 червня 2023 року; постанова про призначення судової дактилоскопічної експертизи від 09 серпня 2023 року та висновок експерта від 23 серпня 2023 року за № СЕ-19/103-23/9212-Д; постанови про призначення експертиз від 06 та 21 липня, 05 вересня 2023 року; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 26 червня 2023 року; платіжна інструкція № 123 від 29 червня 2023 року та квитанції до платіжних інструкцій від 29 червня 2023 року щодо внесення застави за підозрюваного ОСОБА_2 ; протокол допиту від 27 червня 2023 року; фотокопія протоколу передачі судової справи від 06 липня 2023 року; фотокопія повістки про виклик у судове засідання ОСОБА_2 від 06 липня 2023 року; фотокопія телефонограми виклик у судове засідання від 06 липня 2023 року; фотокопія клопотання про відкладення судового розгляду захисника ОСОБА_18 від 06 липня 2023 року; фотокопія клопотання про відкладення судового розгляду захисника ОСОБА_19 від 06 липня 2023 року; фотокопія клопотання про відкладення судового розгляду захисника ОСОБА_20 від 07 липня 2023 року; фотокопія повістки про виклик у судове засідання захисника ОСОБА_20 від 10 липня 2023 року; фотокопія повістки про виклик у судове засідання ОСОБА_2 від 10 липня 2023 року; фотокопія телефонограми виклик у судове засідання ОСОБА_2 від 12 липня 2023 року; фотокопія електронного листі від 12 липня 2023 року; лист КНП ЦПМСД від 10 липня 2023 року щодо стану здоров`я ОСОБА_2 ; протокол огляду від 31 жовтня 2023 року; фотокопія протоколу передачі судової справи від 24 серпня 2023 року; фотокопія телефонограми виклик у судове засідання від 24 серпня 2023 року; фотокопія ухвали про здійснення дистанційного розслідування від 24 серпня 2023 року та підтвердження щодо направлення; фотокопія ухвали про залучення захисника з БВПД від 24 серпня 2023 року та підтвердження щодо направлення; фотокопія доручення для надання БВПД №026-260009181 від 25 серпня 2023 року; фотокопія телефонограми виклик у судове засідання від 28 серпня, 04 вересня, 24, 25, 26 жовтня 2023 року; фотокопія повісток про виклик 24, 25, 26 жовтня 2023 року; фотокопія журналу судового засідання від 25 жовтня 2023 року; фотокопія листа №39463/23-вх від 25 жовтня 2023 року; фотокопія матеріалів про розгляд заяви про відвід захисника ОСОБА_4 від 25 жовтня 2023 року; фотокопія ухвал від 25 та 27 жовтня 2023 року; розпорядження ТОР №398-к/тм від 24 жовтня 2023 року; рішення ТОР №813 від 26жовтня 2023 року; лист ТОР № 08-978 від 30 жовтня 2023 року; протокол про застосування електронного засобу контролю від 08 липня 2023 року; лист № 1126 від 11 серпня 2023 року про вимкнення засобу контролю ОСОБА_2 ; матеріали кримінального провадження за № 52023000000000523 від 16 жовтня 2023 року; відомості щодо рухомого та нерухомого майна, яке реалізовано ОСОБА_2 та ОСОБА_21 ; свідоцтва про шлюб та про народження дітей; відомості щодо доходів батьків ОСОБА_2 тощо.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора через його необґрунтованість. Зазначили, що обставини, зазначені прокурором у клопотанні, є надуманими. Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думку своїх захисників.
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами, надані стороною захисту матеріали, а також заслухав думки учасників судової справи.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. п. 1, 2, 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 9) запобіжні заходи».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 139 КПК України: «Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України: «Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України: «При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 181 КПК України: «Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 та ч. 8 ст. 182 КПК України: «При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. п. 3 і 4 ч. 2 ст. 183 КПК України: «Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 КПК України: «Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання».
У поданому клопотанні прокурор просить звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу, внесену на спеціальний рахунок у розмірі 805 200,00 грн за підозрюваного ОСОБА_2, у зв`язку з невиконанням останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
Вказані вимоги, на думку слідчого судді, підлягають задоволенню з огляду на встановленні у судовому засіданні обставини.
Так, 26 червня 2023 року ОСОБА_2 було затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
28 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у сумі 805 200, 00 грн. 29 червня 2023 року за підозрюваного ОСОБА_2 була внесена застава згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2023 року заставодавцем ОСОБА_5 у сумі 406 200,00 грн та заставодавцем ОСОБА_4 у сумі 399 000,00 грн. У зв`язку з чим він був звільнений з-під варти і на нього були покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, строк дії яких ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 серпня 2023 року був продовжений на 2 місяці, тобто до 25 жовтня 2023 року.
Під час розгляду цього клопотання, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження (принципів змагальності, диспозитивності та рівності), слідчий суддя також зважає на попередню оцінку фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 (справа № 991/9433/23, провадження № 1-кс/991/9525/23) в ухвалі слідчого судді від 27 жовтня 2023 року.
Так, 20 жовтня 2023 року о 13:42 до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 .
Ухвалою від 23 жовтня 2023 року вказане клопотання було повернуто прокурору, як таке, що не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, оскільки до клопотання не було додано підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (продовження строку дії обов`язків) (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України).
24 жовтня 2023 року о 14:22 до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду повторно, але поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 199 КПК України (за один день до спливу строку), надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, яке відповідало вимогам ст. 184 і ч. 3 ст. 199 КПК України. Вказане клопотання було призначено до розгляду на 25 жовтня 2023 року о 10:00. З метою виклику підозрюваного ОСОБА_2 у призначене судове засідання, секретар судового засідання ОСОБА_22 24 жовтня 2023 року о 15:55 та 16:11 здійснила дзвінки за телефонним номером НОМЕР_3, який за наявною в матеріалах справи інформацією належить підозрюваному ОСОБА_2, проте абонент перебував поза зоною досяжності. Крім того, 24 жовтня 2023 року секретарем судового засідання також було направлено судову повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_2 у судове засідання на 25 жовтня 2023 року о 10:00, за місцем роботи останнього, а саме на електронну поштову адресу Тернопільської обласної ради «[email protected]».
25 жовтня 2023 року підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники у судове засідання не прибули, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомили. Разом з тим, до початку розгляду вказаного клопотання від сторони захисту надійшла низка клопотань, а саме:
- клопотання захисника ОСОБА_4 про залишення без розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 ;
- клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття провадження за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2023 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 про здійснення приводу підозрюваного ОСОБА_2 . Постановлено здійснити привід підозрюваного ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 15 годину 00 хвилин 25 жовтня 2023 року у приміщення Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, проспект Берестейський, 41 для розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 лютого 2023 року за № 52023000000000062. У задоволенні клопотання прокурора САП ОСОБА_6 про накладення на підозрюваного ОСОБА_2 грошового стягнення - відмовлено. Після оголошення ухвали про привід, на електронну адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
25 жовтня 2023 секретарем судового засідання ОСОБА_22 складено телефонограму про те, що 25 жовтня 2023 о 10:58 на її телефонний номер надійшов виклик з телефонного номеру НОМЕР_3, який належить підозрюваному ОСОБА_2, в межах телефонної розмови останньому була повідомлена дата наступного судового засідання 25 жовтня 2023 року о 15:00 та інформація про постановлення слідчим суддею ухвали про привід стосовно нього.
Секретарем судового засідання також було направлено судову повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_2 у судове засідання на 25 жовтня о 15:00, за місцем роботи останнього, а саме на електронну поштову адресу Тернопільської обласної ради «[email protected]».
25 жовтня 2023 року детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_23 на виконання ухвали слідчого судді від 25 жовтня 2023 року повідомив суд, що здійснити привід ОСОБА_2 не виявилось можливим.
Вказані обставини свідчать про те, що 25 жовтня 2023 року підозрюваний ОСОБА_2 не з`явився у судове засідання для розгляду поданого прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце такого розгляду, а також не повідомив про причини свого неприбуття. В той же час, захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також є заставодавцями, були обізнані про дату, час та місце розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2, проте не забезпечили явку підозрюваного за викликом.
Враховуючи невиконання заставодавцями обов`язків, а також те, що підозрюваний ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого судді без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, слідчий суддя вважає за необхідне звернути у дохід держави заставу в розмірі 805 200, 00 грн, внесену 29 червня 2023 року заставодавцем ОСОБА_5 у сумі 406 200,00 грн та заставодавцем ОСОБА_4 у сумі 399 000,00 грн за підозрюваного ОСОБА_2 згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2023 року.
З огляду на таке, відповідно до вимог ч. 10 ст. 182 КПК України, слідчий суддя має вирішити питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
У клопотанні прокурор також просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, а у разі встановлення слідчим суддею необхідності призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначити заставу у розмірі 25 000 000 грн.
Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.
Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також і ті, що були надані стороною захисту, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є обґрунтованою.
Стосовно ризиків зазначених у клопотанні слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання прокурором доведена наявність ризиків, які можуть спонукати підозрюваного вчинити зазначені у п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, оскільки володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_4, виданим 06 жовтня 2016 року та має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, що надає йому можливість у період воєнного стану безперешкодно перетинати державний кордон України. Крім того, до вжиття спроб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду підозрюваного ОСОБА_2 може спонукати і те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». У зв`язку з чим, у разі доведення винуватості підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з його значним матеріальним станом може бути мотивом та передумовою для переховування від органів досудового розслідування чи суду. Решту доводів, зазначених прокурором у клопотанні на підтвердження цього ризику, слідчий суддя вважає суперечливими та не бере до уваги.
Слідчий суддя дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
В той же час, у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» мотивувальної частини цієї ухвали зазначені обставини, які, на думку прокурора, свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчиняв спроби для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема:
- реалізував усе рухоме та нерухоме майно з метою уникнення конфіскації як виду покарання;
- ігнорував судові виклики та умисно не являвся в судові засідання;
- не зарядив електронний браслет трекер з метою уникнення відслідковування його переміщення органами поліції;
- не з`явився до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, про причини неявки не повідомив.
Проте, на думку слідчого судді, зазначені обставини свідчать про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, що певною мірою враховано у якості однієї з підстав для стягнення застави в дохід держави, але не може свідчити про перешкоджання ним кримінальному провадженню іншим чином.
В той же час, зі змісту клопотання видно, що не належна процесуальна поведінка підозрюваного мала місце з моменту вручення повідомлення про підозру, проте стороною обвинувачення не здійснювалися дії, спрямовані на своєчасне вжиття відповідних заходів реагування та застосування певних заходів забезпечення, спрямованих на досягнення дієвості кримінального провадження, зокрема привід, накладення грошового стягнення тощо.
Слідчий суддя також критично ставиться до твердження прокурора про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у його вчиненні. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що обставини, зазначені прокурором на підтвердження вказаного ризику, були виявлені органом досудового розслідування до повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків можливості вчинення підозрюваним ОСОБА_2 спроб, визначених у п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у клопотанні та у судовому засіданні наполягав на наявності підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави. А у випадку постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановлення слідчим суддею необхідності призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначити заставу у розмірі 25 000 000 грн, у разі внесення якої покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_2, зокрема із свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, та іншими свідками, яким відомі або можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Прокурор також вказує на те, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення визначеної ст. 177 КПК України мети їх застосування.
Слідчий суддя зазначає, що на його думку, прокурор, звертаючись з вимогою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, мав рацію і обґрунтовував ці вимоги відомими йому встановленими під час досудового розслідування фактами і обставинами та здобутими матеріалами.
На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні є можливим, але виключно з визначенням застави у якості альтернативного запобіжного заходу, розмір якої повинен визначатися слідчим суддею.
Враховуючи те, що застава у межах, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не змогла забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків та була звернута в дохід держави, слідчий суддя маєвирішити питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Разом з тим, визначаючи розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя також зобов`язаний враховувати:
- рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява № 12050/04 від 28.09.2010 року) у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне;
- рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява № 23312/15 від 13.01.2022 року) у якому зазначено, що передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції гарантія має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок правопорушення, а лише забезпечити присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тобто, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного у судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти у нього будь-яке бажання втечі. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.
Таким чином, слідчий суддя визначаючи розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу зобов`язаний встановити такий розмір застави, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного, що визначено також і вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що помірність/непомірність розміру застави визначається ним з огляду на майновий стан підозрюваного. При визначенні майнового стану підозрюваного слідчий суддя враховує матеріали клопотання прокурора, а також те, що:
- у підозрюваного відсутнє на праві власності рухоме та нерухоме майно;
- підозрюваний станом на теперішній час не працює і не має доходів;
- підозрюваний має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
Разом з тим, слідчий суддя не бере до уваги доводи прокурора про наявність у батьків підозрюваного доходів у сумі 355 670 доларів США, що еквівалентно 12 896 594,00 грн (за курсом НБУ станом на 03.11.2023), оскільки вказані грошові кошти не можна оцінювати для визначення саме майнового стану підозрюваного.
З огляду на наведене, слідчий суддя погоджується із запереченнями сторони захисту про те, що розмір застави у сумі 25 000 000,00 гривень у якості альтернативного запобіжного заходу є очевидно непомірним для підозрюваного та фактично буде означати застосування до нього тримання під вартою як безальтернативного запобіжного заходу.
Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів і у відповідності до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, оцінює та враховує також наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим; вік та стан його здоров`я, а також його соціальні зв`язки і наявність у нього утриманців (одружений і має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей); відсутність у нього постійного місця роботи і його репутацію; його майновий стан та відсутність судимостей; розмір предмета кримінального правопорушення; відсутність відомостей на підтвердження ризику продовження чи повторення ним протиправної поведінки. Про наявність міцних соціальних зв`язків свідчить також і те, що разом з підозрюваним у судові засідання прибуває і його дружина - ОСОБА_24 .
Слідчий суддя, з огляду на наведені обставини, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків протиправної поведінки підозрюваного, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі зазначені у п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, строком на 2 (два) місяці, і покласти на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя при визначенні виду запобіжного заходу враховує також те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є більш «м`яким» у порівнянні з триманням під вартою, але є і більш «жорстким» порівняно із заставою, що видно зі змісту ч. 1 ст. 176, ст. ст. 181-183 КПК України;
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у сукупності з покладеними на підозрюваного обов`язками, буде цілком здатний забезпечити як виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, так запобігти можливості вчинення ним перелічених у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, спроб.
Наведені у клопотанні обставини, які мають значення для вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, у достатній мірі підтверджуються та обґрунтовуються доданими до нього та дослідженими слідчим суддею матеріалами в їх сукупності і взаємозв`язку (наведені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), були доведені прокурором у судовому засіданні, і не спростовуються доводами сторони захисту під час його судового розгляду.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим решта матеріалів, заперечень, доводів і аргументів сторін кримінального провадження визначаються ним такими, що не мають значення для вирішення цього клопотання.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 193, 194, 197, 199, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року задовольнити частково.
Звернути у дохід держави заставу в розмірі 805 200, 00 грн, внесену 29 червня 2023 року заставодавцем ОСОБА_5 у сумі 406 200,00 грн та заставодавцем ОСОБА_4 у сумі 399 000,00 грн за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 червня 2023 року.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, строком на 2 (два) місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
В решті клопотання відмовити.
Строк дії ухвали становить 2 місяці, тобто до 17 січня 2024 року включно.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за її виконанням покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які входять до групи детективів у кримінальному провадженні за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена (за винятком стягнення застави в дохід держави) безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 22 листопада 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1